Рішення

від 03.03.2025 по справі 240/11417/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2025 року м. Житомир

справа № 240/11417/24

категорія 113070200

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об"єднана гірничо-хімічна компанія" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області про визнання протиправними та скасування постанов,-

встановив:

Акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об"єднана гірничо-хімічна компанія"звернулося до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову ПШ №042865 від 30.04.2024 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі розміром 17000 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову ПШ №042867 від 30.04.2024 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі розміром 17000 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідно до оскаржуваних постанов Державної служби України з безпеки на транспорті державними інспекторами встановлено порушення щодо здійснення внутрішніх вантажних перевезень без ТТН, транспортні засоби обладнані цифровим не повіреним контролюючим пристроєм тахографом за відсутності документів передбачених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт.

Вказує, що товариством утворено філію «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» (надалі по тексту - філія «ІГЗК» АТ «ОГХК»), місцезнаходження: смт. Іршанськ, Коростенський район, Житомирська область.

В свою чергу зазначає, що вантажні автомобілі, які перебувають на балансі філії «ІГЗК» АТ «ОГХК», власником яких є АТ «ОГХК» забезпечують перевезення вантажів виключно для потреб товариства, не надаючи послуг стороннім суб`єктам господарювання, тобто філії «ІГЗК» АТ «ОГХК» не є автомобільним перевізником в розумінні чинного законодавства.

Зазначає, що оскаржувані постанови винесені безпідставно, адже накладені на позивача адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися до власника транспортного засобу, який не є автомобільним перевізником та використовує транспортний засіб лише для власних господарських потреб.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи ( у порядку письмового провадження).

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження направив до суду відзив на позовну заяву (за вх.№35176/24), у якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування зазначає, що під час перевірки встановлено відсутність необхідних документів, а саме: товарно-транспортної накладної, з реквізитами, передбаченими ст. 48 Закону №2344-ІІІ, протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу реєстраційний номер НОМЕР_1 та щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_1 за 21.03.2024; протоколу перевірки та адаптації тахографа до ТЗ реєстраційний номер НОМЕР_2 , картки водія ОСОБА_2 та товарно-транспортної накладної, з обов`язковими реквізитами, передбаченими ст. 48 Закону №2344-ІІІ.

Також вказує, що відсутність на момент перевірки товарно-транспортних накладних, протоколів перевірки та адаптації тахогафів до транспортних засобів, щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_1 за 21.03.2024, картки водія ОСОБА_3 підтверджується письмовими поясненнями начальника транспортно-технологічного цеху філії "ІГЗК" АТ "ОГХК" Амерінчука В., який і привіз водію товарно-транспортні накладні вже після складання актів проведення перевірки №АР040099 та №040233.

Зауважує, що твердження позивача, що він не є автомобільним перевізником в розумінні Закону №2344-ІІІ не відповідає дійсності.

05 липня 2024 року позивач надіслав до суду відповідь на відзив на позовну заяву (за вх.№38526/24), у якому додатково вказує, що товарно-транспортна накладна, яка має незначні недоліки, що допущені при її заповненні не свідчить про неможливість ідентифікації вантажного перевезення та відсутність товарно-транспортної накладної та дозволяє ідентифікувати як вантажовідправника, вантажоодержувача так і транспортний засіб. Позивач вважає, що в даній ситуації службові особа під час перевірки застосувала надмірний формалізм, що призвело до порушення прав позивача.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 18 березня 2024 року видано направлення №001665 на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) транспортних засобів за додержанням законодавства про автомобільний транспорт згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 відповідно до системи адміністративно-територіального устрою України, Житомирської області: Житомирський район, Бердичівський район, Коростенський район, Звягельський район) в період з 18.03.2024 по 24.03.2024.

21 березня 2024 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено перевірку транспортного засобу щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, марки RENAULТ, державний номерний знак НОМЕР_1 та марки RENAULТ, державний номерний знак НОМЕР_3 .

За результатами проведеної перевірки складено акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, зокрема, від 21.03.2024 №АР 040099, у якому зафіксовано, що при перевірці транспортного засобу марки RENAULТ, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 було виявлено здійснення перевезення вантажу транспортним засобом, обладнаним цифровим тахографом без наявності на момент перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до ТЗ та щоденного реєстраційного листка режиму праці та відпочинку (роздруківки) водія ОСОБА_1 за 21.03.2024.

У тому числі встановлено порушення, відповідальність за які передбачена ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», абз.3 ч.1 - на момент перевірки у водія була відсутня товарно-транспортна накладна, з реквізитами, передбаченими ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ), протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за реєстраційним номером НОМЕР_1 та щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_1 за 21.03.2024.

Також за результатами проведеної перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.03.2024 №АР 040233, у якому зафіксовано, що при перевірці транспортного засобу марки RENAULТ, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 було виявлено здійснення перевезення вантажу транспортним засобом, без товарно-транспортної накладної та протоколу перевірки та адаптації тахографа.

У тому числі встановлено порушення, відповідальність за які передбачена ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», абз.3 ч.1 - на момент перевірки у водія була відсутня товарно-транспортна накладна, з реквізитами, передбаченими ст.48 Закону №2344-ІІІ, протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Вказані документи були передані начальнику Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті для вирішення питання щодо притягнення перевізника до адміністративно-господарської відповідальності.

29.03.2024 відповідач направив позивачу лист, у якому повідомив про розгляд 30.04.2024 справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт. Вказаний лист та копія актів перевірки, зокрема №АР040099 та №АР040233 від 21.03.2024 направлені на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який отримано позивачем 10.04.2024.

30.04.2024 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті розглянуто акт перевірки та винесено постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №042867 та №042865, відповідно до яких до філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі розміром по 17000 грн.

Позивач, не погоджуючись із постановами про застосування адміністративно-господарського штрафу, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з підпунктом 1 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (підпункт 19 пункту 5 Положення).

Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Відповідно до абзаців другого, десятого пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку.

Пункт 21 вказаного Порядку передбачає, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У відповідності до вимог частин першої та другої статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно з вимогами частини третьої статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

- дата і місце складання;

- вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

- автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

- вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

- транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

- пункти завантаження і розвантаження.

Абзацом 2 частини другої статті 49 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі Положення про робочий час і час відпочинку водіїв), яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) N 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15.03.2006 про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) N 3821/85 та (ЄС) N 2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) N 3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України Про автомобільний транспорт, Про дорожній рух. Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Пунктом 1.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв передбачено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Згідно з пунктом 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за №946/18241 (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 1.3 Інструкції ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР (пункт 3.1 Інструкції).

В силу пункту 3.3 Інструкції водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відтак, згідно з вимогами пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв вантажний автомобіль, яким виконувалися внутрішні перевезення вантажів, в обов`язковому порядку повинен був бути обладнаний діючим та повіреним тахографом, а у водія повинен був бути в наявності протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Судом під час розгляду справи встановлено що підставою прийняття оскаржуваних постанов про накладення штрафу слугувало встановлення посадовими особами відповідача відсутності на момент перевірки у транспортних засобах товарно-транспортних накладних, протоколів перевірки та адаптації тахографів до транспортних засобів, щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_1 за 21.03.2024, картки водія ОСОБА_3 .

Відповідач безпосередньо, у відзиві на позовну заяву, як на підставу підтвердження вказаних обставин посилається на наявність письмових пояснень начальника транспортно-технологічного цеху філії "ІГЗК" АТ "ОГХК" Амерінчука В., який і привіз водіям товарно-транспортні накладні вже після складання актів проведення перевірки №АР040099 та №040233. Також до вищезазначених пояснень було додано графік №7 на 2022 рік.

Водночас, відповідачем до відзиву на позовну заяву долучені товарно-транспортні накладні, які спростовують інформацію про відсутність ТТН на час рейдової перевірки, оскільки були надані посадовим особам відповідача та, як наслідок, підлягали врахуванню під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративно-господарської відповідальності.

Крім того, як наголошує позивач, здійснення перевезення вантажу здійснювалось в межах підрозділів одного суб`єкта господарювання, а саме філії «ІГЗК» АТ «ОГХК»: кар`єр №9 - збагачувальна фабрика №3 «Лемня»; збагачувальна фабрика №3 - навантажувально-розвантажувальна база.

Матеріали справи свідчать, що АТ «ОГХК» філія «ІГЗК» були оформлені товарно-транспортні накладні від 21.03.2024:

- №23497 перевезення вантажу - чорновий концентрат, водій ОСОБА_3 ;

- №23498 перевезення вантажу - готова продукція, водій ОСОБА_3 ;

- №23499 перевезення вантажу - чорновий концентрат, водій ОСОБА_1 ;

- №23500 перевезення вантажу - готова продукція, водій ОСОБА_1 .

Судом також встановлено, що Акціонерне товариство «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» є юридичною особою, заснованою на державній власності, засновником Товариства є держава в особі Фонду державного майна України. Товариство утворене з метою отримання прибутку за рахунок виробничо-промислової та підприємницької діяльності в гірничодобувній галузі. Предметом діяльності Товариства згідно КВЕД є 07.29 добування руд інших кольорових металів.

Товариством утворено філію «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» (надалі по тексту - філія «1ГЗК» АТ «ОГХК»), місцезнаходження: смт. Іршанськ, Коростенський район. Житомирська область.

Філія «ІГЗК» АТ «ОГХК» не є юридичною особою і діє від імені та в інтересах Товариства (п. 2.1., п. 2.2. Положення про філію «ІТЗК» АТ «ОГХК», затверджене Протоколом правління АТ «ОГХК» від 27.12.2018 №25).

Філією «ІГЗК» АТ «ОГХК» здійснюється добування титанової руди та шляхом застосування ряду виробничих процесів (обробка на збагачувальних фабриках) доведення до стану ільменітового концентрату, який власне підлягає подальшій реалізації Товариством, шляхом навантаження у залізничний рухомий склад на навантажувально-розвантажувальній базі (далі - НРБ).

З огляду на вказане, суд погоджується з доводами позивача, що вантажні автомобілі, які перебувають на балансі філії «ІГЗК» АТ «ОГХК», власником яких є АТ «ОГХК» забезпечують перевезення вантажів для потреб Товариства, не надаючи послуг стороннім суб`єктам господарювання.

З урахуванням вище викладеного, суд зазначає, що положеннями статті 48 Закону №2344-ІІІ передбачено необхідність наявності як у перевізника, так і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу передбачено Інструкцією №385 та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку протоколу перевірки та адаптації пристрою тахографа, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Зазначене вище відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17.

При цьому, щодо доводів позивача про те, що він не є перевізником та не надає послуги з перевезення вантажу в спірних правовідносинах, а тому накладення на нього штрафу є протиправним, суд зазначає наступне.

В розумінні вимог статті 1 Закону України Про автомобільний транспорт автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до ст.39 Закону України Про автомобільний транспорт автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Приписами абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для прийняття спірних постанов та накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу були висновки відповідача про відсутність у водія позивача під час здійснення перевезення вантажу товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа.

Вказане порушення стало підставою для накладення на власника транспортного засобу, АТ "ОГХК" адміністративно-господарських штрафів у розмірі по 17000 грн на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Однак, відповідно до товарно-транспортних накладних від 21.03.2024 №23497, №23498, №23499, №23500 автомобільним транспортом, марки RENAULТ, державний номерний знак НОМЕР_1 та марки RENAULТ, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_1 здійснювалося перевезення вантажу - чорновий концентрат та готова продукція.

Дані накладні не містить вказівки переходу права власності на товар до іншої особи, вона не містить грошової вартості та загальної суми. В них зазначено лише об`єм.

Отже, здійснення руху автомобільного транспорту не було пов`язане з перевезенням вантажу на комерційній основі.

З огляду на наявні ТТН, посадові особи відповідача мали можливість переконатися у тому, що позивач здійснює внутрішнє перевезення для власних господарських потреб.

Тобто, здійснення руху автомобільного транспорту не було пов`язане з перевезенням вантажу на комерційній основі.

Тому суд відхиляє зазначені доводи відповідача.

Щодо доводів відповідача про встановлення порушення у протоколі перевірки, а саме відсутність: повірки та адаптації тахографа до транспортного засобу реєстраційний номер НОМЕР_1 та щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_1 за 21.03.2024; протоколу повірки та адаптації тахографа до транспортного засобу реєстраційний номер НОМЕР_2 картки водія ОСОБА_3 , суд вказує наступне.

Чинними нормами права передбачена відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачена у статті 60 Закону №2344-ІІІ у зв"язку з відсутністю документів, зокрема, в даному випадку протоколу перевірки та адаптації пристрою тахографа та картки водія, на підставі якого виконуються вантажні перевезення (внутрішнього чи міжнародного) до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Водночас, згідно з матеріалами справи та матеріалами про накладення штрафу відповідач достеменно не встановив обставин, що свідчать про те, що позивач надавав послуги з перевезення вантажу.

Суд враховує ту обставину, що позивач є власником транспортних засобів марки RENAULТ, державний номерний знак НОМЕР_1 та марки RENAULТ, державний номерний знак НОМЕР_3 , здійснював перевезення продукції для власних господарських потреб та ці обставини в контексті спірних правовідносин не були належним чином спростовані відповідачем, оскільки суб`єктом владних повноважень не встановлено здійснення перевезення позивачем на комерційній основі, а також під час розгляду матеріалів рейдової перевірки не надано належної оцінки вказаним у товарно-супровідних документах відомостям.

Отже, з урахуванням змісту письмових доказів, доданих відповідачем до відзиву на позовну заяву, встановлено, що суб`єкт владних повноважень не врахував та не перевірив усіх обставин, виявлених під час проведення рейдової перевірки, що порушує п. 3 ч. 2 статті 2 КАС України.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно виніс постанови від 30.04.2024 №042865 та №042867 про застосування адміністративно-господарського штрафу, відповідно до якого Акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" притягнуто до відповідальності у вигляді накладення адміністративно-господарського штрафу в сумі розміром по 17000 грн, за кожне, згідно абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб"єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об"єднана гірничо-хімічна компанія" (вул. Жилянська, 35,м. Київ,01033, код ЄДРПОУ 36716128) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області (пл. Корольова, 12, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл.,10014, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними та скасування постанов, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" адміністративно-господарського штрафу від 30.04.2024 №042865 та №042867.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 6056 (шість тисяч п"ятдесят шість) грн 00 (нуль) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко

Повний текст складено: 03 березня 2025 р.

03.03.25