Рішення

від 26.02.2025 по справі 918/1158/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2025 р. м. Рівне Справа № 918/1158/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Цьомах Ольги Василівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вараш-комфорт» (34403, Рівненська обл., м. Вараш, мікрорайон Вараш, буд.10А, код ЄДРПОУ 43254079)

про стягнення в сумі 160 933 грн. 13 коп..

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: адвокат Васечко Ю.А.;

від відповідача : голова правління Черевач Н.М., адвокат Полюхович О.І..

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 11.02.2025 по 26.02.2025 року.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Цьомах Ольга Василівна звернулася в Господарський суд Рівненської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вараш-комфорт», в якому просить стягнути з останнього заборгованість у сумі 160 933 грн. 13 коп.. Даний позов обгрунтовує неналежним виконанням Відповідачем умов Договорів про надання послуг №01-ПМ від 12 жовтня 2020 року, №2-ПМ від 16 листопада 2020 року, №3-ПМ від 16 листопада 2020 року у частині своєчасної оплати послуг, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 160 933 грн. 13 коп. , з яких: основний борг у сумі 71 940 грн., 65 966 грн. 58 коп. пеня, 17 946 грн. 29 коп. інфляційні втрати та 5 140 грн. 26 коп. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.12.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

09.01.2025 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Відповідача надійшла Заява, в якій просить проводити розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Дану Заяву обгрунтовує тим, що ФОП Цьомах Ольга Василівна мала право першого підпису згідно наказу №2 від 30.09.2019 року, доступ до банківських рахунків Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вараш-комфорт», брала безпосередню участь в управлінні Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вараш-комфорт» згідно договору "про надання послуг з управління БКБ" № 5/2019 від 01.10.2019, а тому є необхідність надання додаткових пояснень та роз`яснень у справі.

Ухвалою суду від 09.01.2025 року розгляд справи по суті призначено у судовому засіданні на "21" січня 2025 р. на 15:00 год. з повідомлення учасників справи.

11.02.2025 року через систему Електронний суд представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому проти позовних вимог заперечує посилаючись при цьому на наступне.

Зазначає, що між сторонами було укладено договори № 1-ПМ, № 2-ПМ та № 3-ПМ з метою супроводження позивачем проекту відповідача для його участі в програмі підтримки енергомодернізації багатоквартирних будинків «Енергодім» державної установи «Фонд енергоефективності» (далі - Фонд) у відповідності до переліку послуг, який визначений в додатках № 1 до кожного з указаних договорів та у порядку, строки, обсязі та на умовах, визначених цими договорами. Відповідно до умов вказаних договорів (п.п. 2.4-2.7 договорів) розрахунок між сторонами здійснюються на підставі Акту приймання-передачі наданих послуг або виставленого рахунку, факт надання послуг підтверджується підписанням сторонами таких актів приймання-передачі наданих послуг та остаточні розрахунки між сторонами здійснюються не пізніше 5 робочих днів після підписання сторонами указаних актів. Згідно додатків № 1 до цих договорів позивач зобов`язана була надати свої послуги в два етапи, кожен з яких має термін виконання, зокрема перший етап повинен бути виконаний до 31.12.2020 року, а другий етап - до 01.10.2021 року.

При цьому відповідач зауважує, що участь відповідача в указаній програмі підтримки енергомодернізації багатоквартирних будинків «Енергодім» відбувалась на певних умовах, визначених державною установою «Фонд енергоефективності», якими визначено право на часткове відшкодування Фондом для учасника програми вартості витрат з виконання робіт/наданих послуг, в т.ч. частину вартості послуг із супроводження проекту проектним менеджером (яким виступила позивач у даній справі на підставі вищевказаних договорів), про що позивачу було достовірно відомо, а томутакі умови влаштовували обидві сторони.

Також відповідач зауважує, що участь в такому проекті відповідача могла мати місце і без залучення проектного менеджера на підставі окремого договору пронадання відповідних послуг, так як відповідач, як учасник проекту міг самостійно виконати всі умови проекту, подати заявки тощо. Тобто залучення проектного менеджера до участі відповідача в проекті сприяла саме обставина відшкодування відповідачу вартості його послуг третьою особою. Фондом.

Виконання першого етапу надання послуг було здійснено позивачем вчасно та, відповідно, вчасно було проведено відповідачем для позивача повну оплату наданих послуг на вказаному етапі на підставі актів приймання-передачі наданих послуг від 25.11.2020 року на суму по 16020,00 грн. по кожному з договорів. При цьому Фонд не відшкодував для відповідача, як учасника проекту, вартість послуг з супроводження проекту проектним менеджером (позивачем у даній справі) на вказану суму по 16020,00 грн. по кожному договору на першому етапі його виконання. Зокрема, у квітні 2021 року Фонд, направивши обом сторонам повідомлення про схвалення заявок відповідача на першому етапі участі в проекті, повідомив їх також про те, що у березні 2021 року прийнято рішення Фондом про не включення до розрахунку розміру гранту часткового відшкодування витрат на послуги з супроводження проекту у розмірі 16020,00 грн. та виключення з розрахунку гранту за проектом такої умови як часткове відшкодування таких послуг (призупинення дії програми в цій частині), - таке мало місце по кожному з договорів. Копії повідомлень з додатками, додаються. Відтак, виконання другого етапу надання послуг позивачем для відповідача відбувалось в повному розумінні обома сторонами того, що часткового відшкодування Фондом відповідних послуг не буде проводитись взагалі. Тобто оплата відповідачем для позивача по договорах № 1-ПМ, № 2-ПМ та № 3-ПМ покладалась виключно на відповідача за рахунок накопичених/позикових коштів відповідача.

Відповідач інформує суд в тому, що йому не зрозуміло звідки та коли фактично з`явились/ були створені позивачем Акти приймання-передачі наданих послуг від 19.05.2022 року (по договору № 1-ПМ), від 24.08.2022 року (по договору № 2-ПМ та № 3-ПМ), так як при передачі для нинішньої голови правління ОСББ «Вараш-Комфорт» документації від попередньої Голови Правління, таких Актів передано не було. Зокрема у відповідь на досудове попередження за вих. № 24 від 01.10.2024 року нинішня Голова Правління повідомляла позивача листом від 30.10.20024 року про те, що в документах отриманих нею, як новообраною головою правління ОСББ «Вараш-комфорт», від попередньої голови правління ОСББ «Вараш-комфорт» Шемшури Світлани Михайлівни згідно актів приймання-передачі відсутні вказані позивачем документи, а саме: акт приймання-передачі наданих послуг від 19.05.2022р. (буд.12) до договору про надання послуг №1-ПМ від 12.10.2020р.; акт приймання-передачі наданих послуг від -24.08.2022р. (буд 10А) до договору про надання послуг №2-ПМ від 16.11.2020р.; акт приймання-передачі наданих послуг від 24.08.2022р. (буд 10Б) до договору про надання послуг №3-ПМ від 16.11.2020р..

Зазначає, що на час участі відповідача в вищевказаному проекті Фонду, головою правління відповідача була третя особа, Шемшура Світлана Михайлівна , яка перебувала не лише в дружніх, а і в ділових, взаємовигідних відносинах з позивачем. Завдяки її ( Шемшури С.М. ) протежуванню позивач - Цьомах О. В. , була призначена уповноваженою особою та набула право першого підпису фінансових, звітних та інших документів ОСББ «Вараш-комфорт» - на підставі наказу Шемшури С. М. , як Голови правління відповідача, від 30.09.2019 року № 2. Тобто, починаючи з 30.09.2019 року, позивач мала повний доступ до фінансової діяльності відповідача та право розпорядження його коштами. Вказане право було припинено лише з моменту зміни правління позивача у 2024 році.

Окрім того, вказує, що між позивачем та відповідачем в особі Голови правління Шемшури С. М. 01.10.2019 рокубуло укладено договір№ 5/2019 пронадання послугз управління БКБ (будинків та бухгалтерських послуг), де позивач зобов`язалась надавати відповідні послуги для відповідача за окрему плату (розмір оплати її послуг склав від 40000,00 грн. до 50000,00 грн. на місяць - після неодноразового їх підвищення. Вказаний договір діяв до 04.09.2024 року до зміни правління відповідача.

Відповідач також зазначає, що відповідно до протоколів № 3 від 17.06.2020 року, від 01.07.2020 року загальних зборів відповідача, де вирішувалось питання участі в проекті Фонду, було прийнято рішення надати позивачу повноваження на вчинення дій, необхідних для реалізації рішень, пов`язаних з цим питанням, в т.ч. підписувати та подавати інші документи та вчиняти інші юридично значимі дії, які визначені документами Фонду, проте жодної інформації що додатково з нею буде укладений оплатний договір на супровідвідповідача на зборах не повідомлялось. Проте на зборах правління відповідача, яке відбулось 10.10.2020 року правлінням прийнято рішення підписати договір з надання послуг з супроводу програми Фонду саме з Цьомах О.В .. Про даний договір з супровуду співвласники будинку дізналися лише після подання позову у цій справі.

Таким чином відповідач вважає, що позивач, будучи представником відповідача перед Фондом, одночасно набула право на отримання оплати за її представництво, але вже в якості Проектного менеджера, що згодом було відображено в вищевказаних договорах № 1-ПМ, № 2-ПМ та № 3-ПМ. Відтак доведено, що станом на дату участі відповідача в проекті Фонду, позивач була безпосереднім учасником діяльності відповідача та не була не залежною чи не пов`язаною з відповідачем особою.

Вважає, що при укладенні зазначених договорів №1-ПМ, №2-ПМ та №3-ПМ позивач свідомо порушувала їх умови в частині п. п. 4.3. та 4.4. Зокрема, вона достовірно знала, що не має право бути проектним менеджером для відповідача, оскільки є пов`язаною особою з ним та має виражений конфлікт інтересів та повинна була публічно про таке оголосити, подавши відповідну письмову заявку (п. 4.4. кожного з договорів) й, звісно, не повинна була підписувати такі договори.

Окрім того, відповідач інформує, що з урахуванням викладених обставин щодо доступу позивача до банківського рахунку відповідача, позивач могла б безперешкодно списати/перерахувати на свій рахунок кошти в погашення так званого боргу по вказаних договорах, проте вона цього не робила, допоки не змінилось керівництво в правлінні відповідача. При цьому позивач знала/була повідомлена про всі звіти ревізійної комісії та фінансові звіти відповідача, в т.ч. в період з 2021 року по 2023 рік включно, де вказано: «З усіма постачальниками послуг підписані акти. Заборгованість ОСББ перед постачальниками послуг відсутня» (звіт ревізійної комісії ОСББ за рік від 11.02.2022 року та за 2022 рік від 16.01.2023 року). Також позивачу достовірно відомо, що станом на 2023 рік і за попередні роки мав місце залишок коштів на рахунку відповідача, - який міг бути використаний в погашення так званого боргу ОСББ перед позивачам, у разі, якби він дійсно мав місце та був виставлений відповідний рахунок.

Таким чином відповідач зазначає, що прослідковується причинно-наслідковий зв`язок того, чомупозивач затягувала питання пред`явлення вимог до відповідача про сплату коштів по вищевказаних договорах, визнавала відсутністьборгу перед нею та пред`явила вимоги лише після ініціювання зміни правління відповідача та заміни голови й припинення/розірвання з нею відносин, як з управляючою будинками.

Окрім викладеного, також відповідач звертає увагу на обставину того, що в наданому суду акті приймання-передачі наданих послуг від 19.05.2022 року до договору № 1-ПМ дата завершення надання послуг- 19.05.2022 року, яка не відповідає даті, що вказана в додатку № 1 до такого договору- 01.10.2021 року, з чого слідує, що послугине були надані вчасно. З акту не слідунадання усіх послуг відповідно до другого етапу, а лише його однієї частини - лише оформлення заявки № 4 (тобто виконання одного пкнктуз чотирнадцяти), що також, на думку відповідача, вказує на неповне надання послугпозивачем.

Відтак зазначає, що не може бути проведена оплата за всі послуги другого етапу по даному договору, якщо всі послуги не були надані, а та частина, яка надана по акту, надана не своєчасно.

Вказує, що позивач не повідомила судуобставину того, що 05.09.2022 року відповідачем було, перераховано для неї кошти на суму13000,00 грн на виконання договору№ 3- ПМ, що підтверджується платіжним дорученням, копія якого додається.

Підсумовуючи вказане відповідач вважає, що вищевикладені обставини вказують на відсутність вини відповідача у невиконанні умов договорів № 1-ПМ. № 2-ПМ та № 3-ПМ, а тому відповідач не повинен нести відповідальність перед позивачем також в частині нарахованих нею боргів з оплати пені, 3 % річних та індексу інфляції.

18.02.2025 представник позивача подав Заяву про зменшення позовних вимог в якій зазначає, що відповідач на виконання договору№ 3- ПМ сплатив 13000, 00 грн., а відтак просить стягнути за вказаним договором заборгованість у сумі 10980 грн., і, відповідно штрафні санкції нараховані на вказану суму.

Представник позивача надав суду відповідь на відзив в якому зазначає, що відзив є необгрунтованим та безпідставним, і що він підтримує позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

25-26.02.2025 року відповідач подав заперечення на відповідь на відзив в яких зазначає, що у відповіді на відзив позивач не спростував обгрунтувань безпідставності позову, які наводилися у відзиві на позов.

Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав наведених у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог. Натомість представники відповідача проти позову заперечили з підстав, наведених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками справи, заслухавши представників сторін, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

12 жовтня 2020 року між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Вараш-комфорт», як Замовником та Фізичною особою-підприємцем Цьомах Ольгою Василівною, як Проектним менеджером укладено Договір про надання послуг № 1-ПМ, у відповідності до якого Замовник доручає, а Проектний менеджер зобов`язується за плату надати Замовнику послуги з супроводження Проекту Замовника для участі у Програмі підтримки енергомодернізації багатоквартирних будинків «Енергодім» державної установи «Фонд енергоефективності» (надалі відповідно - Програма і Фонд), перелік яких визначений у Додатку №1 до даного Договору, що є його невід`ємною частиною (надалі - Послуги) під час участі Замовника у Програмі щодо проведення Замовником енергомодернізації та впровадження заходів з підвищення рівня енергетичної ефективності будівлі та енергозбереження відповідно до вимог Фонду, у будинку за адресою: Рівненська обл., м. Вараш, м-н Вараш, буд. 12 (надалі - Об`єкт) у порядку, строки, обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

Додатком № 1 до Договору про надання послуг №1-ПМ від 12 жовтня 2020 року передбачено, що загальна вартість Послуг складає 40 000 грн., оплата яких здійснюється у наступному порядку:

4 806 грн., що становить 30% загальної вартості Послуг підлягає оплаті Замовником протягом 10 банківських днів з дати укладення Договору;

11 214 грн., що становить 70% загальної вартості Послуг підлягає оплаті Замовником протягом 10 банківських днів з моменту отримання Замовником від Фонду повідомлення про відповідність поданої Заявки №2 умовам Програми;

7 194 грн., що становить 30% загальної вартості Послуг підлягає оплаті Замовником протягом 5 банківських днів з дати подання заявки №4 до Фонду;

16 786 грн., що становить 70 % загальної вартості Послуг підлягає оплаті Замовником протягом 5 банківських днів з моменту отримання Замовником від Фонду повідомлення про відповідність поданої заявки №4 умовам Програми.

У відповідності до платіжного доручення №66 від 22 жовтня 2020 року та платіжного доручення №136 від 18 травня 2021 року ОСББ «Вараш-комфорт» провело на користь ФОП Цьомах О.В. оплату послуг у сумі 16 020 грн..

25 листопада 2020 року між сторонами підписано Акт приймання-передачі послуг на суму 16 020 грн..

Листом №19/989/22-V134 від 19 травня 2022 року Державна установа «Фонд енергоефективності» (Фонд) скерувала повідомлення, яким схвалено Заявку, подану в інтересах ОСББ «Вараш-комфорт» та підтверджено відповідність заходів з енергоефективності, виконаних у межах Проекту, умовам та Програмі.

Отже, ФОП Цьомах О.В. в повному обсязі виконано умови Договору про надання послуг №1-ПМ від 12 жовтня 2020 року та додатку до нього.

19 травня 2022 року між ОСББ «Вараш-комфорт» та ФОП Цьомах О.В. підписано Акт приймання-передачі наданих послуг на загальну суму 23 980 грн., у відповідності до якого відповідач взяв на себе зобов`язання провести виплату грошових коштів на банківський рахунок Проектного менеджера протягом 10 днів з моменту підписання даного Акта.

Однак, станом на момент звернення до суду із даним позовом ОСББ «Вараш- комфорт» не здійснило на користь ФОП Цьомах О.В. оплати наданих послуг, відтак заборгованість відповідача перед позивачкою за Договором про надання послуг №1- ПМ від 12 жовтня 2020 року складає 23 980 грн..

16 листопада 2020 року між ОСББ «Вараш-комфорт», як Замовником та ФОП Цьомах О.В., як Проектним менеджером укладено Договір про надання послуг №2-ПМ, у відповідності до якого Замовник доручає, а Проектний менеджер зобов`язується за плату надати Замовнику послуги з супроводження Проекту Замовника для участі у Програмі підтримки енергомодернізації багатоквартирних будинків «Енергодім» державної установи «Фонд енергоефективності» (надалі відповідно - Програма і Фонд), перелік яких визначений у Додатку №1 до даного Договору, що є його невід`ємною частиною (надалі - Послуги) під час участі Замовника у Програмі щодо проведення Замовником енергомодернізації та впровадження заходів з підвищення рівня енергетичної ефективності будівлі та енергозбереження відповідно до вимог Фонду, у будинку за адресою: Рівненська обл., м. Вараш, м-н Вараш, буд.10А (надалі - Об`єкт) у порядку, строки, обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

Додатком № 1 до Договору про надання послуг №2-ПМ від 16 листопада 2020 року передбачено, що загальна вартість Послуг складає 40 000 грн., оплата яких здійснюється у наступному порядку:

4 806 грн., що становить 30% загальної вартості Послуг підлягає оплаті Замовником протягом 10 банківських днів з дати укладення Договору;

11 214 грн., що становить 70% загальної вартості Послуг підлягає оплаті Замовником протягом 10 банківських днів з моменту отримання Замовником від Фонду повідомлення про відповідність поданої Заявки №2 умовам Програми;

7 194 грн., що становить 30% загальної вартості Послуг підлягає оплаті Замовником протягом 5 банківських днів з дати подання заявки №4 до Фонду;

16 786 грн., що становить 70 % загальної вартості Послуг підлягає оплаті Замовником протягом 5 банківських днів з моменту отримання Замовником від Фонду повідомлення про відповідність поданої заявки №4 умовам Програми.

У відповідності до платіжного доручення №74 від 21 листопада 2020 року та платіжного доручення №7 від 21 травня 2021 року ОСББ «Вараш-комфорт» провело на користь ФОП Цьомах О.В. оплату в сумі 16 020 грн..

25 листопада 2020 року між сторонами підписано Акт приймання-передачі послуг на суму 16 020 грн..

Листом №19/1608/22-V133 від 24 серпня 2022 року Державна установа «Фонд енергоефективності» (Фонд) скерувала повідомлення, яким схвалено Заявку, подану в інтересах ОСББ «Вараш-комфорт» та підтверджено відповідність заходів з енергоефективності, виконаних у межах Проекту, умовам та Програмі.

Отже, ФОП Цьомах О.В. в повному обсязі виконано умови Договору про надання послуг №2-ПМ від 16 листопада 2020 року та додатку до нього.

24 серпня 2022 року між ОСББ «Вараш-комфорт» та ФОП Цьомах О.В. підписано Акт приймання-передачі наданих послуг на загальну суму 23 980 грн., у відповідності до якого відповідач взяв на себе зобов`язання провести виплату грошових коштів на банківський рахунок Проектного менеджера протягом 10 днів з моменту підписання даного Акта.

Однак, станом на момент звернення до суду із даним позовом ОСББ «Вараш- комфорт» не здійснило на користь ФОП Цьомах О.В. оплати наданих послуг, відтак заборгованість відповідача перед позивачкою за Договором про надання послуг №2- ПМ від 16 листопада 2020 року складає 23 980 грн..

16 листопада 2020 року між ОСББ «Вараш-комфорт», як замовником та ФОП Цьомах О.В., як Проектним менеджером укладено Договір про надання послуг №3-ПМ, у відповідності до якого Замовник доручає, а Проектний менеджер зобов`язується за плату надати Замовнику послуги з супроводження Проекту Замовника для участі у Програмі підтримки енергомодернізації багатоквартирних будинків «Енергодім» державної установи «Фонд енергоефективності» (надалі відповідно - Програма і Фонд), перелік яких визначений у Додатку №1 до даного Договору, що є його невід`ємною частиною (надалі - Послуги) під час участі Замовника у Програмі щодо проведення Замовником енергомодернізації та впровадження заходів з підвищення рівня енергетичної ефективності будівлі та енергозбереження відповідно до вимог Фонду, у будинку за адресою: Рівненська обл., м. Вараш, м-н Вараш,, буд.10Б (надалі - Об`єкт) у порядку, строки, обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

Додатком № 1 до Договору про надання послуг №3-ПМ від 16 листопада 2020 року передбачено, що загальна вартість Послуг складає 40 000 грн., оплата яких здійснюється у наступному порядку:

806 грн., що становить 30% загальної вартості Послуг підлягає оплаті Замовником протягом 10 банківських днів з дати укладення Договору;

11 214 грн., що становить 70% загальної вартості Послуг підлягає оплаті Замовником протягом 10 банківських днів з моменту отримання Замовником від Фонду повідомлення про відповідність поданої Заявки №2 умовам Програми;

7 194 грн., що становить 30% загальної вартості Послуг підлягає оплаті Замовником протягом 5 банківських днів з дати подання заявки №4 до Фонду;

16 786 грн., що становить 70 % загальної вартості Послуг підлягає оплаті Замовником протягом 5 банківських днів з моменту отримання Замовником від Фонду повідомлення про відповідність поданої заявки №4 умовам Програми.

У відповідності до платіжного доручення №75 від 21 листопада 2020 року та платіжного доручення №135 від 18 травня 2021 року ОСББ «Вараш-комфорт» провело на користь ФОП Цьомах О.В. оплату в сумі 16 020 грн..

25 листопада 2020 року між сторонами підписано Акт приймання-передачі послуг на суму 16 020 грн..

Листом № 19/1609/22-V135 від 24 серпня 2022 року Державна установа «Фонд енергоефективності» (Фонд) скерувала повідомлення, яким схвалено Заявку, подану в інтересах ОСББ «Вараш-комфорт» та підтверджено відповідність заходів з енергоефективності, виконаних у межах Проекту, умовам та Програмі.

Отже, ФОП Цьомах О.В. в повному обсязі виконано умови Договору про надання послуг №3-ПМ від 16 листопада 2020 року та додатку до нього.

24 серпня 2022 року між ОСББ «Вараш-комфорт» та ФОП Цьомах О.В. підписано Акт приймання-передачі наданих послуг на загальну суму 23 980 грн., у відповідності до якого відповідач взяв на себе зобов`язання провести виплату грошових коштів на банківський рахунок Проектного менеджера протягом 10 днів з моменту підписання даного Акта.

Однак, станом на момент звернення до суду із даним позовом ОСББ «Вараш- комфорт» не здійснило на користь ФОП Цьомах О.В. оплати наданих послуг, відтак заборгованість відповідача перед позивачкою за Договором про надання послуг №3- ПМ від 16 листопада 2020 року складає 23 980 грн.

21 квітня 2024 року ФОП Цьомах О.В. звернулася до ОСББ «Вараш-комфорт» з повідомленням про те, що у відповідача існує заборгованість за договорами №1-ПМ від 12 жовтня 2020 року, №2-ПМ від 16 листопада 2020 року, №3-ПМ від 16 листопада 2020 року на загальну суму 71 940 грн.

01 жовтня 2024 року листом вих. №24 ФОП Цьомах О.В. скерувала на адресу ОСББ «Вараш-комфорт» досудове попередження про сплату заборгованості у сумі 71 940 грн., на що листом №30102024/1 від 30 жовтня 2024 року відповідач повідомив, що у нього відсутні акти приймання-передачі наданих послуг за договором про надання послуг №1-ПМ від 12 жовтня 2020 року, №2-ПМ від 16 листопада 2020 року та №3 ПМ від 16 листопада 2020 року, що свідчить про відсутність підстав для задоволення вимог позивача.

Щодо вирішення спору по суті.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч.І ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.І ст. 626 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч.2 ст. 626 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Крім цього, ч. І ст.625 ЦК України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Заперечення відповідача про те, що при укладенні зазначених договорів № 1-ПМ, № 2-ПМ та №3-ПМ позивач свідомо порушувала їх умови в частині п. п. 4.3. та 4.4., що позивач не мала права бути проектним менеджером для відповідача, оскільки є пов`язаною особою з ним та має виражений конфлікт інтересів не заслуговують на увагу, так як відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. В той же час суд, зазначає, що відповідач не надав суду доказів того, що Договори про надання послуг №1-ПМ від 12 жовтня 2020 року, №2-ПМ від 16 листопада 2020 року, №3-ПМ від 16 листопада 2020 року визнавалися судом недійсними чи їх недійсність прямо встановлена законом.

Безпідставним є і посилання відповідача на те, що йому не було відомо звідки та коли фактично з`явились/ були створені позивачем Акти приймання-передачі наданих послуг від 19.05.2022 року (по договору № 1-ПМ), від 24.08.2022 року (по договору № 2-ПМ та № 3-ПМ). Суд зазначає, що вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін, а відтак, є належними доказами виконання сторонами зобов`язань за договорами надання послуг. Крім того, слід відмітити, що акти прийому-передачі виконаних робіт підписані без жодних зауважень зі сторони Замовника - ОСББ «Вараш-комфорт».

З огляду на вищевказане позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 58 980 грн. заборгованості за Договорами про надання послуг №1-ПМ від 12 жовтня 2020 року, №2-ПМ від 16 листопада 2020 року, №3-ПМ від 16 листопада 2020 року ґрунтуються на договорі та законі та, відповідно, підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦКУ).

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі;

у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

Відповідно ж до статті 217 цього Кодексу господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб`єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

У відповідності до п. 7.1. Договорів про надання послуг №1-ПМ, №2-ПМ, №3-ПМ за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором, винна Сторона сплачує неустойку, в розмірі, передбаченому Договором, а також відшкодовує другій Стороні завданні таким невиконанням або неналежним виконанням збитки відповідно до норм чинного законодавства.

Згідно п. 7.6 Договорів про надання послуг №1-ПМ, №2-ПМ, №3-ПМ за порушення Замовником строків оплати відповідно до умов Договору, Замовник виплачує Проектному менеджеру пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент оплати, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до постанови Верховного Суду від 05 липня 2019 року по справі №905/600/18 нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на вищевказані норми закону вимоги позивача про стягнення з відповідача, за невиконання зобов`язань за договорами, пені, інфляційних втрат та 3 % річних від суми боргу грунтуються на договорі та законі.

Однак, здійснивши перевірку розрахунку пені, інфляційних втрат та 3 % річних, здійсненого позивачем, суд зазначає, що він є арифметично невірним, зокрема в частині нарахування пені.

Суд зазначає, що відповідно до ч.6. статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. В той же час позивачем пеню нараховано поза межами вказаного строку.

За розрахунком, здійсненим судом, вірними є наступні нарахування:

- за Договором №1-ПМ від 12 жовтня 2020 року, основна сума заборгованості за період з 30.05.2022 по 18.12.2024 - 23980 грн.:

інфляційні втрати за червень 2022 по листопад 2024 - 6 957 грн. 45 коп.;

пеня за період з 30.05.2022 по 27.11.2022 - 5 899 грн. 72 коп.;

3% річних з 30.05.2022 по 18.12.2024 - 1838 грн. 97 коп.

- за Договором №2-ПМ від 16 листопада 2020 року основна сума заборгованості за період з 04.09.2022 по 18.12.2024 - 23980 грн.:

інфляційні втрати за вересень 2022 по листопад 2024 - 5 494 грн. 42 коп.;

пеня за період з 04.09.2022 по 04.03.2022 - 5 978 грн. 58 коп.;

3% річних з 04.09.2022 по 18.12.2024 - 1 647 грн. 79 коп.

- за Договором №3-ПМ від 16 листопада 2020 року основна сума заборгованості за період з 06.09.2022 по 18.12.2024 - 10980 грн.:

інфляційні втрати за вересень 2022 по грудень 2024 - 2 704 грн. 73 коп.;

пеня за період з 06.09.2022 по 06.03.2022 - 2737 грн. 48 коп.;

3% річних з 06.09.2022 по 18.12.2024 - 752 грн. 69 коп..

Відтак до стягнення з відповідача підлягає:

- основна заборгованість у сумі 58 940 грн. 00 коп.,

- пеня у сумі 14 615 грн. 78 коп.,

- інфляційні у сумі 15 156 грн. 60 коп.,

- 3% річних у сумі 4 239 грн.45 коп..

В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007 р., аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищезазначене, та те, що Позивач довів належними та допустимими доказами факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за Договорами про надання послуг №1-ПМ від 12 жовтня 2020 року, №2-ПМ від 16 листопада 2020 року, №3-ПМ від 16 листопада 2020 року, а Відповідач вказаного не спростував, позов , підлягає частковому задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що між Позивачем та Адвокатським об`єднанням "Вестлекс" укладено Договір про надання правничої допомоги №151/2024 від 11.12.2024р. у відповідності до якого АО «Вестлекс» взяло на себе зобов`язання здійснювати представництво Клієнта у справі про стягнення заборгованості за договорами про надання послуг №1-ПМ від 12 жовтня 2020 року, №2-ПМ від 16 листопада 2020 року, №3-ПМ від 16 листопада 2020 року. У відповідності до п.1 додатку №1 до Договору про надання правничої допомоги №151/2024 за надання правничої допомоги ФОП Цьомах О.В. сплачує на користь АО «Вестлекс» 30 000 грн.. Пунктом 2 додатку №1 до Договору про надання правничої допомоги №151/2024 передбачено, що авансовий платіж, який становить 50 (п`ятдесят) відсотків від суми визначеної у п. 1 додатку складає 15 000 (п`ятнадцять тисяч), ФОП Цьомах О.В. сплачує протягом 3-банківських днів з дня підписання даного додатку.

У відповідності до платіжної інструкції №232 від 11 грудня 2024 року ФОП Цьомах О.В. сплатила на користь АО «Вестлекс» 15 000 грн. в якості оплати послуг правничої допомоги.

Відтак представник позивача просить стягнути з відповідача 15 000 (п`ятнадцять тисяч) витрат на професійну правничу допомогу.

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ГПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; (4) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу чи розподіл витрат судом (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Разом з тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, актів виконаних робіт тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки сформульовані в пунктах 106-108 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Також, у рішенні ЄСПЛ зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що представництво інтересів ФОП Цьомах О.В. у суді першої інстанції здійснював адвокат АО "Вестлекс", що підтверджується Ордером на надання правничої допомоги Серія ВС №1334428 від 23.12.2024 року.

Як уже зазначалося вище договором між Адвокатським об`єднанням "Вестлекс" та ФОП Цьомах О.В. про надання правничої допомоги №151/2024 від 11.12.2024р. позивачем було визначено суму витрат на професійну правничу допомогу виходячи з фіксованого розміру гонорару адвоката.

З огляду на вищевикладене суд зазначає наступне.

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).

Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Суд зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

За положенням частини другої статті 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пункт 1 частини третьої цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.

Зміст вказаного принципу неодноразово і досить детально аналізував Конституційний Суд України. Так, зокрема, в абзаці другому підпункту 4.1 пункту 4 Рішення від 02.11.2004 № 15-рп/2004 ним акцентувалася увага на тому, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Так, частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 по справі №922/1964/21 виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише не зазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові також зауважила, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Відтак Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 по справі №922/1964/21 дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Крім того суд зазначає, що відповідно до змісту позову, позивачем визначено попередній розрахунок судових витрат на правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн..

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, з огляду на вищезазначене, суд доходить висновку, що співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи є вартість витрат позивача на правничу допомогу адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 8 664 грн. 00 коп..

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вараш-комфорт» (34403, Рівненська обл., м. Вараш, мікрорайон Вараш, буд.10А, код ЄДРПОУ 43254079) на користь Фізичної особи-підприємця Цьомах Ольги Василівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 58 940 грн. 00 коп. заборгованості, 14 615 грн. 78 коп. пені, 15 156 грн. 60 коп. інфляційних втрат, 4 239 грн.45 коп. 3% річних, судовий збір у сумі 1394 грн. 28 коп., витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8 664 грн. 00 коп..

3. В решті позову відмовити у задоволенні.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03 березня 2025 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.