Ухвала

від 26.02.2025 по справі 910/1985/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.02.2025Справа № 910/1985/25

Суддя Сівакова В.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Трейд Ойл»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транснаціональна корпорація українська нафтогазова група»

про стягнення 17.581.401,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

19.02.2025 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Трейд Ойл» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транснаціональна корпорація українська нафтогазова група» про стягнення 17.581.401,10 грн, з яких 7.109.000,00 грн неповернута передплата, 3.409.442,28 грн пені, 413.110,10 грн інфляційних втрат, 359.848,73 грн 3% річних, 4.400.000,00 грн відсотки за користування чужими коштами, 1.890.000,00 грн упущеної вигоди за неналежне виконання договору поставки № 13-02/23-01 від 13.02.2023.

Позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява має містити:

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем було здійснено попередню оплату товару відповідачу на загальну суму 14.000.000,00 грн. У зв`язку з непоставкою товару відповідачем частково повернуто позивачу сплачені кошти на загальну суму 6.891.000,00 грн.

Проте, позивач не зазначає якими саме доказами це підтверджується та не наведено відповідні докази у переліку документів, що додаються до позовної заяви. Також позивачем не вказано, що докази часткового повернення коштів не можуть бути подані разом із позовною заявою.

Згідно зі ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. При цьому слід звернути увагу, що у відповідності до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України суд з власної ініціативи не може збирати докази, що стосуються предмета спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до вимог підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позовну заяву подано в електронній формі через Електронний суд, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 210.976,81 грн (17.581.401,10 грн х 1,5% х 0,8).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивачем за подання позову не надано доказів сплати судового збору у вказаному розмірі. Натомість, заявлено клопотання про розстрочення сплати судового збору за подання позову до ухвалення судового рішення у справі.

Дослідивши додані до позовної заяви матеріали, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору з огляду на таке.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із ст.ст. 1, 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд зауважує, що підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування майнового стану заявника, який унеможливлює сплату судового збору при зверненні із заявою, при цьому на заінтересовану сторону покладається обґрунтування та доведення обставин, котрі свідчать, зокрема, про утруднення здійснення сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

В обґрунтування клопотання про розстрочення сплати судового збору позивач посилається на свій майновий стан, який унеможливлює сплату судового збору, спричинений завданими позивачу відповідачем збитками внаслідок невиконання останнім своїх зобов`язань за договором.

Однак, позивачем не подано суду жодних доказів на підтвердження відсутності у нього коштів для сплати судового збору.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом господарського суду, яким останній користується за наявності виключних обставин, які у даному випадку позивачем не доведено.

Таким чином, суд не вбачає підстав для розстрочення позивачу сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 164, 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання

- заяви із зазначенням доказів, які підтверджують повернення відповідачем попредньої оплати у розмірі 6.891.000,00 грн, надавши відповідні докази (з відміткою банківської установи);

- доказів сплати судового збору в розмірі 210.976,81 грн.

Попередити позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набрала чинності 26.02.2025 та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В.Сівакова