Рішення

від 28.02.2025 по справі 380/23615/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2025 рокусправа № 380/23615/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Коммодіті Маркет до Львівської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення,-

встановив:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Коммодіті Маркет до Львівської митниці, в якій просить суд : визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/000263/2 від 20.05.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2024/000241 від 20.05.2024.

Позовні вимоги позивач обґрунтував покликанням на те, що оскаржувані рішення митного органу прийнято з порушенням вимог законодавства, а саме, відповідач безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю, визначеною за ціною договору (контракту), не врахував подані позивачем документи та незаконно прийняв оскаржені рішення. На думку позивача, ним було надано всі необхідні документи відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, у поданих митних деклараціях митна вартість товару позивачем визначена за ціною договору (контракту), який імпортується та обрано основний метод визначення митної вартості товару. Тому, вважає, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 25.11.2024 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки в процесі опрацювання наданих до митного оформлення документів встановлено, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій звертає увагу на те, що всі документи, долучені позивачем до позовної заяви, надавались митному органу при митному оформленні та повторно скеровані відповідачу з письмовими поясненнями. Відтак, аргументи відповідача про те, що все обґрунтування позовної заяви базується на документах, поданих разом із заявою в порядку статті 55 Митного кодексу України, тобто тих, які не подані митному органу на момент прийняття рішення про коригування митної вартості, й, відповідно, не враховувались при його прийнятті не відповідають дійсності.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

29 березня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю Коммодіті Маркет уклало контракт № 20230301 (далі Контракт) з резидентом Китаю розташованою в Гонконгу компанією Iceberg Global Limited (далі Постачальник), відповідно до якого Постачальник мав постачати Позивачу Товар у кількості, в асортименті та за цінами згідно з додатками до Контракту (п. 1.1 Контракту), а позивач мав сплачувати за Товар у валюті контракту у доларах США (п. 1.2).

В п. п. 2.1, 3.1 Контракту сторонами погоджено, що умови оплати та терміни постачання визначаються для кожної поставки окремо та вказуються в Додатках, які є невід`ємною частиною Контракту.

Пунктом 5.1 передбачено, що одночасно з постачанням Товару Продавець надсилає Покупцю такі документи: інвойс із зазначенням країни походження Товару 3 екз., CMR/BL (міжнародна вантажна накладна/коносамент) - 3 екз., пакувальний лист 2 екз., сертифікат якості 1 екз., аркуш технічних даних, аркуш безпеки, сертифікат походження. Продавець також повинен надіслати копії цих документів електронною поштою.

24 липня 2023 року сторони уклали додаток № 1 до Контракту, яким передбачено поставку наступного Товару плівки з пластмаси самоклейні у джамбо-рулонах - скотч (bopp tape jumbo roll) завширшки 1280 мм ціною 1,45 доларів за 1 кг з продуктів адитивної полімеризації: 1) скотч прозорий 38 мкм від 3400 м до 4550м у кількості 144396 кг загальною вартістю 209374,20 доларів; 2) скотч прозорий 45 мкм від 3800 м до 4300м у кількості 13560 кг загальною вартістю 19662,00 долари; 3) скотч прозорий 50 мкм від 4000 м до 4030м у кількості 3780 кг загальною вартістю 5481,00 долар; 4) скотч жовтуватий 45 мкм від 4050 м до 4100 м у кількості 3390 кг загальною вартістю 4915,50 доларів.

Умови поставки : CIF Клайпеда (Литовська Республіка). Термін поставки : 4 місяці. Валюта : долари США. Умови оплати: 17% попередня оплата (депозит); 100% оплата за кожні 2 контейнери за 7 днів до прибуття в порт Клайпеди. Депозит відраховується з оплати останніх двох контейнерів.

24 липня 2023 року Постачальник оформив проформу-інвойс № ІСЕ20230724 на вищевказану кількість Товару з узгодженими цінами на загальну суму 239432,70 доларів, в тому числі депозит 40251,00 долар.

Умови оплати: 17% попередня оплата, 100% оплата за кожні два контейнери за 7 днів до прибуття у порт Клайпеди. Попередня оплата зараховується до ціни останніх двох контейнерів. Оплата товару здійснювалася частинами з посиланням на проформу-інвойс №ІСЕ20230724: 02 серпня 2023 року Позивач сплатив 40951 долар, 12 вересня він сплатив 63839,90 доларів. Оскільки Товар постачався частинами, оплата відбувалася відповідно до відвантаженої кількості Товару.

14 серпня 2023 року Постачальник оформив комерційний інвойс № ІСЕ20230724/1 про поставку наступного Товару: 1) BOPP ТAPE JUMBO ROLL CLEAR 38 1280mm*from 3400m to 4550m / Стрічка з БОПП в джамбо рулонах прозора 38мкм 1280мм*від 3400м до 4550м в кількості 48136, 50 кг вартістю 1,45 доларів за кг на суму 69797,93 доларів; 2) BOPP ТAPE JUMBO ROLL CLEAR 45 1280mm*from 3800m to 4300m / Стрічка з БОПП в джамбо рулонах прозора 45 мкм 1280мм*від 3800м до 4300м в кількості 4502,40 кг вартістю 1,45 доларів за кг на суму 6528,48 доларів; 3) BOPP ТAPE JUMBO ROLL CLEAR 50 1280mm*from 4000m to 4030m / Стрічка з БОПП в джамбо рулонах прозора 50 мкм 1280мм*від 4000м до 4030м в кількості 1242,40 кг вартістю 1,45 доларів за кг на суму 1801,48 долар; 4) BOPP ТAPE JUMBO ROLL YELLOWISH 50 1280mm*from 4000m to 4030m / Стрічка з БОПП в джамбо рулонах жовтувата в кількості 1153,10 кг вартістю 1,45 доларів за кг на суму 1672 долари. Загальна вартість поставки 79799,88 доларів. Умови поставки CIF Клайпеда. Термін поставки 10 днів. Валюта долари США. Умови оплати: 20% попередня оплата, 100% оплата за кожні два контейнери за 7 днів до прибуття у порт Клайпеди. Попередня оплата зараховується до ціни останніх двох контейнерів. Із змісту цих документів вбачається, що комерційний інвойс включав тільки частину товару, зазначеного в проформі-інвойсі.

13 травня 2024 року було складено специфікацію № 3 до інвойсу ICE20230724/1 від 14.08.2023 на поставку Товару: BOPP ТAPE JUMBO ROLL CLEAR 38 1280mm*from 3400m to 4550m / Стрічка з БОПП в джамбо рулонах прозора 38мкм 1280мм*від 3400м до 4550м в кількості 10305,1 кг вартістю 1,45 доларів за кг на суму 14942,4 долари, усього 54 рулони.

16 серпня 2023 року було складено коносамент COSU6363334800, відповідно до якого спірний Товар транспортувався як частина великої поставки до порту Клайпеди 282 джамбо-рулонів стрічки з БОПП вагою 56106 кг. Для виконання митних процедур, вантажно-розвантажувальних робіт та зберігання Товару, який надходив у порт Клайпеди з Китаю за вищевказаним Контрактом, 14 квітня 2023 року Позивач як поклажодавець (а в договорі зберігання поіменований як диспонент) уклав договір зберігання на митному складі товарів диспонента № AVL- 23/22-D (далі Договір) з резидентом Литовської Республіки UAB Autoverslo Logistika (далі Зберігач, або Експедитор), в якому сторони погодили порядок надання Зберігачем послуг, пов`язаних з вантажно-розвантажувальними роботами, виконанням митних процедур та зберіганням Товару в порту Клайпеди. Вартість послуг визначена в додатку №1 до Договору. Враховуючи те, що спірний Товар прибув до порту Клайпеди як частина великої поставки, що надійшла до порту Клайпеди в жовтні 2023 року, витрати на його зберігання та супутні послуги в порту мають бути визначені як частка від загальних витрат, пов`язаних з перебуванням усього вантажу в порту Клайпеди. Крім того, спірний Товар складав тільки частину вантажу загальною вагою брутто 21118 кг, який було транспортовано автопоїздом, д.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , з порту Клайпеди до місця призначення на території України.

За послуги зберігання та вантаження цього збірного вантажу в порту Клайпеди в травні 2024 року було виставлено рахунок № 0070528 від 17.05.2024. Зберігач AUTOVERSLO LOGISTIKA виставив три рахунки по вантажу, який придбано згідно інвойсу № ICE20230724/1 від 14.08.2023 та коносаменту COSU6363334800 від 16.08.2023, а саме: №0065422 від 31.10.2023 на загальну суму 920 євро, що включає транспортування, оформлення документів та вивантаження 2- х контейнерів скотчу загальною вагою брутто 56106 кг згідно вищевказаного коносаменту COSU6363334800 (вантажні роботи 450 євро, митне оформлення 70 євро, транспортні послуги 400 євро); № 0064200 від 31.10.2023 на суму 197,4 євро, що включає портові витрати за 2 контейнери; № 0070528 від 17.05.2024 на суму 363,86 євро за доставку, зберігання, та оформлення вантажу вагою брутто 21118 кг, в тому числі спірного Товару вагою брутто 10546 кг, який було перевезено автомобільним транспортним засобом д.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .

Таким чином додаткові витрати обчислені декларантом як частка загальних витрат, пропорційна вазі брутто задекларованого Товару 10546 кг. Витрати згідно рахунку №0065422 від 31.10.2023 складають: 920 : 56106 х 10546 = 172,93 євро. Витрати згідно рахунку №0064200 від 31.10.2023 складають: 197,4 : 56106 х 10546 = 37,10 євро. Витрати згідно рахунку №0070528 від 17.05.2024 складають: 363,86 : 21118 х 10546 = 181,71 євро. Усього витрати в порту Клайпеди, пов`язані із вантаженням, зберіганням, виконанням митних процедур та транспортуванням спірного Товару, складають 391,74 євро. З порту Клайпеди до місця призначення на території України Товар було перевезено як частину збірного вантажу власним транспортом Позивача, що підтверджується штампом у вантажній накладній, згідно міжнародної вантажної накладної б/н від 14 травня 2024 року. Транспортні витрати за перевезення до кордону України 10546 кг складали 16483 грн., про що було видано довідку для пред`явлення в митні органи.

З метою митного оформлення вказаного товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію 17.05.2024 №24UA209190011090U0, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема: Рахунок-проформа (Proforma invoice) ICE20230724 від 24.07.2023; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) ICE20230724/1 від 14.08.2023; Коносамент (Bill of lading) COSU6363334800 від 16.08.2023; Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 14.05.2024; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) 23С330741347/00503 від 06.09.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару № 111 від 02.08.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару № 125 від 12.09.2023;Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 0064200 від 31.10.2023;Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 0065422 від 31.10.2023;Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 0070528 від 17.05.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 1705/2 від 17.05.2024; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою - експертною організацією № 1903 від 09.11.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 20230301 від 29.03.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 24.07.2023; Договір про надання послуг митного брокера № MO202201 від 16.09.2022; Договір (контракт) про перевезення № AVL-23/22-D від 14.04.2023; Заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної - декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю б/н від 17.05.2024; Інші некласифіковані документи - Specification №3 від 13.05.2024; Копія митної декларації країни відправлення № 310120230517055081 від 17.08.2023.

Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу /МК/ України позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

На виконання вимоги відповідача позивачем було надано відповідь.

За результатами розгляду електронної митної декларації №24UA209190011090U0 від 17.05.2024 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної № UA209000/2024/000263/2від 20.05.2024.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/000263/2 від 20.05.2024, в графі 33 зазначено наступне:

Відповідно до п.1 ч.4 та ч.2 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, щодо визначення митної вартості товару. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

Відповідно до п.2.1 Умови оплати контракту №20230301 від 29.03.2023 умови оплати визначаються для кожної поставки окремо та вказуються у Додатках до цього Контракту, які є невід`ємною частиною цього контракту. Згідно Додатку №1 від 24.07.2023 умови оплати:17% депозит, баланс за кожні 2 контейнери 100%-7 днів до прибуття у порт Клейпеди. Депозит буде вирахувано з останніх двох контейнерів. Відповідно до даного додатку вартість товару становить 239432,70 дол. США. Отже сума депозиту (17%) мала б становити 40703,56 дол. США. Однак відповідно до наданої платіжної інструкції в іноземній валюті №111 від 02.08.2023 перераховано суму 40951,00 дол. США.Така сума депозиту була вказана у поданому рахункі-проформі №ІСЕ20230724 від 24.07.2023, проте відповідно до умов контракту рахунок-проформа не може визначати умов оплати за товар. Тобто, сума внесеного депозиту не відповідає умовам Контракту;до митного оформлення подано рахунок-фактуру №ІСЕ20230724/1 від 14.08.2023 на суму 79799,88 дол. США. Також подано платіжну інструкцію в іноземній валюті №125 від 12.09.2023 на суму 63839,90 дол. США. Враховуючи те, що сума в платіжній інструкції не відповідає сумі у фактурі, а гр.70 платіжної інструкції посилання на дану фактуру (хоча на дату оплати вона була вже видана) вказану платіжну інструкцію не можливо ідентифікувати із імпортованою партією товарів. Також у поданому рахунку-фактурі №ІСЕ20230724/1 від 14.08.2023 змінено умови оплати за товар (20% депозит, баланс за кожні 2 контейнери 100% 7 днів до прибуття у порт Клейпеди), що не передбачено умовами Контракту; Відповідно до п.1 ч.4 ст. 54 МКУ митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. До митного оформлення надано рахунки за зберігання, перевантаження, митну очистку, портові збори в порту Клейпеди. Відповідно до поданих рахунків №0064200 від 31.10.2023, №0065422 від 31.10.2023 та №0070528 від 17.05.2024 сума таких витрат для двох імпортованих контейнерів складала 1481,26 євро (920,00 євро+363,86 євро +197,40 євро). У поданій митній декларації №24UA209190011090U0 до митної вартості включено витрати, зокрема: комісійні та брокерські 190,09 Євро та навантаження 189,8 Євро. Вказані числові значення складових митної вартості не підтверджені документально та не піддаються обчисленню. Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення (зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 18.06.2012 №984/21296) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу).. До митного оформлення подано довідку про транспортні витрати №1705/1 від 17.05.2024. Відповідно до даної довідки перевезення здійснювалось за маршрутом Клайпеда-Ужгород (вартість 33000,00 грн). Тобто, передбачених чинним законодавством бухгалтерських документів (калькуляція транспортних витрат), які б підтверджували задекларовані транспортні витрати (33000,00 грн) до митного оформлення не надано; До митного оформлення надано висновок ДП Укрпромзовнішекспертиза від 09.11.2023 №1903, який станом на дату здійснення митного оформлення втратив чинність (відповідно до абзацу 6 даного висновку він дійсний протягом 30 діб від дати видачі). У поданій митній декларації країни відправлення №310120230517055081 від 17.08.2023 відповідає номер коносамента поданому до митного оформлення COSU6363334800. Однак, інші графи даної митної декларації містять відомості, що не відповідають задекларованим, а саме: торгуюча країна Латвія, номер договору (рахунку) 156283-241; умови поставки CIF (проте, за умов поставки CIF у відповідній графі декларації мала б вказуватися вартість фрахту, однак, така графа не заповнена, що засвідчує невідповідність між внесеними умовами поставки та заповненням відповідних граф). Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Додатково декларантом не надано інших документів які б роз`яснювали чи усували виявлені розбіжності. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Для визначення митної вартості товарів неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, не застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу і декларанта інформації про подібні товари; не застосовано методи 2в і 2г з причини відсутності в митного органу необхідних даних для розрахунку. Використано метод 2 ґ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала митна вартість ідентичних товарів, що імпортувались ТОВ ГРІН КАСТ, митне оформлення яких здійснено за МД №24UA209190011060U7 від 17.05.2024 і митна вартість становила 1,935 дол. США за кг. Коригування на комерційні рівні, розмір партії, умови поставки не здійснювалося.

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2024/000241.

Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

При вирішенні спору по суті суд керувався наступним.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України).

Відповідно до пунктів 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення-виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль-сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

У частині 2 статті 52 МК України зазначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Частиною 1 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині 2 цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено,-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності-інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування,-страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, законодавцем передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За вимогами частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частин 1-3 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодекс.

Положеннями частин 1-3 статті 58 Митного кодексу України унормовано, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

За приписами частин 4-6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2- 4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Як визначено частиною 2 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10 цієї статті (частина 4 статті 58 МК України).

У розумінні частини 5 статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною 10 статті 58 МК України.

За приписами ч. 1, 2, 4 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Надаючи оцінку аргументам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митними деклараціями документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

З огляду на це, суд переконаний, що позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначених товарів за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині 3 статті 53 МК України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Щодо порушень зазначених в оскаржуваному рішенні, то суд зазначає таке.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Як вже встановлено судом, позивач та компанія ICEBERG GLOBAL LIMITED (Гонконг, Китай) на умовах поставки CIF Клайпеда (Литва) уклали Контракт №20230301 купівлі-продажу від 29.03.2023 року (далі Контракт), предметом якого є продаж товару в кількості, за марками та за цінами згідно з Додатками до цього Контракту, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

24 липня 2023 року сторони уклали додаток № 1 до Контракту, яким передбачено поставку наступного товару плівки з пластмаси самоклейні у джамбо-рулонах - скотч (bopp tape jumbo roll) завширшки 1280 мм ціною 1,45 доларів за 1 кг з продуктів адитивної полімеризації: 1) скотч прозорий 38 мкм від 3400 м до 4550м у кількості 144396 кг загальною вартістю 209374,20 доларів; 2) скотч прозорий 45 мкм від 3800 м до 4300м у кількості 13560 кг загальною вартістю 19662,00 долари; 3) скотч прозорий 50 мкм від 4000 м до 4030м у кількості 3780 кг загальною вартістю 5481,00 долар; 4) скотч жовтуватий 45 мкм від 4050 м до 4100 м у кількості 3390 кг загальною вартістю 4915,50 доларів. Умови поставки : CIF Клайпеда (Литовська Республіка). Термін поставки : 4 місяці. Валюта : долари США. Умови оплати: 17% попередня оплата (депозит); 100% оплата за кожні 2 контейнери за 7 днів до прибуття в порт Клайпеди. Депозит відраховується з оплати останніх двох контейнерів. 24 липня 2023 року постачальник оформив проформу-інвойс № ІСЕ20230724 на вищевказану кількість товару з узгодженими цінами.

У оскаржуваному рішенні відповідач зазначає про те, що сума попередньої оплати у розмірі 17% від вартості імпортованого товару, перерахована Позивачем постачальнику, не відповідає умовам контракту, а відповідає сумі, вказаній у рахунку-проформі, і складає 40951 дол. США. Також Відповідач стверджує, що рахунок-проформа не може визначати умови оплати за контрактом.

Суд зазначає, що таке застереження у контракті відсутнє та є виключно припущенням Відповідача. В розділі 2 контракту вказано, що умови оплати визначаються для кожної поставки окремо та вказуються у додатках до контракту, які є його невід`ємною частиною. В додатку № 1 подібне застереження також відсутнє. Додаток №1 визначає асортимент та кількість товару, який має бути поставлено, а також ціну за 1 кг товару у розмірі 1,45 долара за будь-яку позицію. З наведеного вбачається, що сторонами чітко визначено контракту вартість товару у перерахунку на вагу і зміни цієї вартості не передбачені. В додатку встановлено умову сплачувати попередню оплату (депозит) у розмірі 17% від вартості товару у кожних двох контейнерах за 7 днів до прибуття у порт Клайпеди. Ніяких інших умов, обмежень чи застережень додаток № 1 не містить. В проформі-інвойсі від 24 липня 2023 року постачальник вказав суму попередньої оплати (депозиту), яку мав сплатити позивач 40951 долар США, що складає 17,1% від загальної вартості товару 239432,70 доларів. Відповідно залишок вартості товару складає 82,9% від загальної вартості. Сума депозиту була сплачена, що підтверджується платіжною інструкцією №111, яка посилається на вищевказану проформу-інвойс ICE20230724 від 24.07.2023. Одночасно в подальшому за умовами комерційного інвойсу ICE20230724/1 та інших комерційних інвойсів, оформлених в рамках контракту відповідно до проформи-інвойсу, Позивач сплачував депозит у розмірі 20%, який був зарахований в якості оплати за останні 2 контейнери. Платіжна інструкція №125 на суму 63 839,90 доларів від 12 вересня 2023 року, яку за твердженням Відповідача, не можна ідентифікувати, також посилається на проформу-інвойс ICE20230724 від 24.07.2023. Ця сума складає 80% від суми комерційного інвойсу ICE20230724/1 - 79799,88 доларів, оскільки 20% вже сплачено заздалегідь за умовами комерційних інвойсів під час попередніх поставок товару в рамках проформи-інвойсу. Ці поставки задекларовані та ввезені Позивачем зокрема 14 листопада 2023 року через Закарпатську митницю та 15 травня 2024 року через Львівську митницю. Таким чином, на час декларування спірного товару він був повністю оплачений Позивачем.

Враховуючи те, що вказана проформа-інвойс стосувалася декількох окремих партій товару, ціна якого була сталою та незмінною, Товариство сплачувало за товар частинами по мірі його відвантаження постачальником, що не заборонено чинним законодавством.

В комерційному інвойсі ICE20230724/1, який був оформлений 14 серпня 2023 року, вказано нульовий депозит, тобто необхідна попередня оплата постачальником вже була врахована. Вартість 1 кг товару залишилася незмінною і складала 1,45 долара за 1 кг. Така ціна підтверджується специфікацією №3 від 13 травня 2024 року, яка складена відповідно до інвойсу ICE20230724/1.

Принцип свободи договору є однією з основних засад законодавства України (стаття третя ЦК), свобода договору гарантована статтями 6 та 627 ЦК, а відтак митні органи не можуть визначати чи змінювати умови оплати товару за договорами поставки, які вже узгоджені сторонами у певний спосіб. Крім того, в даному випадку контрактна ціна 1,45 долара за кілограм є незмінною незалежно від умов оплати. Така ціна вказана як у проформі-інвойсі, так і в комерційному інвойсі. Ціна підтверджена і в специфікації №3.

Відповідно до статті 632 ЦК ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Враховуючи те, що товари можуть постачатися за умови відстрочення платежу, якщо такою є домовленість сторін договору поставки, ціна визначається в договорі поставки (або в додатках до нього), а не в платіжних документах. Такий висновок є прямим наслідком положення статті 11 ЦК, відповідно до якої зобов`язання виникають з договорів та інших правочинів. Платіжні документи лише підтверджують виконання зобов`язання у грошовому вимірі.

Відповідно до статті 49 МК, згідно якої митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З матеріалів даної справи вбачається, що в проформі-інвойсі було вказано ціну та загальну кількість замовленого Товариством товару, який мав бути поставлений декількома партіями в залежності від місткості контейнерів та домовленості сторін договору поставки. В комерційному інвойсі було вказано лише частину цього товару. Відтак правомірним було посилання у платіжних документах як на проформу-інвойс, так і на комерційний інвойс.

У Рішенні Відповідач вказує, що до митниці Товариством не було подано документів, які визначають вартість перевезення з Клайпеди до кордону України. Враховуючи те, що перевезення виконано власним транспортом Позивача, номери транспортного засобу вказано в графі 25 міжнародної вантажної накладної, а транспортні засоби проходять митне оформлення одночасно з вантажем, який перевозиться, у Відповідача була наявна інформація про власника автопоїзда. Відповідач знав, що спірний вантаж транспортувався автопоїздом покупця ТОВ Коммодіті Маркет. Відповідачу було надано довідку про транспортні витрати, підписану директором ТОВ Коммодіті Маркет.

Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.

В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.

За наведених обставин, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 Митного кодексу України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей зазначених в частині третій статті 53 МК України і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав для витребування додаткових документів та прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 13.10.2021 року у справі № 804/15600/15, від 14.04.2021 року у справі № 820/4849/16, від 21.04.2021 року у справі № 809/1838/15.

Суд враховує, що відповідно до норм чинного законодавства з питань митної справи митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим можуть бути витребувані лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 200/6521/20-а та від 18.11.2022 у справі № 818/902/17.

При цьому суд додатково звертає увагу на те, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відтак зазначені митним органом у повідомленні та в рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття картки відмови і коригування митної вартості товару не можуть бути визнані судом об`єктивними, обґрунтованими і такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що при здійсненні ввезення товару на митну територію України, ТОВ Коммодіті Маркет для підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів відповідно до переліку, передбаченого частиною другою статті 53 МК України, а тому використання відповідачем другорядних методів визначення митної вартості товару є неправомірним.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року по справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товарів, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим спірне рішення митного органу про коригування митної вартості товару не може вважатися обґрунтованими та правомірними.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Наведене свідчить про необґрунтованість прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2024/000263/2 від 20.05.2024, а відтак про наявність підстав для визнання його протиправним та скасування.

З огляду на похідний характер картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, така теж є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 3028,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд

ухвалив :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості №UA209000/2024/000263/2 від 20.05.2024.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2024/00241.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Коммодіті Маркет судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна