Рішення

від 03.03.2025 по справі 455/2291/24

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 455/2291/24

Провадження № 2/455/84/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

03 березня 2025 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Клімченка М.І.,

секретар судового засідання Шайди Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду - залі судових засідань, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Карпатський замок», про захист прав споживача та стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

20.09.2024 представник позивачки адвокат Костків Н.С. звернулася до суду з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Карпатський замок» про захист прав споживачів, в якій посилається на те, що 02.09.2021 між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Карпатський замок» (надалі «ЖБК») та ОСОБА_1 (надалі учасник) укладено договір №В-2/1/4/18 про сплату внесків у Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Карпатський замок». Додатком №1 до договору №В-2/1/4/18 про сплату внесків у Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Карпатський замок» від 02.09.2021 визначено порядок та строки сплати внесків. Учасник ОСОБА_1 сплатила два перші внески у повному обсязі, на загальну суму 424387,80 грн., що підтверджується квитанціями про оплату від 03.09.2021 на суму 298164,10 грн. та від 17.12.2021 на суму 126223,70 грн. Черговий платіж мав бути здійснений до 30.03.2022. Однак у зв`язку з воєнними подіями та оголошеним військовим станом, за домовленістю учасника із представниками ЖБК у 2022 році платежі не сплачувались. В травні 2022 року ОСОБА_1 зверталася до представників ЖБК із запитом чи буде проводитися будівництво будинку, але відповіді не отримала. Враховуючи те, що певний час ОСОБА_1 перебувала з дітьми за кордоном, а також відсутність інформації від забудовника, остання подала заяву на ім`я голови кооперативу про розірвання договору та повернення коштів. При цьому їй запропонували написати заяву на повернення не усієї сплаченої суми, а в сумі 403168,41 грн., оскільки відповідно до умов договору у випадку перевищення учасником прострочення платежу більше, ніж на 20 днів, ЖБК вправі розірвати даний Договір в односторонньому порядку, наслідком чого є його припинення, з поверненням Учаснику отриманих від останнього грошових коштів у розмірі паю у відповідності до умов даного Договору з утриманням штрафу у розмірі 5% від суми фактично сплачених коштів Учасником. Така заява була подана, однак коштів Учаснику станом на дату подання позову так і не повернули, будівництво будинку також не розпочато. За таких обставин, позивачка змушена звернутися до суду. Просить розірвати договір №В-2/1/4/18 про сплату внесків у Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Карпатський замок» від 02.09.2021, укладений між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Карпатський замок» та ОСОБА_1 ; стягнути із Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Карпатський замок» на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 403168 гривень 41 копійку; судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою судді від 24.09.2024 справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 12 годину 00 хвилин 24.10.2024.

Ухвалою суду від 09.01.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 10 годину 30 хвилин 25.02.2025.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Від представника позивачки на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивачки, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Карпатський замок» у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи був належно повідомлений, відзив на позовну заяву не надав, заяву про розгляд справи у його відсутності не надіслав, повідомлення про причини неявки суду також не надав.

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 02.09.2021 між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Карпатський замок» в особі Голови Стрієнка Р.Г., який діє на підставі Статуту, іменований надалі «ЖБК», з однієї сторони та асоційованим членом ОК «ЖБК «Карпатський замок» ОСОБА_1 , далі учасником, було укладено договір №В-2/1/4/18 про сплату внесків у обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Карпатський замок» (надалі - Договір) (а.с.12-17).

За цим договором ЖБК зобов`язується організувати будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 за рахунок внесків учасника та внесків інших асоційованих членів ЖБК, здати його в експлуатацію, передати учаснику квартиру в об`єкті будівництва, обумовлену цим договором та всі документи, необхідні учаснику для реєстрації права власності на нього, а учасник зобов`язується сплатити до ЖБК внески у розмірах та в порядку, встановлених даним Договором та додатками до нього, та має право отримати об`єкт нерухомості лише за умови повної сплати внеску, встановленого договором для учасника (пункт 2.1 Договору).

Сторони домовились, що розмір внеску залежить від вартості будівництва одного квадратного метра площі об`єкта нерухомості та остаточної загальної приведеної площі, яка фактично побудована (пункт 2.3 Договору).

Внесок, який підлягає сплаті учасником, розподіляється наступним чином: вступний внесок - разовий грошовий чи інший майновий неповоротний внесок, який зобов`язана сплатити особа при вступі до ЖБК. Розмір вступного внеску становить 3% від загального розміру внеску, встановленого в пункті 2.3 Договору, та сплачується в складі першої суми, що вноситься учасником. Цільовий внесок - разовий грошовий чи інший майновий неповоротний внесок члена кооперативу, що вноситься понад пай до спеціального фонду кооперативу для забезпечення статутної діяльності ЖБК. Розмір цільового внеску становить 2% від загального розміру внеску, встановленого пунктом 2.3 Договору та сплачується в складі першої суми, що вноситься учасником. Пай грошовий чи інший майновий поворотний внесок, який сплачує особа за будівництво об`єкту нерухомості. Розмір паю становить 95% від внеску, встановленого пункту 2.3 Договору, та сплачується частинами згідно графіка, встановленого Додатком 1 до цього договору (пункт 2.4 Договору).

Сторони домовились, що об`єкт нерухомості, розташований за адресою по АДРЕСА_1 та передається за наступними характеристиками: квартира, будівельний номер АДРЕСА_2 , загальною площею 67,40 кв.м., на четвертому поверсі, в першому під`їзді, другої секції цього будинку (пункт 2.5 Договору).

Вартість будівництва становить один квадратний метр загальної приведеної площі об`єкту нерухомості та визначається ЖБК відповідно до проектно-кошторисної документації та договору підряду з підрядною організацією та складає 15510,00 гривень. Учасник сплачує повний розмір внеску (вступний внесок, цільовий внесок, пай) в строк та в розмірах, визначених в додатку №1 до Договору (пункти 3.1, 3.4 Договору).

ЖБК зобов`язаний організувати будівництво об`єкту будівництва та здачу його в експлуатацію у строк до 01.07.2023 при умові дотримання учасниками порядку та строків сплати внесків (пункт 5.2.1 Договору).

За змістом пункту 8.2 Договору, договір може бути припинений: у випадках, встановлених договором; у випадках, встановлених законодавством України.

Як було встановлено судом, 17.05.2022 позивачка звернулася до голови обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Карпатський замок» із заявою, в якій повідомила, що у зв`язку з виїздом за кордон просить розірвати Договір та повернути кошти згідно здійснених нею оплат (а.с.19). Однак таке звернення відповідачем було проігноровано.

Даючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного:

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про кооперацію» кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.

Пайовий фонд - це фонд, що формується з пайових внесків членів кооперативу і є одним із джерел формування майна кооперативу, розмір якого може змінюватися.

За змістом статті 3 Закону України «Про кооперацію» метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Статтею 10 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

У відповідності до статті 14 Закону України «Про кооперацію» у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай.

Асоційований член кооперативу - це фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю.

Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов`язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу.

На підставі статті 19 Закону України «Про кооперацію» для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Джерелами формування майна кооперативу є, зокрема вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї.

Згідно статті 20 Закону України «Про кооперацію» для забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди.

Пайовий фонд - майно кооперативу, що формується за рахунок паїв (у тому числі додаткових) членів та асоційованих членів кооперативу.

Неподільний фонд створюється в обов`язковому порядку і формується за рахунок вступних внесків та відрахувань від доходу кооперативу. Цей фонд не може бути розподілений між членами кооперативу, крім випадків, передбачених законом. Порядок відрахувань до неподільного фонду частини доходу визначається статутом кооперативу.

Резервний фонд створюється за рахунок відрахувань від доходу кооперативу, перерозподілу неподільного фонду, пожертвувань, безповоротної фінансової допомоги та за рахунок інших не заборонених законом надходжень для покриття можливих втрат (збитків).

Спеціальний фонд створюється за рахунок цільових внесків членів кооперативу та інших передбачених законом надходжень для забезпечення його статутної діяльності і використовується за рішенням органів управління кооперативу.

Стаття 21 Закону України «Про кооперацію» передбачає, що пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі.

Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу.

У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.

Уклавши договір №В-2/1/4/18 про сплату внесків ОСОБА_1 , набула права асоційованого члена ОК ЖБК «Карпатський замок». У цих правовідносинах учасник виступив в якості особи, яка замовила у ОК ЖБК «Карпатський замок» послуги із забезпечення будівництва квартири, за які сплатила грошові кошти, маючи намір отримати її у власність.

Окрім того, пунктом 2.9 Договору сторони підтвердили, що укладання договору відповідає їх інтересам, волевиявлення є вільним, умови договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін, договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені в ньому, заявляють, що кожна із сторін однаково розуміє значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать особисті підписи на правочині.

У постанові від 04.09.2019 по справі № 361/5893/16-ц, провадження № 61-30809св18, Верховний Суд зазначив, що предметом договору про пайову участь у кооперативі є придбання асоційованим членом кооперативу квартири для особистих потреб за рахунок пайового внеску, а тому суд вважає, що позивачка є споживачем у розумінні статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України).

Відповідно до вимог статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За загальним правилом зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша цієї статті). Про таку зміну або розірвання сторони вправі домовитися у будь-який час на свій розсуд, крім випадків, обумовлених договором або у законодавстві. Тоді як зміна чи розірвання договору у судовому порядку є, зокрема, юридичним наслідком істотного порушення зобов`язання іншою стороною (пункт 2 частини першої статті 611, абзац другий частини другої статті 651 ЦК України), тобто способом реагування та захисту права від такого порушення, яке вже відбулося.

У кожному конкретному випадку істотність порушення договору треба оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору». Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданої цим порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Мова йде не лише про грошовий вираз зазначеної шкоди, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданої порушенням договору шкоди із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення. Інакше кажучи, для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише наявність порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно суттєвою є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати (див. пункти 78, 82 - 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21).

Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України). Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати (пункти 116 - 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №910/2861/18 (провадження № 12-140гс19).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина третя статті 12, частина перша статті 81 ЦПК України).

З урахуванням визначеного у пункті 5.2.1 Договору обов`язку ЖБК введення об`єкта будівництва в експлуатацію до 01.07.2023, а також строку для виконання обов`язку ЖБК передати учаснику приміщення протягом 15 днів з моменту введення об`єкту будівництва в експлуатацію, судом встановлено порушення відповідачем строків будівництва і введення об`єкта будівництва в експлуатацію більше, ніж на вісім місяців, що є істотним порушенням умов договору. Строк затримки виконання зобов`язання відповідачем є значним, а об`єкт будівництва так і не зданий в експлуатацію на час пред`явлення до суду позову у цій справі.

За таких обставин, суд вважає доведеним факт істотного порушення ОК «ЖБК «Карпатський замок» умов договору №В-2/1/4/18 від 02.09.2021 та наявність підстав для його розірвання.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (частина друга статті 653 ЦК України).

Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (частина 3 статті 653 Кодексу).

Відповідно до частини четвертої статті 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

У пункті 3 частини третьої статті 1212 ЦК України передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Тлумачення вказаних норм дає підстав для висновку, що якщо одна із сторін договору передала у власність іншій стороні певне майно (сплатила кошти) і судом встановлено порушення еквівалентності зустрічного надання внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків однієї із сторін, сторона, що передала майно (сплатила кошти), має право вимагати повернення переданого іншій стороні в тій мірі, в якій це порушує погоджену сторонами еквівалентність зустрічного надання. Тобто, якщо сторона яка вчинила виконання, проте не отримала зустрічного надання в обсязі, який відповідає переданому майну (сплаченим коштам) і згодом договір розірвано за рішенням суду, то вона може вимагати від сторони, яка порушила договір і не здійснила зустрічне надання, повернення майна (коштів) на підставі пункту 3 частини третьої статті 1212 ЦК України (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.03.2020 у справі № 537/4259/15-ц (провадження №61-592св20).

Укладеним між сторонами договором передбачено, що вступний та цільовий внески відносяться не підлягають поверненню асоційованому члену кооперативу у разі його виключення, тому позивач не має права вимагати їх повернення.

З огляду на вище викладене, а також положення пунктів 2.4.1, 2.4.2 Договору №В-2/1/4/18 від 02.09.2021 позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Карпатський замок» слід стягнути судовий збір в користь держави в розмірі 1211,20 гривень.

На підставі наведеного та керуючись статтями 525, 526, 530, 549, 553, 610, 611 ЦК України, статтями 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Карпатський замок», про захист прав споживача та стягнення грошових коштів, - задовольнити.

Розірвати Договір про сплату внесків у Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Карпатський замок» №В-2/1/4/18 від 02.09.2021, укладений між ОСОБА_1 та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Карпатський замок».

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Карпатський замок», юридична адреса: м. Чернівці, вул. Салтикова-Щедріна, будинок №18, поштовий індекс 58003, код ЄДРПОУ 43743930, на користь ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , пайовий внесок у розмірі 403168 (чотириста три тисячі сто шістдесят вісім) гривень 41 копійка.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Карпатський замок», юридична адреса: м. Чернівці, вул. Салтикова-Щедріна, будинок №18, поштовий індекс 58003, код ЄДРПОУ 43743930, на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 ЦПК України.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено 03.03.2025.

Суддя М.І. Клімченко