Постанова

від 26.02.2025 по справі 440/14263/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 р.Справа № 440/14263/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

представника позивача Семенка Б.М.,

представника відповідача Чемериса В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2024, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 05.12.24 року по справі № 440/14263/23

за позовом Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України Нотаріальна палата України

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Шимка Ольга Миколаївна звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа Нотаріальна палата України, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт третій результативної частини наказу Міністерства юстиції України № 3209/5 від 01 серпня 2022 року "Про задоволення скарги", яким тимчасово заблоковано приватному нотаріусу Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Шимці Ользі Миколаївні доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строком на 3 (три) місяці;

- визнати протиправними та скасувати пункти чотири, шість, вісімнадцять, дев`ятнадцять, описової частини наказу Міністерства юстиції України № 3209/5 від 01 серпня 2022 року "Про задоволення скарги".

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що наказом Міністерства юстиції України №3209/5 від 01 серпня 2022 року "Про задоволення скарги" задоволено скаргу ОСОБА_2 , скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань реєстраційні дії від 28.07.2022 №1005801070020000728 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" та №1005801070021000728 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", та від 29.07.2022 №1005801070022000728 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", №1005801070023000728 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведені приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Шимкою Ольгою Миколаївною щодо ТОВ "ХОРОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ДИТЯЧИХ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ" (ідентифікаційний код юридичної особи 40573272). Тимчасово блоковано приватному нотаріусу Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Шимці Ользі Миколаївні доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строком на 3 (три) місяці. Позивач не погоджується зі спірним наказом в частині блокування доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строком на 3 (три) місяці, посилаючись на те, що він винесений з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню. Крім того позивач зазначає, що пункти чотири, шість, вісімнадцять, дев`ятнадцять описової частини наказу Міністерства юстиції України №3209/5 від 01 серпня 2022 року "Про задоволення скарги" не відповідають дійсності, оскільки позивачем вчинені всі передбачені законодавством дії для перевірки правоздатності та дієздатності осіб, які звернулись для вчинення нотаріальних та реєстраційних дій.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано третій пункт результативної частини наказу Міністерства юстиції України № 3209/5 від 01 серпня 2022 року "Про задоволення скарги", яким тимчасово заблоковано приватному нотаріусу Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Шимці Ользі Миколаївні доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строком на 3 (три) місяці.

В інший частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Шимки Ольги Миколаївни витрати зі сплати судового збору в сумі 2684,00.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Міністерством юстиції України подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 скасувати, позовну заяву залишити без розгляду у звязку з пропуском позивачем строку звернення до суду, а у разі відсутності підстав для залишення позову без розгляду, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що під час розгляду скарги встановлено, що за результатом перевірки відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Міністерством юстиції України під час розгляду скарги ОСОБА_2 01.08.2022 встановлено, що підставою для проведення оскаржуваної реєстраційної дії від 28.07.2022 № 1005801070020000728 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" слугував, зокрема, протокол загальних зборів учасників ТОВ "Хорольський завод дитячих продуктів харчування" від 28.07.2022 № 28/07/2022-1, відповідно до якого учасниками Товариства Акціонерним Товариством "Закритий недиверсифікований "Венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Гіперіон Інвест" від імені, за рахунок та в інтересах якого на підставі договору про управління активами АТ "ЗНВКІФ "Гіперіон Інвест" №22/12-2021 від 22.12.2021 діє ПрАТ "КУА АПФ "Брокбізнесінвест", в особі директора Бондаренка Олександра Вікторовича, що діє на підставі Статуту, яке володіє 77,75 % у статутному капіталі, Товариства та Акціонерним Товариством "Закритий недиверсифікований "Венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Генезис Капітал", від імені, за рахунок та в інтересах якого на підставі договору про управління активами АТ "ЗНВКІФ "Генезис Капітал" № 06-11/2019 від 10.08.2020 діє ПрАТ "КУА АПФ "Брокбізнесінвест", в особі директора Бондаренка Олександра Вікторовича, що діє на підставі Статуту, яке володіє 22,25 % у статутному капіталі Товариства, прийнято рішення, зокрема, щодо зміни відомостей про учасника Товариства, а саме місцезнаходження Акціонерного Товариства "Закритий недиверсифікований "Венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Гіперіон Інвест".

Відповідно до ч. 25 ст. 17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі участі представника засновника (учасника) юридичної особи у прийнятті рішення уповноваженим органом управління юридичної особи додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження. Однак, відповідно до опису, сформованого програмними засобами ведення ЄДР, встановлено, що приватним нотаріусом Шимкою О.М. проведено оскаржувану реєстраційну дію від 28.07.2022 за відсутності документів, що засвідчують повноваження представника засновників (учасників) - Акціонерного Товариства "Закритий недиверсифікований "Венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Гіперіон Інвест" та Акціонерного Товариства "Закритий недиверсифікований "Венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Генезис Капітал" на участь 28.07.2022 у прийнятті рішення загальними зборами учасників ТОВ "Хорольський завод дитячих продуктів харчування".

Також, апелянтом зазначено, що позивачу до звернення з позовом було відомо за, понад півроку, про наявність оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України №3209/5 від 01.08.2022, оскільки в рамках кримінального провадження відносно неї вказаний документ був наявний.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що висновки апеляційної скарги є необгрунтованими та спростовуються встановленими обставинами справи судом першої інстанції. При цьому, строк звернення позивачем з позовом до суду був поновлений та підстави пропуску вже визнані поважними, що підтверджується постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2024.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, Нотаріальною палатою України вказує про підтримання позиції позивача, зазначає, що аргументи відповідача, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, тоді як рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим.

В судовому засіданні представник відповідача просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, з підстав зазначених в апеляційній скарзі та у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити.

Представник третьої особи до судового засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін,перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що до Міністерства юстиції України надійшла скарга ОСОБА_2 від 31.07.2022, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.08.2022 за № СК-1411-22, у якій останній просить скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) реєстраційні дії від 28.07.2022 №1005801070020000728 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" та № 1005801070021000728 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", та від 29.07.2022 №1005801070022000728 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", №10058070023000728 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", №1005801070024000723 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведені приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Шимкою Ольгою Миколаївною щодо ТОВ "ХОРОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ДИТЯЧИХ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ" (ідентифікаційний код юридичної особи 40573272).

Відповідно до п.8 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі Порядок № 1128), на підставі службової записки від 01.08.2022 № 1305-33.1.2-22 посадових осіб Мінюсту, погодженої заступником Міністра в результаті встановлення очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора та достатності підстав для розгляду скарги у сфері державної реєстрації Міністерством юстиції України скаргу розглянуто невідкладно без розгляду її колегіально.

За результатами розгляду вказаної вище скарги, Міністерством юстиції України прийнято наказ від 01.08.2022 за №3209/5 "Про задоволення скарги", відповідно до якого вирішено:

1. Скаргу ОСОБА_2 від 31.07.2022 розглянути невідкладно без розгляду її колегіально та задовольнити повністю.

2. Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань реєстраційні дії від 28.07.2022 № 1005801070020000728 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" та № 1005801070021000728 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", та від 29.07.2022 № 1005801070022000728 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", №1005801070023000728 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведені приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Шимкою Ольгою Миколаївною щодо ТОВ "ХОРОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ДИТЯЧИХ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ" (ідентифікаційний код юридичної особи 40573272).

3. Тимчасово блокувати приватному нотаріусу Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Шимці Ользі Миколаївні доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строком на 3 (три) місяці.

4. Виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.

5.Виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство "Національні інформаційні системи".

Не погоджуючись зі спірним наказом, позивач звернувся з позовом до суду.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ, в частині анулювання доступу до Державного реєстру за наявного обґрунтування Колегії Міністерства юстиції України не може вважатись співрозмірним тим порушенням, які ставилися у вину позивачу, з тими санкціями, які були до нього застосовані, а отже підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції. враховуючи наступне.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців, врегульовано Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1952-IV передбачено, що організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно.

Статтею 7 Закону № 1952-IV передбачено повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав, до яких також належить розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно визначено статтею 37 Закону № 1952-IV.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Частиною другою статті 37 Закону № 1952-IV визначено, що Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до частини 3 статті 37 Закону № 1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Згідно з частиною 5 статті 37 Закону № 1952-IV скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову в задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції;

б) проведення державної реєстрації - у разі оскарження відмови у державній реєстрації, зупинення розгляду документів;

в) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором;

в-1) про усунення порушень, допущених державним реєстратором з визначенням строків виконання наказу;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення про задоволення скарги шляхом скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації новоствореної юридичної особи, іншої організації, державної реєстрації фізичної особи підприємцем, припинення юридичної особи, іншої організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або шляхом проведення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі проведено наступну реєстраційну дію щодо відповідної особи;

3) у разі наявності інформації про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) у разі наявності інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;

5) є рішення цього органу з такого самого питання;

6) в органі ведеться розгляд скарги з такого самого питання від цього самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Порядок № 1128).

Відповідно до пункту 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Згідно із пунктом 14 Порядку № 1128 за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Отже, для прийняття рішення відповідно до Закону № 1952, підставою для якого є наявність у діях державного реєстратора порушення порядку державної реєстрації прав, Міністерство юстиції України має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав, що в свою чергу і є підставою для прийняття рішення про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

Матеріалами справи підтверджено, що під час вивчення скарги відповідачем встановлено наступні обставини та відповідні правовідносини, зокрема:

Пункт 4. Однак відповідно до опису, сформованого програмними засобами ведення ЄДР, встановлено, що приватним нотаріусом Шимко О.М. проведено оскаржувану реєстраційну дію від 28.07.2022 за відсутності документів, що засвідчують повноваження представника засновників (учасників) АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "ГІПЕРІОН ІНВЕСТ" та АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "ГЕНЕЗИС КАПІТАЛ" на участь 28.07.2022 у прийнятті рішення загальними зборами учасників ТОВ "ХОРОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ДИТЯЧИХ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ".

Пункт 6. Відтак, приватний нотаріус Шимка О.М. повинна була відмовити у державній реєстрації з підстав, що визначені пунктом 4 частини першої статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань", а саме: подання документів або відомостей, передбачених цим Законом, не в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо помилковості посилання відповідача на подання документів або відомостей передбачених нормами статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань" не в повному обсязі та зазначає, що оскаржувана реєстраційна дія від 28.07.2022 №1005801070020000728 стосувалася реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, а саме: зміни адреси місцезнаходження АТ "ЗНВКІФ "ГІПЕРІОН ІНВЕСТ" як учасника ТОВ "ХОРОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ДИТЯЧИХ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ".

Підставою для проведення цієї реєстраційної дії слугував, зокрема, Протокол Загальних зборів учасників № 28/07/2022-1 ТОВ "ХОРОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ДИТЯЧИХ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ" від 28.07.2022, справжність підписів на якому засвідчено 28.07.2022 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Шимкою О.М. за реєстровими номерами 1221 та 1222 (далі - Протокол).

Таке рішення загальних зборів Товариства є похідним і спрямоване на приведення відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо Товариства до відомостей про учасника Товариства у частині адреси такого учасника.

При цьому до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань обов`язково вносяться відомості про перелік засновників та учасників юридичної особи, зокрема найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновником є юридична особа (п. 8 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"). У випадку зміни учасником (засновником) відповідних відомостей, це має наслідком внесення відповідних змін і до відомостей про Товариство у частині відомостей про його учасників.

Відповідно до вказаного протоколу, у загальних зборах ТОВ "ХОРОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ДИТЯЧИХ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ" взяли участь:

1) АТ "ЗНВКІФ "ГІПЕРІОН ІНВЕСТ" в особі ОСОБА_3 , директора ПРАТ "КУА АПФ "БРОКБІЗНЕСІНВЕСТ", що діє на підставі договору № 22/12-2021 від 22.12.2021 про управління активами АТ "ЗНВКІФ "ГІПЕРІОН ІНВЕСТ";

2) АТ "ЗНВКІФ "ГЕНЕЗИС КАПІТАЛ" в особі ОСОБА_3 , директора ПРАТ "КУА АПФ "БРОКБІЗНЕСІНВЕСТ", що діє на підставі договору № 06- 11/2019 від 10.08.2020 про управління активами АТ "ЗНВКІФ "ГЕНЕЗИС КАПІТАЛ".

Так, загальними зборами як вищим органом цієї юридичної особи прийнято рішення привести у відповідність інформацію Єдиного державного реєстру про місцезнаходження (адресу) учасника ТОВ АТ "ЗНВКІФ "ГІПЕРІОН ІНВЕСТ" з попереднього на чинне місцезнаходження.

Достовірність відомостей про зміну місцезнаходження (адреси) АТ "ЗНВКІФ "ГІПЕРІОН ІНВЕСТ" підтверджується державною реєстрацією змін до відомостей про акціонерне товариство щодо місцезнаходження (адреси), яка була здійснена і є чинною на момент проведення загальних зборів учасників Товариства - ТОВ "ХОРОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ДИТЯЧИХ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ".

Положення Статуту ПРАТ "КУА АПФ "БРОКБІЗНЕСІНВЕСТ", затвердженого загальними зборами акціонерів (протокол №33 від 25.09.2018) свідчать, що повноваження виконавчого органу цього товариства, яким є директор, визначені розділом 9 Статуту та передбачають повноваження директора діяти від імені Товариства, у тому числі вчиняти будь-які дії від імені Товариства без довіреності (п. 9.4. розд. 9 Статуту). Цим положенням Статуту охоплюються і повноваження виконавчого органу Товариства щодо здійснення належних товариству корпоративних прав, зокрема участь у загальних зборах іншої юридичної особи, що відповідає обсягу цивільної дієздатності юридичної особи (ст. 92 ЦК України) та повноваженням її органів, у тому числі виконавчих органів, яким є директор. За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань виконавчим органом - керівником ПРАТ "КУА АПФ "БРОКБІЗНЕСІНВЕСТ" станом на момент вчинення оскаржуваних реєстраційних дій (станом на 28.07.2022), де керівником вказаний Бондаренко О. В., причому останній зазначений також і в якості осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори.

Виходячи з того, що повноваження ОСОБА_3 підтверджено документально, зокрема положеннями Статуту ПРАТ "КУА АПФ "БРОКБІЗНЕСІНВЕСТ", затвердженим загальними зборами акціонерів (протокол № 33 від 25.09.2018), а також відомостями ЄДР (станом на 28.07.2022), де зазначений керівник - Бондаренко О.В., а щодо вчинення правочинів та інших юридично значимих дій від імені відповідних юридичних осіб - також договорами № 22/12-2021 про управління активами АТ "ЗНВКІФ "ГІПЕРІОН ІНВЕСТ" та № 06-11/2019 про управління активами АТ "ЗНВКІФ "ГЕНЕЗИС КАПІТАЛ", які чинні на момент здійснення державної реєстрації, то висновок про проведення реєстраційної дії від 28.07.2022 за відсутності документів, що засвідчують повноваження представника засновників (учасників) є необґрунтованим та таким, що суперечить нормам чинного законодавства, зокрема ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Слід зазначити, що а ні в наказі від 01.08.2022 № 3209/5 ані в службовій записці від 01.08.2022 № 1305-33.1.2-22 посадових осіб Міністерства юстиції України не зазначено, які саме документи не були подані нотаріусу для державної реєстрації.

Оскільки п.4 та п.6 наказу від 01.08.2022 № 3209/5 "Про задоволення скарги" не визначає, переліку документів, які не були надані приватному нотаріусу, це свідчить, що фактично не було визначено у чому конкретного полягало порушення чинного законодавства з боку нотаріуса.

Отже, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Шимка О.М. у відповідності до норм чинного законодавства України перевірила повноваження представників учасників ТОВ "ХОРОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ДИТЯЧИХ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ" та не мала підстав відмовити заявникові у проведенні реєстраційної дії.

Пункт 18. Оскільки оскаржувані реєстраційні дії проведені приватним нотаріусом Шимкою О.М. за наявності підстав для відмови у державній реєстрації, враховуючи відсутність підстави для прийняття рішення про відмову у задоволенні скарги, визначеної абзацом 3 частини шостої статті 34 Закону, оскаржувані реєстраційні дії підлягають скасуванню, а характер порушень слугує підставою для тимчасового блокування приватному нотаріусу ОСОБА_1 доступу до ЄДР строком на 3 (три) місяці.

Отже, в даному випадку підлягають оцінці та аналізу дії приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Шимки О.М. як державного реєстратора на предмет відповідності вимогам Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", при проведенні державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, змін складу засновників (учасників), або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи (зміни адреси учасника) ТОВ "ХОРОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ДИТЯЧИХ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ", в частині підтвердження повноважень директора ПРАТ "КУА АПФ "БРОКБІЗНЕСІНВЕСТ" ОСОБА_3 на участь 28.07.2022 у прийнятті рішення загальними зборами учасників ТОВ "ХОРОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ДИТЯЧИХ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ".

Так, вичерпний перелік документів, необхідних для вчинення реєстраційних дій, про які йдеться вище, визначений ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", зокрема у частинах 4, 5 цієї статті. Крім того, у разі участі представника засновника (учасника) юридичної особи у прийнятті рішення уповноваженим органом управління юридичної особи додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження (ч. 25 ст. 17 цього Закону). За змістом вказаної норми цей документ подається державному реєстратору, вивчається ним та повертається заявнику, оскільки цією нормою не передбачено його залишення у справах нотаріуса (державного реєстратора). Не покладають такого обов`язку на державного реєстратора і положення ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у частині визначення обсягу необхідних дій нотаріуса як державного реєстратора при проведенні реєстраційних дій.

Колегія суддів зазначає, що при перевірці повноважень директора ПРАТ "КУА АПФ "БРОКБІЗНЕСІНВЕСТ" Бондаренка О. В. на участь у прийнятті загальними зборами учасників Товариства відповідного рішення нотаріусом як державним реєстратором вчиняються дії та вивчаються документи, якими підтверджується:

- статус керівника (директора) ПРАТ "КУА АПФ "БРОКБІЗНЕСІНВЕСТ",

- хто саме є керівником (директором) на момент вчинення відповідних реєстраційних дій,

- його повноваження для участі у прийнятті загальними зборами учасників товариства відповідного рішення.

Судом першої інстанції підтверджено, дії з перевірки наведених вище умов здійснено позивачкою як державним реєстратором шляхом вивчення витягу з Єдиного державного реєстру (за кодом 365244088061), виданим 28.07.2022 приватним нотаріусом Шимкою О.М. де зазначений керівник - ОСОБА_3 ; статутом ПРАТ "КУА АПФ "БРОКБІЗНЕСІНВЕСТ", затвердженим загальними зборами акціонерів (протокол № 33 від 25.09.2018); договором № 22/12-2021 від 22.12.2021 Про управління активами АТ "ЗНВКІФ "ГІПЕРІОН ІНВЕСТ"; договором № 06-11/2019 Про управління активами АТ "ЗНВКІФ "ГЕНЕЗИС КАПІТАЛ", які чинні на момент здійснення державної реєстрації.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відповідність дій приватного нотаріуса Шимки О.М. як державного реєстратора вимогам Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", при здійсненні реєстраційних дій щодо ТОВ "ХОРОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ДИТЯЧИХ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ", в частині підтвердження повноважень директора ПРАТ "КУА АПФ "БРОКБІЗНЕСІНВЕСТ" ОСОБА_3 на участь у прийнятті рішення загальними зборами учасників ТОВ "ХОРОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ДИТЯЧИХ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ".

Обґрунтовуючи наявність підстав для відмови у державній реєстрації, в оскаржуваному наказі відповідач зазначає про те, що позивачем не враховано норми ЗУ "Про акціонерні товариства", зокрема:

Пункт 9. Відповідно до пункту 22 частини другої статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" (далі Закон про акціонерні товариства) до виключної компетенції загальних зборів належить прийняття рішення про надання згоди на вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення такого правочину у випадках, передбачених статтею 70 цього Закону, та про вчинення правочинів із заінтересованістю у випадках, передбачених статтею 71 цього Закону;

Пункт 10. Повноваження з вирішення питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів, не можуть бути передані іншим органам товариства (частина третя статті 33 Закону про акціонерні товариства).

Так, відповідно до статті 1 Статуту АТ "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "ГЕНЕЗИС КАПІТАЛ", затвердженого Загальними зборами учасників (Протокол №4 від 09.10.2020 року), "Товариство є інститутом спільного інвестування, що надає фінансові послуги на ринку цінних паперів, створеним у формі акціонерного товариства відповідно до рішення засновників на визначений цим статутом строк для провадження виключно діяльності зі спільного інвестування.

У відповідності до статті 1 Статуту АТ "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "ГІПЕРІОН ІНВЕСТ", затвердженого Рішенням засновника №5 від 08.10.2021 року, "Товариство є інститутом спільного інвестування та фінансовою установою, яка надає фінансові послуги на ринку цінних паперів, яке створене у формі акціонерного товариства відповідно до Рішення засновника Товариства від 11.05.2021 строком на 30 років для провадження виключно діяльності з дати включення Товариства до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування, і в межах строку діяльності, на який було створене товариство.

Пункт 2.1. передбачає, "Товариство провадить свою діяльність відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про інститути спільного інвестування", Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" та чинного законодавства України, нормативно-правових актів, що регулюють діяльність інститутів спільного інвестування (надалі ІСІ), цього Статуту, Регламенту та внутрішніх документів Товариства.

Відповідно частини п`ятої статті 1 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній на момент проведення реєстраційної дії) дія цього Закону не поширюється на акціонерні товариства, які створені, діють та припиняються відповідно до законодавства про інститути спільного інвестування.

Аналогічним чином у ч. 2 статті 3 Закону України "Про інститути спільного інвестування" зазначено що законодавство про акціонерні товариства не застосовується до регулювання діяльності корпоративних фондів.

Відтак, при прийнятті Наказу № 3209/5 невірно застосовано законодавство про акціонерні товариства до правовідносин щодо інститутів спільного інвестування. В результаті цього у Наказі № 3209/5 помилково вказується на порушенні приватним нотаріусом ОСОБА_1 положень чинного законодавства, що призвело до необґрунтованого застосування до неї санкцій.

Отже, для прийняття рішення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", підставою для якого є наявність у діях державного реєстратора порушення порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Міністерство юстиції України має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що в свою чергу і є мотивом для прийняття подальшого рішення.

Визначаючи вид стягнення, відповідач повинен був врахувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність/відсутність негативних наслідків з відображенням цих обставин у спірному наказі про застосування заходу стягнення.

Варто зауважити, що законодавством України не встановлено вичерпного переліку підстав, за яких Міністерство юстиції України може дійти висновку про необхідність блокування доступу приватного нотаріуса до Державного реєстру прав, разом з тим, наказ від 01.08.2022 № 3209/5 "Про задоволення скарги" не містить достатніх підстав для застосування такого виду санкції, не обґрунтовано його доцільності та пропорційності встановленому порушенню.

За загальним правилом, принцип пропорційності, зокрема, передбачає, що: здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, які заплановано досягти; якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані необхідністю досягнення більш важливих цілей; несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб`єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії; для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш шкідливі засоби.

Принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

З огляду на вказане, суб`єкт владних повноважень повинен мотивувати своє рішення (висновок) і суд має право контролювати обґрунтованість такого рішення.

Не врахування відповідачем зазначеного під час прийняття спірного Наказу свідчить про невідповідність останнього критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто наказ в оскаржуваній частині прийнято не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 12.12.2019 №440/1246/19, від 20.02.2020 у справі №826/13793/17, від 18.03.2020 у справі №804/4518/17.

Пункт 19. Отже, оскаржувані реєстраційні дії, проведені приватним нотаріусом Шимкою О.М. містять очевидні порушення закону (у розумінні абзацу другого пункту 8 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2014 № 1128 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1150), у зв`язку з чим є достатні підстави для розгляду скарги Міністерством юстиції України невідкладно без розгляду її колегіально.

Процедура розгляду скарги по суті визначена статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі Закон 1952) та постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, якою затверджено Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції.

Згідно з пунктом 8 Порядку №1128 у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.

Якщо під час розгляду Мін`юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, розгляд такої скарги здійснюється Мін`юстом невідкладно без розгляду її колегіально.

Пунктом 9 Порядку №1128 передбачено, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги чи задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення, зокрема про скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

При прийнятті висновку Комісія повинна перевірити всі обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі, обґрунтованість заперечень. За результатом перевірки приймається мотивоване рішення.

Законодавством не передбачено вимоги щодо зазначення мотивів у рішенні уповноваженого органу про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні, а тільки його форму - наказ (частина шоста статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Однак висновок комісії з розгляду скарг, на підставі якого приймається рішення, має бути вмотивованим та містити мотиви його прийняття, оскільки тільки такий висновок дає змогу прийняти належне та обґрунтоване рішення уповноваженому органу.

Вмотивоване рішення - це рішення, прийняте на підставі належної оцінки фактів та доказів, з урахуванням усіх заявлених аргументів сторін, із подальшим застосуванням відповідних норм законодавства. Тобто уповноважений орган має оцінити висновок комісії з розгляду скарг, його мотивацію, обґрунтованість, і за результатами розгляду прийняти відповідне рішення.

Відповідно до змісту Наказу від 01.08.2022 № 3209/5 "Про задоволення скарги", скаргу ОСОБА_2 від 31.07.2022 розглянуто невідкладно без розгляду її колегіально та повністю задоволено.

Разом з тим, з оскаржуваного наказу вбачається, що Мін`юстом розглянуто скаргу одноособово, хоча підставою для одноособового розгляду має бути лише наявність очевидних порушень приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Шимкою О.М. норм Закону №1952 під час прийняття оскаржуваного рішення щодо проведення нею реєстраційних дій.

При цьому, слід зауважити, що а ні положення Порядку №1128, а ні Закону №1952 не містять переліку або критеріїв оцінки віднесення порушень у сфері державної реєстрації до "очевидних", відтак ця категорія є оціночною, що зобов`язує Міністерство юстиції України наводити у своєму рішенні, які саме порушення та чому ним віднесено до категорії "очевидних", в той час як відсутність відповідного обґрунтування дозволяло б суб`єкту владних повноважень тлумачити положення закону на власний розсуд, оскільки не колегіальний розгляд скарги істотно звужує права, як особи, стосовно прав якої розглядається скарга, так і державного реєстратора, оскільки останній позбавляються права ознайомитися із скаргою та надати свої пояснення.

Відтак, очевидність порушення має бути поза розумним сумнівом, а результат розгляду скарги не залежати від пояснень державного реєстратора та особи, яка звернулася із заявою про державну реєстрацію речових прав.

Колегія суддів зазначає, що висновок комісії з розгляду скарг, на підставі якого прийнято спірне рішення, не містить жодних обгрунтувань очевидності вчиненого порушення, а саме що воно, зокрема, не викликає сумнівів у його наявності та/або таке, що не потребує складного аналізу та на яке могло б бути зреаговано без додаткового дослідження всіх обставин.

З тексту вищезазначеного наказу не вбачається, у чому полягають очевидні порушення, що вказує на відсутність підстав для невідкладеного розгляду вказаної скарги у не колегіальний спосіб.

Колегія суддів також приймає до уваги висновок Експертно-правової комісії при Нотаріальній палаті України від 31.07.2023 щодо надання експертної оцінки обґрунтованості притягнення приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_1 до відповідальності на підставі Наказу Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" № 3209/5 від 01.08.2022 у вигляді блокування доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань на 3 (три) місяці; науково-правовий експертний висновок щодо фактичних та правових підстав прийняття, обґрунтованості і правомірності правового акта індивідуальної дії Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 30.06.2023 № 128-01-843; висновок лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи мовлення Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського від 27.07.2023 № 75-10/597 та вказує, що застосоване відповідачем до позивача стягнення не відповідає принципу обґрунтованості, а крім того і принципу пропорційності.

При цьому, суд враховує наявність у відповідача дискреції в питаннях визначення певного виду санкцій та наголошує, що такі рішення мають прийматися з урахуванням принципу пропорційності, який має на меті досягнення балансу між публічними інтересами та індивідуальними інтересами особи, а також між цілями та засобами їх досягнення. Наявні дискреційні повноваження не можуть використовуватися з порушенням цих принципів.

У рішенні Конституційного Суду України від 13.06.2019 № 5-р/2019 зазначено, що Конституція України містить низку фундаментальних щодо здійснення державної влади положень, за якими: права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (ч. 2 ст. 3); ніхто не може узурпувати державну владу (ч. 4 ст. 5); державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (ст. 6); в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; норми Конституції є нормами прямої дії (ст. 8); органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19).

Як зазначено у цьому ж рішенні Конституційного Суду України, названі конституційні приписи перебувають у взаємозв`язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов`язують наділених державною владою суб`єктів діяти виключно відповідно до усталених Конституцією України цілей їх утворення.

Міністерство юстиції України зобов`язане діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Оскільки щодо дій посадовців публічної влади висунуто вимогу законності, вона так само вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії та в наступному діяли в межах повноважень, наданих їм, і як наслідок - дотримувалися процесуальних і матеріальних приписів права (п. 45 коментаря до документа Венеційської комісії "Мірило правовладдя" (2017 року), який ухвалено Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні (Венеція, 11-12 березня 2016 року).

Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленій в рішенні від 10.04.2019 у справі №826/16495/17, потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними. У цьому контексті закон, яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції. Не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади. Отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої такої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, аби особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій.

Таким чином, повноваження Міністерства щодо прийняття наказу про анулювання доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, повинні бути чітко визначені законом. У випадку наявності таких повноважень у Міністерства, вказане не означає, що орган державної влади не повинен дотримуватись механізму, встановленого Законом № 1952, тобто правової процедури здійснення його повноважень, встановленої ним, а також відповідати загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності.

Разом з тим, принцип пропорційності, зокрема, передбачає, що: здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, які заплановано досягти; якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані необхідністю досягнення більш важливих цілей; несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб`єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії; для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш шкідливі засоби.

Принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

Таким чином, оскаржуваний наказ, в частині анулювання доступу до Державного реєстру за наявного обґрунтування Колегії Міністерства юстиції України не може вважатись співрозмірним тим порушенням, які ставилися у вину позивачу, з тими санкціями, які були до нього застосовані.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування пункту третього результативної частини наказу Міністерства юстиції України № 3209/5 від 01 серпня 2022 року "Про задоволення скарги", яким тимчасово заблоковано приватному нотаріусу Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Шимці Ользі Миколаївні доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строком на 3 (три) місяці є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача, що обставини порушення приватним нотаріусом Шимкою О.М. норм законодавства підтверджується вироком Київського районного суду м. Полтави у справі №552/6085/23, в якому вказано, що обвинувачений спільно з приватним нотаріусом Полтавського МНО Шимкою О.М. визначав, погоджував перелік документів, які необхідні для здійснення протиправного продажу часток у статутному капіталі ТОВ "Хорольській завод дитячих продуктів харчування", колегія суддів не враховує з урахуванням наступного.

Вироком Київського районного суду м. Полтави від 07.11.2023 по справі №552/6085/23 затверджено угоду від 06.10.2023 по кримінальному провадженню № 12023000000001784 від 25.09.2023 про визнання винуватості з підозрюваним ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 255, ч. 1 ст. 263 КК України.

Зазначаючи про наявність неконкретних фактів по відношенню до ОСОБА_1 у вказаному вироку, позивач через свого захисника оскаржила його шляхом подання апеляційної скарги.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 20.12.2023 по справі № 552/6085/23, апеляційну скаргу повернуто та зазначено, що ОСОБА_1 не є підозрюваною, обвинуваченою чи прокурорм у даному кримінальному провадженні, і прізвище ОСОБА_1 у вироку не згадується та з тексту вироку вказану особу неможливо ідентифікувати, тобто цей вирок не стосується інтересів ОСОБА_1 .

В подальшому, постановою Верховного Суду Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 30.07.2024, ухвалу Полтавського апеляційного суду від 20.12.2023, якою повернуто апеляційну скаргу захисника на вирок Київського районного суду м. Полтави від 07 листопада 2023 року у кримінальному провадженні № 12023000000001784 стосовно ОСОБА_4 залишено без зміни.

У вказаній постанові суд касаційної інстанції зазначив, що вирок, ухвалений на підставі угоди стосовно однієї з декількох осіб, не має преюдиціального значення для кримінального провадження стосовно інших осіб та не є доказом винуватості цих осіб (статті 84, 90 КПК).

При цьому, колегія суддів зазначає, що статтею 62 Конституції України установлена презумпція невинуватості, яка передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Щодо доводів апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами, колегія суддів вважає необгрунтованим та зазначає наступне.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у задоволенні заяви представника приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Шимки О.М. про визнання причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду відмовлено. Позовну заяву приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Шимки О.М. до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення повернуто особі, яка її подала, а саме представнику позивача.

Так, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2024, ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі №440/14263/23 скасовано, направлено справу №440/14263/23 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що суд першої інстанції належним чином не дослідив викладені обставини представником позивача в заяві від 12.10.2023 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та не дав їм належної правової оцінки, а відтак дійшов передчасного висновку про неповажність підстав, вказаних у поданій до суду першої інстанції 12.10.2023 заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. Висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній ухвалі, про те, що підстави для поновлення строку, зазначені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, а тому заява про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню, а також доводи відповідача, викладені ним у відзиві на апеляційну скаргу, про те, що ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованими та такими, що не узгоджуються із наведеними вище висновками суду апеляційної інстанції щодо передчасності таких висновків суду першої інстанції.

В подальшому, ухвалою Верховного суду від 01.04.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2024 у справі №440/14263/23.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахування наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 по справі № 440/14263/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя А.О. БегунцСудді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова Повний текст постанови складено 28.02.2025 року