Ухвала

від 20.02.2025 по справі 761/2714/25

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/2714/25

Провадження № 1-кс/761/2498/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року м. Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому засіданні в приміщені суду клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах АТ «РВС Банк» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 13.09.2023 (справа №757/40034/23-к) у межах кримінального провадження № 42023000000000108 від 31.01.2023,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах АТ «РВС Банк» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 13.09.2023 (справа №757/40034/23-к) у межах кримінального провадження № 42023000000000108 від 31.01.2023.

В обґрунтування клопотання адвокат зазначив, що 13.09.2023 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва було накладено арешт на земельну ділянку площею 0,65 га кадастровий номер 3221884000:34:003:0065; земельну ділянку площею 0,65 га кадастровий номер 3221884000:34:003:0154; земельну ділянку площею 0,5427 га кадастровий номер 3221884000:34:005:0025; земельну ділянку площею 0,9766 га кадастровий номер 3221884000:34:005:0042; земельну ділянку площею 1,6281 га кадастровий номер 3221884000:34:005:0169; земельну ділянку площею 1,0854 га кадастровий номер 3221884000:34:005:0170; земельну ділянку площею 3,743 га кадастровий номер 3221884000:34:005:0171; земельну ділянку площею 0,5125 га кадастровий номер 3221884000:34:007:0030; земельну ділянку площею 0,5102 га кадастровий номер 3221884000:34:007:0065; земельну ділянку площею 0,5124 га кадастровий номер 3221884000:34:007:0162; земельну ділянку площею 1,0854 га кадастровий номер 3221884000:34:007:0163; земельну ділянку площею 1,7907 га кадастровий номер 3221884000:34:007:0166; земельну ділянку площею 0,58 га кадастровий номер 3221884000:37:050:0021; земельну ділянку площею 0,65 га кадастровий номер 3221884000:37:050:0042; земельну ділянку площею 1,15 га кадастровий номер 3221884001:34:015:0003; земельну ділянку площею 1,5114 га кадастровий номер 3221884001:34:018:0004.

Водночас, на думку адвоката, в подальшому застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, оскільки вказане майно не є речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Так, на обґрунтування вказаних доводів адвокат зазначає, що земельні ділянки, на які було накладено арешт, на момент ухвалення судом рішення про накладання арешту знаходились в іпотеці відповідно до Договору іпотеки, укладеного 27.02.2023 АТ «РВС Банк» (Іпотекодержатель) та ТОВ «Домашня Електроніка Плюс» (Іпотекодавець) та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (реєстровий номер 871).

Право власності на ці земельні ділянки ТОВ «Домашня Електроніка Плюс» набуло на підставі договору купівлі-продажу, який було укладено 27.02.2023 між АТ «РВС Банк» та ТОВ «Домашня Електроніка Плюс», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (реєстровий номер 863).

При цьому, придбання відбулося за кредитні кошти, які було отримано відповідно до кредитного договору на відкриття невідновленої відкличної кредитної лінії №КЛ-93263/1-980 від 27.02.2023.

Таким чином, доводи прокурора, про те, що ТОВ «Домашня Електроніка Плюс» придбало земельні ділянки за кошти ймовірно здобуті внаслідок злочинної діяльності не відповідає дійсності, бо вищезазначене прямо вказує на те, що придбання відбулося за грошові кошти, які було отримано у якості кредиту в АТ «РВС Банк» на підставі Кредитного договору на відкриття невідновленої відкличної кредитної лінії №КЛ-93263/1-980 від 27.02.2023.

В подальшому, у зв`язку з недобросовісним виконанням ТОВ «Домашня Електроніка Плюс» умов кредитного договору, на предмет іпотеки Акціонерним товариством «РВС Банк» було звернено стягнення шляхом укладання з Іпотекодавцем 25.12.2023 Договору про задоволення вимог Іпотекодержателя, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (реєстровий номер 1806).

Таким чином, Акціонерне товариство «РВС Банк», 25.12.2023, набуло право власності на земельні ділянки, на які ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №757/40034/23-к було накладено арешт.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 підтримав доводи клопотання, просив його задовольнити та скасувати арешт накладений на вищезазначені земельні ділянки, оскільки вказане майно не має будь якого доказового значення у даному кримінальному провадженні, та набуте АТ «РВС Банк» на законних підставах.

Прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання про скасування арешту майна. Вказав, що досудове розслідування на даний час триває, арешт на вказане майно накладено обґрунтовано і в подальшому у застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження потреба не відпала. Так прокурор зазначає, що заявником до матеріалів клопотання не долучено підтверджуючих документів стосовно перерахунку банком грошових коштів товариству.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення учасників справи, слідчий суддя дійшов висновку про наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Приписами ст. ст. 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

При цьому, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Так, з матеріалів клопотання вбачається, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.09.2023 було накладено арешт на земельні ділянки на скасуванні яких наполягає заявник.

З мотивувальної частини зазначеної ухвали вбачається, що при арешті майна слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави для висновку, що арешт на вищезазначене майно необхідно накласти з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 42023000000000108.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини продовження заходів забезпечення кримінального провадження як впродовж досудового розслідування, так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Водночас, аналіз наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів свідчить про відсутність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки вищевказані обставини в своїй сукупності викликають сумніви в розумності і співрозмірності подальшого обмеження права власності з завданнями кримінального провадження, враховуючи, зокрема, і наслідки арешту майна для третіх осіб.

Так слідчий суддя звертає увагу, що відповідно кредитного договору на відкриття невідновленої відкличної кредитної лінії №КЛ-93263/1-980 від 27.02.2023 АТ «РВС Банк» надало ТОВ «Домашня Електроніка Плюс» в рамках ліміту невідновлювальної відкличної кредитної ліній ліміт кредитної лінії у сумі 34 100 000,00 грн., для придбання земельних ділянок.

Крім того, 27.02.2023 також було укладено договір іпотеки між АТ «РВС Банк» (Іпотекодержатель) та ТОВ «Домашня Електроніка Плюс» (Іпотекодавець) та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (реєстровий номер 871). Відповідно до вказаного договір він забезпечує всі вимоги Іпотекодержателя, які випливають з Кредитного договору №КЛ-93263/1-980.

В подальшому, у зв`язку з не виконанням ТОВ «Домашня Електроніка Плюс» умов кредитного договору, на предмет іпотеки Акціонерним товариством «РВС Банк» було звернено стягнення шляхом укладання з Іпотекодавцем 25.12.2023 Договору про задоволення вимог Іпотекодержателя, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (реєстровий номер 1806). Предметом вказаного договору були земельні ділянки на скасування яких наполягає адвокат.

Крім того, слідчий суддя також звертає увагу, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна, право власності на дані земельній ділянки зареєстровано за АТ «РВС Банк».

При цьому, ні до матеріалів клопотання, ні в судовому засіданні прокурором не надано доказів того, що зазначене майно, на яке накладено арешт, має значення для кримінального провадження, а також те, що вказане майно здобуте злочинним шляхом.

Відтак, слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, приходить до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні є обґрунтованими.

Крім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Ятрідіс проти Греції» від 25.03.1999). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22.09.1994, «Кушоглу проти Болгарії» від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» від 23.09.1982). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986).

Під час судового розгляду встановлено, що з урахуванням наведених норм міжнародного права недостатньо одного лише посилання на те, що майно є речовим доказом по даній справі, а тому таке майно нібито підлягає арешту, оскільки для вжиття такого суттєвого заходу обмеження прав особи як арешт належного їй майна має бути дотримано вищенаведені приписи кримінального процесуального законодавства, чітко визначені в ст. ст. 170 - 173 КПК України.

Відтак, на переконання слідчого судді, подальше застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, яке належить АТ «РВС Банк», не виправдовують завдання кримінального провадження та співмірності втручання у право власності особи.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що такий обмежувальний захід як арешт майна, який застосовано ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.09.2023 в рамках кримінального провадження № 42023000000000108, підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 131-132, 170, 172, 173, 174, 309, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах АТ «РВС Банк» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 13.09.2023 (справа №757/40034/23-к) у межах кримінального провадження № 42023000000000108 від 31.01.2023 - задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №757/40034/23-к, а саме, на:

-земельну ділянку площею 0,65 га кадастровий номер 3221884000:34:003:0065;

-земельну ділянку площею 0,65 га кадастровий номер 3221884000:34:003:0154;

-земельну ділянку площею 0,5427 га кадастровий номер 3221884000:34:005:0025;

-земельну ділянку площею 0,9766 га кадастровий номер 3221884000:34:005:0042;

-земельну ділянку площею 1,6281 га кадастровий номер 3221884000:34:005:0169;

-земельну ділянку площею 1,0854 га кадастровий номер 3221884000:34:005:0170;

-земельну ділянку площею 3,743 га кадастровий номер 3221884000:34:005:0171;

-земельну ділянку площею 0,5125 га кадастровий номер 3221884000:34:007:0030;

-земельну ділянку площею 0,5102 га кадастровий номер 3221884000:34:007:0065;

-земельну ділянку площею 0,5124 га кадастровий номер 3221884000:34:007:0162;

-земельну ділянку площею 1,0854 га кадастровий номер 3221884000:34:007:0163;

-земельну ділянку площею 1,7907 га кадастровий номер 3221884000:34:007:0166;

-земельну ділянку площею 0,58 га кадастровий номер 3221884000:37:050:0021;

-земельну ділянку площею 0,65 га кадастровий номер 3221884000:37:050:0042;

-земельну ділянку площею 1,15 га кадастровий номер 3221884001:34:015:0003;

-земельну ділянку площею 1,5114 га кадастровий номер 3221884001:34:018:0004.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1