Рішення

від 03.03.2025 по справі 340/6200/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6200/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кропивницької міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИВ:

Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кропивницької міської ради (надалі - позивач), звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач), у якому просить:

- зобов`язати ОСОБА_1 знести самочинно збудований гараж по АДРЕСА_1 , збудований на земельній ділянці не відведеній для такого будівництва, без дозвільних документів на таке будівництво.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі звернення ОСОБА_2 . Управлінням було проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами такої перевірки встановлено, що ОСОБА_1 виконав роботи з будівництва гаража в дворі загального користування без отримання дозвільних документів на будівництво. З огляду на виявлене порушення було складено акт від 04.12.2018 та протокол про адміністративне правопорушення від 04.12.2018. Крім того, відповідачу видано припис від 04.12.2018 №171 про усунення порушень вимог містобудівного законодавства шляхом знесення гаража по АДРЕСА_1 у строк до 04.02.2019.

Оскільки відповідач від отримання та підпису документів складених за результатами заходів державного архітектурно-будівельного контролю відмовився, вказані документи 05.12.2018 були направлені ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку та отримані ним особисто 07.12.2018.

Вказує, що за результатами розгляду протоколу від 05.12.2018 №159 було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої відповідача визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн, який був сплачений у повному обсязі 20.12.2019.

Наголошує, що посадовими особами Управління повністю доведено факт виконання будівельних робіт відповідачем з будівництва гаража в дворі загального користування за адресою: АДРЕСА_1 без отримання дозвільних документів на будівництво, що в свою чергу свідчить про факт наявності самочинного будівництва.

Вказує, що 20.09.2024 службовими особами Управління було проведено повторний огляд за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено, що об`єкт самочинного будівництва не знесено, про причини невиконання вимог посадових осіб відповідач Управління не повідомив, що і стало підставою для звернення із цим позовом до суду.

Відповідач правом на подання суду відзиву на позовну заяву не скористався. Жодних заяв, повідомлень про причини такого неподання, їх поважності та/або неможливості подання у строк, встановлений судом, від відповідача на адресу суду (у тому числі електронну) не надходило.

Ухвала суду від 01.10.2024 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження двічі надсилалась судом відповідачу за адресою реєстрації його місця проживання: АДРЕСА_1 . За тою ж адресою позивач надіслав копію позовної заяви із доданими документами.

07.10.2024 та 20.01.2025 конверти із рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення із штриховими ідентифікаторами №0600291706310 та №0610223904010, якими було надіслано копію вказаної ухвали позивачу, повернулися на адресу суду з відмітками від 06.10.2024 та від 19.01.2025 «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з пунктом 4 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, відповідач вважається належним чином повідомленим про відкриття провадження у цій справі.

За таких обставин, суд у відповідності до вимог частини шостої статті 162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.

Будь-яких заяв, чи клопотань від учасників справи не надходило.

24.09.2024 ухвалою Кіровоградського окружного суду позовну заяву було залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

01.10.2024 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

На підставі звернення громадянки ОСОБА_2 від 21.11.2018, направлення для проведення позапланового заходу від 28.11.2018 №504 та наказу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького №45/1 від 01.09.2018, головним спеціалістом відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур управління Державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького Лунголом Р.С. проведено позапланову перевірку на об`єкті по вул. Чміленка, 50 в місті Кропивницькому.

04.12.2018 за результатними проведеної перевірки складено Акт №269 щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Акт перевірки).

У розділі VI Акта перевірки уповноваженою особою позивача зазначено, що відповідачем допущені порушення пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI).

Так, під час перевірки встановлено, що громадянин ОСОБА_1 виконував будівництво гаража в дворі загального користування без отримання дозвільних документів на будівництво (а.с. 11-15).

Від підписання Акта перевірки відповідач відмовився, про що свідчить відповідний запис.

04.12.2018 на підставі зазначеної в Акті перевірки інформації позивачем складено протокол про адміністративне правопорушення №159 та повідомлено відповідача, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 13.12.2018 об 11 год. 00 хв у приміщенні управління Державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького. Від підписання протоколу ОСОБА_1 відмовився (а.с. 16-17).

04.12.2018 позивачем винесений припис №171 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з вимогою усунути порушення містобудівного законодавства, шляхом знесення гаража по АДРЕСА_1 терміном до 04.02.2019. Вказано на необхідність відповідачу повідомити про виконання припису до 04.02.2019. Від отримання припису ОСОБА_1 відмовився, про що свідчить відповідний запис головного спеціаліста ОСОБА_3 (а.с. 18).

Оскільки відповідач від отримання та підпису документів складених за результатами заходів державного архітектурно-будівельного контролю відмовився, тому останні 05.12.2018 були направлені йому засобами поштового зв`язку, що підтверджується фіскальним чеком від 05.12.2018 №2500665064352, а також повідомленням про вручення поштового відправлення №2500665064352 (а.с. 15, 24).

13.12.2018 начальником управління Державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького Сліпченком Андрієм Костянтиновичем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №142, якою відповідно до ч. 5 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн (а.с. 19).

Вказана постанова вручена відповідачу, про що свідчить його особистий підпис та примірнику позивача.

Докази виконання припису №171, чи його скасування у матеріалах справи відсутні.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» ( далі - Закон №3038-VIв редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин;).

За змістом частини 1 статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Відповідно до частини 2 статті 34 Закону №3038-VI зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва. Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Частинами 5, 7 статті 34 Закону № 3038-VI передбачено, що контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю. Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно із частиною першою статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до пункту 5 цього Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку №553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Згідно з пунктом 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Аналіз указаних норм свідчить про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення перевірок (планових та позапланових), при цьому для призначення та проведення позапланової перевірки необхідна наявність визначених підстав. Крім того, чинним законодавством визначений алгоритм дій органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо фіксації результатів проведення перевірки, дотримання якого зумовлює можливість притягнення суб`єкта містобудування до відповідальності у разі порушення останнім вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно із статтею 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, положення частини 1 статті 38 Закону №3038-VI встановлюють перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення в органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:

1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;

3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Тобто, зверненню суб`єкта владних повноважень з адміністративним позовом про зобов`язання знести самочинне будівництва передує саме наявність вищезазначених обставин.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 463/4564/16-а, від 29.11.2021 у справі № 1840/3278/18.

Відповідно до частин 1, 4 та 7 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Тобто, правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.

За змістом частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: (1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, (2) істотного порушення будівельних норм і правил.

У цих випадках з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.

У постанові від 21.10.2020 у справі №420/228/19 Верховний Суд висловив правові позиції про те, що залежно від ознак самочинного будівництва, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво, знесення самочинно збудованого об`єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат. При цьому знесення самочинного будівництва можливе добровільно особою, яка його здійснила (здійснює), а також, за наявності для цього підстав, примусово, однак лише за рішенням суду, зокрема, ухваленим за позовом відповідного органу місцевого самоврядування та у разі неможливості здійснити перебудову такого будівництва.

У постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №822/2149/18 суд касаційної інстанції на підставі аналізу положень статті 376 Цивільного кодексу України, статті 38 Закону № 3038-VI зробив висновок, що у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Так, у зазначеній постанові Верховний Суд сформував ряд ключових правових висновків щодо цієї категорії справ:

1) можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

2) в інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (а) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (б) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (в) належно затвердженого проекту, стаття 376 ЦК України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України).

В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.

Натомість, для висновку про задоволення позову у цьому випадку визначальним та достатнім є той факт, що відповідач здійснив будівництво без документів, що дають право на це, та не виконав вимоги зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі звернення ОСОБА_2 позивачем було проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами такої перевірки встановлено, що ОСОБА_1 виконав роботи з будівництва гаража у дворі загального користування без отримання дозвільних документів на будівництво за відсутності приватизації земельної ділянки. З огляду на виявлене порушення було складено акт від 04.12.2018 та протокол про адміністративне правопорушення від 04.12.2018. Крім того, відповідачу видано припис від 04.12.2018 №171 про усунення порушень вимог містобудівного законодавства шляхом знесення гаража по АДРЕСА_1 у строк до 04.02.2019.

Також, 13.12.2018 начальником управління Державного архітектурно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького Сліпченком Андрієм Костянтиновичем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №142, якою відповідно до ч. 5 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн.

Матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про прийняті рішення в межах позапланової перевірки ОСОБА_1 .

Доказів щодо оскарження та скасування в судовому порядку цих рішень суб`єкта владних повноважень сторонами суду не надано.

Станом на 20.09.2024, головним спеціалістом відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління було проведено повторний огляд на підставі звернення ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено, що об`єкт самочинного будівництва не знесено, відповідач не повідомив Управління про причини невиконання вимог посадових осіб.

Ухвалою суду від 24.09.2024 витребувано у позивача докази проведення повторного огляду самочинного будівництва від 20.09.2024, за адресою: АДРЕСА_1 .

На виконання вказаної ухвали суду Управлінням надані матеріали фотофіксації проведеного огляду, згідно яких встановлена наявність будівлі гаража без слідів демонтажу.

Тобто, органом державного архітектурно-будівельного контролю виконано вимоги частини першої статті 38 Закону N 3038, складено відповідний припис про усунення відповідачем порушень чинного законодавства, який у добровільному порядку відповідачем не виконано.

Водночас, станом на час розгляду даної справи відповідачем не було подано до суду документів, які посвідчують право на проведення будівельних робіт, право власності на спірний об`єкт будівництва чи право користування земельною ділянкою, на якій він знаходиться.

Суд зауважує, що Закон не в усіх випадках вимагає в обов`язковому порядку здійснювати заходи державного архітектурно-будівельного контролю з метою виявлення порушень у сфері містобудівної діяльності, їх фіксації та документування, а проведення відповідних перевірок у межах таких заходів не завжди є обов`язковою передумовою для реалізації наявних у органу контролю повноважень.

При цьому, буквальний аналіз статті 38 Закону №3038 не вказує про обов`язковість проведення повторних заходів державного архітектурно-будівельного контролю як передумови для вжиття передбачених законом заходів щодо знесення самочинно збудованих об`єктів, якщо факти самочинного будівництва вже виявлені, підтверджені та доведені, зокрема, у судовому порядку.

Таким чином, у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, в органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, виникає право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, з урахуванням відсутності відзиву на позов та доказів усунення відповідних порушень, чи оскарження припису, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що позивачем доведено правомірність звернення до суду з даним позовом та наявність законодавчих підстав для зобов`язання ОСОБА_1 знести самочинно збудований гараж по АДРЕСА_1 , збудований на земельній ділянці не відведеній для такого будівництва.

У відповідності до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивач не поніс витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, суд не вирішує питання про стягнення на користь позивача судових витрат.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кропивницької міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 знести самочинно збудований гараж по АДРЕСА_1 , збудований на земельній ділянці не відведеній для такого будівництва, без дозвільних документів на таке будівництво.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 березня 2025 року.

Повне найменування учасників:

Позивач - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ 40131214, вулиця Велика Перспективна, 41, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25022) .

Відповідач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) .

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК