Рішення

від 05.02.2025 по справі 760/4121/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/4121/23

2/760/1654/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2025 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді - Букіної О.М.,

за участю секретаря - Черчукан В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шепелівський маєток» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуг, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2023 року до Солом`янського районного суду м. Києва надійшли матеріали позовної заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шепелівський маєток» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуг, у якій позивач просить суд стягнути частково в рівних частках з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шепелівський маєток» по 6 315,13 грн. - заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, за спожиті житлово-комунальні послуги з 01.11.2019 по 01.02.2023 з інфляційними нарахуваннями та 3% річних.

Також просить стягнути з відповідачів в рівних частках судовий збір у розмірі 2 684,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, позивач ОСББ «Шепелівський маєток» посилається на наступне.

Так, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шепелівський маєток» забезпечує утримання і експлуатацію багатоквартирного буд. АДРЕСА_1 , та утримує його прибудинкову територію на підставі відповідних договорів із безпосередніми виконавцями робіт та надавачами послуг.

Відповідачі є власниками на праві спільної часткової власності (у рівних частках - по ) квартири АДРЕСА_2 та відповідальними за її особовим рахунком.

Як стверджується в позові, ОСББ «Шепелівський маєток», як неприбуткова організація, частково шляхом самозабезпечення та частково шляхом залучення відповідних виконавців робіт та надавачів послуг, утримує та здійснює експлуатацію багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , і його прибудинкової території за рахунок коштів його співвласників, напряму розраховуючись цими коштами із безпосередніми виконавцями робіт по ремонту і експлуатації будинку, утриманню прибудинкової території.

У позові звертається увага на те, що відповідачі, як й інші співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , зобов`язані щомісяця сплачувати свою частку затверджених Загальними зборами співвласників ОСББ «Шепелівський маєток» внесків на утримання та експлуатацію будинку і прибудинкової території.

У позові зазначається, що рішенням Загальних зборів співвласників ОСББ «Шепелівський маєток», оформленим Протоколом № 13/2019 від 22.05.2019, затверджено:

-внесок на утримання будинку та прибудинкової території - в розмірі 7,84 грн./кв.м;

-оплату за охорону майна ОСББ, прибудинкової території, транспортних засобів здійснюється виключно власниками транспортних засобів, що перебувають на стоянці біля будинку в нічний час - у розмірі 15,10 грн. за добу;

-внесок на оплату праці консьєржів - в розмірі 147 грн. з квартири (приміщення).

Зі слів позивача, відповідачі не сплачують позивачу свою частку обов`язкових внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, за спожиті житлово-комунальні послуги, унаслідок чого за період з 01.11.2019 р. по 01.02.2023 р. у Відповідачів утворилася заборгованість перед ОСББ «Шепелівський маєток» у розмірі 10 401 (десять тисяч чотириста одна) грн. 20 коп.

Крім того, позивач вважає, що з урахуванням ст. 625 Цивільного кодексу України з відповідача підлягає стягнення інфляційне нарахування в розмірі 1 879,05 грн та 3% річних в розмірі 350,01 грн, а загалом заборгованість відповідачів становить 12630,26 грн.

За таких обставин, як стверджує позивач, невиконання відповідачами обов`язків по сплаті за утримання будинку і прибудинкової території та за спожиті житлово-комунальні послуги спричиняє ускладнення проведення своєчасних розрахунків з виконавцями відповідних послуг, ставить під загрозу збереження та нормальне функціонування житлового фонду усього будинку, а тому змушує позивача звернутися до суду з даною позовною заявою про стягнення заборгованості.

22.02.2023 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження судді Букіної О.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 15.03.2023 у справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Визначено відповідачу/ам/ строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачами копію ухвали суду від 15.03.2023 та копію позовної заяви з додатками не було отримано та конверт повернувся на адресу суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 01 квітня 2024 року цивільну справу за позовом призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін.

17.04.2024 до суду від представника відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач повністю заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 вказує на те, що вона є одноособовим власником квартири АДРЕСА_2 , оскільки відповідач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і вона є єдиним спадкоємцем померлого.

Також звертає увагу, що на підтвердження своїх позовних вимог позивач надав розрахунок заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території, за спожиті житлово-комунальні послуги кв. АДРЕСА_2 , без зазначення за які саме послуги Відповідачі не здійснювали оплату, а тому такий розрахунок не може бути прийнятий як належний доказ, оскільки має узагальнений характер без чіткого обґрунтування та посилання, які саме платежі відповідачі не здійснювали.

Відповідач звертає увагу, що вона належно виконувала свої обов`язки щодо сплати за спожиті житлово-комунальні послуги визначені п.3.2 Протоколу платежі на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 7,84 грн за кв.м. з квартири (приміщення) та п. 3.3 Протоколу розмір внесків на оплату праці консьєржів в розмірі 147 грн. з квартири (приміщення), та оскільки відповідач та її померлий чоловік не є власниками транспортних засобів вони не сплачували платіж відповідно до п. 3.4 Протоколу- у розмірі 15,10 грн. за добу, оскільки оплата за охорону майна ОСББ, прибудинкової території, транспортних засобів здійснюється виключно власниками транспортних засобів, що перебувають на стоянці біля будинку в нічний час, як встановлено самим Протоколом загальних зборів.

Відповідач посилається на те, що позивачем не додано до позовної заяви жодного належного доказу фактичного надання житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території по квартирі АДРЕСА_3 (деталізованого розрахунку належних до стягнення платежів, який здійснено відповідно до періоду надання послуг за встановленими тарифами).

Все це свідчить про недостовірність та неперевіреність розрахунків з боку позивача, наданих у позовній заяві, що, на думку відповідача, має бути враховано судом, тобто долучений позивачем «Розрахунок заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційної складової боргу та 3% річних за відсутності деталізованого розрахунку належних до стягнення платежів за надані послуги та за вказаний період не є обґрунтованим, тому, як вважає відповідач, не є доведеним, а відтак не є доказом у справі.

Ухвалою суду від 29.10.2024 до участі у справі в якості правонаступника померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідача ОСОБА_2 залучено його дружину- ОСОБА_1 .

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав на адресу суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, позов підтримав.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, від представника надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, проти позову заперечує в повному обсязі та в задоволенні позову просив відмовити.

Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши подані докази, приходить до наступного висновку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що в будинку АДРЕСА_3 , створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шепелівський маєток».

У матеріалах справи міститься копія статуту ОСББ «Шепелівський маєток», відповідно до розділу ІІ якого, об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його поділу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ статуту ОСББ «Шепелівський маєток», зокрема вбачається, що завданням та предметом діяльності об`єднання є забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

Положеннями розділу 5 статуту ОСББ «Шепелівський маєток», зокрема, передбачено, що співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Як вбачається з довідки про наявність договорів із безпосередніми виконавцями робіт з утримання будинку і ПБТ та надавачами житлово-комунальних послуг від 17.02.2023, ОСББ «Шепелівський маєток» станом на 17.02.2023 укладено договори: з ТОВ «Київські енергетичні послуги» № 72922017ПУ від 01.12.2018 (послуги з постачання електроенергії); з ПрАТ «Київводоканал» № 01633/9-09 від 28.05.2021 (послуги з централізованого водопостачання та водовідведення); з КП «Київкомунсервіс» № 16967-Сл від 07.02.2019 (послуги з вивезення твердих побутових відходів); з ТОВ «Бастіон-А» №24 від 27.06.2020 (послуги з охорони); з КК «Центр комунального сервісу»№ 164/НП від 04.01.2021 (послуги з прийому комунальних платежів); з ФОП ОСОБА_3 № 1/18 від 01.01.2018 (технічне обслуговування системи відео спостереження будинку); з ТОВ «Ел енд джи Мітерінг» № 20/128 від 01.01.2020 (технічне обслуговування АС приладів обліку опалення); з ФОП ОСОБА_4 № 02/06 від 22.06.2022 (послуги з обстеження, зняття, встановлення, держповірки та наладки приладів обліку споживання тепла в будинку); з ФОП ОСОБА_5 (технічне обслуговування засобів автоматики приладів КВК та А в ІТП будинку).

Протоколом загальних зборів співвласників ОСББ «Шепелівський маєток» №13/2019 від 22.05.2019 у було затверджено:

-внесок на утримання будинку та прибудинкової території - в розмірі 7,84 грн/кв.м;

-оплату за охорону майна ОСББ, прибудинкової території, транспортних засобів здійснюється виключно власниками транспортних засобів, що перебувають на стоянці біля будинку в нічний час - у розмірі 15,10 грн за добу;

-внесок на оплату праці консьєржів - в розмірі 147 грн з квартири (приміщення).

Позивачем до матеріалів справи долучено розрахунок заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території, за спожиті житлово-комунальні послуги кв. АДРЕСА_2 за підписом представника ОСБ «Шепелівський Маєток» О. Студенцова, зі змісту якого вбачається, що заборгованість відповідача станом на 01.02.2023 становить 12 630,26 грн, з яких: 10401,20 грн - заборгованість; 1879,05 грн - інфляційна складова боргу; 350,01 грн - 3% річних.

За загальним правилом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до статті 1 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання - це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного і загального майна.

За змістом частини четвертої статті 4 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних із діяльністю об`єднання.

Відповідно до положень частини першої статті 17, статті 20, частин шостої, сьомої, восьмої статті 22, частини четвертої статті 23 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», власники квартир у багатоквартирному будинку, функції по утриманню якого і прибудинкової території здійснює об`єднання співвласників, зобов`язані нести витрати по утриманню спільного неподільного майна незалежно від членства в об`єднанні в розмірі затверджених в установленому порядку тарифів.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Водночас, суд звертає увагу на те, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність (пункт 4 та 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. постанову Великої палати Верховного Суду від 11.10.2023 № 756/8056/19, провадження № 14-94цс21).

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19 (провадження № 12-95гс20) у процесуальному та матеріальному законодавстві передбачено обов`язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини. Відповідно, звертаючись із позовом на захист свого порушеного права, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами підстави виникнення в боржника обов`язку та зміст цього обов`язку згідно з нормами права, що регулюють спірні правовідносини.

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 757/37126/18 (провадження № 61-406св21) загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовних вимог, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, доведеності розміру відсотків та пені, наявності доказів, що їх підтверджують).

Як вказано у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.11.2023 № 204/5103/21 (61-7279св23), від 12.10.2023 у справі № 308/3956/15-ц (провадження № 61-8074св22), від 22.06.2022 у справі № 296/7213/15 (провадження № 61-10125св21): суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Положеннями ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи співвласник спірної квартири ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 13.01.2021 Серія НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки від 16.04.2024 № 31/02-14, наданої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маринець О.С. спадкоємцем після померлого ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна квартира АДРЕСА_5 станом на час розгляду справи належить на праві власності відповідачу - ОСОБА_1 .

У позові позивач посилається на те, що він забезпечує утримання і експлуатацію багатоквартирного буд. АДРЕСА_1 , та утримує його прибудинкову територію на підставі відповідних договорів із безпосередніми виконавцями робіт та надавачами послуг і саме Позивач забезпечує житлово-комунальними послугами в тому числі квартиру АДРЕСА_2 , власниками якої є відповідачі. Відповідачі оплату за житлово-комунальні послуги частково не вносили, але фактично ними користувалися, в зв`язку з чим станом на день подання позову утворилась заборгованість.

При цьому, як вбачається з квитанцій наданих представником відповідача за період з 01.11.2019 по 01.02.2023 у відповідача відсутня заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території та на оплату праці консьєржів, при цьому наявна заборгованість лише зі сплати внесків за охорону в розмірі 10 537,80 грн.

Судом встановлено, що оплата за охорону нараховується у відповідності до п. 3.4 Протоколу загальних зборів співвласників ОСББ «Шепелівський маєток» № 13/2019 від 22.05.2019, згідно цього ж пункту Протоколу - оплата за охорону майна ОСББ, прибудинкової території, транспортних засобів здійснюється виключно власниками транспортних засобів, що перебувають на стоянці біля будинку в нічний час - у розмірі 15,10 грн за добу.

Разом з тим, як вбачається з довідки від 24.04.2024 № 31/26-444аз наданої Регіональним сервісним центром ГСП МВС в м. Києві (Філія ГСЦ МВС) транспортних засобів в період з 01.11.2019 по 01.05.2023 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 транспортні засоби не реєструвались (копія наявна в матеріалах справи).

Таким чином, зазначена довідка підтверджує обставини, на які посилається відповідач у відзиві, про те що відповідачі не є власниками будь-яких транспортних засобів, а тому вони не зобов`язані нести витрати у відповідності до п. 3.4 Протоколу загальних зборів співвласників ОСББ «Шепелівський маєток» № 13/2019 від 22.05.2019 за охорону майна ОСББ, прибудинкової території, транспортних засобів, оскільки такі зобов`язання несуть виключно власники транспортних засобів, що перебувають на стоянці біля будинку в нічний час.

У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом із тим, на підтвердження обставин, що мають значення для справи, позивачем не надано, на якій підставі ОСББ «Шепелівський маєток» нараховано відповідачам заборгованість за житлово-комунальні послуги саме у розмірі, зазначеному у позові, складеному ОСББ «Шепелівський маєток».

Відсутність таких доказів в матеріалах справи унеможливлює перевірку судом наявності підстав стягнення оплати з Відповідачів за спожиті житлово-комунальні послуги і правильності нарахованого позивачем розміру заборгованості.

До матеріалів справи позивачем долучено лише розрахунок заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території, за спожиті житлово-комунальні послуги кв. АДРЕСА_2 за підписом представника ОСБ «Шепелівський маєток» О. Студенцова, зі змісту якого вбачається, що заборгованість відповідача станом на 01.02.2023 становить 12 630,26 грн, з яких: 10401,20 грн - заборгованість; 1879,05 грн - інфляційна складова боргу; 350,01 грн - 3% річних.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Тобто, на суд лише покладено обов`язок сприяння учасникам процесу в реалізації ними своїх прав, а не збирання доказів та встановлення осіб, які мають відповідати за позовом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Статтями 83 та 84 ЦПК України врегульовано порядок подання та витребування доказів судом.

Тобто, законом на суд у певних випадках лише покладено обов`язок витребувати докази щодо предмету спору за клопотанням сторін.

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд зазначає, що розрахунок заборгованості, з точки зору суду не є належним доказом заборгованості відповідачів, оскільки не містить деталізованого розрахунку нарахувань, не містить деталізованого розрахунку належних до стягнення платежів, який здійснено відповідно до періоду надання послуг за встановленими тарифами, актів виконаних робіт, що унеможливлює перевірку даних нарахувань судом.

Позивачем не надано суду квитанцій, рахунків або у іншому вигляді сформованих вимог на ім`я відповідачів про оплату житлово-комунальних послуг за період, за який, на думку позивача, у них виникла заборгованість.

На підтвердження обставин, що мають значення для справи, позивачем не надано доказів, на якій підставі позивачем нараховано відповідачам заборгованість за житлово-комунальні послуги саме у розмірі, зазначеному в розрахунку заборгованості, складеному Позивачем в односторонньому порядку.

Відсутність таких доказів в матеріалах справи унеможливлює перевірку судом наявності підстав стягнення оплати з відповідачів.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем нараховано відповідачу заборгованість за житлово-комунальні послуги за невідомий період, оскільки з розрахунку заборгованості вбачається, що на початок січня 2019 року у відповідача вже обліковується заборгованість, при цьому за які послуги ця заборгованість нарахована та початок періоду її нарахування в розрахунку заборгованості не зазначено.

Розглядаючи справу суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За результатами розгляду справи, позивачем не надано належні та допустимі докази у розумінні ст.ст. 76-81 ЦПК України на підтвердження своїх позовних вимог.

Як роз`яснено в п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року за № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 ).

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, з урахуванням встановленого, приймаючи до уваги наявні у матеріалах справи письмові докази, враховуючи обґрунтування позову та доводи заперечень, враховуючи те, що позивачем не подані належні та допустимі докази, що містять відомості щодо предмета доказування, таким чином не виконано процесуального обов`язку щодо доведення обставин утримання будинку, в якому знаходиться належна відповідачам квартира, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідачів заявленої до стягнення суми боргу, за таких умов заявлений позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що вимоги про стягнення інфляційних втрат на 3% річних є похідними від позовної вимоги про стягнення заборгованості, то такі вимоги також задоволенню не підлягають.

У рішеннях Європейського суду з справ людини неодноразово робились висновки про те, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов`язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, і питання дотримання цього зобов`язання має вирішуватись виключно з огляду на обставини справи (див. рішення від 09.12.1994 у справах «Руіз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), п. 29, та «Гарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26). Ці принципи застосовувалися в низці справ проти України (див., наприклад, рішення від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» (Benderskiy v. Ukraine), заява № 22750/02, п.п. 42-47; від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25; від 07.10.2010 у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява № 5231/04, п.п. 18, 19).

Розподіл судових витрат між сторонами.

За положеннями статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи норми ст. 141 ЦПК України, оскільки суд відмовив у задоволенні позову, витрати щодо розгляду справи покладаються на позивача.

Керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 156, 162 ЖУ Української РСР, ст.ст. 11, 15, 16, 319, 322, 509, 525, 526 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шепелівський маєток» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуг, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28.02.2025.

Головуючий О.М. Букіна