Постанова

від 12.08.2010 по справі 2а-5975/10/8/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.08.10

Справа №2а-5975/10/8/0170

   (12:14)                                                                                  м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Гнатенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом    Державної податкової інспекції в м. Ялті  АР Крим     

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркруіз»

про стягнення

Представники сторін:

від позивача: Володькін Сергій Анатолійович, довіреність №5904/10-0 від 19.08.2010р.;

від відповідача : не з’явився;

Суть спору: Державна податкова інспекція в м. Ялті  АР Крим    звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркруіз» податкової заборгованості в сумі  260625,08грн.

Ухвалами суду від 12.05.2010р. було відкрито провадження у адміністративній справі та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні 12.08.2010р. представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, представник відповідача явку не забезпечив, направив відзив на позовну заяву з вимогою в позові відмовити через його необгрунтованість.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

13.07.1990р. виконавчим комітетом Ялтинської міської ради зареєстрована юридична особа  Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеркруіз» (далі – ТОВ «Інтеркруіз»), номер  запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 146 120 0000 002271, код ЄДРПОУ 13794289, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 593545 (а.с.6).

ТОВ «Інтеркруіз» взятий на податковий облік як платник податків  в ДПІ в м. Ялті з 13.07.1990р. (а.с.8).

21.01.2009р. відповідачем подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009р., відповідно до якої сума податкового зобов’язання за місяць складає 36660,00грн. Відповідачем сума самостійно узгодженого податкового зобов’язання з орендної плати за 7 місяців сплачена не була. Тобто, заборгованість за декларацією складає 36660,00грн. *7=256620,0грн.  (а.с.11).

02.02.2010р.  відповідачем подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010р., відповідно до якої сума податкового зобов’язання за місяць складає 30957,02грн. Відповідачем сума самостійно узгодженого податкового зобов’язання з орендної плати за 2 місяця сплачена не була. Тобто, заборгованість за декларацією складає 30957,02грн. *2=61914,04грн.  (а.с.12).

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в м. Ялті АР Крим  на адресу відповідача надсилалися перша та друга податкові вимоги (а.с.13-14).

Податкова вимога № 1/445 від 03.07.2009р. на суму 36659,99грн. не була отримана відповідачем (розміщена на дошці оголошень 03.08.2009р.) та друга податкова вимога №2/590 від 07.09.2010р. на суму 84570,54грн., яка не була отримана відповідачем (розміщена на дошці оголошень 11.09.09р.)  (зворотні сторінки а.с. 13,14).

Рішенням №54 від 13.10.2009р. про стягнення засобів і продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу було вирішено здійснити стягнення засобів  та продаж інших активів, які знаходяться у власності боржника, а також тих активів, права власності, на які він придбаває в майбутньому, в рахунок погашення узгодженої суми податкового боргу цього платника податків (а.с.15).

Однак, відповідач обов’язок по своєчасній сплати сум податків і зборів не виконав.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Частиною 1,3  статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту  2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань  платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб’єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктами владних повноважень.

          Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509 від 04.12.1990р. зі змінами та доповненнями завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

          Закон України «Про державну податкову службу в Україні» передбачає  стягнення до бюджетів і державних цільових фондів сум недоїмок, пені у випадках, порядку і розмірах, передбачених законами України.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. № 1251-XII (зі змінами та доповненнями) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, у зв'язку з чим повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу  платника податків.

Відповідач не спростував жодних фактів з приводу необґрунтованості позовних вимог  щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-XII від 25.06.1991р. із змінами та доповненнями до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить такі також плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (із змінами та доповненнями) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове  зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів  у  порядку  та у строки,  визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому  порядку,  але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. № 2181 - ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій декларації.

          Пунктом 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Згідно з пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пп.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону №2181).

                 Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не сплатив у повному обсязі податковий борг, не спростував жодних фактів з приводу необґрунтованості позовних вимог та доказів про сплату податкової заборгованості у повному обсязі суду не надав.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 260625,08грн. з орендної сплати за земельні ділянки державної і комунальної власності є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

В судовому засіданні 12.08.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено 17.08.2010 року.

          Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України суд,

                                                             ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркруіз» (98612, АРК, м. Ялта, вул. Макаренка, б. 8; код ЄДРПОУ 13794289)  податкову заборгованість у сумі 260625,08грн. на р/р 33217812700039, одержувач: місцевий бюджет м. Ялта, Управління Державного казначейства в АР Крим, код платежу 13050200, МФО 824026, код ЄДРПОУ 34740850.

3.Після набрання постановою законної сили, за заявою позивача видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                          Кушнова А.О.