Рішення

від 19.02.2025 по справі 906/815/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2025 р. м. Житомир Справа № 906/815/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретаря судового засідання: Виговської Д.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Сіра А.В. - адвокат (ордер серія АМ №1095266 від 25.07.2024),

від відповідача-1: Лященко А.М. - адвокат (ордер серія АІ №1409886 від 12.06.2023),

від відповідача-2: Лященко А.М. - адвокат (ордер серія АІ №1698663 від 09.09.2024),

від відповідача-3: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом ОСОБА_1

до 1) ОСОБА_2

2) ОСОБА_3

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Н"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу та акту приймання-передачі частки та

перерозподіл часток,

Процесуальні дії по справі.

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Н", у якому просить суд (з урахуванням уточненої позовної заяви):

1. Визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н", укладений 26.09.2022.

2. Визнати недійним акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" від 26.09.2022, який зареєстровано в реєстрі за №1196, 1197 на бланку №НСЕ010825, справжність підписів на якому засвідчено приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу ОСОБА_7.

3. Витребувати з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частку в статутному капіталі номінальною вартістю 150 000,00грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "Паритет Н".

4. Визнати розмір статутного капіталу ТОВ "Паритет Н" в сумі 300 000,00грн та розміри часток у статутному (складеному) капіталі його учасників:

- розмір частки ОСОБА_1 в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" складає 150 000,00грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "Паритет Н";

- розмір частки ОСОБА_2 в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" складає 150 000,00грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "Паритет Н"

5. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Ухвалою суду від 23.08.2024 уточнену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.09.2024.

Ухвалою суду від 23.09.2024 відкладено підготовче засідання на 21.10.2024.

Ухвалою суду від 21.10.2024 повідомлено сторони, що у підготовчому засіданні оголошено перерву до 04.11.2024.

Ухвалою суду від 04.11.2024 повідомлено сторони, що у підготовчому засіданні оголошено перерву до 07.11.2024.

Ухвалою суду від 07.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/815/24 до судового розгляду по суті на 05.12.2024.

Ухвалою суду від 05.12.2024 відкладено розгляд справи по суті на 23.12.2024.

У зв`язку із надходженням повідомлення про замінування будівлі Господарського суду Житомирської області 23.12.2024, судове засідання по даній справі, яке було призначене 23.12.2024 о 11:30 не відбулося, справа не розглядалась.

Ухвалою суду від 23.12.2024 призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 09.01.2025.

Ухвалою суду від 09.01.2025 повідомлено сторін, що у судовому засіданні при розгляді справи по суті оголошено перерву до 29.01.2025.

Ухвалою суду від 29.01.2025 продовжено строк розгляду справи по суті на підставі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та відкладено розгляд справи по суті на 19.02.2025.

12.02.2025 через систему "Електронний суд" від адвоката Сірої А.В., яка є представником позивача - ОСОБА_1 надійшла заява від 12.02.2025, у якій позивач просить суд прийняти відмову ОСОБА_1 від позовних вимог в частині витребування з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частку в статутному капіталі номінальною вартістю 150 000,00грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "Паритет Н" та закрити провадження у справі в цій частині. Решта позовних вимог залишаються без змін.

Представник позивача в судовому засіданні 19.02.2025 підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві від 26.07.2024 з урахуванням уточненої позовної заяви, додаткових поясненнях від 17.10.2024 (т.1, а.с.1-12, т.2, а.с.1-7). Підтримала подану заяву від 12.02.2025 про відмову від частини позовних вимог (т.2, а.с.102-103).

Крім того, представник позивача в судовому засіданні 19.02.2025 подала заяву в якій зазначила, що у прохальній частині позовної заяви та заяві про відмову від частини позовних вимог було допущено описку, а саме замість "визначити розмір статутного капіталу" помилково було зазначено "визнати розмір статутного капіталу".

Враховуючи наведене та заяву щодо описки, представник позивача просила суд вважати вірним формулюванням позовної вимоги: "Визначити розмір статутного капіталу ТОВ "Паритет Н" в сумі 300 000,00грн та розміри часток у статутному (складеному) капіталі його учасників:

- розмір частки ОСОБА_1 в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" складає 150 000,00грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "Паритет Н";

- розмір частки ОСОБА_2 в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" складає 150 000,00грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "Паритет Н".

Представник відповідачів-1,2 в судовому засіданні 19.02.2025 проти позову заперечила, просила у позові відмовити, з підстав зазначених відзивах на позовну заяву від 06.09.2024 та від 09.09.2024 (т.1, а.с.137-152, 191-197).

Відповідач-3 свого представника в судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

З огляду на те, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка представника відповідача-3, який належним чином та своєчасно повідомлявся про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд визнав за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності останнього, згідно зі ст.202 ГПК України.

Судом враховується заява представника позивача про описку у прохальній частині позову при формулюванні позовної вимоги "визначити розмір статутного капіталу" замість помилкового зазначення "визнати розмір статутного капіталу", зважаючи на суть заявленої вимоги, її обґрунтування та мету заявленого позову.

У судовому засіданні 19.02.2025 судом оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 станом на 11.03.2022 була учасником Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Паритет Н" (надалі по тексту - Товариство) та володіла часткою у статутному капіталі Товариства в розмірі 50% номінальною вартістю 150 000,00 грн. Зважаючи на довірливі відносини, позивачкою 11.03.2022 було видано нотаріальну довіреність на ім`я ОСОБА_3 на представництво інтересів ОСОБА_1 як учасника та засновника ТОВ "Паритет Н", за умови попереднього узгодження всіх дій, що будуть проведені на підставі даної довіреності від 11.03.2022 року, реєстраційний №1062. З метою перевірки свого статусу як учасника Товариства 18.10.2022 ОСОБА_1 було отримано витяг з ЄДР, сформований станом на 18.10.2022 з якого вбачається, що учасниками Товариства є ОСОБА_1 , що володіє часткою в розмірі 150 000,00 грн та ОСОБА_2 , що володіє часткою в розмір 150 000,00 грн. Проте, вже 21.10.2022 позивачці стало відомо, що станом на 21.10.2022 вона втратила статус учасника Товариства, оскільки 26.09.2022 року ОСОБА_3 , діючи як представник ОСОБА_1 на підставі довіреності, за реєстраційним №1062 від 11.03.2022 уклала з ОСОБА_2 договір купівлі- продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Паритет Н", відповідно до якого передала у власність ОСОБА_5 частку в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" у розмірі 50% статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 150 000,00 грн. 26.09.2022 згідно з умовами вказаного договору ОСОБА_3 , яка діє на підставі довіреності від 11.03.2022, передала, а ОСОБА_2 прийняла частку в статутному капіталі товариства в обсязі 50% статутного капіталу товариства, що становить 150 000,00 грн, про що свідчить акт приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства, засвідчений приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу. В даному випадку, під час посвідчення акту приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства від 26.09.2022 нотаріус не пересвідчився у чинності повноважень ОСОБА_3 діяти від імені ОСОБА_1 та не отримав вищевказаних документів, в тому числі нотаріально посвідченої заяви, складеної ОСОБА_1 про підтвердження дії довіреності від 11.03.2022 за реєстраційним №1062.

Доводить, що підтвердженням відсутності волі ОСОБА_1 на укладення договору купівлі-продажу частки у розмірі 50% статутного капіталу ТОВ "Паритет Н" від 26.09.2022 є відсутність її заяви про підтвердження чинності довіреності від 11.03.2022 та скасування цієї довіреності в подальшому.

Зазначає, що ОСОБА_3 станом на 26.09.2022 не мала повноважень вчиняти дії від імені довірителя ОСОБА_1 на підставі довіреності від 11.03.2022, оскільки з моменту видачі довіреності до моменту вчинення дій по укладенню договору пройшло більше місяця, а докази складення довірителем нотаріальної заяви про підтвердження дії цієї довіреності та подання такої заяви нотаріусу відсутні. Стверджує, що вона жодної згоди на вчинення від її імені договору купівлі-продажу від 26.09.2022 не надавала, вказаний правочин не схвалювала, жодних коштів від продажу частки не отримувала, що свідчить про те, що відчуження належної позивачу частки відбулося без її волевиявлення та з порушенням вимог законодавства України, зокрема, норм ст.ст.232, 238 ЦК України. Оскаржуваний правочин має наслідком позбавлення ОСОБА_1 права власності на майно у вигляді корпоративних прав. Додатковим підтвердженням того, що позивачка не мала жодної волі вчиняти правочин на відчуження своєї частки у статутному капіталі Товариства, а оспорюваний правочин був вчинений внаслідок зловмисної домовленості та всупереч інтересам позивача є відсутність її заяви про підтвердження чинності довіреності.

Крім того вказує, що ОСОБА_3 зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 , власником вказаної квартири є ОСОБА_2 , яка також там зареєстрована та проживає. ОСОБА_3 перебуває у дружніх та залежних від ОСОБА_2 стосунках. ОСОБА_2 є представником ОСОБА_3 та отримала від останньої довіреність на представництво її інтересів з метою отримання пенсії, що було підтверджено ОСОБА_3 під час розгляду справи №906/69/23.

Посилається на те, що такі ж дії ОСОБА_3 вчинила і щодо відчуження належної позивачу частки у ТОВ "Трейд Логіст Інвест". У справі №906/69/23 задоволено зустрічний позов ОСОБА_1 та визнано недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Трейд Логіст Інвест".

Незаконність засвідчення справжності підпису ОСОБА_3 , яка діяла від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності 11.03.2022 за реєстровим №1062 на акті приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" також підтверджена рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 21.03.2024 по справі №285/7150/23, яким визнано незаконними дії приватного нотаріуса Новоград-Волинського міського нотаріального округу ОСОБА_7 щодо нотаріального засвідчення справжності підпису ОСОБА_1 на підставі довіреності, на протоколі загальних зборів учасників ТОВ "Паритет Н" від 26.09.2022, зареєстрованого 29.09.2022 в реєстрі за №1230.

Також вказує, що у 2022 році позивачка зверталася до суду з позовом до ТОВ "Паритет Н" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" від 26.09.2022, визнання недійсним Акту приймання-передачі частки, витребування з володіння ОСОБА_2 частки на користь Рихальської, визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Паритет Н", оформлених протоколом від 26.09.2022 та скасування державної реєстрації щодо зміни складу учасників. За результатами розгляду справи №906/1012/22 постановою касаційної інстанції справу передано на новий розгляд. За висновком Верховного Суду було констатовано, що у разі внесення змін до статуту щодо складу учасників Товариства та здійснення перерозподілу часток, належним способом захисту буде не визнання рішень загальних зборів учасників Товариства, а звернення до суду з вимогою про встановлення розміру статутного капіталу товариства та розміру часток учасників товариства. У зв`язку з тим, що на стадії першої інстанції неможливо було здійснити зміну позовних вимог, то було заявлено про залишення позову у справі №906/1012/22 без розгляду та подано новий позов з урахуванням позиції ВС.

Посилаючись на наведене позивач доводить, що ОСОБА_2 набула право власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Паритет Н", яка належала позивачу, на підставі недійсного правочину, оскільки її відчуження на користь останньої відбулось поза волею власника. Стверджує, що не отримувала кошти за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" від 26.09.2022 та не отримувала кошти за корпоративні права до укладання договору, не мала наміру відчужувати частку в статутному капіталі будь-яким чином.

Відповідачі-1,2 у відзивах на позовну заяву проти позову заперечили, просили у позові відмовити посилаючись, зокрема на те, що позивач добровільно видала нотаріально посвідчену довіреність на ОСОБА_3 , якою надала останній повноваження з питань розпорядження (продажу, відступлення) за ціною та на умовах за її розсудом належною позивачу часткою статутного капіталу як учасника (засновника) ТОВ "Паритет Н", для чого уповноваженому представнику було надано право, серед іншого, укласти та підписати договір купівлі-продажу частки статутного капіталу, акт прийому-передачі, отримати належні довірительці кошти.

Зазначили, що видана позивачем довіреність на момент укладання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" від 26 вересня 2022 року була дійсною та не була припинена чи скасована. Видаючи довіреність, позивачка мала усвідомлювати, що наділила ОСОБА_3 правом, зокрема, продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" будь-якій особі на умовах, визначених повіреним на власний розсуд. Тому вважають, що доводи позовної заяви про те, що позивач не знала, що було вчинено правочин з продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" та, що з нею не погоджувались умови продажу такого майна, вона не отримувала грошові кошти від продажу, є безпідставними. Зазначили, грошові кошти ОСОБА_2 , як оплату по договору купівлі-продажу частки від 26.09.2022 року передала довіреній особі - відповідачу-2, підтвердженням чого є розписка.

Посилаються на те, що позивач не надала доказів умислу в діях представника щодо зловмисної домовленості з третьою особою, внаслідок такої домовленості оспорюваний договір укладений на таких умовах, які не відповідають волі довірителя, умови договору, укладеного представником, очевидно, є невигідними для довірителя, а також що існує причинний зв`язок поміж зловмисною домовленістю і несприятливими наслідками.

Крім того вказують, що позивач не надала доказів про те, що вартість частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н", яка встановлена у договорі купівлі-продажу не відповідає ринковій вартості, та була заниженою.

Доводять, що неотримання коштів від продажу спірного майна не є підставою для визнання договору недійсним та/або підтвердженням зловмисної домовленості; довіритель не позбавлений права на їх стягнення; позов не містить доказів, які б свідчили про те, що в результаті укладення оспорюваного договору настали несприятливі наслідки для позивача.

Вважають, що в умовах воєнного стану порушення процедури посвідчення правочину не є підставою для визнання його недійсним на підставі положень ст.232 ЦК України.

Звертають увагу на те, що чинним законодавством України не передбачено обов`язку нотаріуса зберігати документи, пов`язані з вчиненням нотаріальних дій щодо засвідчення справжності підпису, у зв`язку з чим факт вчинення нотаріальних дій підтверджується саме записами у відповідному реєстрі.

Доводять, що правочин нотаріусом посвідчений не був, а посвідчувалась лише справжність підпису на акті приймання-передачі. Тому вважають, що позивач свідомо підмінює поняття підтвердження дії довіреності на підтвердження чинності довіреності. А поведінка позивача щодо оспорювання ним правочину з підстав відсутності волевиявлення суперечить його попередній поведінці, тому є підстави для застосування доктрини Venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки).

Вказують, що Акт приймання-передачі частки від 26.09.2022 не є правочином, тому він не може бути визнаний недійсним судом. Позовні вимоги "витребувати з володіння частку" та "визначити розмір часток" є взаємовиключними, про що і вказує в своїй постанові ВС від 25.04.2024 року №906/1012/22. Зазначають, що вимоги позивача є взаємовиключними, а також визначення розміру часток не допускається, якщо не відбулась зміна часток чи зміна розміру статутного капіталу.

У додаткових поясненнях від 17.10.2024 позивач зазначила, що на виконання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" 26.09.2022 був складений акт приймання-передачі відчуженої частки, підпис на якому від імені ОСОБА_1 вчинено ОСОБА_3 як повіреним на підставі довіреності від 11.03.2022. Вказаний акт є додатком до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" від 26.09.2022. Справжність підпису ОСОБА_3 посвідчив приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу ОСОБА_7. Доводить, що вказаний акт приймання-передачі відчуженої частки є невід`ємною частиною договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства. Вказує, що оскільки наявна в матеріалах справи довіреність, видана 11.03.2022 від імені ОСОБА_1 ОСОБА_3 складена саме на білому аркуші паперу, тому перед тим як вчиняти нотаріальне засвідчення справжності підпису на акті приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" на підставі вказаної довіреності, заінтересована особа, в даному випадку ОСОБА_3 , мала звернутися до нотаріуса Демецької С.Л. та пересвідчитися у чинності довіреності шляхом отримання від останньої довідки про підтвердження або спростування посвідчення ним такої довіреності. Вказує, що ОСОБА_3 станом на 26.09.2022 не мала повноважень вчиняти дії від імені довірителя ОСОБА_1 на підставі довіреності від 11.03.2022, оскільки з моменту видачі довіреності до моменту вчинення нотаріальних дій, зокрема щодо засвідчення справжності підпису на акті приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" пройшло більше місяця, а належні та допустимі докази складення довірителем ОСОБА_1 нотаріальної заяви про підтвердження дії цієї довіреності та подання такої заяви нотаріусу ОСОБА_7 у матеріалах справи відсутні.

07.11.2024 від представника відповідача-1 надійшло клопотання до якого додано нотаріальна заява свідка ОСОБА_6 (сина відповідача-2) та нотаріальна заява свідка приватного нотаріуса ОСОБА_7 (котрий посвідчував підписи на акті, що оскаржується).

Відповідач-3 відзиву на позов не подав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 (позивач) видала ОСОБА_3 довіреність від 11.03.2022 для чого уповноважила останню представляти свої інтереси у будь-яких установах, організаціях та підприємствах, залежно від їх організаційної форми та підпорядкованості, в органах місцевої влади та самоврядування та їх структурних підрозділах будь-якого рівня та будь-якої направленості, органах нотаріату, правоохоронних органах, перед усіма фізичними та юридичними особами, перед усіма третіми особами, в тому числі перед державними, господарськими, адміністративними та іншими установами та організаціями, з питань розпорядження /продажу, відступлення/ за ціною та на умовах за їх розсудом належною позивачу часткою статутного капіталу як учасника ТОВ "Паритет Н" (ідентифікаційний код 37808303) з усіма правами, обов`язками та повноваженнями, наданими позивачу як учаснику товариства установчими документами товариства та чинним законодавством. Для чого уповноваженому представнику надається право: розписуватись від імені позивача на документах, в тому числі підписувати заяви, зокрема заяви про сімейний стан позивача та про належність позивачу вищевказаної частки статутного капіталу на праві особистої приватної власності, підписувати заяви про вихід зі складу засновників ТОВ, укласти та підписати договір купівлі-продажу частки статутного капіталу, акт прийому-передачі, подавати будь-які довідки та документи, які стосуються виконання цієї довіреності, брати участь у загальних зборах підприємства від імені позивача з правом голосу, підписувати рішення (протоколи) засновників ТОВ, установчі документи, зміни та доповнення до статуту ТОВ (нову редакцію), реєструвати їх у встановленому законом порядку у відповідному органі державної реєстрації, здійснити необхідні грошові розрахунки, одержувати всі необхідні довідки та документи, одержувати інформацію про діяльність ТОВ, розпоряджатися (продати, відступити) належною позивачу часткою статутного капіталу ТОВ за ціну та на умовах за їх розсудом, одержувати належні позивачу гроші, а також вчиняти будь-які інші дії, передбачені чинним законодавством України для такого роду уповноважень, які належало б виконувати позивачу, якби він особисто займався цим питанням, та які на думку представників будуть доцільними для правильного і ефективного виконання довіреності.

Довіреність надана терміном дії на один рік і зберігає чинність до 11.03.2023, якщо раніше зазначеного строку не буде позивачем скасовано в передбаченому для того законом порядку, про що представник буде повідомлений письмово. Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Демецькою С.Л. та зареєстрована в реєстрі за №1062 (далі - довіреність від 11.03.2022).

26.09.2022 між ОСОБА_3 , що діє на підставі довіреності від 11.03.2022 учасника ТОВ "Паритет Н" ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Паритет Н".

Відповідно до п.1 договору, продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність вклад в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н", статутний капітал якого складає 300 000,00грн, та зобов`язується здійснити всі необхідні дії для внесення змін до установчих документів та проведення їх державної реєстрації у відповідності із законодавством України.

Вклад, що відчужується продавцем, становить 50% статутного капіталу товариства, що складає 150 000,00 грн. Вклад, що відчужується, сплачений продавцем повністю та належить йому на праві власності, на підставі статуту ТОВ "Паритет Н" (п.2 договору).

Згідно з п.3.4 договору, продаж здійснюється за ціною 150 000,00грн. В результаті придбання частки за цим договором, покупець отримує у власність 50% статутного капіталу товариства, номінальною вартістю 150 000,00грн.

Продавець підтверджує, що він отримав грошові кошти в сумі 150 000,00грн до підписання цього договору. Своїм підписом на цьому договорі він підтверджує факт повного розрахунку за ним. Претензій щодо розрахунку за належний йому вклад до покупця не має (п.5 договору).

У п.8 договору сторони підтверджують, що вони не визнані судом недієздатними чи обмежено дієздатними; укладання договору відповідає їхнім інтересам; волевиявлення є вільним і усвідомленим і відповідає їхній внутрішній волі; умови договору зрозумілі, і відповідають реальній домовленості сторін; договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені у ньому.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по цьому договору. Після укладення даного договору до установчих документів товариства повинні бути внесені відповідні зміни, оформлені у встановленому чинним законодавством порядку (п.9 договору).

Право власності покупця на вклад, зазначений в п.2 даного договору, виникає з моменту підписання договору з необхідністю подальшої державної реєстрації змін та доповнень до статуту товариства або нової редакції статуту товариства, що містить відповідні зміни (п.10 договору).

Згідно з п.11 договору, підписання сторонами даного договору свідчить про те, що передача-приймання відчужуваного вкладу товариства відбулась. З метою внесення змін до установчих документів сторони мають підписати акт прийому-передачі частки у статутному капіталі товариства та нотаріально посвідчити цей акт.

26.09.2022 згідно з умовами вказаного договору ОСОБА_3 , яка діє на підставі довіреності від 11.03.2022, передала, а ОСОБА_2 прийняла частку в статутному капіталі товариства в обсязі 50% статутного капіталу товариства, що становить 150 000,00грн, про що свідчить акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н", засвідчений приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі №1196, 1197.

Також, 26.09.2022 було проведено загальні збори учасників (власників) ТОВ "Паритет Н", оформлені протоколом, на яких прийнято рішення, зокрема, щодо вибуття ОСОБА_1 зі складу учасників товариства у зв`язку з відчуженням нею частки в статутному капіталі товариства; надання згоди та затвердження продажу частки учасника ОСОБА_1 у статутному капіталі товариства у розмірі 50% на користь ОСОБА_2 , а також перерозподілу часток у статутному капіталі товариства. Протокол загальних зборів учасників (власників) ТОВ "Паритет Н" від 26.09.2022 засвідчено приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровано в реєстрі №1230, 1231.

14.10.2022 до Єдиного реєстру довіреностей внесено реєстраційний запис про припинення дії довіреності від 11.03.2022, посвідченої приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Демецькою С.Л., на підставі заяви про скасування довіреності, що вбачається з витягу про реєстрацію №48588162 від 14.10.2022.

20.10.2022 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме зміну кінцевого бенефіціарного власника або зміну відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, зміну місцезнаходження юридичної особи, зміну складу засновників (учасників) або зміну відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08.11.2022 щодо ТОВ "Паритет Н".

Посилаючись на те, що відчуження частки у статутному капіталі товариства та вибуття її зі складу учасників товариства відбулось без волевиявлення позивача, остання звернулась до суду з позовом у даній справі в якому, з урахуванням заяви про виправлення описки, просить визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н", який укладено 26.09.2022 року, визнати недійним акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" вiд 26.09.2022, що зареєстрований в реєстрі №1196,1197 на бланку №НСЕ010825, справжність підписів на якому засвідчено приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотарiального округу ОСОБА_7, витребувати з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частку в статутному капіталі номінальною вартістю 150 000,00грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "Паритет Н", визначити розмір статутного капіталу ТОВ "Паритет Н" в сумі 300 000,00грн та розміри часток у статутному (складеному) капіталі його учасників: розмір частки ОСОБА_1 в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" складає 150 000,00грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "Паритет Н" та розмір частки ОСОБА_2 в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" складає 150 000,00грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "Паритет Н".

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Стаття 15 ЦК передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої статті 16 ЦК кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

У постанові від 09.02.2022 у справі №910/6939/20 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає те, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340.

Отже, коли особа звернулася до суду по захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до відповідного порушення, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №209/3085/20).

Крім того, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Таким чином, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18).

Суд повинен встановити, настання яких дійсних правових наслідків прагне досягнути позивач шляхом подання позову і чи за встановлених обставин обраний позивачем спосіб захисту призведе до поновлення його прав та інтересів.

Норми частини другої статті 16 ЦК та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Згідно з частинами першою-третьої, п`ятою, шостою статті 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 215 ЦК визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якою, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Отже, недійсність правочину зумовлена наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та у разі задоволення позовних вимог зазначати у судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" та акту приймання-передавання частки приписами статей 232, 238 ЦК України та тим, що ОСОБА_3 не мала повноважень вчиняти дії від імені довірителя ОСОБА_1 на підставі довіреності від 11.03.2022, оскільки з моменту видачі довіреності до моменту вчинення нотаріальних дій, зокрема, щодо засвідчення справжності підпису на акті приймання-передачі, пройшло більше місяця, а ОСОБА_1 не складала та не зверталась до нотаріуса із заявою про підтвердження дії цієї довіреності, як це передбачено постановою КМУ №164.

Згідно зі ст.190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються, зокрема, майнові права та обов`язки, в тому числі і частка в статутному капіталі господарського товариства.

Частиною 1 статті 167 ГК України встановлено, що корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з положеннями частин 1, 4, 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам. Учасник товариства може встановити вимогу нотаріального посвідчення правочину з відчуження, застави частки такого учасника у статутному капіталі відповідного товариства та скасувати таку вимогу, відомості про що вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному законом. Така вимога учасника, а також скасування учасником цієї вимоги є одностороннім правочином та підлягає нотаріальному посвідченню. Договір, за яким виникнення, зміна чи припинення прав та обов`язків щодо відчуження частки у статутному капіталі товариства обумовлені обставинами, вчиняється у письмовій формі. Істотними умовами такого договору є розмір частки у статутному капіталі товариства, що відчужується, ціна договору, обставини, що обумовлюють настання, зміну або припинення прав та обов`язків сторін щодо відчуження частки у статутному капіталі товариства, строк дії договору.

Підставою для переходу права власності на частку в статутному капіталі, зокрема до третьої особи та, відповідно, припинення права власності учасника на таку частку з набуттям його третьою особою, є спрямований на відчуження частки правочин, вчинений учасником товариства та іншою особою. Відчуження відбувається на підставі договору купівлі-продажу, міни або дарування тощо (подібний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15).

Верховним Судом у постанові від 19.01.2022 по справі №924/316/21 вказано, що наведена норма визначає об`єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

У розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину суд повинен вирішувати питання про спростування презумпції правомірності правочину та має встановити не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.

Частиною 1 статті 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Главою 17 ЦК України унормовано правовідносини представництва при здійсненні правочинів.

Положеннями ч.ч. 1, 3 ст.237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Статтею 238 ЦК України передбачено, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Відповідно до статті 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Згідно з частинами першою, третьою статті 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Статтею 249 ЦК України встановлено, що особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Права та обов`язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.

Відповідно до статті 1003 ЦК України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Відповідно до частини першої статті 1004 ЦК України повірений зобов`язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

Як встановлено судом, 26.09.2022 між ОСОБА_3 , що діє на підставі довіреності від 11.03.2022 учасника ТОВ ТОВ "Паритет Н" ОСОБА_1 , (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Паритет Н", відповідно до якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність вклад в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н", статутний капітал якого складає 300 000,00грн, та зобов`язується здійснити всі необхідні дії для внесення змін до установчих документів та проведення їх державної реєстрації у відповідності із законодавством України.

Вказаний договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства від 26.09.2022 вчинений у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення, а також акт прийому-передачі частки в статутному капіталі товариства від 26.09.2022 ОСОБА_3 уклала (та відповідно підписала) від імені ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 11.03.2022, якою ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_3 представляти її інтереси, зокрема, з питань розпорядження /продажу, відступлення/ за ціною та на умовах за їх розсудом належною позивачці часткою статутного капіталу як учасника ТОВ "Паритет Н" з усіма правами, обов`язками та повноваженнями, наданими позивачу як учаснику товариства установчими документами товариства та чинним законодавством. Для чого уповноваженому представнику надається право: розписуватись від імені ОСОБА_1 та укласти та підписати договір купівлі-продажу частки статутного капіталу, акт прийому-передачі, розпоряджатися (продати, відступити) належною ОСОБА_1 часткою статутного капіталу ТОВ "Паритет Н" за ціну та на умовах за їх розсудом, одержувати належні ОСОБА_1 гроші.

У зв`язку із введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану 28.02.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану", якою відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", статей 7 і 34 Закону України "Про нотаріат", Указу Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" Кабінет Міністрів України постановив, що в умовах воєнного стану нотаріальні дії вчиняються з урахуванням визначених у цій постанові особливостей.

Відповідно до пункту 18 постанови КМУ №164 (в редакції від 24.06.2022, чинній на момент укладення оспорюваного договору) нотаріальне посвідчення договорів щодо відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, іпотеки, про задоволення вимог іпотекодержателя, встановлення довірчої власності на нерухоме майно (у тому числі договорів про внесення змін до таких договорів або їх розірвання (припинення), а також нотаріальне засвідчення справжності підпису на актах приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи, які укладаються (підписуються) від імені фізичної особи - відчужувача (іпотекодавця, довірчого засновника) на підставі довіреності, з дня видачі якої минуло більше одного місяця (більше двох місяців, якщо її посвідчено консульською установою (дипломатичним представництвом) України або відповідно до законодавства іноземної держави), дозволяється за умови отримання нотаріусом заяви довірителя про підтвердження дії довіреності, справжність підпису на якій засвідчено нотаріусом, консульською установою (дипломатичним представництвом) України або відповідно до законодавства іноземної держави, а у разі, коли така довіреність посвідчена нотаріусом без використання спеціальних бланків нотаріальних документів, - також за умови її реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей з внесенням до нього відомостей про наявність повноважень, необхідних представникові для укладення (підписання) відповідного договору (акта). Справжність підпису на такій заяві повинно бути засвідчено нотаріусом не раніше ніж за сім календарних днів, а консульською установою (дипломатичним представництвом) України або відповідно до законодавства іноземної держави - не раніше ніж за один місяць до дня укладення (підписання) відповідного договору (акта).

Досліджуючи питання чинності довіреності станом на час вчинення дій з її використанням, враховуючи, що довіреність була видана 11.03.2022 і використана для посвідчення оскаржуваних актів 26.09.2022, тобто в період дії наведених положень законодавства, суд, оцінюючи вчинені юридично значимі дії, застосовує їх у сукупності з положеннями ст. 44 Закону України "Про нотаріат".

Так, згідно статті 44 Закону України "Про нотаріат" нотаріус при посвідченні правочинів, вчиненні інших нотаріальних дій за участю уповноваженого представника встановлює його особу відповідно до вимог статті 43 цього Закону, а також перевіряє обсяг його повноважень.

Нотаріусу подається довіреність або інший документ, що надає повноваження представникові. Дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, перевіряється нотаріусом за допомогою Єдиного реєстру довіреностей.

У разі наявності сумнівів щодо уповноваженого представника, а також його цивільної дієздатності та правоздатності нотаріус має право зробити запит до відповідної фізичної чи юридичної особи.

Як уже зазначалось, постановою КМУ №164, на період введення в Україні воєнного стану, визначено можливість видавати довіреності на білих аркушах, а не на нотаріальних бланках. Вказаною постановою також передбачено і порядок перевірки дійсності таких довіреностей.

Так, згідно з пунктом 3 Постанови КМУ №164, для перевірки дійсності довіреності, посвідченої на білих аркушах паперу, заінтересована особа звертається з її копією до відповідного нотаріуса, який зобов`язаний протягом двох робочих днів видати довідку про підтвердження або спростування посвідчення ним такої довіреності.

Аналіз вищевказаних нормативних актів в сукупності свідчить, що нотаріальне засвідчення справжності підпису на акті приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства, який підписується від імені фізичної особи на підставі довіреності, з дня видачі якої минуло більше одного місяця, здійснюється після перевірки дійсності такої довіреності. Документами, які підтверджують дійсність такої довіреності на момент посвідчення підпису на акті приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства у цьому випадку є: витяг з єдиного реєстру довіреностей, якщо довіреність складена на нотаріальному бланку, довідка про підтвердження або спростування посвідчення довіреності, видана нотаріусом, що здійснював посвідчення довіреності на білих аркушах паперу та нотаріально посвідчена заява про підтвердження дії довіреності.

Оскільки наявна в матеріалах справи довіреність, видана 11.03.2022 від імені ОСОБА_1 складена саме на білому аркуші паперу, тому у цьому випадку вчиненню такої нотаріальної дії як засвідчення справжності підпису на акті приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Партитет Н" від 26.09.2022 на підставі довіреності, виданої 11.03.2022 від імені ОСОБА_1 , повинно було передувати звернення заінтересованої особи ( ОСОБА_3 ) до нотаріуса, який посвідчував справжність підпису на такій довіреності, для встановлення дії такої довіреності (підтвердженні її дії довірителем ОСОБА_1 ) шляхом отримання довідки про підтвердження посвідчення ним такої довіреності (пункт 3 постанови КМУ №164), за умови підтвердження її дії за відповідною заявою довірителя (пункт 18 постанови КМУ №164).

Однак, відповідачі доказів наявності вказаних документів суду не надали та матеріали справи їх не містять.

При цьому суд відзначає, що застосування цієї постанови КМУ №164 при вчиненні нотаріальних дій, зокрема, при нотаріальному засвідченні справжності підпису на актах приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи, які укладаються (підписуються) від імені фізичної особи на підставі довіреності, з дня видачі якої минуло більше одного місяця, є обов`язковим, зокрема, в силу приписів статті 7 Закону України "Про нотаріат", яка визначає, що нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються, серед іншого, актами Кабінету Міністрів України, в цьому випадку - постановою КМУ, яка передбачає спеціальну процедуру підтвердження дійсності довіреності, що мало на меті запобігти її використанню з порушенням прав та законних інтересів довірителя.

Доводи відповідачів щодо того, що постанова КМУ №164 не розповсюджується на спірні правовідносини, так як між сторонами укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі у простій письмовій формі, який не підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню, як і підписаний на його підставі акт приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства, суд відхиляє, оскільки в цьому випадку не йдеться про обов`язкове (законодавчо визначене) посвідчення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, який сторони вчини у прості письмовій формі.

За умови звернення до нотаріуса для вчинення такої нотаріальної дії як засвідчення справжності підпису на акті приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства, який був підписаний від імені фізичної особи на підставі довіреності, з дня видачі якої минуло більше одного місяця, очевидним є розповсюдження на вчинення такої нотаріальної дії як Закону України "Про нотаріат", так і положень постанови КМУ №164, які діяли у цей період, зокрема в частині, яка регулює встановлення нотаріусом дійсності довіреності та передбачає підтвердження дії такої довіреності саме на підставі відповідної заяви довірителя (пункт 18 постанови КМУ №164), що, в свою чергу, визначає обов`язок заінтересованої особи звернутись з копією такої довіреності до нотаріуса, який посвідчував справжність підпису на такій довіреності, для отримання довідки про підтвердження або спростування посвідчення ним такої довіреності (пункт 3 постанови КМУ №164), як передумови вчинення нотаріальної дії із засвідчення справжності підпису.

У заяві свідка від 06.11.202 (т.2, а.с.49) приватний нотаріус ОСОБА_7. повідомив, що для вчинення нотаріальних дій стосовно ТОВ "Паритет Н" ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка діяла від імені ОСОБА_1 , йому були надані всі необхідні документи, серед яких і заява від ОСОБА_1 про підтвердження дії довіреності про розпорядження корпоративними правами, справжність підпису на якій засвідчена нотаріально, однак, оскільки у чинному законодавстві України не передбачено обов`язку зберігати документи, пов`язані з вчиненням нотаріальної дії щодо засвідчення справжності підпису, факт вчинення зазначених нотаріальних дій підтверджується записами у відповідному Реєстрі реєстраційних дій, а саме №1196, 1197 від 26.09.2022.

Також повідомив, що Міністерством юстиції була здійснена перевірка вчинених ним нотаріальних дій стосовно двох юридичних осіб, зокрема ТОВ "Паритет Н", в ході якої були виявлені порушення лише щодо не зазначення приватним нотаріусом реквізитів документів, а саме заяви на підтвердження дії довіреності.

Однак такі доводи суд оцінює критично, оскільки позивачем її наявність заперечується, а ні відповідачі, ні нотаріус такої заяви суду не надали.

За приписами ч. 2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

З огляду на наведене та встановлені судом обставини, зокрема, щодо відсутності належних та допустимих доказів складення довірителем - ОСОБА_1 заяви про підтвердження дії довіреності від 11.03.2022 та подання такої заяви нотаріусу, як цього вимагають положення постанови КМУ №164, оскільки з моменту видачі цієї довіреності до моменту вчинення нотаріальних дій щодо засвідчення справжності підпису на акті приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства пройшло більше місяця, суд вважає що ОСОБА_3 станом на 26.09.2022 не мала повноважень вчиняти дії від імені довірителя ОСОБА_1 на підставі довіреності від 11.03.2022.

Згідно з ч. 1 ст. 202, ч. 3 ст. 203 ЦК України головним елементом угоди (правочину) є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків.

Відсутність заяви ОСОБА_1 про підтвердження дії довіреності від 11.03.2022 та скасування цієї довіреності в подальшому підтверджує відсутність волі ОСОБА_1 на підписання акта приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства, який складений відповідно до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 26.09.2022, а отже відсутність волі ОСОБА_1 й на укладення цього договору купівлі-продажу з метою відчуження своє частки в статному капіталі ТОВ "Паритет Н", що є підставою для визнання недійсним такого договору.

Представник позивача у позові вказує, що оспорюваний правочин був вчинений внаслідок зловмисної домовленості представника продавця та покупця та всупереч інтересам позивачки. Зокрема зазначає, що ОСОБА_3 зареєстрована та проживає в квартирі, власником якої є ОСОБА_2 , яка також там зареєстрована та проживає; ОСОБА_3 перебуває у дружніх та залежних від ОСОБА_8 стосунках; ОСОБА_2 є представником ОСОБА_3 та отримала від останньої довіреність на представництво її інтересів з метою отримання пенсії. Однак, суд вважає недоведеними обставини зловмисної домовленості ОСОБА_3 та ОСОБА_2 при вчиненні оспорюваного правочину, оскільки вони ґрунтуються виключно на припущеннях позивача.

Доводи представника відповідачів щодо суперечливої поведінки позивача, яка полягала у добровільній видачі на ім`я ОСОБА_3 довіреності з повноваженнями щодо розпорядження належною позивачу частковою в статутному капіталі, а в подальшому позивач заперечувала надання повноважень на укладення договору купівлі-продажу частки вказуючи, що грошові кошти не отримані, хоча за ними і не зверталась і категорично відмовляється від їх отримання, судом відхиляється, так як надання відповідачу-2 повноважень на підставі довіреності від 11.03.2022, в тому числі на відчуження частки в статутному капіталі товариства, навіть за умови, що на момент її вчинення постанова КМУ №164 не містила відповідних положень щодо підтвердження її дії, не може свідчити про суперечливу поведінку позивача, яка, надаючи відповідачу-2 повноваження на підставі довіреності від 11.03.2022, очевидно розраховувала на врахування її волі та дотримання чинного законодавства при вчинення відповідних правочинів від її імені.

У випадку укладення представником правочину в інтересах третіх осіб у відповідності до ст. 238 ЦК України, довіритель не повинен доводити, що цей правочин укладено не в його інтересах, збитковість правочину, недобросовісність чи нерозумність дій довірителя. По суті, положення ч.3 ст.238 ЦК надають довірителю право визнати недійсним відповідний правочин, незалежно від того на яких умовах він укладений. На довірителя не покладається тягар доведення невигідності умов такого договору, його збитковості. Його укладення не в інтересах довірителя презюмується.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" від 26.09.2022 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним акту приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Н", підписаного 26.09.2022 між ОСОБА_3 , що діяла на підставі довіреності ОСОБА_1 від 11.03.2022, зареєстрованої у реєстрі за №1062, та ОСОБА_2 , зареєстрований в реєстрі за №1196, 1197, справжність підписів на якому засвідчено приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу ОСОБА_7., господарський суд зазначає таке.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина друга статті 20 ГК України встановлює, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно із частинами першою - четвертою статті 202 ЦК України правочин - це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Метою будь-якого правочину є досягнення певних юридичних наслідків, що мають істотне значення для сторін правочину.

Отже, правочин - це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 25.02.2020 у справі №915/1299/18.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.08.2022 у справі №916/546/21 зазначила, що залежно від встановлених судами обставин конкретної справи, документ, який сторони справи іменують як "акт приймання-передачі", може як підтверджувати певні факти та бути документом первинного бухгалтерського обліку, так і мати ознаки правочину, тобто бути спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Встановлення правової природи акта приймання-передачі - це питання дослідження як змісту такого акта приймання-передачі, так і інших доказів, наявних у матеріалах справи. Таким чином, суд досліджує акт в кожному конкретному випадку та надає йому оцінку в залежності від того, чи підтверджує він волевиявлення сторін, а також чи має він юридичні наслідки, в залежності від чого суд робить висновок щодо того, чи є акт правочином та щодо ефективного способу захисту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16 викладено правову позицію, відповідно до якої відступлення (відчуження) частки не є самостійним непоіменованим видом договору, оскільки воно відбувається шляхом укладання договору купівлі-продажу, міни, дарування тощо. Такий договір може укладатися в усній або письмовій формі залежно від вимог чинного законодавства України та статуту товариства.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_3 , що діяла на підставі довіреності ОСОБА_1 від 11.03.2022, зареєстрованої у реєстрі за №1062, та ОСОБА_2 укладений 26.09.2022 договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Н".

Таким чином, суд зазначає, що відповідно до обставин даної справи акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" від 26.09.2022 не є самостійним непоіменованим видом договору, оскільки зазначений акт, підписаний на виконання умов договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" від 26.09.2022, який було укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , відповідно до якого ОСОБА_3 , що діяла на підставі довіреності ОСОБА_1 від 11.03.2022, передала у власність ОСОБА_2 частку (вклад) ОСОБА_1 в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н", що становить 50% статутного капіталу товариства, що складає 150 000,00грн.

Вказані обставини, також підтверджуються п.10 договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" від 29.06.2022 в якому зазначено, що з метою внесення змін до установчих документів сторони мають підписати акт прийому-передачі частки у статутному капіталі товариства та нотаріально посвідчити цей акт.

Поряд з цим, у акті приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" від 26.09.2022 вказано, що зазначена частка у статутному капіталі товариства передається покупцю, згідно з умовами договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Н" від 26 вересня 2022 року.

Тобто акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" від 26.09.2022 в цій справі не має ознак правочину в розумінні статті 202 Цивільного кодексу України та не може бути визнаний недійсним, зокрема, на підставі статті 215 Цивільного кодексу України.

У постанові Верховного Суду від 11 червня 2018 року по справі №916/613/17 визначено те, що акти приймання-передачі підписані на виконання умов договору не є правочинами, відтак, не можуть бути визнані недійсними, оскільки відповідний спосіб захисту не може відновити права або законні інтереси позивача.

Враховуючи наведене суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним акту приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Н", підписаного 26.09.2022 між ОСОБА_3 , що діяла на підставі довіреності ОСОБА_1 від 11.03.2022, зареєстрованої у реєстрі за №1062, та ОСОБА_2 , зареєстрований в реєстрі за №1196,1197, справжність підписів на якому засвідчено приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу ОСОБА_7. задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про витребування з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частку в статутному капіталі номінальною вартістю 150 000,00грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "Паритет Н".

Адвокат Сіра А.В., яка є представником позивача - ОСОБА_1 , 12.02.2025 подала заяву про відмову від позовних вимог в цій частині.

Пунктом 1 частини 2 статті 46 ГПК України передбачено, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

За приписами частин 1-3 ст.191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до частини 3 ст.231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Відповідно до пункту 4 частини 1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Зважаючи на заяву від 12.02.2025, яка подана через систему "Електронний суд" представником позивача - адвокатом Сірою А.В., яка діє на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії АМ №1064918 від 21.09.2023, відповідно до якого повноваження адвоката не обмежуються, суд приймає відмову позивача від позову в частині вимог про витребування з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частки в статутному капіталі номінальною вартістю 150 000,00грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "Паритет Н", та закриває провадження у справі №906/815/24 у цій частині на підставі пункту 4 частини 1 ст.231 ГПК України.

Щодо позовних вимог про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників.

Позивач просить визначити розмір статутного капіталу ТОВ "Паритет Н" в сумі 300 000,00грн та розміри часток у статутному (складеному) капіталі його учасників: розмір частки ОСОБА_1 в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" - 150 000,00грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "Паритет Н"; розмір частки ОСОБА_2 в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" - 150 000,00грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "Паритет Н".

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зверталась до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Н" та ОСОБА_2 , з вимогами про: визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н", укладеного 26.09.2022; визнання недійним акта приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" від 26.09.2022; витребування з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частки в статутному капіталі номінальною вартістю 150 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "Паритет Н"; визнання недійними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Паритет Н", оформлених протоколом від 26.09.2022; скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу від 20.10.2022 (запис №1003071070024000718), про державну реєстрацію зміни кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміни відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), зміни місцезнаходження юридичної особи, зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновника.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 30.08.2023у справі №906/1012/22 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 рішення Господарського суду Житомирської області скасовано. Викладено резолютивну частину рішення у наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Визнати недійним Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Н", укладений 26.09.2022. Визнати недійним Акт приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Н" (код ЄДРПОУ 37808303) від 26 вересня 2022 року, що зареєстровано в реєстрі №1196, 1197 на бланку № НСЕ010825 справжність підписів на якому засвідчено Приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу ОСОБА_7. Витребувати з володіння ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Н" (код ЄДРПОУ 37808303) номінальною вартістю 150 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу. В іншій частині відмовити".

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.04.2024 касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково; постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 і рішення Господарського суду Житомирської області від 30.08.2023 у справі №906/1012/22 скасовано; справу №906/1012/22 передано на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Ухвалою суду від 11.07.2024 у справі №906/1012/22 заяву адвоката Сірої А.В., яка є представником позивача - ОСОБА_1 (вх.№01-44/2064/24 від 11.07.2024) про залишення позову без розгляду - задоволено та залишено без розгляду позов ОСОБА_1 до ТОВ "Паритет Н" та ОСОБА_2 .

Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.04.2024 у справі №906/1012/22 виходив з того, що на сьогодні існує стала та послідовна судова практика Великої Палати Верховного Суду щодо способу захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду застосування такого способу захисту як визначення розмірів часток учасників товариства має здійснюватися, якщо право особи на частку не може бути захищене у спосіб її стягнення (витребування з володіння) (постанова Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 925/1437/21).

Тобто, після вибуття в учасника частки, з подальшою зміною розміру часток учасників товариства та зміною розміру статутного капіталу товариства, в учасника немає іншого ефективного способу судового захисту порушеного права, окрім як звернення до суду з вимогою про встановлення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства.

Судом встановлено, що 26.09.2022 було проведено загальні збори учасників (власників) ТОВ "Паритет Н", оформлені протоколом, на яких прийнято рішення, зокрема, щодо вибуття ОСОБА_1 зі складу учасників товариства у зв`язку з відчуженням нею частки в статутному капіталі товариства; надання згоди та затвердження продажу частки учасника ОСОБА_1 у статутному капіталі товариства у розмірі 50% на користь ОСОБА_2 , а також перерозподіл часток у статутному капіталі товариства.

Із аналізу змісту та характеру заявлених позовних вимог та підстав позову у цій справі, судом встановлено, що позивач, звертаючись до суду з даним позовом прагне відновити себе у складі учасників ТОВ "Паритет Н", який існував до 26.09.2022 року.

У спірних правовідносинах, що склалися між сторонами у цій справі, поновлення порушених корпоративних прав позивача у разі здійснення їх захисту в судовому порядку безпосередньо пов`язане із здійсненням державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі та склад учасників відповідача-3, тобто пов`язане з відносинами у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а тому ефективність обраного позивачами способу захисту їх порушених корпоративних прав визначається з урахуванням можливості у разі задоволення позову поновити такі права, у цьому випадку здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі та склад учасників відповідача-3.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Відповідно до пп. "д", "е" п.3 ч.5 статті 17 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються, зокрема, один із таких документів:

- судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;

- судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

При цьому, в розумінні п.8 ч.1 ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" заявником, який може звернутися за вчиненням реєстраційних дій, є позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників такого товариства чи судового рішення, що набрало законної сили, про стягнення з відповідача (витребування з його володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Отже, у ч.5 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним. Тобто у зазначеній нормі міститься вичерпний перелік способів захисту порушених прав учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, норми якого є спеціальними для зазначених товариств.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування ч.5 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 року у справі №923/876/16.

Таким чином, відповідно до ч.5 ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" учасник товариства може звернутися до суду з позовом про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж з позовом про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю, які відповідно до зазначеної норми є належними способами захисту.

Якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного ним порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (п."е" п.3 ч.5 ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"), то належним способом захисту в такому випадку є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (постанова Касаційного господарського суду від 27.06.2024 у справі №903/746/23).

Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги зміну складу учасників та часток учасників товариства на підставі рішення загальних зборів ТОВ "Паритет Н" від 26.09.2022 року, а також здійснення відповідних реєстраційних дій, позивачем обрано належний спосіб захисту у даній справі та обґрунтовано заявлено позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства.

При цьому суд враховує, що у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16 Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що: позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань

Судом встановлено, що згідно відомостей з ЄДР станом на час прийняття судом цього рішення, розмір статутного капіталу Товариства становить 300 000,00грн та розмір часток учасників визначено, що ОСОБА_2 володіє 100%, що становить 300 000,00 гривень.

Суд вище вже дійшов висновку про недійсність договору купівлі-продажу за яким було відчужено частку позивача, що, відповідно, свідчить про необхідність поновлення позивача - ОСОБА_1 у складі учасників товариства.

З урахуванням змін, що відбулися суд, додержуючись балансу інтересів має застосувати такий спосіб захисту порушених прав позивача, щоб поновленням її прав не було завдано шкоди правам та охоронюваним законом інтересам інших учасників цього товариства.

Станом на момент виключення позивача зі складу учасників товариства, розмір статутного капіталу товариства становив 300 000,00 гривень, а частка позивача становила 50%, що в грошовому вираженні становило 150 000,00 гривень.

На підставі ч. 1 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Таким чином, позовна вимога ОСОБА_1 про визначення розміру частки у статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" учасника Товариства у розмірі 50% статутного капіталу Товариства, спрямована на реальне та ефективне відновлення порушених прав шляхом оновлення відомостей у державному реєстрі.

Отже, така вимога позивача відповідає правовим висновкам Верховного Суду та правовим підставам внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які у випадку набрання рішенням законної сили вчинятимуться на основі чинної редакції Закону.

З огляду на це, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині та визначення статутного капіталу та часток учасників у зазначеному розмірі.

Як зазначалося вище, відповідачами за заявленими у позові вимогами позовом є не тільки господарське товариство (відповідач-3), але й особа - учасник товариства, у даному випадку відповідач-1.

Водночас, звертаючись з даним позовом ОСОБА_1 визначила відповідачем-2 також ОСОБА_3 . При визначенні суб`єктного складу сторін представник позивача в уточненій позовній заяві (т.1, а.с. 112 на звороті) вказала, що:

- позовні вимоги щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" та визнання недійсним акту приймання-передачі частки заявлено до відповідачів-1, 2 ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 );

- позовна вимога щодо визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників заявлено до відповідачів-1, 3 ( ОСОБА_2 , ТОВ "Паритет Н").

Отже, до відповідача-2 - ОСОБА_3 позивачем заявлено вимоги, які стосуються визнання недійсним договору та акту.

Проте суд зазначає, що незважаючи на те, що ОСОБА_3 на підставі виданої позивачем довіреності вчиняла дії щодо укладення договору та підписання акту приймання передачі частки, сторонами оспорюваного правочину залишаються позивач та відповідач-1, між якими існує спір і які є належними сторонами у даному судовому процесі щодо вимог про визнання недійсним правочину на виконання якого було підписано акт. Водночас, ОСОБА_3 не є такою особою, у зв`язку з чим у позові до ОСОБА_3 суд відмовляє.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

При цьому суд відзначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10.02.2010 у справі "Серявін проти України").

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до наведеної норми та зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача-1 - ОСОБА_2 на користь позивача підлягає 6 644,80грн витрат по сплаті судового збору (за вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" та 50% судового збору за вимоги про визначення розміру статутного капіталу ТОВ "Паритет Н" та часток ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у статутному капіталі товариства), а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Н" підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 4 222,40грн (50% судового збору за вимоги про визначення розміру статутного капіталу ТОВ "Паритет Н" та часток ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у статутному капіталі товариства).

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про витребування з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частку в статутному капіталі номінальною вартістю 150 000,00грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "Паритет Н".

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н", укладений 26.09.2022 між ОСОБА_3 , що діє на підставі довіреності від 11.03.2022 учасника ТОВ "Паритет Н" ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 .

4. Визначити розмір статутного капіталу ТОВ "Паритет Н" (код ЄДРПОУ 37808303) в сумі 300 000,00грн та розмір часток у статутному (складеному) капіталі його учасників:

- розмір частки ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Н" складає 150 000,00грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "Паритет Н";

- розмір частки ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3 ) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Н" складає 150 000,00грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "Паритет Н".

5. Відмовити у задоволенні позову до ОСОБА_3 .

6. Відмовити у задоволенні позову про визнання недійним акту приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" від 26.09.2022, який зареєстровано в реєстрі за №1196, №1197 на бланку №НСЕ010825, справжність підписів на якому засвідчено приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу ОСОБА_7.

7. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_2 ) 6 644,80грн витрат по сплаті судового збору.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Н" (11708, Житомирська обл., м.Звягель, вул. Драгоманова Михайла, буд 130, код ЄДРПОУ 37808303) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , НОМЕР_4 ) 4 222,40грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 03.03.25

Суддя Кравець С.Г.

Направити:

1 - позивачу - електронний кабінет,

2 - відповідачам - 1, 2, 3 - електронний кабінет.

3 - адвокату Сірій А.В. - електронний кабінет,

4 - адвокату Лященко А.М. - електронний кабінет.