Ухвала

від 03.03.2025 по справі 640/2838/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 березня 2025 року м. ДніпроСправа № 640/2838/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі та про заміну відповідача його правонаступником у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілкор" до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілкор" (далі позивач) до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішень, в якому просить:

-скасувати рішення Київської міської митниці ДФС від 13.08.2019 № UA100010/2019/000273/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні (випуску) чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100010/2019/00924.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 прийнято до провадження справу №640/2838/20.

28.02.2025 до суду через підсистему "Електронний суд" від представника Київської митниці надійшло клопотання, в якому просив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін у судове засідання, а також замінити відповідача по справі Київську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359; місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А) на її правонаступника Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43997555; місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А).

Розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та про заміну відповідача правонаступником, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до частини першої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України в редакції чинній на момент подання позовної заяви до суду) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини друга статті 12 КАС України).

Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Предметом розгляду справи є рішення Київської міської митниці ДФС від 13.08.2019 № UA100010/2019/000273/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні (випуску) чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100010/2019/00924.

Проте, ця обставина автоматично не наділяє цю справу ознаками справи, що має виняткову складність і вимагає її розгляду із застосуванням особливостей загального позовного провадження.

Згідно із частинами першою - третьою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За змістом частини четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що крім малозначних справ у порядку спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, за винятком справ, які обов`язково мають бути розглянуті в порядку загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України).

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду від 03.03.2021 у справі №340/1916/20 та ухвалі Верховного Суду від 01.06.2023 у справі № 140/5478/22.

Частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Спір, що виник між сторонами по даній справі не стосується переліку, що зазначений у вказаних нормах КАС України.

При цьому, відповідач як підставу для розгляду справи в порядку загального позовного провадження зазначає, що у цій справі є значний обсяг документів, які необхідно дослідити з метою повного,всебічного зсування усіх обставин справи, заслухавши при цьому думку обох сторін процесу. Київська митниця є суб`єктом владних повноважень та фінансується виключно з державного бюджету України, тому ретельного контролю потребують справи, рішення по яких в подальшому призводить до повернення коштів з державної казни.

Враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, суд вважає, що дана адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності, яка має бути розглянута без проведення судового засідання.

Відтак, вказані доводи відповідача суд вважає неприйнятними та констатує, що ця адміністративна справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Отже, з урахуванням предмету спору, складу учасників справи та характеру спірних правовідносин, з огляду на приписи статті 12, частин першої, другої статті 257 КАС України, приймаючи до уваги Рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, опублікованих 02.03.2022 Радою суддів України, враховуючи запроваджений дистанційний режим роботи суду, непередбачувані відключення електроенергії внаслідок системного знищення російською федерацією енергосистеми України, а також посилення з 10 жовтня 2022 року постійних ракетних обстрілів території України, задля збереження життя і здоров`я та убезпечення відвідувачів, суддів та працівників апарату суду, суд дійшов висновку про можливість продовження розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Суд зазначає, що доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб учасники справи згідно Кодексу адміністративного судочинства України викладають у відповідних заявах по суті справи.

Отже, сторони можуть надати до суду усі необхідні, на їх думку, заяви, клопотання та докази задля повного та всебічного розгляду справи.

Суд звертає увагу сторін у справі на те, що повний та всебічний розгляд справи не залежить від виду провадження у справі, загального чи спрощеного.

Підсумовуючи вище викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Що стосується клопотання про заміну відповідача по справі Київську митницю Держмитслужби на її правонаступника Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, суд звертає увагу, що ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 вже здійснено процесуальне правонаступництво відповідача по справі №640/2838/20, а саме: Київської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359) на правонаступника - Київську митницю (код ЄДРПОУ 43997555; місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 8-А) як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.

З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача в цій частині також.

Керуючись статтями 12, 241-243, 248, 257, 260 та 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі та про заміну відповідача його правонаступником у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілкор" до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення або підписання та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.М. Басова