Рішення від 03.03.2025 по справі 400/2891/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2025 р. № 400/2891/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Стивідорна інвестиційна компанія», вул. Заводська, 23/26, м. Миколаїв, 54002, до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.11.2018 № 00103171402 в частині,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стивідорна інвестиційна компанія» (далі позивач, ТОВ «СІК») звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі відповідач, ГУ ДПС), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 07.11.2018 року № 00103171402 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 592337,34 грн за податковим зобов`язанням та 296168,67 грн за штрафними санкціями.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що товариством правомірно здійснено коригування собівартості реалізованого товару, про що свідчить необґрунтованість висновків Акту перевірки, яким підтверджено, що позивачем надавались до перевірки всі первинні документи по правовідносинах з контрагентами, на підставі яких господарські операції були відображені в бухгалтерському та податковому обліку. На підтвердження даних бухгалтерського та податкового обліку первинними документами перевіркою не встановлено.

Відповідач надав відзив на позов, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що позивачем безпідставно занижено «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних стандартів фінансової звітності» на суму 3290763грн. В ході перевірки встановлено, що надані позивачем специфікації не містять умов щодо переходу права власності, а тому відповідно до укладеного договору між позивачем та ТОВ «Югекотоп», моментом переходу права власності від одного до іншого є момент передачі товару покупцю за видатковою накладною. Також перевіркою встановлено, що Акти перерахунку вартості товару між позивачем та ТОВ «Югекотоп» складалися після дати реалізації товару ТОВ «СІК» нерезиденту безпідставно проводилось збільшення собівартості по товару, який вже не був його власністю. Зміна вартості товару була відображена позивачем в бухгалтерському та податковому обліку та як наслідок призвела до збільшення витрат товариства, що в свою чергу вплинуло на визначення об`єкту оподаткування податком на прибуток. Зміна собівартості товару жодним чином не вплинула на визначення ПДВ в податковому обліку позивача. Таким чином вказане свідчить про безпідставність коригування собівартості реалізованого товару (тріски) та як наслідок збільшення витрат товариства.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду 04.03.2019 року у справі № 4002891/18 позовні вимоги ТОВ «СІК» задоволено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2019 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду 04.03.2019 року у справі № 4002891/18 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 08.07.2021 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.08.2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2019 року у справі № 400/2891/18 (головуючий суддя Устинов І.А.) скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою від 02.08.2021 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, відповідно до ст. 173 КАС України.

Позивач свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував, надав відзив, в якому зазначив, що підприємством щомісяця останнім днем місяця складається та підписується двосторонній Акт перерахунку вартості товару (між ТОВ «СІК» та ТОВ «Югекотоп»), який вже оплачений та отриманий від ТОВ «Югекотоп», тобто він не є власністю ТОВ «СІК» на день складання акту, оскільки він вже реалізований та відповідно завантажений на борт судна покупцю - нерезиденту.

На момент складання двосторонніх Актів перерахунку вартості товару (між ТОВ «СІК» та ТОВ «Югекотоп» 30 число поточного місяця останній день місяця) ці товари вже не обліковуються по бухгалтерському обліку ТОВ «СІК», так як списані 15-16 числа поточного місяця по балансовому рахунку 281 «Товари» та відповідно відсутні на балансі ТОВ «СІК».

Таким чином, існує невідповідність даних по кількості та сумі в документах, при відвантаженні Партії Товару від ТОВ «Югекотоп» до ТОВ «СІК».

Отже, двосторонні Акти перерахунку вартості товару (між ТОВ «СІК» та ТОВ «Югекотоп»), складаються стосовно товару (тріски), який вже не належать ТОВ «СІК», тобто право власності перейшло нерезиденту - покупцю «Орексім Трейдінг Лімітед».

Таким чином відповідно до наданих до перевірки документів, а саме договорів, контрактів, видаткових накладних, актів прийому - передачі встановлено, що Акти перерахунку вартості товару між ТОВ «СІК» та ТОВ «Югекотоп» складалися після дати реалізації товару ТОВ «СІК» нерезиденту «Орексім Трейдінг Лімітед», а саме ТОВ «СІК» проводилось збільшення собівартості по товару, який фактично вже не був власністю, тобто не належав ТОВ «СІК».

Тобто, ТОВ «СІК» завищено собівартість по товарам, які відсутні на балансі підприємства та на які вже у нього відсутнє право власності, а відтак такі витрати є економічно необгрунтованими та відповідно, не доводять зв`язок даних витрат з діяльністю підприємства.

Загалом за перевіряємий період ТОВ «СІК» безпідставно збільшено собівартість реалізованого товару на загальну суму 3290762,46грн, в т.ч.:

II півріччя 2017 рік ПК = 195242,34 грн, собівартість = 976211,69 грн;

І півріччя 2018 рік ПК = 462910,15 грн, собівартість = 2314550,77 грн.

При цьому коригування по ПДВ проведено тільки по бух обліку, а в податковому обліку вказані коригування проведені з показником 0.

Ухвалою від 24.02.2025 року суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

У період з 31.08.2018 року по 27.09.2018 року, на підставі наказу від 13.08.2018 року № 1744, направлень від 23.08.2018 року № 2549/14-29-03-01-28, № 2550/14-29-03-01-28, № 2551/14-29-03-01-28, № 2552/14-29-03-01-28, № 2553/14-29-03-01-28, від 29.08.2018 року № 2605/14-29-03-01-28, посадовими особами Головного управління ДФС у Миколаївській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «СІК» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2017 року по 30.06.2018 року, в тому числі з питань валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.07.2021 року по 30.062018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2017 року по 30.06.2018 року.

Термін проведення перевірки продовжувався з 28.09.2018 року по 11.10.2018 року згідно наказу від 26.09.2018 року № 2131.

За результатами перевірки складено акт від 19.10.2018 року № 2509/14-29-14-02/36487633 (далі Акт перевірки), висновками якого встановлено порушення ТОВ «СІК»:

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України (далі ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 614744,00 грн, в т.ч.:

за ІІ півріччя 2017 року 175718,00 грн: ІІІ квартал 2017 року 159999,00 грн; IV квартал 2017 року 15719,00 грн;

за І півріччя 2018 року 439026,00 грн: І квартал 2018 року 522769,00 грн; ІІ квартал 2018 року 83743,00 грн;

- п. 51.1 ст. 51, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України та п. 3.1 Порядку заповнення та подання податковим агентам Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4, а саме: подання недостовірних відомостей щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків, про яких надається інформація до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за IV квартал 2017 року, І ІІ квартали 2018 року.

На підставі Акта перевірки складено податкове повідомлення-рішення 07.11.2018 року № 00103171402, яким ТОВ «СІК» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 614744,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 307372,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням контролюючого органу в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на 592337,34 грн та штрафними санкціями у розмірі 296168,67 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

«» () «» () ? 26.05.2017 26-05/17 10.03.2017 10-17-?, ( ? ).

. 3.4 , .

, «?» , .

, . ?: , , «».

, «» «» ? « », ? ? ? ? «».

, () ? ? ? 281 631. 631 ( ) ( , ), 631 , «?» - ( ? ?, ? ?).

, ? ? ? ? ? ( ? - ? ()) , , ?, , .

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

У відповідності до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

За правилами Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02. 2013 року № 73, витрати це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248 (далі - П(С)БО 16 «Витрати»), визначає ? ? ? ? .

6 () 16 «» ? ? , ? ', ? ? ( ? ? ? ), , .

, ?. , ? ' , , ? (. 7 () 16 «»).

() 9 «», ? ? 20.10.1999 246 ( () 9 «»), ? 8 ? () / .

Як зазначено у п. 9 П(С)БО 9 «Запаси», первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається, зокрема, з суми, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків.

У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.

, , () (. 15 () 9 «»).

. 24 () 9 «», ? ? ? ? : () ; ? ? ? ? ? ? ?.

Первісну вартість запасів переглядають і коригують її до рівня чистої вартості реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилася, запаси пошкоджені або зіпсовані, застаріли (сплив строк зберігання) або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду (п. 25 П(С)БО 9 «Запаси»).

Згідно п. 26, 27 П(С)БО 9 «Запаси» чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут; сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасів списуються на витрати звітного періоду.

Якщо з часом чиста вартість реалізації раніше уцінених запасів збільшується, то п. 28 П(С)БО 9 «Запаси» дозволяє провести їх дооцінку. Водночас дооцінити такі запаси можна лише в межах суми попередньої уцінки. На суму дооцінки визнають інший операційний дохід з одночасним збільшенням балансової вартості цих запасів.

Зміст наведених положень у їх системному зв`язку дозволяє дійти висновку, що обов`язковою умовою дооцінки запасів є їх попередня уцінка. Тобто правила бухгалтерського обліку передбачають лише уцінку первісної вартості запасів і не містять норм, які дозволяють її дооцінку. При цьому сума дооцінки таких активів ніколи не може перевищувати суму раніше проведеної їх уцінки (уцінок).

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що договори поставки, укладені між позивачем та ТОВ «Югекотоп», передбачали у розділі «Ціна і порядок розрахунку» наступне:

- загальна вартість договору визначається шляхом підсумовування вартості товару, яка вказана у специфікаціях;

- ціна за одиницю товару, загальна вартість партії товару вказуються у специфікаціях;

- оплата кожної партії товару здійснюється на у мовах, визначених у специфікаціях.

Специфікації передбачали, що ціна встановлена за м3 (щільність) тріски хвойних порід за умови, що коефіцієнтні переводи відвантаження тріски з м3 в тони 0,52 (запланований коефіцієнт).

У випадку, якщо фактичний коефіцієнт переводу відвантаженої тріски в м3 в тони виявиться іншим за 0,52 ціна тріски хвойних порід підлягає перерахунку за формулою:

Цскориг = Ккориг х Цбаз, де:

Цбаз ціна тріски хвойних порід до перерахунку;

Цскориг ціна тріски хвойних порід після перерахунку;

Ккориг коригуючий коефіцієнт (з двома знаками після цілої частини числа), який визначається за формулою:

Ккориг = Кфакт / Кплан, де:

Кфакт коефіцієнт переводу відвантаженої тріски з м3 в тони згідно Зведеного звіту по судовій партії;

Кплан запланований коефіцієнт переводу відвантаженої тріски м3 в тони.

Такий перерахунок здійснюється шляхом підписання двостороннього акту перерахунку вартості в останній календарний день місяця, в якому товар завантажений на борт судна.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі Закон України № 996) передбачено, що первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію. При цьому, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Статтею 9 Закону України № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операції є первині документи.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

Крім того, у ситуаціях, коли на дату, що передує даті оплати раніше відвантаженого товару змінюється ціна товару, ПК України передбачає обов`язок коригування суми податкових зобов`язань постачальника та отримувача товару, що закріплено у ст. 192 ПК України.

Актом перевірки підтверджено відображення позивачем витрат згідно з укладеними договорами поставки, а саме: під час перевірки досліджені декларації з податку на прибуток та звіти по фінансовим результатам за період з 01.07.2017 року по 30.06.2018 року.

Крім того, відповідачем не заперечується факт того, що зміна вартості товару була відображена позивачем в бухгалтерському та податковому обліку.

Змінені ціни відображені також у наданих до позову митних деклараціях.

Щодо ділової мети системного перерахунку позивачем первісної вартості запасів, суд звертає увагу на те, що згідно положень ч. 1 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

З урахуванням того, що положеннями договорів поставки, укладених між позивачем та ТОВ «Югекотоп», та специфікації до них передбачають, що у випадку, якщо фактичний коефіцієнт переводу відвантаженої тріски в м3 в тони виявиться іншим за 0,52 ціна тріски хвойних порід підлягає перерахунку за відповідною формулою, суд робить висновок, що метою здійснення перерахунків є виконання позивача умов договорів.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стивідорна інвестиційна компанія» (вул. Заводська, 23/26, м. Миколаїв, 54002, код ЄДРПОУ 36487633) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 44104027) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 07.11.2018 року № 00103171402 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 592337,34 грн та нарахованих штрафних санкцій у розмірі 296168,67 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03/03/2025 року.

Суддя О.В. Малих