Ухвала

від 26.02.2025 по справі 914/3046/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.02.2025Справа № 914/3046/24

м. Львів

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Галицька Спілка» про розподіл судових витрат (вх.№534/25 від 10.02.2025)

по справі № 914/3046/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будальянс Груп», м. Миколаїв

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Галицька Спілка», м. Львів

про стягнення 424 306,76 грн

Суддя: Олена ЩИГЕЛЬСЬКА

Секретар с/з: Надія ВАШКЕВИЧ

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Кійко А.І. - адвокат

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будальянс Груп» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Галицька Спілка» про стягнення 424 306,76 грн, з яких 344 492,54 грн індекс інфляції та 79 814,22 грн - 3 % річних.

Ухвалою суду від 05.02.2025 задоволено клопотання позивача про залишення позову без розгляду, позов залишено без розгляду.

10.02.2025 представник ТОВ «Торгова компанія «Галицька Спілка» через систему «Електронний Суд» подав заяву про розподіл судових витрат (вх.№534/25), в якій просить ухвалити додаткове рішення яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будальянс Груп» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Галицька Спілка» 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 13.02.2025 заяву про розподіл судових витрат (вх.№534/25 від 10.02.2025) прийнято до розгляду та призначено в судовому засіданні на 26.02.2025.

В судове засідання 26.02.2025 з`явився представник відповідача, підтримав заяву про розподіл судових витрат, просив задовольнити.

Позивач явки представника не забезпечив, після судового засідання 26.02.2025 судом отримано клопотання представника позивача про відкладення розгляду заяви на іншу дату (вх.№5065/25).

Суд звертає увагу, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась і відповідно до ч. 4 ст.244 ГПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Заслухавши позицію присутнього представника, розглянувши заяву про розподіл судових витрат суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

В силу приписів ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У заяві про розподіл судових витрат відповідач заявив про понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн, які на думку відповідача він має право отримати за результатами розгляду спору по суті за рахунок іншої сторони, виходячи з положень ст. ст. 124, 129 ГПК України.

Суд зазначає, що ухвалою суду від 05.02.2025 за клопотанням позивача позов залишено без розгляду, спір по суті судом не розглядався.

Відповідно до ч. 5 ст. 130 ГПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Тобто, ч. 5 ст. 130 ГПК України передбачає, що у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи лише внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат (статті 129 - 130 ГПК України) дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень ч. 5 ст. 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною (постанови Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 20.06.2023 у справі № 925/1372/21).

Поняття "необґрунтованість дій позивача" не є тотожнім таким поняттям як "зловживання правом", "неправомірність дій" або ж "встановлення того, що спір виник внаслідок необґрунтованих дій позивача" (постанова Верховного Суду від 01.12.2022 у справі 922/2017/17).

Водночас, підлягає врахуванню й правова позиція Верховного Суду, відповідно до якої під необґрунтованими діями позивача можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду (постанови Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21, від 18.01.2022 у справі № 922/2017/17).

Таким чином, ч. 5 ст. 130 ГПК України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Тобто стороні/особі, що заявляє про компенсацію здійснених нею витрат (у цій справі відповідач) внаслідок необґрунтованих дій іншої сторони, необхідно довести, які саме необґрунтовані дії іншої сторони були вчинені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяла ця сторона недобросовісно; чи недобросовісна сторона мала на меті протиправну мету ущемлення прав та інтересів іншої сторони; чи були дії недобросовісної сторони умисні й чим це підтверджується тощо. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 921/357/20 від 18.12.2024, а також у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі № 924/804/20.

Суд констатує, що позов залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, тобто за заявою позивача, що подана до початку розгляду справи по суті. При цьому, суд в ухвалі від 05.02.2025 про залишення позову без розгляду не встановлював обставин необґрунтованості дій позивача.

Відповідач, у свою чергу, у поданій заяві про розподіл судових витрат жодним чином не доводив, які саме необґрунтовані дії позивача призвели до понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.

Суд зазначає, що саме лише подання позову (у даній справі чи в інших справах) не може бути розцінене судом як таке, що свідчить про необґрунтованість дій позивача, оскільки останній має право на звернення до суду та реалізував таке право на свій розсуд.

Отже, відповідачем не доведено, а судом не встановлено необґрунтованості дій позивача як необхідної передумови для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та диспозитивність.

При цьому, суд наголошує, що в силу положень ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на викладене, а також беручи до уваги недоведеність заявником обставин необґрунтованості дій позивача в ході розгляду цієї справи, суд не вбачає підстав для висновку про необґрунтованість дій позивача та стягнення з нього понесених відповідачем витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, у зв`язку із залишення позову без розгляду.

Керуючись ст. ст., 129, 130, 233-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Галицька Спілка» про розподіл судових витрат (вх.№534/25 від 10.02.2025) по справі № 914/3046/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 235 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Суддя Щигельська О.І.