Рішення

від 27.02.2025 по справі 299/624/25

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.02.2025 м. Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючий - суддя Левко Т.Ю., секретар судового засідання Роман К.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Вилоцької селищної ради, як орган опіки та піклування, про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Вилоцької селищної ради, як орган опіки та піклування.

Вимоги заяви мотивовано тим, що заявник та заінтересована особа ОСОБА_2 уклали шлюб 27.06.2015 року у виконавчому комітеті Шаланківської сільської ради Виноградівського районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис № 6. В даному шлюбі народилося двоє дітей - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до ухвали Виноградівського районного суду Закарпатської області від 26.12.2023 року про затвердження мирової угоди по справі за № 299/7723/23 шлюб укладений між заявником та ОСОБА_2 розірвано, визначено місце проживання дітей - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком - заявником ОСОБА_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - разом з матір`ю - ОСОБА_2 .

Мати дітей ОСОБА_2 самоусунулася від виховання та утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її життям не цікавиться, зв`язків з нею не підтримує.

Заявник являється єдиним піклувальником неповнолітньої дочки, здійснює за нею постійний догляд, якого вона потребує, оскільки є неповнолітньою, самостійно здійснює її утримання та виховання. Фактично, він є одиноким батьком, що самостійно виховує дочку.

Через військову агресію російської федерації на території України, для здійснення заходів щодо лікування дочки, оздоровлення, безперешкодного переміщення з дитиною по країні та за її межі, можливу зміну місця мешкання та розвитку в безпечних умовах, а також щодо переміщення дитини без документального оформлення згоди матері, яка не проживає разом з ними, заявнику необхідно встановити факт проживання дочки з ним, як батьком та знаходження дитини на його утриманні.

У зв`язку з наведеним, заявник просить в судовому порядку встановити факт, що має для нього юридичне значення - факт того, що він, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , самостійно виховує та утримує неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявник та заінтересовані особа у підготовче засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Заявник ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та про те, що вимоги заяви підтримує повністю, просить суд такі задоволити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, вимоги заявника підтримує, заперечень проти заявлених вимог не має.

Представник заінтересованої особи Виконавчого комітету Вилоцької селищної ради, як орган опіки та піклування, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, заперечень проти заявлених вимог не має.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв"язку, суд вважає за можливе у підготовчому засіданні ухвалити рішення про задоволення заявлених вимог з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ст. 293 ЦПК України, суди розглядають в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Судом належними доказами встановлено наступне.

З 27.06.2015 заявник ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.

Від шлюбу у них народилося двоє дітей - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сімейне життя у них не склалося і за ініціативою заявника ОСОБА_1 у провадженні Виноградівського районного суду Закарпатської області перебувала цивільна справа №299/7723/23 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей.

Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 26.12.2023 року по справі № 299/7723/23 затверджено мирову угоду між сторонами та шлюб, укладений між заявником та ОСОБА_2 розірвано, визначено місце проживання дітей - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком - заявником ОСОБА_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - разом з матір`ю - ОСОБА_2 .

Малолітня дочка заявника та заінтересованої особи - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з заявником, своїм батьком за адресою АДРЕСА_1 .

Мати не проявляє належної турботи про власну дитину, не приймає участь у вихованні та утриманні дочки, не цікавиться її успіхами, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток в необхідному обсязі.

Фактично ОСОБА_1 є одиноким батьком, який самостійно виховує та утримує малолітню дочку.

За таким умов заявник як батько повинен повноцінно забезпечити добробут власної дитини.

ОСОБА_2 не проявляє належної турботи про власну дитину, не приймає участь у вихованні дочки. Фактично мати не проявляє заінтересованості в подальшій долі спільної з заявником дочки, не цікавиться її успіхами, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток в необхідному обсязі, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу. Фактично створились умови, які шкодять інтересам дитини.

У відповідності до вимог ст. ст. 315, 319 ЦПК України, суди розглядають справи про встановлення фактів від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, у випадках коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч.8 ст.7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Згідно положень ч.1 ст.154 Сімейного кодексу України батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина.

Заявник має повну можливість забезпечити дитині належні умови проживання, повною мірою займатися вихованням дитини, дати освіту та добробут.

У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. У даній ситуації проживання дитини саме з батьком є для неї більш прийнятним, оскільки в батька більше емоційно-вольової мотивації, можливостей та часу приділяти дитині увагу.

Ухвалюючи рішення в справі «М. С. проти України» від 11.07.2017 р. (заява №2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, що у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелік юридичних фактів, підвідомчих встановленню в судовому порядку, наводиться в ст. 315 ЦПК України не є вичерпним.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до роз`яснень, що викладені в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у справі № 363/214/17-ц від 22.08.2018, прийшов до висновку, що перелік юридичних фактів, які підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановленні факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне заявнику для реалізації соціальних цілей як одинокому батьку, захисту та реалізації інтересів дочки без необхідності щоразу звертатись до матері для отримання її згоди, в тому числі щодо переміщення, на здійснення лікування, навчання.

Чинним законодавством не передбачений інший порядок його встановлення, він не пов`язаний з вирішенням спору про право та встановлення його іншим шляхом неможливе.

У зв`язку із вищенаведеним заявлені вимоги підлягають до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 81, 259, 263-265, 315, 316, 318-319 ЦПК України, Постановою ПВС України від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" із змінами і доповненнями, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заявлені вимоги задоволити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_1 самостійно виховує та утримує неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду .

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Т. Ю. Левко