Рішення

від 01.05.2023 по справі 361/6464/18

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/6464/18

провадження № 2/361/31/23

01.05.2023

РІШЕННЯ

Іменем України

01 травня 2023 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретарів: Срібної Ю.О., Зазимко А.Ю., Панек А.С., Лебідя В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу Світанок, виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області Бровари-Благоустрій, Управління будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Київської області про відшкодування майнової та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому, враховуючи уточнення та зменшення позовних вимог (т. 1 а.с. 97-104, 160-167), просила суд стягнути на її користь із відповідачів майнову шкоду в розмірі 73382 грн. 40 коп. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

В обґрунтування позову зазначала, що 05 серпня 2018 року о 23.30 год. вона припаркувала у дворі будинку АДРЕСА_1 свій автомобіль Volkswagen Polo, д.н.з. НОМЕР_1 ., приблизно опівночі 06 серпня 2018 року почула звук схожий на хрускіт падаючого дерева та гучний удар. Вийшовши із будинку, вона побачила зламане дерево, яке впало на належний їй автомобіль, який від падіння на нього дерева отримав механічні пошкодження. Згідно із висновком автотоварознавчого дослідження вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 71382 грн. 40 коп., за дане експертне дослідження нею сплачені грошові кошти в розмірі 2000 грн.

Вважає, що у зв`язку із неналежним виконанням відповідачами своїх повноважень та обов`язків щодо здійснення профілактичних дій по обстеженню зелених насаджень і виявленню їх стану, саме на них покладено обов`язок по відшкодуванню їй шкоди, завданої пошкодженням автомобіля від падінням дерева у вказаному вище розмірі.

Також у зв`язку із пошкодженням належного їй майна, їй завдано моральної шкоди, яку вона оцінює в розмірі 5000 грн.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Ліщук О.В. у судовому засіданні позов підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеному вище, просила суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідача Житлово-будівельного кооперативу Світанок (далі ЖБКСвітанок) Кириченко А.В. у суді заперечував проти задоволення позовних вимог, подав до суду додаткові письмові пояснення, у яких, посилаючись на те, що 06 серпня 2018 року дійсно мав випадок падіння дерева на належний позивачу ОСОБА_1 автомобіль, проте докази, які підтверджують вину ЖБКСвітанок, на які посилається позивач ОСОБА_1 на обґрунтування позовних вимог, не відповідають дійсності, чинному законодавству і принципам справедливості. Вказував на те, що лише наявність усіх умов, передбачених ч. 1 ст. 1166 ЦК України, є підставою для відшкодування завданої шкоди, чого позивачем у суді не доведено. Заявлений позивачем розмір майнової шкоди є необґрунтованим та не відповідає реальним збиткам. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідачів виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області (далі Виконком БМР) і Управління будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Київської області (далі Управління) Шкардун М.В. у суді заперечувала проти задоволення позову, подала до суду відзиви на позов, у яких вона, посилаючись на те, що балансоутримувачем прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , є ЖБКСвітанок, на якого законодавством покладено обов`язок здійснювати догляд за зеленими насадженнями, що розташовані на прибудинковій території, тому саме ЖБКСвітанок повинен відповідати за шкоду, спричинену позивачу внаслідок падіння дерева на її автомобіль. Просила суд відмовити у задоволенні позову в частині вимог до Виконкому БМР та Управління.

Представник відповідача Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області Бровари-Благоустрій (далі КПБровари-Благоустрій) Осадча К.О. у суді заперечувала проти задоволення позовних вимог, подала до суду відзив на позов, у якому, посилаючись на те, що прибудинкова територія, на якій впало дерево на належний позивачу автомобіль перебуває на утриманні ЖБКСвітанок, КПБровари-Благоустрій не є суб`єктом житлово-комунальних послуг та не надає послуг, просила суд у задоволенні позову в частині до КПБровари-Благоустрій відмовити.

З`ясувавши позицію сторін, заслухавши показання свідків, дослідивши, матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що 06 серпня 2018 року близько 23.30 год. за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Москаленка, 12-А, на припаркований біля цього будинку автомобіль Volkswagen Polo, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить позивачу ОСОБА_1 упало дерево, чим автомобілю завдано механічні пошкодження, що підтверджується висновком про результати перевірки по зверненню на лінію 102 ЄО №21408 від 07 серпня 2018 року Броварського відділу поліції ГУНП в Київській області.

Згідно із висновком №316/18 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 27 серпня 2018 року експертом ОСОБА_2 , вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Polo, д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого унаслідок падіння дерева, становить 71382 грн. 40 коп.

За проведення вказаного експертного дослідження позивачем ОСОБА_1 сплачено грошові кошти в розмірі 2000 грн., що підтверджується квитанцією №818483.

Позивач ОСОБА_1 , посилаючись на те, що відповідачі не здійснювали належним чином покладених на них обов`язків щодо профілактичних дій по обстеженню зелених насаджень та виявленню їх стану, тому відповідно до законодавства саме на них покладено обов`язок по відшкодуванню шкоди, завданої пошкодженням автомобіля від падінням на нього дерева.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України Про благоустрій населених пунктів від 06 вересня 2005 року №2807-IV (далі Закон №2807-IV), Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року №105 (далі Правила №105), Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного Комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76 (далі Правила №76) та нормами ЦК України.

У ст. 1 Закону №2807-IV визначено, що територія сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об`єктів благоустрою населених пунктів: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об`єктів, об`єктів промисловості, комунально-складських та інших об`єктів у межах населеного пункту; утримання в належному стані території використання її за призначенням відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також санітарне очищення території, її озеленення, збереження та відновлення об`єктів благоустрою.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про благоустрій населених пунктів громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право користуватись об`єктами благоустрою населених пунктів; вимагати негайного виконання робіт з благоустрою населених пунктів у разі, якщо невиконання таких робіт може завдати шкоду життю, здоров`ю або майну громадян та звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Відповідно допідпункту 2ч.1ст.13,п.1ч.2ст.18Закону №2807-IVдо об`єктівблагоустрою населенихпунктів належатьприбудинкові території.Підприємства,установи таорганізації усфері благоустроюнаселених пунктівзобов`язані утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію.

Згідно із ст. 25 Закону України Про благоустрій населених пунктів утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

У преамбулі Правил №76 визначено, що прибудинкова територія територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Відповідно до п. 1.5 Правил №76 утримання житлового фонду передбачає виконання робіт, передбачених наказом Держжитлокомунгоспу України від 10 серпня 2004 року №150 Про затвердження примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд (далі Перелік).

У п. 2.17.16 Переліку передбачено, що до зазначених послуг відноситься озеленення внутрішньоквартальних територій.

Згідно із п. 3.8.8 Правил №76 власники озеленених територій зобов`язані забезпечити утримання зелених насаджень. В усіх випадках вирубування дерев здійснюваних у процесі утримання, проводити відповідно до законодавства.

Відповідно до розділу 12 Правил №105 з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об`єкта, власник чи користувач земельної ділянки.

Згідно із ст. 21 Закону України Про благоустрій населених пунктів до елементів об`єктів благоустрою віднесено зелені насадження уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Відповідно до п. 5.5 Правил №105 відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках їх власники або користувачі.

Судом встановлено, що 17 грудня 1996 року було створено ЖБКСвітанок, 03 жовтня 2010 року рішенням загальних зборів членів ЖБКСвітанок затверджено Статут цього кооперативу.

У п. 2.2 вказаного Статуту ЖБКСвітанок визначено, що завданням та предметом діяльності кооперативу є, зокрема, належне утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із п. 3.2.1 Статуту до неподільного майна ЖБКСвітанок належать, зокрема, елементи благоустрою прибудинкової території.

Виходячи з наведених вище норм законодавства, Статуту ЖБКСвітанок,суд вважає,що оскількидерево,яке впалона автомобільпозивача,було розташованена прибудинковійтериторії будинку АДРЕСА_1 ,чого незаперечував представниквідповідача ЖБКСвітанок,та відповіднодо зазначенихвимог законодавствасаме наЖБКСвітанок покладенообов`язок щодоналежного утриманняним прибудинковоїтериторії будинку АДРЕСА_1 , у тому числі й об`єктів благоустрою,зокрема,зелених насаджень, тому саме даний житлово-будівельний кооператив зобов`язаний проводити необхідні заходи щодо утримання зелених насаджень на прибудинковій території цього будинку, передбачених законодавством.

Отже, виходячи із зазначених норм спеціального законодавства, у відповідача у справі ЖБКСвітанок наявним є безумовний обов`язок з належного утримання зелених насаджень, що знаходяться на земельній ділянці та прилеглій до неї території, що передбачає вчинення обов`язкових дій.

Представник відповідача ЖБКСвітанок його голова Кириченко А.В. у судовому засіданні підтвердив той факт, що дерево, яке впало на автомобіль позивача ОСОБА_1 було розташоване на прибудинковій території будинку, та ним здійснена розмітка для паркування автомобілів, факт того, що він був присутній при проведенні експертного дослідження, та суду пояснив, що він не заперечував відшкодувати позивачу завдану падінням дерева на автомобіль шкоду в розмірі частини від заявленого позивачем розміру. Разом з тим, вважав, що доказів на підтвердження вини ЖБКСвітанок у заподіянні шкоди позивачем суду не надано.

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач ЖБКСвітанок доказів, що прибудинкова територія та об`єкти благоустрою зокрема, дерево, яке впало на автомобіль позивача ОСОБА_1 , перебувають на балансовому обліку будь-якої іншої організації суду не надано.

Свідок ОСОБА_3 у суді показав, що він є батьком позивача ОСОБА_1 , проживав із 1973 року за адресою: АДРЕСА_1 . Згодом цей будинок став кооперативним та був створений ЖБКСвітанок. З метою зручностей для мешканців даного будинку ЖБКСвітанок на прибудинковій території будинку облаштовано стоянку для автомобілів. У день падіння дерева, яке знаходилось на прибудинковій території ЖБКСвітанок, автомобіль його дочки (позивача) був припаркований саме на цій стоянці.

Свідок ОСОБА_4 у суді показав, що він є колишнім чоловіком позивача ОСОБА_1 , 05 серпня 2018 року він і позивач припаркували автомобіль Volkswagen Polo, д.н.з. НОМЕР_1 , на стоянки біля будинку АДРЕСА_1 , яка містить розмітку для паркування. Наступного день на цей автомобіль упало дерево, для фіксації цієї події були викликані працівники поліції. Вважає, що дерево знаходилося на прибудинковій території будинку за вказаною адресою, яку обслуговує ЖБКСвітанок.

За змістом ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до підпункту 7 ч. 1 ст. 17 Закону України Про благоустрій населених пунктів громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Верховний Суд у постанові від 23 січня 2018 року у справі №753/7281/15-ц роз`яснив, що доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України покладено на відповідача, тобто відповідно до презумпції завдавача шкоди не позивач доводить вину відповідача, а відповідач доводить відсутність своєї вини, вказана норма права, перерозподіляє тягар доказування у цій категорії справ та зазначених правовідносинах.

Судом встановлено, що факт завдання пошкоджень належному позивачу ОСОБА_1 автомобілю Volkswagen Polo, д.н.з. НОМЕР_1 , у зв`язку із падінням на цей автомобіль дерева, яке було розташоване на прибудинковій території, утримання якої належить до обов`язків відповідача ЖБКСвітанок, позивачем доведено у суді розмір завданої шкоди відповідно до висновку №316/18 експертного автотоварознавчого дослідження у сумі 71382 грн. 40 коп. та здійснені позивачем витрати на проведення цього експертного дослідження у сумі 2000 грн., суд вважає, що позов ОСОБА_1 у цій частині вимог до ЖБКСвітанок про відшкодування завданої майнової шкоди ґрунтуються на вимогах законодавства та підлягає задоволенню, оскільки саме цей відповідач має відповідати за шкоду завдану позивачу.

У ч. ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Практикою Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто, у разі порушення прав, середня, нормально реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина, відчуває страждання (моральну шкоду), а тому враховуючи, що кожна людина, у випадку пошкодження її майна безумовно відчуває моральні переживання, дані факти не потребують доказуванню.

Європейський суд з прав людини у справі Ромашов проти України (заява №67534/01) від 27 липня 2004 року присудив заявнику у відшкодування моральної шкоди 3000 євро, хоч заявник не представив жодного документа на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди. У процесі розгляду заяви Суд звернув увагу на те, що згідно з правилом 60 Регламенту Суду будь-яка вимога щодо справедливої сатисфакції має містити перелік претензій і може бути представлено письмово разом з відповідними підтверджуючими документами або свідченнями, без наявності яких (Суд) може відхилити вимогу повністю або частково. Проте суд врахував той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, яка не може бути відшкодована шляхом лише констатації судом факту порушення.

Право на відшкодування, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача, але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати належних заходів щодо зміни практики нехтування положеннями чинного законодавства.

Пленуму Верховного Суду України у п. 9 постанови №4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснив, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Вирішуючи вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням належного майна, суд враховує, що будь-яка середня, нормально реагуюча на пошкодження її майна особа, буде відчувати негативні емоції, моральні переживання, тому суд вважає, що позивачу безумовно у даній ситуації завдано душевних страждань.

При визначенні розміру моральної шкоди, суд виходить з принципу розумності і справедливості та визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача ЖБКСвітанок на користь позивача ОСОБА_1 , у розмірі 5000 грн., тому позов і в цій частині вимог підлягає задоволенню, оскільки саме цей відповідач має відповідати за шкоду завдану позивачу.

Заявлені позивачем ОСОБА_1 вимоги до інших відповідачів у справі про стяґнення майнової і моральної шкоди на вимогах законодавства не ґрунтуються, тому задоволенню вони не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл заявлених позивачем ОСОБА_1 понесених нею судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ч. ч 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1)у разі задоволення позову на відповідача; 2)у разі відмови в позові на позивача; 3)у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження отриманої правничої допомоги, позивач ОСОБА_1 подала до суду договір №35/18 про надання правової допомоги, укладений 14 вересня 2018 року між нею та адвокатом Ліщук О.В.; акт-розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу, квитанцію про сплату за надану правову допомогу на суму 1762 грн.

Із акта-розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу вбачається, що адвокатом Ліщук О.В. надано ОСОБА_1 правову допомогу, зокрема, консультація, ознайомлення та вивчення наданих документів, складання позовної заяви, всього загальна вартість якої складає 1762 грн.

Виходячи з наведеного вище, суд вважає, що заявлена сума відшкодування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката пов`язана з розглядом судом цієї справи; цей розмір витрат є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, підтверджений належними і допустимими доказами, тому суд вважає, що з відповідача ЖБКСвітанок на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені нею витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 1762 грн.

Суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідає складності справи, виконаній адвокатом роботі (наданим послугам), обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт і ціні позову.

Також згідно із вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 783 грн. 82 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із Житлово-будівельного кооперативу Світанок, код ЄДРПОУ 23583748, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , майнову шкоду в розмірі 73382 (сімдесят три тисячі триста вісімдесят дві) грн. 40 коп. та моральну шкоду в розмірі 5000 (п`ять) грн.

Стягнути із Житлово-будівельного кооперативу Світанок, код ЄДРПОУ 23583748, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. та судовий збір у розмірі 783 (сімсот вісімдесят три) грн. 82 коп.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Дутчак І. М.