Постанова від 26.02.2025 по справі 520/33818/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 р.Справа № 520/33818/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2024, головуючий суддя І інстанції: Садова М.І., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 16.12.24 року по справі № 520/33818/24

за позовом ОСОБА_1

до Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції третя особа Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи, в якому просила суд:

-визнати протиправною бездіяльність Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не внесення змін в актовий запис № 4834, який складено 22.06.2022 Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;

- встановити неправильність в актовому записі № 4834, який складено 22.06.2022 Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в частині зазначення імені, дати народження та віку особи, а саме вважати вірним ім`я, дату народження та вік особи " ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер у віці 54 роки" замість невірного " ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер у віці 66 років";

- зобов`язати Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису №4834 від 22.06.2022, а саме у графі "Прізвище" змінити з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_5 ", у графі "Ім`я" змінити з " ОСОБА_6 " на " ОСОБА_7 ", у графі "По-батькові" змінити з " ОСОБА_8 " на " ОСОБА_9 ", у графі "Помер(ла) у віці" змінити з "66 років" на "54 років", у графі "Дата та місце народження" змінити з " ІНФОРМАЦІЯ_3 " на " ІНФОРМАЦІЯ_4 ".

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що звертаючись з вказаним позовом до адміністративного суду позивач не просив встановлювати будь-який факт, оскільки вказані обставини фактично вже визнані компетентними органами, а просив визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язати внести відповідні зміни до актового запису, тобто в цій справі наявний публічно-правовий спір, у зв`язку з чим справа підсудна та має бути розглянута адміністративним судом.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевірившии матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що зазначений спір за своєю правовою природою не пов`язаний із здійсненням відповідачем владних управлінських функцій, тобто, не є публічно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому повинен вирішуватись за правилами цивільного судочинства відповідно до вимог ЦПК України.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

У рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №29458/04 та № 29465/04, пункт 24) Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) закріпив поняття "суд, встановлений законом", яке стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність.

Фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію визначення складу учасників справи. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити з прав та/або інтересів, за захистом яких звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, їх змісту та правової природи.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Так, відповідно до обставин, викладених ОСОБА_1 в позовній заяві вказано, що 28.02.2022 у квартирі АДРЕСА_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який є її батьком. Однак, помилково труп ОСОБА_2 був ідентифікований правоохоронними органами як труп ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), зазначене відбулось у зв`язку із знаходженням у кишенях одягу ОСОБА_2 паспорта на ім`я ОСОБА_3 .

В подальшому, 30.05.2022 слідчий СВ відділу поліції № 1 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області виніс постанову про уточнення анкетних даних, в якій зазначено вважати виявленого чоловіка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також постановою від 30.05.2022 ухвалено видати нове лікарське свідоцтво про смерть та внести зміни до висновку експерта судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при цьому зазначивши уточнені анкетні дані, а саме дані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до листа КЗОЗ "ХОБСМЕ" надісланого до Першого відділу ДРАЦС у місті Харкові вказано, що після надходження постанови слідчого про уточнення анкетних даних померлого ОСОБА_2 , експертною установою внесено зміни до журналів реєстрації відділу судово-медичної експертизи трупів і судово-медичної документації. За наявності законних підстав експертна установа просила внести відповідні зміни до актового запису про смерть №4834.

Відповідно до висновку Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківській області УДР Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про внесення змін до актового запису зазначено, що актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвічується, до спростування його в судовому порядку. Також вказано, що матеріали справи про внесення змін до актового запису підлягають поверненню, оскільки не підтверджують факт помилки та не надають правових підстав внесення змін до актового запису про смерть № 4834, складеного 22.06.2022 Першим відділом ДРАЦС у місті Харкові на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ст. 9 ЗУ "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акту цивільного стану.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 ЗУ "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", Міністерством юстиції України затверджуються Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання.

Згідно ч.1 ст.6 ЗУ "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ст. 6 ЗУ "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису. У разі зберігання актового запису цивільного стану у державній архівній установі внесення змін безпосередньо до актового запису проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЗУ "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

В травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

У рішенні Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10.11.2023 суд дійшов висновків, що обставини даної справи вказують на неправильність відомостей про померлого в актовому записі про смерть №4834 від 22.06.2022, однак встановлення факту смерті ОСОБА_2 призведе до подвійної реєстрації одного і того ж акту цивільного стану.

В подальшому, звертаючись до адміністративного суду в позові та апеляційній скарзі вказано, що позивачем не встановлюється будь-який факт, оскільки ці обставини фактично вже визнані компетентними органами, зокрема органом досудового слідства, яким закрите кримінальне провадження за фактом ненасильницької смерті ОСОБА_2 та медичним закладом, який проводив судово-медичну експертизу трупа та складав висновок про причину смерті і медичне свідоцтво про смерть. Однак, відповідач обмежився вказівкою на невідповідність лікарського свідоцтва про смерть в актовому записі № 4834 від 22.06.2022, у зв`язку з чим фактично самоусунувся у встановленні дійсних обставин справи, оскільки відповідно до п. 2.11, 2.12 розд. ІІ "Правил №96/5" був зобов`язаний встановити фактичні обставини справи та надати висновок про внесення змін у актовий запис.

Колегія суддів зазначає, що Відділ ДРАЦС є державним органом суб`єктом владних повноважень, уповноваженим здійснювати державну реєстрацію актів цивільного стану, яка має публічно-правову природу. При цьому, спір про право на основі відповідних юридичних фактів між учасниками цих правовідносин не виник.

Отже, відмова органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану є власним рішенням, дії чи бездіяльність відповідного органу, що оскаржує ОСОБА_1 , відтак належить до адміністративної юрисдикції.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.10.2017 по справі №826/5812/14, що враховується відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції відмовляючи у відкритті провадження у справі та вказавши, що вищезазначений спір повинен вирішуватись за правилами цивільного судочинства відповідно до вимог ЦПК, дійшов передчасного висновку, не врахувавши всіх обставин та доказів, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до ч.3 ст.312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 по справі № 520/33818/24 скасувати.

Адміністративну справу №520/33818/24 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя А.О. БегунцСудді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова Повний текст постанови складено 28.02.2025 року