Рішення

від 28.02.2025 по справі 640/12804/22

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

28 лютого 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/12804/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадження) справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду з Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 640/12804/22 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), з такими вимогами:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення 29.11.2021 року відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у неврахуванні періоду роботи з 15.08.1983 по 10.08.2015, на посадах, визначених у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі 10 (десяти) місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 29.11.2021, зарахувавши до страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій період роботи з 01.11.1982 до 10.03.1992 та з 10.03.1992 по 18.01.2022 на посадах, визначених у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.

В обґрунтування вимог зазначено, що 18.01.2022 позивач подала до відповідача заяву та документи про призначення пенсії за віком, що підтверджується розпискою-повідомленням від 18.01.2022 №1054.

29.11.2021 позивачу призначена пенсія за віком, але без виплати 10 місячних пенсій відповідно до п. 7-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", як працівнику освіти.

19.05.2022 звернулася до відповідача із заявою № 9777/Х-2600-22, в якій просила нарахувати та виплатити грошову допомогу у розмірі 10 пенсій одноразово, оскільки я маю понад 37 років стажу роботи на посадах відповідно до пунктів «е»-«ж» Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Листом від 27.05.2022 № 10670-9777/Х-02/8-2600/22, ГУПФУ відмовило мені у виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, у зв`язку з тим, що посада бібліотекара передбачена тільки у бібліотеках, що не являються закладами освіти. Відповідач зазначає, що спеціальний стаж працівника освіти становить 9 років 5 місяців 27 днів, а отже, у зв`язку з відсутністю 30 років спеціального стажу роботи, права на виплату грошової допомоги немає.

До суду надійшов відзив на позов в якому відповідач заперечує проти позивних вимог та зазначає, що позивач звернувся до Управління із зверненням від 19.05.2022, яке зареєстровано в Головна управлінні 19.05.2022 № 9777/Х-2600-22.

Листом Управління № 10670-9777/Х-02/8-2600/22 від 27.05.2022 надано роз`яснення позивачу. Таким чином, Управління вчинило дії щодо розгляду звернення позивача від 19.05.2022, і зареєстровано в Головному управлінні 19.05.2022 № 9777/Х-2600-22 в рамках Закону України «Про звернення громадян».

Відповідно до матеріалів пенсійної справи, спеціальний стаж позивача працівником освіти становить 9 років 5 місяців 27 днів.

З огляду на зазначене, права на виплату грошової допомоги у позивача немає у зв`язку з відсутністю 30 років спеціального стажу роботи.

Процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2022 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 справу прийнято до провадження, продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком з 29.11.2021.

Позивачка 18.01.2022 звернулась із заявою про призначення пенсії, зареєстрована за номером 1054.

Відповідно до протоколу призначення пенсії рішенням № 262240013501 від 26.01.2022 позивачці призначено пенсію за віком з 29.11.2021.

Рішенням про відмову в призначенні грошової допомоги № 262240013501 від 25.01.2022 заяву позивачки від 18.01.2022 розглянуто та відмовлено в нарахуванні та виплаті грошової допомоги через відсутність необхідного стажу.

Позивачка звернулась до відповідача із заявою від 19.05.2022 в якій просила призначити одноразову допомогу.

Листом від 27.05.2022 № 10670-9777/Х-03-8-2600/22 відповідач повідомив позивачку про відсутність підстав для виплати грошової допомоги.

Позивачка звернулась до відповідача із заявою від 16.06.2022 в якій просила призначити одноразову допомогу.

Листом від 14.07.2022 № 16295-16151/Х-03-8-2600/22 відповідач повідомив позивачку про відсутність підстав для виплати грошової допомоги.

Листом від 21.07.2022 № 16894-16151/Х-03-8-2600/22 відповідач повідомив позивачку про відсутність підстав для виплати грошової допомоги.

Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 , дата заповнення 02.08.1982, позивачка працювала (у межах заявлених вимог):

Д/У № 545 Шевченківського РВНО:

запис 1. 01.09.1982 зарахована в д/у № 545 на посаду музичного керівника;

запис 2. 30.08.1989 звільнена з займаної посади;

Спецшкола інтернат № 25:

запис 3. 14.09.1989 призначена на посаду вчителя ритміки;

запис 5. 10.03.1992 звільнена з посади вчителя ритміки;

Київська держконсерваторія ім. Чайковського:

запис 6. 10.03.1992 прийнята бібліотекаром;

запис 7. 26.11.1997 звільнена за власним бажанням;

Український хор духовної музики «Фрески Києва»:

запис 8. 28.11.1994 прийнята на посаду бібліотекара;

запис 9. 12.11.1996 звільнена за власним бажанням;

Київський міський центр мистецтв «Славутич»:

запис 10. 13.11.1996 зарахована на посаду артистки вокалістки 1 категорії ансамблю солістів «Благовість»;

запис 11. 31.03.1997 звільнена за власним бажанням;

Національна музична академія України:

запис 12. 10.03.1997 зарахована бібліотекаром 1 категорії;

запис 14. 09.07.1997 звільнена у зв`язку із закінченням терміну договору;

Національна музична академія України:

запис 15. 16.09.1997 зарахована бібліотекаром;

запис 17. 17.05.2004 переведена бібліотекаром 1 категорії;

запис 18 01.04.2019 переведена провідним бібліотекаром.

Згідно з розрахунком стажу позивачці зараховано періоди роботи: з 01.09.1979 до 28.06.1982 (навчання у вищих/серед НЗ, 02 рок 09 місяців 28 днів), з 01.09.1982 до 30.08.1989 (праців. освіти, соцзабезпечення, 07 років 00 місяців 00 днів), з 14.09.1989 до 10.03.1992 (праців. освіти, соцзабезпечення, 02 роки 05 місяців 27 днів), з 11.03.1992 до 26.11.1994 (02 роки 08 місяців 16 днів), з 28.11.1994 до 12.11.1996 (01 років 11 місяців 15 днів), з 13.11.1996 до 31.03.1997 (00 років 04 місяці 19 днів), з 17.11.1997 до 31.12.2003 (06 років 01 місяців 15 днів), з 26.02.2004 до 30.09.2021 (17 років 06 місяців 17 днів), всього 41 рік 05 місяців 27 днів.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу за 1998 - 2023 роки за формою ОК-5 від 13.02.2024 за персоніфікованими відомостями номер облікової картки: НОМЕР_1 ПІБ ОСОБА_1 в Реєстрі застрахованих осіб наявні відомості про страхувальників застрахованих осіб (у межах предмету позову): з січня 1998 року до грудня 2023 року наявні відомості сплати Національною музичною академією України ім. І.П. Чайковського (ідентифікаційний код 02214188) внесків та відомості про сплату заробітної плати.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно ізстаттею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

У пункті 5рішення №8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд Українизазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.

За приписами пунктів 1, 6 частини першоїстатті 92 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно допункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців.

Згідно зпунктом «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів при стажі творчої діяльності від 20 до 35 років за переліком та у порядку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, але не раніше досягнення 55 років.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначаєЗакон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).

Згідно з частиною першої статті 26Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

У відповідності до Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженогопостановою КМ України від 23.11.2011 № 1191до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж»статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, в тому числі, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років»(далі - Порядок №909).

До Переліку закладів та установ освіти, охорони здоров`я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, віднесено, зокрема:

дошкільні навчальні заклади всіх типів: директори (завідуючі), вихователі-методисти, вихователі, асистенти вихователів дошкільних навчальних закладів в інклюзивних групах, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи;

бібліотеки: завідувачі бібліотекарі.

інтернатні заклади для інвалідів, дітей інвалідів і престарілих: медичні працівники (незалежно від найменування посад), педагоги, вчителі, логопеди, інструктори ЛФК та з праці.

Відповідно до пункту 3 примітки Порядку № 909 робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 р., яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, в тому числі на посаді старшої піонервожатої зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

Пунктом 4 примітки Порядку № 909 встановлено, що при призначенні пенсії за вислугу років зазначеним у цьому переліку особам допускається підсумовування стажу за періоди їх роботи у закладах і установах освіти, охорони здоров`я та соціального захисту.

Постановою Кабінету Міністрів України № 583 від 12.10.1992 затверджено Список посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку до яких включено посади артистки-вокалістки (солістки), солістки-бандуристки театрів опери і балету, музичних і музично-драматичних театрів, концертних організацій, телебачення і радіомовлення, оперних студій вищи навчальних закладів мистецтв, жокеї.

Відповідно достатті 10 Закону України «Про освіту»невід`ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» за призначенням бібліотеки поділяються на: спеціальні (академій наук, науково-дослідних установ, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій).

Приписами статті 12 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» визначено, що бібліотеки можуть створюватися на основі усіх форм власності, передбачених законами України. Засновниками бібліотек можуть бути органи державної влади, органи місцевого самоврядування, самоврядні організації, фізичні та юридичні особи, у тому числі іноземні, в порядку, передбаченому законом. Бібліотека може не мати статусу юридичної особи та перебувати у складі підприємства, установи або організації.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» на працівників бібліотек, незалежно від форм власності та статусу бібліотеки, поширюються гарантії, встановлені законодавством про працю, соціальне страхування, пенсійне забезпечення.

Системний аналіз викладених вище правових норм свідчить про те, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з:

1) наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах;

2) вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності;

3) неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.

Подібний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №328/1620/17.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача про те, що позивачка не працювала на посаді бібліотекара саме в установі з назвою «Бібліотека», через приписи статті 6 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» щодо спеціальних бібліотек.

Пунктом 7-1Прикінцевих положень Закону №1058-IVвизначено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченогостаттею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж"статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV визначений порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191(далі - Порядок №1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж"статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

З матеріалів справи вбачається, що позивачка працювала в дошкільному навчальному закладі № 545 з 01.09.1982 до 30.08.1989 на посаді музичного керівника, в спецшколі інтернат № 25 з 14.09.1989 до 10.03.1992 на посаді вчителя ритміки; в Київській держконсерваторії ім. Чайковського з 10.03.1992 до 26.11.1997 на посаді бібліотекара, в Українському хорі духовної музики «Фрески Києва» з 28.11.1994 до 12.11.1996 на посаді бібліотекара, в Київському міському центрі мистецтв «Славутич» з 13.11.1996 до 31.03.1997 на посаді артистки вокалістки 1 категорії до ансамблю солістів «Благовість», в Національній музичній академії України з 10.03.1997 до 09.07.1997 на посаді бібліотекара 1 категорії, з 16.09.1997 до 30.09.2021 на посаді бібліотекара.

Отже, позивачка працювала на посадах віднесених до пункту «е» та «ж» Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Стаж на день звернення із заявою про призначення виплати (18.01.2021) складав понад 30 років, я яких у рішенні № 262240013501 від 25.01.2022 та листі становить 09 років 05 місяців 27 днів.

Водночас, судом встановлено, що позивачці відповідачем зараховано до стажу на посаді період роботи з 01.09.1982 до 30.08.1989 (праців. освіти, соцзабезпечення, 07 років 00 місяців 00 днів), з 14.09.1989 до 10.03.1992 (праців. освіти, соцзабезпечення, 02 роки 05 місяців 27 днів).

Проте, не зараховано періоди з 11.03.1992 до 26.11.1994 (02 роки 08 місяців 16 днів), з 28.11.1994 до 12.11.1996 (01 років 11 місяців 15 днів), з 13.11.1996 до 31.03.1997 (00 років 04 місяці 19 днів), з 17.11.1997 до 31.12.2003 (06 років 01 місяців 15 днів), з 26.02.2004 до 30.09.2021 (17 років 06 місяців 17 днів), всього виходячи з наведеного відповідачем розрахунку стажу - 28 років 08 місяців 22 дні.

Отже, територіальним органом Пенсійного фонду України зараховано до стажу позивачки 09 років 05 місяців 27 днів, та протиправно не зараховано 28 років 08 місяців 22 дні, що становить понад встановлених 30 років.

Зазначене вказує, що позивачка звертаючись за призначенням пенсії мала віковий ценз 60 років та спеціальний стаж понад 30 років.

Суд звертає увагу, що за усталеною судовою практикою Верховного Суду рішення суб`єкта владних повноважень повинно мати підстави відмови та відповідати критеріям обґрунтованості (логічності та структурованості викладення мотивів, пов`язаність мотивів з наведеними нормами права, наявність правової оцінки, відповідність висновків фактичним обставинам та відсутність немотивованих висновків).

Щодо обраного способу судового захисту, суд зазначає таке.

Стаття2та частина четверта статті242 КАС Українивстановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першоюстатті 5 КАС Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; […].

Згідно з частиною другоюстатті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Частиною другоюстатті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2); визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третястатті 245 КАС України).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зорустатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Суд наголошує на тому, що порушення прав позивача відбулось ще під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії.

Водночас, позивачка окремо неодноразово зверталась із заявами про виплату грошової допомоги, якій відмовлено листом за результатами розгляду.

Зазначене свідчить про вчинення позивачкою активних дій щодо вирішення спірних правовідносин. Відповідачем не надано доказів вручення позивачці рішення від 25.01.2022.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає вийти за межі позовних вимог та обрати належний спосіб захисту а саме:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в. м. Києві щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні грошової допомоги № 262240013501 від 25.01.2022;

- зобов`язання бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення, зарахувавши до спеціального стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню періоди роботи: в Київській держконсерваторії ім. П.І. Чайковського з 11.03.1992 до 26.11.1997 на посаді бібліотекара, в Українському хорі духовної музики «Фрески Києва» з 28.11.1994 до 12.11.1996 на посаді бібліотекара, в Київському міському центрі мистецтв «Славутич» з 13.11.1996 до 31.03.1997 на посаді артистки вокалістки 1 категорії ансамблю солістів «Благовість», в Національній музичній академії України з 10.03.1997 до 09.07.1997 на посаді бібліотекара 1 категорії та з 16.09.1997 до 30.09.2021 на посаді бібліотекара.

В частині зарахування періоду роботи з 01.11.1982 до 10.03.1992 слід відмовити, оскільки вказаний період зараховано до спеціального стажу.

Водночас, суд не вбачає підстав для зазначення конкретної кількості років, місяців та днів стажу позивача, який підлягає зарахуванню до спеціального, адже такими повноваженнями наділений пенсійний орган та є дискреційними. У свою чергу, для встановлення підстав для нарахування та виплати позивачу спірної грошової допомоги, суду достатньо, що спеціальний стаж позивача становить понад 30 років.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 6 КАС Українисуд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннямистатті 9 Конституції Українитастаттею 17, частиною п`ятоюстатті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди та органи державної влади повинні дотримуватись положеньЄвропейської конвенції з прав людинита її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань (далі - ЄСПЛ) щодо застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд з прав людини у п. 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду.

На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Відповідно до частини першоїстатті 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першоюстатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В силу приписів частини першоїстатті 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першоюстатті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією від 23.08.2022.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до приписів частини першоїстатті 139 КАС України, суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в загальній сумі 992,40 грн.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження:вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в. м. Києві щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні грошової допомоги № 262240013501 від 25.01.2022.

Зобов`язання бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення, зарахувавши до спеціального стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню періоди роботи: в Київській держконсерваторії ім. П.І. Чайковського з 11.03.1992 до 26.11.1997 на посаді бібліотекара, в Українському хорі духовної музики «Фрески Києва» з 28.11.1994 до 12.11.1996 на посаді бібліотекара, в Київському міському центрі мистецтв «Славутич» з 13.11.1996 до 31.03.1997 на посаді артистки вокалістки 1 категорії ансамблю солістів «Благовість», в Національній музичній академії України з 10.03.1997 до 09.07.1997 на посаді бібліотекара 1 категорії та з 16.09.1997 до 30.09.2021 на посаді бібліотекара.

В іншій частині вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві грн 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогостаттею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Смішлива