Ухвала

від 28.02.2025 по справі 641/1542/25

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Комінтернівський районий суд м.Харкова

Номер провадження № 1-кс/641/343/2025 Справа № 641/1542/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2025 року м. Харків

Слідчий суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_2 , погоджене прокурором Слобідської окружної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025220830000008 від 26.02.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, одруженого, офіційно працюючого ТОВ "САТП-2001" (код ЄДРПОУ 31013004) , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,

за участю сторін кримінального провадження та інших учасників процесу:

прокурора ОСОБА_5 ,

слідчої ОСОБА_2 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника підозрюваного ОСОБА_6 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

28.02.2025 до суду надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_8 , погоджене прокурором Слобідської окружної прокуратури ОСОБА_9 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025220830000008 від 26.02.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюваного у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділенням ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025220830000008 від 26.02.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345 КК України. В ходідосудового розслідуваннявстановлено,що 26.02.2025 поліцейський сектору патрульної поліції № 3 ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області капрал поліції ОСОБА_10 та поліцейський сектору патрульної поліції № 4 ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області сержант поліції ОСОБА_11 перебували на платформі станції «Історичний музей» КП «Харківський метрополітен» за адресою: м. Харків, Київський район, майдан Конституції, 17-М, коли на платформі зазначеної станції побачили ОСОБА_4 у якого в руці знаходилась банка з напоєм: «Bronx» та який за зовнішніми ознаками знаходився у стані алкогольного сп`яніння, тим самим порушуючи громадський порядок. У зв`язку із чим, поліцейські СПП в метрополітені ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підійшли до ОСОБА_4 та представившись поліцейськими сектору патрульної поліції ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області, діючи відповідно до вимог, передбачених ст. ст. 18, 23, 32, 33 Закону України «Про Національну поліцію», запропонували останньому пройти до службового приміщення для проведення профілактичної бесіди та складання постанови про вчинення адміністративного правопорушення за ст. 178 КУпАП, на що останній відреагував агресивно. В той же день в період часу з 14 год. 30 хв. до 14 год. 38 хв. ОСОБА_4 під час руху в напрямку службового приміщення, яке розташоване у вестибюлі станції «Історичний музей» КП «Харківський метрополітен» за вищевказаною адресою, знаючи та усвідомлюючи, що поліцейський СПП в метрополітені ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 , поліцейська СПП в метрополітені ГУНП в Харківській області ОСОБА_11 є співробітниками поліції та перебувають при виконанні своїх службових обов`язків відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», не виконуючи законних вимог працівників правоохоронного органу, діючи умисно, в стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою навмисного противоправного заподіяння тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу, який знаходиться під час виконання своїх службових обов`язків, наніс почергово два удари лівою рукою зжатою в кулак в область обличчя ОСОБА_10 та один удар долонею правої руки в область чола ОСОБА_10 . В результаті вказаних дій ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді ГЧМТ, струсу головного мозку, забою «САК» спонтанні, клінічні, множинні садна м`яких очагів голови та лиця. Поліцейськими сектору патрульної поліції ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області по відношенню до ОСОБА_4 застосовано фізичну силу згідно ст. 44 ЗУ «Про Національну поліцію», внаслідок чого ОСОБА_4 було знешкоджено. 27.02.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України. Причетність ОСОБА_4 до скоєння інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, якими обґрунтовується пред`явлена підозра, а саме:протоколом затриманняособи,підозрюваної увчиненні кримінальногоправопорушення від26.02.2025за адресою:м.Харків,м-нКонституції,17-М,станція метро«Історичний музей»КП «Харківськийметрополітен»;-протоколом допитусвідка ОСОБА_11 ;-протоколом допитусвідка ОСОБА_12 -протоколом допитупотерпілого ОСОБА_10 ;-протоколом допитусвідка ОСОБА_13 ;-протоколом допитусвідка ОСОБА_14 ;-відеозаписами знагрудних відеореєстраторівполіцейських від26.02.2025,які перебувалина станціїметро «Історичниймузей» КП«Харківський метрополітен»; консультативного висновку лікаря-спеціаліста № 10/1584 від 26.02.2025КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради поліцейський ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді ушкодження у вигляді ГЧМТ, струсу головного мозку, забою «САК» спонтанні, клінічні, множинні садна м`яких очагів голови та лиця; - повідомленням про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності. Зазначає, що відповідно до вимог ст. 177 КПК України маються наступні ризики: - п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та суду, так як санкція ст. 345 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 5 років, ОСОБА_4 може у будь який момент покинути межі м. Харкова, області та України в цілому, тим самим переховуватися від органів слідства, прокуратури та суду; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні. Зокрема, ОСОБА_4 перебуваючи на свободі, може здійснювати тиск та незаконно впливати на потерпілого та свідків по даному кримінальному провадженню, враховуючи, що досудове розслідування на даний час триває та кримінальне провадження не призначено до судового розгляду, а останній володіє інформацією про місце проживання останніх; - п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, ОСОБА_4 , будучи сформованою особистістю, вчинив вказане кримінальне правопорушення в цинічній формі, тим самим нехтуючи моральними нормами у суспільстві, та проявивши неповагу до служителя закону не дає гарантії того, що останній в подальшому не вчинить аналогічні злочини, так як його дії є умисними та свідомими, що дає підстави вважати, що він може вчинити нове кримінальне правопорушення. Вказане свідчить про кримінальну спрямованість поведінки підозрюваного. Враховуючи викладені вище обставини, можливо зробити висновок, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків, тому просить суд обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор, слідчий у судовому засіданні підтримали зазначене клопотання у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у клопотання, наголошували на тому, що ОСОБА_4 вчинив вказане кримінальне правопорушення в цинічній формі, тим самим нехтуючи моральними нормами у суспільстві, проявивши неповагу до працівника правоохоронного органу в зухвалій формі.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що шкодує за вчинені дії, повністю зрозумів суспільну небезпечність таких дій, просить вибачення за свою поведінку. Просив не обирати запобіжний захід у виді тримання під вартою, а застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, оскільки він має дружину, постійне місце проживання у власній квартирі, є особою з інвалідністю, офіційно працевлаштований, наміру переховуватись не має, впливати на потерпілого та свідків також не має наміру. Також зазначив про важливість для нього працевлаштування, оскільки наразі у нього відсутній страховий стаж, необхідний для призначення пенсії, та втрата роботи позбавить його можливості отримувати в майбутньому пенсію, в той час як знайти іншу роботу є досить проблематичним для нього.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечував та просив обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, оскільки його підзахисний має постійне місце проживання, одружений, офіційно працевлаштований, у нього наявні міцні соціальні зв`язки. Також стороною обвинувачення не доведено зазначені у клопотанні ризики, переховуватись, здійснювати вплив на свідків та потерпілого його підзахисний наміру немає, відсутні навіть посилання на обставини, які свідчать про можливість вчиненням ним іншого кримінального правопорушення.

Слідчий суддя, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали кримінального провадження, які долучені до клопотання, вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Так, в ході судового засідання з`ясовано, що слідчим відділенням ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025220830000008 від 26.02.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345 КК України.

ОСОБА_4 26.02.2025 о 16 годині 06 хвилин затримано (з підстав якщо особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення), що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 26.02.2025 за адресою: м. Харків, м-н Конституції, 17-М, станція метро «Історичний музей» КП «Харківський метрополітен».

27.02.2025 ОСОБА_4 повідомленопро підозруу вчиненнікримінального правопорушення злочину,передбаченого ч.2ст.345КК України.

Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.

Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_4 27.02.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації його дій, виходячи з наданих стороною обвинувачення документів (протоколу затриманняособи,підозрюваної увчиненні кримінальногоправопорушення від26.02.2025;протоколу допитусвідка ОСОБА_11 ;протоколом допитусвідка ОСОБА_12 ;протоколу допитупотерпілого ОСОБА_10 ;протоколом допитусвідка ОСОБА_13 ;протоколу допитусвідка ОСОБА_14 ;відеозаписи знагрудних відеореєстраторівполіцейських від26.02.2025та протокологляду предметіввід 26.02.2025, консультативний висновок лікаря-спеціаліста № 10/1584 від 26.02.2025КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради), які перелічені у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання щодо можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 345 КК України.

У світлі обставин цього кримінального провадження досліджених матеріалів достатньо для того, щоб у рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність «обґрунтованої підозри».

Слідчий суддя акцентує увагу, що висновок про обґрунтованість підозри не констатує винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину та відповідно не порушує принципу «презумпції невинуватості».

Щодо наявності ризиків.

Згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати проведенню досудового слідства та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Щодо наявності ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та суду.

Надаючи оцінку можливості ОСОБА_4 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Так, ризик переховування від органу досудового розслідування є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

Слідчий суддя зазначає, що очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Отже, існування цього ризику суд уважає доведеним.

Щодо наявності ризиків, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілих, свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.

Наведені обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.

Щодо наявності ризиків, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя не погоджується із доводами слідчого та прокурора про те, що на даному етапі досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_15 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вказані ризикі не доведено ані слідчим у клопотанні, ані прокурором під час судового розгляду. Навпаки, зі змісту клопотання слідує, що підозрюваний в силу статті 89 КК України раніше не судимий, відтак, у останнього відсутні ознаки прокримінальної поведінки. При цьому суд ураховує повідомлені підозрюваним в судовому засіданні відомості про те, що він офіційно працевлаштований, шкодує про вчинені ним суспільно небезпечні дії, враховуючи негативний попередній досвід, не мав і має наміру вчинювати інші кримінальні правопорушення, зробив для себе відповідні висновки та більше не буде вживати алкогольні напої в громадських місцях.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) переховування від органів досудового розслідування та суду; 3) незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину(до 5 років позбавлення волі, ст. 12 КК України), однак в силу ст.89 КК України раніше не судимий, має постійне місце проживання, має міцні соціальні зв`язки. та офіційно працевлаштований, має групу інвалідності.

Між тим, доводи сторони обвинувачення, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, про наявність яких зазначено прокурором, не підтверджуються наданими стороною обвинувачення матеріалами і прокурором у судовому засіданні не доведені.

Згідно правової позиції ЄСПЛ, викладеної у пункті 80 рішення від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Слідчий суддя вважає, що тримання підозрюваного під вартою в якості запобіжного заходу не викликано об`єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_4 .

Враховуючи вагомість доказів щодо обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця проживання, слідчий суддя вважає, що у відповідності до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту, шляхом заборони залишати житло в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., оскільки вказаний запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Статтею 181 КПК домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Домашній арешт відноситься до ізоляційної категорії запобіжних заходів, адже враховуючи його сутність, передбачає для особи, відносно якої обраний, заборону не залишати місце свого проживання протягом певних годин доби або цілодобово, тим самим ізолюючи її від звичайного для неї середовища (яке знаходиться за межами її житла) на певний проміжок часу доби або цілодобово. Отже, з урахування зазначеного, цілком очевидно, що домашній арешт є загальним заходом особистого забезпечення м`якого ізоляційного характеру, що виконується в умовах житла особи.

Таким чином, суд дійшов висновку про доцільність обрати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді нічного домашнього в межах строку досудового розслідування, але не більше 60 днів з моменту затримання, оскільки наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, унеможливлює застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, тому що жоден із таких, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

Слідчий суддя зазначає, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Виходячи з п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позбавлення свободи - захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.

Між тим клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України. Доводи, які зазначені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання не підлягає задоволенню.

Водночас з урахуванням обставин справи, особистості підозрюваного, стану здоров`я, того факту, що він має міцні соціальні зв`язки та офіційно працевлаштований, більш того, наявність офіційного працевлаштування з метою набуття страхового стажу безпосередньо впливає на можливість призначення в майбутньому пенсії по інвалідності, права на призначення якої він наразі не має у зв`язку відсутністю необхідного страхового стажу (рішення Пенсійного фонду про відмову в призначенні пенсії від 22.07.2024 № 203040021036), до нього слід застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та може забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 197, 372, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_2 , погоджене прокурором Слобідської окружної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025220830000008 від 26.02.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України- залишити без задоволення.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід увиді домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 із забороною покидати місце проживання в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00строком на 2 місяці в межах строку досудового розслідування - до 27 квітня 2025 року включно.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою, не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду; негайно повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від будь-якого спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням ухвали покласти наслідчого відділення відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_2 .

Роз`яснити, що в разі невиконання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказаних обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Визначити строкдіїухвалислідчого суддітривалістюдо27 квітня 2025 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_4 в той же строк, але з моменту вручення копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний тект ухвали проголошено 03.03.2025 о 15.00.

Cлідчий суддя ОСОБА_1