Рішення

від 28.02.2025 по справі 320/22162/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2025 року справа № 320/22162/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельна компанія «Спецмонтаж» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельна компанія «Спецмонтаж» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №274050413 від 20.04.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується із висновками Відповідача, оскільки через військову агресію російської федерації, по незалежним від позивача причиним, в його офісі відсутня електрична енергія по декілька днів, що свідчить про наявність труднощів із своєчасним виконанням своїх податкових зобов`язань. Окрім того, позивач зазначає, що з 27.05.2022 і до скасування воєнного стану платників податків звільняють від відповідальності за те, що вони несвоєчасно виконали податкові обов`язки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

31.08.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує на правомірність оскаржуваного повідомлення-рішення та просить суд відмовити в позові в повному обсязі, оскільки ГУ ДПС у м. Києві правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 20.04.2023 №274050413, виконавши обов`язок визначений статтею 19 Конституції України та законами України, а доводи, на які посилається позивач у своїй позовній заяві не спростовують виявлені порушення контролюючим органом.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

26.06.2018 між ТОВ «Авіатон Будпроект» та ТОВ «Ремонтно-будівельна компанія «Спецмонтаж» укладено договір №26/06 про спільну діяльність (простого товариства), згідно з яким сторони зобов`язуються шляхом об`єднання своїх зусиль, коштів, трудових та інтелектуальних ресурсів і майна, що належить сторонам на відповідних правових титулах, спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення наступних спільних господарських цілей: Оптимізація системи подачі і розподілу води, включаючи заміну та санацію мереж водопостачання та водовідведення (другий проект Розвиток міської інфраструктури) згідно торгів №TER-ICB-09Україна (а.с. 14-18).

Згідно з пунктом 5.3 договору від 26.06.2018 №26/06 про спільну діяльність (простого товариства), керівництво спільною діяльністю за Договором, представництво сторін перед третіми особами з питань, що стосуються спільної діяльності здійснює ТОВ «Ремонтно-будівельна компанія «Спецмонтаж».

Договір про спільну діяльність від 26.06.2018 №26/06 (податковий номер - 1000009672) уповноважена особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельна компанія «Спецмонтаж», взятий на податковий облік 04.07.2018 за №75001 та перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру від 10.06.2022 №22265302000067 (а.с.19).

На підставі пункту 200.10 статті 200 та підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та у порядку статті 76 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2022 року, поданої Договором про спільну діяльність від 26.06.2018 №26/06 уповноваженою особою ТОВ Товариства «Ремонтно-будівельна компанія «Спецмонтаж».

За результатами вказаної перевірки складено акт від 20.10.2022 №31381/Ж5/26-15-04-13-03/1000009672, яким встановлено порушення Договір про спільну діяльність від 26.06.2018 №26/06 (податковий номер - 1000009672) уповноважена особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельна компанія «Спецмонтаж» пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в декларації з ПДВ за серпень 2022 року на суму ПДВ 56 270 грн.

На підставі акту камеральної перевірки від 20.10.2022 №31381/Ж5/26-15-04-13-03/1000009672 ГУ ДПС У м. Києві складено податкове повідомлення-рішення від 14.11.2022 №319800413 форми «В4», яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (а.с. 74-75).

Акт камеральної перевірки від 20.10.2022 №31381/Ж5/26-15-04-13-03/1000009672 та податкове повідомлення-рішення від 14.11.2022 №319800413 форми «В4» направлені на адресу позивача засобами поштового зв`язку, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями повідомлень про вручення поштових відправлень (а.с.76).

Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення від 14.11.2022 №319800413 форми «В4» в адміністративному та\або в судовому порядку.

На підставі пункту 200.10 статті 200 та підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та у порядку статті 76 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2022 року, поданої Договором про спільну діяльність від 26.06.2018 №26/06 уповноваженою особою ТОВ Товариства «Ремонтно-будівельна компанія «Спецмонтаж».

За результатами вказаної перевірки складено акт від 22.03.2023 №20060/Ж5/26-15-04-13-03/1000009672, яким встановлено порушення Договір про спільну діяльність від 26.06.2018 №26/06 (податковий номер - 1000009672) уповноважена особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельна компанія «Спецмонтаж» пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, що призвело до заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету за листопад 2022 року на суму ПДВ 56 270 грн. (а.с. 46-50).

На підставі акту камеральної перевірки від 22.03.2023 №20060/Ж5/26-15-04-13-03/1000009672, ГУ ДПС У м. Києві складено податкове повідомлення-рішення від 20.04.2023 №274050413 форми «Р», яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 70 338 гривень, в том числі 56 270 грн. основного платежу та 14 068 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 51-52).

Позивач, не погодившись із податковим повідомленням-рішенням від 20.04.2023 №274050413 форми «Р», звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує норми права, які чинні станом на час їх виникнення та звертає увагу на таке.

За приписами частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Таким чином, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки. Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 86.8 статті 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено, зокрема, факт завищення розміру задекларованого від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, зокрема, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно із положеннями пунктів 56.1 статті 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.04.2023 №274050413 форми «Р», винесено на підставі акту камеральної перевірки від 22.03.2023 №20060/Ж5/26-15-04-13-03/1000009672, в якому зафіксовано, що в ході проведення камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2022 року платника ПДВ Договір про спільну діяльність від 26.06.2018 №26/06 уповноважена особа ТОВ Товариства «Ремонтно-будівельна компанія «Спецмонтаж» (податковий номер - 1000009672) встановлено не відображення у рядку 16.3 декларації зменшення залишку від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу в сумі «-» 56 270 грн, тобто не враховано результати акту перевірки від 20.10.2022 №31381/Ж5/26-15-04-13-03/1000009672, за висновками якого зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 56 270 грн за серпень 2022.

Відповідно до розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, а у рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу.

Суд зауважує, що предметом розгляду у даній справі є правомірність прийняття ГУ ДПС у м. Києві податкового повідомлення-рішення від 20.04.2023 №274050413 форми «Р», в той час як податкове повідомлення-рішення від 14.11.2022 №319800413 форми «В4» в адміністративному або в судовому порядку позивачем не оскаржувалось, у зв`язку із чим суд доходить до висновків, що посилання відповідача у акті камеральної перевірки від 22.03.2023 №20060/Ж5/26-15-04-13-03/1000009672 на висновки акту камеральної перевірки від 20.10.2022 №31381/Ж5/26-15-04-13-03/1000009672 є правомірним.

Суд критично ставиться до посилання позивача на норми пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, як на підставу звільнення його від відповідальності, виходячи із наступного.

У зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, який у подальшому продовжувався.

Отже, в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII.

Пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Відповідно до положень п.69.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні

Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України та підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України затверджені:

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України;

Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента;

Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента.

Таким чином, для звільнення платника від виконання податкових обов`язків обставини неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку повинні бути реальними та об`єктивними, а не формальними. Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 160/19575/22, в якій зазначено, що платник податків повинен надати вичерпний перелік документів, якими підтверджуються виникнення обставин, що унеможливлюють ведення господарської діяльності та виконання податкових обов`язків.

Разом з тим, судом установлено, що позивачем ані до контролюючого органу, ані до суду, не надано доказів на підтвердження неможливості виконання позивачем податкових обов`язків.

Більше того, беручи до уваги суть встановленого контролюючим органом порушення, що відображено в акті камеральної перевірки від 22.03.2023 №20060/Ж5/26-15-04-13-03/1000009672, до предмету доказування по даній справі не входить встановлення наявності чи відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, тому суд не приймає до уваги посилання позивача на підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

Отже, з урахуванням встановлених в ході розгляду справи обставин, суд доходить висновку, що на підставі встановлених під час камеральної перевірки порушень законодавства, які зафіксовані належним чином у акті камеральної перевірки від 22.03.2023 №20060/Ж5/26-15-04-13-03/1000009672, контролюючим органом було правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.04.2023 №274050413 форми «Р», у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для його скасування та задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем в даній справі доведено правомірність і обґрунтованість прийнятого рішення.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до положень ст. 139 КАС України суд залишає за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 242-246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.