Ухвала від 24.02.2025 по справі 309/2679/24

Справа № 309/2679/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.02.2025 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,

учасників судового процесу: прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 11-кп/4806/487/24 за апеляційною скаргою прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 02 липня 2024 року про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.12.2023 за №12023071050000706 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 301 КК України відносно ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 02 липня 2024 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023071050000706 від 12.12.2023 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 3 ст. 301 КК України - повернуто прокурору, який склав обвинувальний акт.

В ухвалі суду вказується на те, що обвинувальний акт, який складений слідчим та затверджений прокурором щодо ОСОБА_6 не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, оскільки в ньому, в порушення п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, не зазначено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та на думку суду, наведені обставини свідчать про те, що обвинувачення за ч. 3 ст. 301 КК України ОСОБА_6 не пред`являлося.

В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що оскаржувана ухвала суду є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення про повернення обвинувального акту свої висновки належним чином не вмотивував, та прийшов до передчасного рішення про невідповідність обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України. Вважає, що всі перелічені вимоги ст.291 КПК України при складанні обвинувального акта дотримано, що вбачається і його змісту. Просить суд, оскаржувану ухвалу суду про повернення обвинувального акту прокурору, скасувати, а обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 направити до того ж суду зі стадії підготовчого провадження.

У судове засідання апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце апеляційного розгляду, не з`явився. В апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення його становища. Враховуючи дані обставини та відповідно до положень ч. 4 ст.405 КПК апеляційний суд проводить апеляційний розгляд без участі обвинуваченого.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який повністю підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити; перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Тобто, обов`язковою умовою прийняття законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення є неухильне дотримання вимог кримінального процесуального законодавства на всіх стадіях судового розгляду.

Апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вказаних вимог закону, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.

Таким чином, рішення про повернення обвинувального акту прокурору може бути прийнято лише в разі, якщо при його складанні допущені порушення вимог ч. 2 ст. 291 КПК України та наявні обставини, які перешкоджають подальшому судовому розгляду кримінального провадження.

Апеляційний суд звертає увагу, що повернення обвинувального акту є правом, а не обов`язком суду, то підставою для повернення обвинувального акту не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити, чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акта вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Будь-які інші зауваження до обвинувального акту мають отримати відповідну реакцію суду під час судового розгляду справи, та не є підставами для повернення обвинувального акту прокурору.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 27.05.2024 до Хустського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт з реєстром досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.12.2023 за №12023071050000706 щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 301 КК України.

При цьому в обвинувальному акті викладено фактичні обставини вчиненого ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію діянь з посиланням на закон і статтю (частину статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, зазначено всі елементи складу злочину, у тому числі дату, час, місце, обставини та спосіб вчинення злочину.

У підготовчому судовому засіданні 02.07.2024 судом першої інстанції постановлено ухвалу про повернення прокурору обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 301 КК України, з підстав його невідповідності вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України, а саме п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України - не зазначено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність що на думку суду, наведені обставини свідчать про те, що обвинувачення за ч. 3 ст. 301 КК України ОСОБА_6 не пред`являлося. Окрім того, зазначив, що згідно із чинним кримінальним процесуальним законом, обвинувачений має право знати у чому він обвинувачується, а обвинувальний акт має бути конкретним за своїм змістом, позаяк неконкретність такого обвинувачення порушує право обвинуваченого на захист, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Проте, колегія суддів не згодна з висновком суду першої інстанції, оскільки виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, повністю зазначений в даному обвинувальному акті.

Тобто, надаючи оцінку вищевказаним обставинам, суд першої інстанції вийшов за межі вирішення питань, які мають розглядатись на стадії підготовчого судового засідання, та почав, з`ясовувати обставини, які підлягають з`ясуванню в процесі судового провадження відносно обвинуваченої особи, що свідчить про суттєві порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. В обвинувальному акті, зокрема, зазначається виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України). Саме сформульованим обвинуваченням визначаються межі судового розгляду (ч. 1 ст. 337 КПК України).

Тобто, визначення способу та обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті належить до дискреційних повноважень прокурора. Адже виключно прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. При цьому кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг.

Вказана позиція кореспондується з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03.07.2019 року по справі № 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якої кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Таким чином, суд вийшов за межі ст. 314 КПК України, оскільки повинен був лише визначитись, чи відповідає обвинувальний акт вимогам ст. 291 КПК України, не вдаючись до аналізу правильності викладення правової кваліфікації та суті обвинувачення кримінального правопорушення.

Тому, висновки суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акту щодо ОСОБА_6 вимогам ст. 291 КПК України та неможливість призначення його до судового розгляду без усунення виявлених, на думку суду, недоліків, - апеляційний суд вважає необґрунтованими, спростованими доводами апеляційної скарги.

На будь-які інші порушення закону, які би давали підстави для повернення обвинувального акта в ухвалі суду не вказується й таких апеляційним судом не встановлено.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що повернення обвинувального акту із зазначених в ухвалі підстав, призведе до необґрунтованого затягування розгляду кримінального провадження, і як наслідок, до порушення передбачених ст. 28 КПК України розумних строків судового розгляду.

Також, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, що є одним з основоположних принципів кримінального провадження та гарантією швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду кримінального провадження, який закріплений у ст. 2 КПК України, що відображає вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Про обов`язковість дотримання розумного строку розгляду кримінальних справ неодноразово наголошував та встановлював порушення і Європейський суд з прав людини (справи «Смірнова проти Росії» від 24 липня 2003 року, «Вітрук проти України» від 16 вересня 2010 року, «Юртаєв проти України» від 31 січня 2006 року та інші).

Отже, судом першої інстанції в повній мірі не дотримані вимоги кримінального процесуального закону при прийнятті рішення про повернення обвинувального акта щодо ОСОБА_6 прокурору, в зв`язку із чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду обвинувального акту в суді першої інстанції у підготовчому судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 291, 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 02 липня 2024 року про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 , скасувати, призначивши новий розгляд обвинувального акту в суді першої інстанції у підготовчому судовому засіданні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді