Рішення
від 03.03.2025 по справі 420/34365/24
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2025 року Одеський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Завальнюка І.В.,

при секретарі Гоменюк Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Ренійський морський торгівельний порт» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Південного МУ ДПС по роботі з ВПП від 22.07.2024 року №№ 46934000701, 47034000701, 47934000704, 47234000701.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами перевірки Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» за період 01.10.2017-31.12.2023 роки, оформленої актом перевірки Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 21.06.2024 № 401-34-00-07-01-01125809, 22 липня 2024 року винесені спірні податкові повідомлення-рішення про донараховані суми податків та платежів із застосування штрафних (фінансових) санкцій. На балансі ДП «РМТП» обліковується Кран портальний «Альбатрос» №69, Кран портальний «Альбатрос» №95 та кран портальний «Альбатрос» №73, по яким у перевіряємому періоді проведено ремонтні роботи сторонніми організаціями. Податковою перевіркою встановлено порушення ДП «РМТП», а саме завищення витрат з причини віднесення до витрат вартості ремонту основних засобів, які за своїм змістом та характеристиками являються поліпшенням основних засобів та повинні збільшувати їх балансову вартість. Відповідні роботи щодо проведення ремонтів були відображені у паспортах портальних кранів. Відомостей стосовно проведення відповідних робіт у паспортах портальних кранів відсутні. Враховуючи вищезазначене, ствердження податкової стосовно модернізації портальних кранів не відповідають дійсності. Перевіряючими зроблені висновки про необхідність віднесення даних витрат, як витрат що поліпшують об`єкти, що є модернізацією, на збільшення їх первинної вартості протягом усього строку використання. Рішення керівництва ДП «РМТП» щодо віднесення даних витрат на собівартість виробництва визнано перевіряючими безпідставним. Даний висновок Акту мотивований вимогами норм Положення про планово-попереджувальні ремонти портальних кранів морських портів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 317 від 17.06.2005 року (далі Положення 317), наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 11 «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку для суб`єктів державного сектору» (далі Методрекомендації 11), Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку 121 «Основні засоби» в державному секторі економіки та 7 «Основні засоби», а також Податкового кодексу України. Основні розбіжності у висновках перевіряючих та висновках рішень, прийнятих керівництвом підприємства, полягає у тому, що результати проведених ремонтних робіт перевіряючими визнані модернізацією, тобто ремонти проведені із внесенням змін до елементів та вузлів кранів, не передбачених конструкторською документацією для збільшення первинно визначених технічних можливостей об`єктів. Ні в Акті перевірки, ні у Відповіді на Заперечення не вказується, в яких первинних документах перевіряючи могли спостерігати такі заміни. Фактично ніяких змін в конструкцію відремонтованих портальних кранів не вносилося. Заміна проводилася на аналогічні складові елементи конструкцій кранів, без їх удосконалення. Відповідно до вимог пункту 2 розділу III «Оцінка після первісного визнання та переоцінка основних засобів» Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 "Основні засоби", якими визначено, що витрати на утримання об`єкта основних засобів (проведення технічного нагляду, технічного обслуговування та ремонту), які здійснюються для відновлення або підтримання суб`єктом державного сектору майбутніх економічних вигід або потенціалу корисності на первісно оціненому рівні продуктивності об`єкта основних засобів, визнаються витратами звітного періоду, в якому вони були понесені, дані ремонти правомірно були віднесені на собівартість виробництва. Питання визначення технічних характеристик ознак ремонту, реконструкції, модернізації основних засобів не відноситься до повноважень органів ДПС, а відноситься до повноважень керівника підприємства.

Також пунктом 3.3 акту встановлено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій та розрахована сума пені 158050,21 грн. (додаток №13 до акту) за порушення, а саме: статті 1 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині недотримання термінів надходження валютної виручки за контрактом №207-013 від 07.08.2017, укладеним з нерезидентом DANUВE TERМINAL SERVICE - DTS LIМIТED, Британські Bipгiнcькі острови. Дебіторська заборгованість по курсу НБУ на дату операції по рахунку №448 від 04.09.2017 склала суму 5 956,09 дол. США/ 153 359,69 грн., її, граничний термін надходження, як валютної виручки, - 03.03.2018. Перебіг строків відповідно Податковому кодексу України щодо проведення перевірок дотримання вимог валютного законодавства був зупинений з 30.06.2023 року до 01.08.2023 року. Право контролюючого органу самостійно визначати суми фінансової відповідальності в частині дотримання граничних строків надходження валютної виручки за експортними операціями сплив 24.11.2023 р., тобто до початку документальної перевірки, а саме у розрізі років та періодів зупинення відліку строку давності: з 03.03.2018 року по 02.03.2019 року 365 днів; з 03.03.2019 року по 02.03.2020 року 366 днів; з 03.03.2020 року по 17.03.2020 року 15 днів; з 15.03.2022 року по 02.11.2022 року 233 днів; з 01.08.2023 року по 24.11.2023 року 116 днів ітого: 1095 днів з врахуванням зупинення відліку строку давності. Тому, ДП «РМТП» за результатами перевірки не може бути притягнуте до фінансової відповідальність, передбаченої Законом України «Про валюту та валютні операції» щодо нарахування пені за порушення термінів розрахунку за валютними операціями.

Крім того, у пункті 3.1.2.2 акту висвітлено питання включення до складу податкового кредиту вересня місяця 2023 року суми ПДВ 692500 грн. по придбаним послугам з ремонту від ТОВ «Ремтехімпорт», код 33017330. В акті зазначено про факт зупинення реєстрації у вересні та прийняття рішення про її реєстрацію 06.10.2023 року. За висновками акту ДП «РМТП» на порушення п.198.6 ст.198 ПКУ безпідставно віднесено суму ПДВ 692 500 грн. до податкового кредиту Декларації за вересень 2023 року без підтвердження зареєстрованою податковою накладною в Єдиному реєстрі податкових накладних та завищено податковий кредит за вересень 2023 року на суму ПДВ 692 500 гривень. ДП «РМТП» погоджується з фактом завишення суми податкового кредиту у вересні 2023 року у зв`язку із порушенням вимог пункту 198.6. статті 198 ПКУ. У той же час наполягає на визнанні права підприємства на включення вказаної суми ПДВ до складу податкового кредиту жовтня місяця 2023 року, що не визнано в акті перевірки, тоді як пунктом 86.10 статті 86 ПКУ «Оформлення результатів перевірки» визначено, що в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника.

Ухвалою судді від 02.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

18.12.2024 до суду від Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що за результатами проведеної перевірки, згідно акту встановлено низку порушень: 1) пункту 1.7.6, пункту 3.1.4 Положення про планово-попереджувальні ремонти портових кранів морських портів від 17.06.2005 №317, пункту 3 Методичних рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів суб`єктів державного сектору, затвердженими наказом Міністерства фінансів України №11 від 23.01.2015, пункту 1 розділу 3 НП(с)БО 121 від 12.10.2010 №1202, пункту 14, П(С)БО 7 №92 від 27.04.2000, пунктів 44.1, 44.2 статті 44 ПКУ встановлено заниження податку на прибуток підприємств за 2023 рік на суму 6 279 409 грн, у т.ч. за три квартали 2023 року 1 523 808 грн; 2) пункту 1.7.6 та п.3.1.4 Порядку від 17.06.2005 №317, пункту 3 Методрекомендації №11 від 23.01.2015, пункту 1 розділу 3 НП(с)БО 121, пункту 14, П(С)БО 7, пунктів 44.1, 44.2 статті 44 ПКУ), пункту 1, пункту 2, пункту 3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями №138 від 23.02.2011 платником податків занижено частину чистого прибутку (доходу)/дивідендів на державну частку, що відраховуються до бюджету за 2023 рік на суму 10 465 682 грн, у тому числі за три квартали 2023 року 2 539 680 грн.; 3) пункту 198.6 статті 198 ПКУ, ДП «РМТП» встановлено заниження податку на додану вартість всього на суму 692 500 грн. за вересень 2023 року; 4) статті 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами і доповненнями в частині недотримання термінів надходження валютної виручки за контрактом №207-013 від 07.08.2017 укладеним з нерезидентом DANUBE TERMINAL SERVICE - DTS LIMITED, Британські Вірґінські острови. Ремонтні роботи портальних кранів «Альбатрос №95», «Альбатрос №69», «Альбатрос №73», які включають в себе ремонт та заміну вузлів і систем - в сукупності направлені на повне відновлення роботи крану, з метою отримання ДП «РМТП» майбутніх економічних вигід. Тобто, зміст ремонтних робіт наведених у актах виконаних робіт портального крану «Альбатрос №95», «Альбатрос №69», «Альбатрос №73» підпадає під визначення капітального ремонту, як зазначено в п. 1.7.6 та п.3.1.4 Порядку від 17.06.2005 №317. Вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигід від об`єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання витрат, пов`язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об`єкта, кількості та/або якості робіт, послуг, які надаються цим об`єктом. Прикладами такого поліпшення є: 1) модифікація, модернізація об`єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності; 2) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості робіт, послуг; 3) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дасть змогу зменшити витрати; 4) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи покращить умови їх виконання. Економічна вигода є потенційною можливістю отримати кошти від використання активу (абз. 7 ст. 1 Закону про бухоблік). Зміст витрат пов`язаних з ремонтними роботами наведеними у актах виконаних робіт портального крану «Альбатрос №95», «Альбатрос №69», «Альбатрос №73» підпадає під визначення витрат на поліпшення основних засобів, які збільшують його первісну вартість протягом усього строку використання, як зазначено в п. 3 розділу IV Методрекомендації №11 від 23.01.2015 та п. 1 розділу 3 НП (с) БО 121, оскільки існує ймовірність отримання ДП «РМТП» майбутніх економічних вигід та збільшення потенціалу корисності портальних кранів. Про що йдеться, зокрема, в наданому до перевірки «Техніко-економічному обґрунтуванні проведення поточного ремонту портального крану», а саме … Поточний ремонт портального крану забезпечить виконання пропозицій по перевантаженню та надасть можливість збільшити об`єм виконання вантажних робіт, що позитивно вплине на дохідну частину підприємства…. Враховуючи… проведення моніторингу ринку зернових вантажів орієнтовний чистий прибуток від експлуатації портального крану складе 1458,96 тис. грн.. за рік… Орієнтовно, виходячи з вищезазначених розрахунків, через 1,2 роки підприємство компенсує всі витрати на поточний ремонт….). Таким чином, з огляду на вищевикладене, витрати по ремонту портального крану «Альбатрос №95», «Альбатрос №69», «Альбатрос №73» за своїм змістом та характеристиками являються поліпшенням основних засобів та повинні збільшувати їх балансову вартість (Дт 15 «Капітальні інвестиції» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»). враховуючі здійснення відновлювальних ремонтів кранів «Альбатрос №95», «Альбатрос №69», «Альбатрос №73» з метою отримання ДП «РМТП» майбутніх економічних вигід, фізичний технічний стан кранів, майже повний знос їх ресурсу і механізмів, міжремонтний період і напрацювання кранами більш ніж 14 100 маш/годин, тривалий час між поточними ремонтами (більш ніж 14-17 років), непридатність кранів працювати відповідно до Правил охорони праці ( НПАОП 0.00. -1.80 -18 ) та ст. 13 ЗУ «Про охорону праці» під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, здійснення ремонту базових вузлів та систем відповідно до змісту ремонтних робіт наведених у первинних документах, актах виконаних робіт портального крану «Альбатрос №95», «Альбатрос №69», «Альбатрос №73» підпадає під визначення капітального ремонту, як зазначено в п. 1.7.6 та п.3.1.4 Порядку від 17.06.2005 №317, та п. 3 розділу IV Методрекомендації №11 від 23.01.2015 та п. 1 розділу 3 НП (с) БО 121.». Крім того, В ході перевірки встановлено, що ДП «РМТП» в вересні 2023 року здійснено придбання послуг з поточного ремонту у ТОВ «РЕМТЕХІМПОРТ» (код 33017330) на загальну суму 4 155 000,00 грн., в тому числі ПДВ 692 500 гривень. ТОВ «РЕМТЕХІМПОРТ» виписано на адресу ДП«РМТП» податкову накладну від 04.09.2023 №2 на загальну суму 4 155 000,00 грн., в тому числі ПДВ 692 500 гривень. Рішенням ДПС згідно Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 29.09.2023 о 14:13:26 реєстрація податкової накладної від 04.09.2023 №2 «ЗУПИНЕНА» відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами) на загальну суму 4 155 000,00 грн., в тому числі ПДВ 692 500 гривень. 06.10.2023 за результатами розгляду Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, Комісією регіонального рівня прийнять рішення від 06.10.2023 №9673249/33017330 про реєстрацію податкової накладної від 04.09.2023 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 4 155 000,00 грн., в тому числі ПДВ 692 500 гривень. Тобто, податкова накладна від 04.09.2023 №2 на загальну суму 4 155 000 грн, в тому числі ПДВ 692 500 грн. була зареєстрована з порушенням терміну реєстрації. ДП «РМТП» включено до складу податкового кредиту Декларації за вересень 2023 року суму ПДВ 692 500 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «РЕМТЕХІМПОРТ» згідно податкової накладної від 04.09.2023 №2, яка була зареєстрована 06.10.2023 з порушенням терміну реєстрації. Враховуючи вищенаведене, ДП «РМТП» на порушення п.198.6 ст.198 ПКУ безпідставно віднесено суму ПДВ 692 500 грн. до податкового кредиту Декларації за вересень 2023 року без підтвердження зареєстрованої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та завищено податковий кредит за вересень 2023 року на суму ПДВ 692 500 гривень. Також дебіторська заборгованість по курсу НБУ на дату операції (рахунок №448 від 04.09.2017) склала 5 956,09 дол. США/ 153 359,69 грн. (граничний термін надходження валютної виручки - 03.03.2018), з 04.03.2018 заборгованість стає простроченною. До 28.04.2020 відповідно до пункту 1 статті 15 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» незначний розмір валютної операції розмір валютної операції, який є меншим, ніж 150000 гривень. Станом на дату введення в дію Закон №2473 «Про валюту і валютні операції», а саме 07.02.2019, подія, факт які визначались як правопорушенням, за вчинення якого застосовувалась юридична відповідальність вже відбулися (з 04.03.2018 заборгованість стала простроченою). Станом на 31.12.2023 по контракту №207-013 від 07.08.2017 з нерезидентом DANUBE TERMINAL SERVICE - DTS LIMITED, Британські Вірґінські острови, рахується прострочена дебіторська заборгованість у загальній сумі 5 956,09 дол.США, недотримання термінів надходження валютної виручки тривали як до, так і після 07.02.2019 року, таке порушення визначено статтею 111 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями як триваюче правопорушення. Отже, Відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, як наслідок податкові повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 22.07.2024 року №46934000701, 47034000701, 47934000704, 47234000701 - є законними, а позов - безпідставним.

06.01.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою Наказом від 17.06.2005 №317 Міністерства Транспорту та зв`язку України «Про затвердження Положення про планово-попереджувальні ремонти портових кранів морських портів» (ППР) надане чітке тлумачення термінів капітальний та поточний ремонт. Таким чином, різниця між поняттям капітальним та поточним ремонтом полягає у наступному: 1. Капітальний ремонт від поточного відрізняється цілями. 2. Поточний ремонт вимагає менше фінансових витрат, зусиль аніж капітальний. Представник ДП «РМТП» вважає, що відповідно до вимог пункту 2 розділу. ІІІ «Оцінка після первісного визнання та переоцінка основних засобів» Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 "Основні засоби", якими визначено, що витрати на утримання об`єкта основних засобів (проведення технічного нагляду, технічного обслуговування та ремонту), які здійснюються для відновлення або підтримання суб`єктом державного сектору майбутніх економічних вигід або потенціалу корисності на первісно оціненому рівні продуктивності об`єкта основних засобів, визнаються витратами звітного періоду, в якому вони були понесені, дані ремонти правомірно були віднесені на собівартість виробництва. Слід також зауважити, що проведення капітального ремонту саме по собі не свідчить про необхідність автоматичної капіталізації понесених у такому випадку витрат. Необхідність капіталізації пов`язується саме із впливом проведеного ремонту на вартість основного засобу, період його експлуатації та взагалі можливість останньої без проведення ремонтних робіт. Крім того, ДП «РМТП» погоджується з фактом завишення суми податкового кредиту у вересні 2023 року у зв`язку зі порушенням вимог пункту 198.6. статті 198 ПКУ. У той же час наполягає на визнанні права підприємства на включення вказаної суми ПДВ до складу податкового кредиту жовтня місяця 2023 року, що не визнано в акті перевірки, тоді як пунктом 86.10 статті 86 ПКУ «Оформлення результатів перевірки» визначено, що в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника. У висновках акту зазначено тільки про заниження податку на додану вартість за вересень 2023 р. з посиланням на порушення п. 198.6 ст. 198 ПКУ на суму 692500 грн. Однак, податковий орган, не визнавши суму ПДВ у складі податкового кредиту вересня 2023 р. за податковою накладною вересня місяця, зареєстрованої у реєстрі податкових накладних у жовтні місяці 2023 р., не визнається і у складі податкових накладних у жовтні місяці 2023 р., що призвело до необґрунтованого нарахування за результатами перевірки ПДВ. Також підприємство заперечує порушення, за яке нараховано пеню за прострочену дебіторську заборгованість в сумі 5956,09 дол. США за контрактом № 207-013 від 07.08.2017 з нерезидентом. Позивач припускає, що повідомлення банку до податкової служби у 2018 р., коли сплинув граничний термін розрахунків, з огляду на те, що дане виникнення заборгованості не було перевірено податковою службою раніше, не направлялося. Тобто вона на контролі банку не значиться. Крім того, перебіг строків відповідно до вимог ПКУ щодо застосування заходів впливу був зупинений тільки з 30.06.2023. До цієї дати строк застосування заходів впливу відповідно до Закону України «Про валюту та валютні цінності» у цьому випадку вже сплинув (03.03.2021). Тому на застосування заходів випливу, передбачених Законом України «Про валюту та валютні цінності» щодо нарахування пені за порушення термінів розрахунку за валютними операціями, такі вимоги ПКУ щодо зупинення перебігу строків давності згідно п. 102.1 ст. 102 ПКУ не розповсюджуються. Таким чином, з врахуванням зміни у сумі незначних операцій на теперішній час, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми (400 тис.грн.), а загальна сума операцій підлягає валютному нагляду, у разі порушення граничних строків розрахунків за умови відсутності ознак дроблення операцій 3 експорту товару або дроблення валютних операцій, а також спливу строку застосування заходів впливу відповідно од Закону України «Про валюту та валютні операції», ДП «РМТП» заперечує нарахуванню пені у сумі 158050,21 грн. по вище зазначеної дебіторської заборгованості.

Ухвалою суду від 27.01.2025 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

15.02.2025 та 20.02.2025 до суду від позивача та відповідача відповідно надійшли додаткові пояснення по справі та докази з питань, що виникли в ході офіційного з`ясування обставин у справі.

В судовому засіданні представник Державного підприємства «Ренійський морський торгівельний порт» позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов з підстав, викладених у заявах по суті спору (позові, відповіді на відзив).

Представник Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у заявах по суті спору (відзиві, запереченні на відповідь).

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1 статті 77, підпункту 69.352 статті 69 підпункту 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та на підставі наказу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 22.03.2024 №51 проведено перевірку Державного підприємства «Ренійський морський торгівельний порт» з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства та правильністю нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за період діяльності з 01.10.2017 по 31.12.2023, за результатами якої складено акт від 21.06.2024 № 401-34-00-07-01-01125809.

Відповідно до вищезазначеного акту, перевіркою встановлено наступні порушення:

1) пункту 1.7.6, пункту 3.1.4 Положення про планово-попереджувальні ремонти портових кранів морських портів від 17.06.2005 №317, пункту 3 Методичних рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів суб`єктів державного сектору, затвердженими наказом Міністерства фінансів України №11 від 23.01.2015, пункту 1 розділу 3 НП(с)БО 121 від 12.10.2010 №1202, пункту 14, П(С)БО 7 №92 від 27.04.2000, пунктів 44.1, 44.2 статті 44 ПКУ встановлено заниження податку на прибуток підприємств за 2023 рік на суму 6 279 409 грн, у т.ч. за три квартали 2023 року 1 523 808 грн;

2) пункту 1.7.6 та п.3.1.4 Порядку від 17.06.2005 №317, пункту 3 Методрекомендації №11 від 23.01.2015, пункту 1 розділу 3 НП(с)БО 121, пункту 14, П(С)БО 7, пунктів 44.1, 44.2 статті 44 ПКУ), пункту 1, пункту 2, пункту 3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями №138 від 23.02.2011 платником податків занижено частину чистого прибутку (доходу)/дивідендів на державну частку, що відраховуються до бюджету за 2023 рік на суму 10 465 682 грн, у тому числі за три квартали 2023 року 2 539 680 грн.;

3) пункту 198.6 статті 198 ПКУ, ДП «РМТП» встановлено заниження податку на додану вартість всього на суму 692 500 грн. за вересень 2023 року;

4) статті 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами і доповненнями в частині недотримання термінів надходження валютної виручки за контрактом №207-013 від 07.08.2017 укладеним з нерезидентом DANUBE TERMINAL SERVICE - DTS LIMITED, Британські Вірґінські острови.

На підставі акту перевірки від 21.06.2024 № 401-34-00-07-01-01125809 Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків 22 липня 2024 року винесені податкові повідомлення-рішення: № 46934000701 від 22 липня 2024 р. щодо збільшення податкового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 6 279 409 грн. та штрафних санкцій у сумі 1 569 852,25 грн.; № 47034000701 від 22 липня 2024 р. щодо збільшення зобов`язання з частини чистого прибутку, який перераховується до державного бюджету України на суму 10 465 682 грн. та штрафних санкцій на суму 2 616 420,50 грн.; № 47934000704 від 22 липня 2024 р. щодо нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД 158 050,21 грн.; № 47234000701 від 22 липня 2024 р. щодо збільшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 692 500 грн. та штрафної (фінансової) санкції 173 125 грн., які надійшли до підприємства 07.08.2024 року (вх. № 01-23/487 від 07.08.2024 р.).

21 серпня 2024 року до ДПС України була відправлена скарга на вище визначені податкові повідомлення-рішення трьома пакетами (копії квитанцій № 124, № 125, № 126 з описом вкладень), яке отримано ДПС України 17.09.2024 року згідно інформації з вхідного номеру на першому листі повернутої Скарги.

У відповідь 11 жовтня 2024 року до ДП «РМТП» надійшло Рішення щодо залишення скарги без розгляду № 29147/6/99-00-06-01-01-06 від 27 вересня 2024 року, оскільки останнім днем для подання скарги є 20 серпня 2024 року, так як дата вручення податкових повідомлень-рішень згідно поштового повідомлення про вручення 06.08.2024.

Позивач не погоджується із висновками за результатами перевірки та прийнятими на її підставі податковими повідомленнями-рішенням, у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Зі змісту акту перевірки від 21.06.2024 № 401-34-00-07-01-01125809 вбачається, що документальною перевіркою платника податків встановлено завищення витрат у розмірі 34 885 608,34 грн, у т.ч. за З квартал 2023 року - 8 465 599,17 грн, за 4 квартал 2023 року - 26 420 009 грн внаслідок безпідставного віднесення до складу собівартості реалізованих робіт, послуг витрат пов`язаних з ремонтом основних засобів, які збільшують його первісну вартість протягом усього строку використання.

За даними рахунку 10.4.3 «Навантажувально-розвантажувальні машини» на балансі ДП «РМТП» обліковується Кран портальний «Альбатрос» №69, Кран портальний «Альбатрос» №95 та кран портальний «Альбатрос» №73, по яким у перевіряємому періоді проведено ремонтні роботи сторонніми організаціями.

ДП «РМТП» (Замовник) укладено договір від 15.12.2022 №2/397-22/В з ТОВ «КранТехЕлектро»(код ЄДРПОУ 44233971) (Виконавець).

Відповідно до П.1 договору, Виконавець зобов`язується надати послути з ремонту портального крану «Альбатрос №95». Найменування Послуг: код СРУ за ДК 021:2015:50530000-9 «Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки».

Зміст, обсяг Послуг, що виконуються визначені у Додатку Л'9І та Додатку №2 до Договору «Технічне завдання на надання послуг з ремонту портального крану «Альбатрос №95».

Відповідно до п.4.4.1 договору виконавець зобов`язаний надати Замовнику документацію, яка підтверджує якість застосованих матеріалів та зварювання, згідно з вимогами ТУ У 29.2-2167530-004:2005 Конституції портальних кранів металів. Капітальний ремонт та інших діючих нормативних документів, до підписання Сторонами Акту приймання-передачі портального крана з ремонту.

Крім того, до перевірки надано: - Акт огляду і оцінки технічного стану, визначення категорії ремонту портального крану «Альбатрос №95: Кран виготовлений та експлуатується з 1986 року. Кран не пройшов експертне обстеження і позачерговий повний огляд спец.організацією 17 жовтня 2010 року. Портальний кран «Альбатрос №95» не відповідає вимогам Правил охорони праці під час експлуатації... НПАОП 0.00-1.80-18, вимогам Правил техніки експлуатації... КНД 31.4.002.96 не придатний до експлуатації, потребує відновлювального ремонту; - Характеристика портального крану, з зазначенням дати виготовлення, даних про капітальний ремонт та заміну основних елементів: Портальний кран «Альбатрос» № 95» (далі по тексту Альбатрос №95), рік виготовлення - 1983, капітальний ремонт не проводився; - «Техніко-економічне обґрунтування проведення поточного ремонту портального крану «Альбатрос» №95 інв.№1248 державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт», відповідно до якого: Комісією по порту виявлено непридатність крану до експлуатації у зв`язку з тим, що кран потребує відновлювального ремонту.

До перевірки надано акт виконаних робіт за серпень 2023 за формою КБ-2 на загальну вартість 8 465 599,17 гри (без ПДВ), відповідно до якого було здійснено ремонт по нижченаведеним розділам:

Ремонт механізму підйому, який включав відновлення наступних механізмів: механізм головного підйому, барабани, балансири, ремкомплект муфти, редуктор кінцевого вимикача тощо;

Ремонт механізму повороту електродвигуна, який включав відновлення наступних механізмів: пристрій гальмівний, муфти, редуктори, амортизатори тощо;

Ремонт механізму зміни вильоту стріли, який включав відновлення наступних механізмів: електрогідроштовхачів, муфти, ремкомплекти, зубчаста рейка, редуктор, кремальєра тощо;

Ремонт механізму пересування, який включав відновлення: електрогідроштовхачі, ремкомплект, гальмівні накладки, муфта з`єднувальна, головний балансир, ходові колеса, тощо;

Ремонт, демонтаж, складання кабельного барабану;

Ремонт металоконструкцій і оголовку порталу, який включав: ревізію шарнірів стрілової системи з відновленням роботи змочувальних каналів, монтаж клюзів, ремкомплект;

Електромонтажні роботи: який включав відновлення наступних механізмів: рубильники, вимикачі, трансформатори, прожектори, світильники, контактори, кабелі, трансформатор гальмування, електродвигуни, контактори, тощо.

По вищенаведеним механізмам ДП «РМТП» було здійснено - демонтаж, розібрання, дефектування, монтаж, регулювання та випробування, ремонт, заміну зношених механізмів та деталей, балансування, збирання, відрегулювання, відновлення зношених поверхонь та відновлення (заміну) механізмів тощо.

Також за результатами проведених робіт до перевірки надано висновок експертизи № 22460848.7328-09-ВД-235.23 від 12.09.2023, згідно якого портальний кран може бути допущений до експлуатації на визначений строк 2 роки, до 12.09.2025, металоконструкція крана знаходяться в задовільному стані, механізми, канатно-блочна система, електрообладнання, прилади безпеки і апаратура керування знаходяться в працездатному стані. Дані обставини вказують на модернізацію крана та збільшення його терміну експлуатації.

Крім того, ДП «РМТП» (Замовник) укладено договір від 11.08.2023 №01-46/40-ДПЗ-23 з ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС-КТТ»(код ЄДРПОУ 34379765) (Виконавець).

Відповідно до п.1 договору, Виконавець зобов`язується надати послуги з поточного ремонту портального крану «Альбатрос №69». Найменування Послуг згідно з Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015:50530000-9 «Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки».

Відповідно до П.2 договору гарантійний строк відремонтованого крану становить 12 місяців з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг.

Зміст, обсяг Послуг, що виконуються наведено у Додатку №2 до Договору «Технічне завдання на надання послуг з ремонту металоконструкції та механізмів портального крану з відновленням електричної частини крану та ремонтом апаратури керування з заміною елементної бази обладнання крану «Альбатрос №69»»:

- Ремонт механізмів та металоконструкцій портального крану ( механізм підйому, механізм повороту, механізм зміни вильоту стріли, механізм пересування, пристрій стріловий, металоконструкції);

- Відновлення електричної частини крану та ремонт апаратури керування з заміною елементної бази обладнання крану (ремонт кабіни керування, заміна шафи підведення струму, ремонт шаф з заміною панелей управління механізмами в машинному відділенні крана на нові).

Також до перевірки надано:

- акт огляду і оцінки технічного стану, визначення категорії ремонту портального крану ПК-69, який містить інформацію, що портальний кран «Альбатрос №69» експлуатується з 1983 року. У зв`язку з поганим технічним станом з 2010 року експлуатація була заборонена. Останній поточний ремонт був проведений у 2005 році, що веде за собою необхідність виконання ремонту у 2023 році; Електрообладнання відпрацювало свій нормативний термін і потребує ремонту, або заміни...;

- характеристику портального крану, з зазначенням дати виготовлення, даних про капітальний ремонт та заміну основних елементів: Портальний кран «Альбатрос» №69 (далі по тексту Альбатрос №69), рік виготовлення - 1983, капітальний ремонт не проводився, відбулася заміна основних елементів (Жовтень 2005 року - заміна пакетів болтового з`єднання опорно-поворотного круга, Листопад 2007 року - заміна підшипників машинного відділення);

- «Техніко-економічне обґрунтування проведення поточного ремонту портального крану «Альбатрос» №69 інв.№1237 державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт», відповідно до якого: Дата вводу в експлуатацію 1983 рік. Від початку експлуатації кран «Альбатрос» №69 перевантажив 1697,4 тис.тон вантажу і тим самим напрацював 21734 маш/годин. Четвертий поточний ремонт крану був проведений у 2005 році. Комісією по порту виявлено, що через незадовільний технічний стан, кран потребує поточного ремонту. Для відновлення матеріально-технічної бази необхідно провести поточний ремонт в межах інвестицій передбачених фінансовим планом на 2023 рік. Морально та технічно застаріла база портальних кранів не дає змогу оперативно та ефективно обробляти вантаж. Протягом багатьох років парк технічних засобів , портальних кранів, по причині відсутності коштів, не відновлювався, ремонти не проводились.

Згідно чинних нормативно-правових актів з охорони праці граничний термін експлуатації даного крану складає 16 років.... Стан металоконструкції та механізмів відпрацював свій технічний ресурс. На території України відсутні виробники електрообладнання, яке було передбачено заводом-виробником у зв`язку із застарілим устаткуванням, тому необхідно постійно шукати еквіваленти до замінно-запасних частин електрообладнання до портальних кранів типу «Альбатрос».

Технічний стан кабін машиністів кранів на портальних кранах не задовольняє потребам ергономіки та кліматичних умов, за яких працюють портальні крани згідно НПАОП 0.00-1.180-18.

Для забезпечення безперебійної обробки суден, раціонального та безпечного використання портальних кранів, підвищення технічної спроможності вантажопереробки ДП «РМТП», можливості виконання ремонту електрообладнання та на підставі статті 13 ЗУ «Про охорону праці» необхідно провести відновлювальний ремонт металоконструкцій, механізмів, апаратури керування з заміною елементної бази обладнання портального крану Альбатрос №69.

Також надано Дефектну відомість портального крану «Альбатрос №69», яка містить інформацію щодо найменування складової частини та дефекту, склад робіт з усуненням дефекту механіки, механізмів повороту, механізмів зміни вильоту стріли, механізму пересування, пристрою стрілового, металоконструкції, електрики, зокрема:

Найменування складової частини дефекту: 7.1.1 Електродвигун підтримуючий лебідки несправний; 7.1.1 Електродвигун підтримуючий лебідки несправний; 7.1.2 Електродвигун замикаючий лебідки несправний; 7.1.3 Електродвигун повороту ЗМ1 несправний; 7.1.6 Електродвигун пересування 5М1, 5М2,5МЗ,5М4; 7.2.6 Електрогідропітовхач пересування 5S3,5S4.

По всіх пунктах «Склад робіт з усуненням дефекту» зазначено: «Капітальний ремонт (перемотування обмоток, ізоляції) з заміною дефектних деталей».

До перевірки надано акт виконаних робіт за грудень 2023 за формою КБ-2 № 287 на загальну вартість 13 984 347,52 грн (без ПДВ), відповідно до якого було здійснено ремонт по нижченаведеним розділам:

- Ремонт механізму підйому, який включав відновлення наступних механізмів: гальма, шківи гальмові, вантажний редуктор, барабани вантажні, балансир вантажних барабанів, ролики канатоукладчиків, обмежувач вантажопідйомності;

- Ремонт механізму повороту, який включав відновлення наступних механізмів: гальма, шківи гальмові, приводи механізмів повороту, амортизатори, траверси кріплення редукторів до колони, візки та привод механізму поворотів;

- Ремонт механізму зміни вильоту стріли, який включав відновлення наступних механізмів: гальма, шків гальмівний, ролик притискний зубчастої рейки, опора рейки, редуктор, бугелі, кремальєра;

- Ремонт механізму пересування, який включав відновлення: гальма, шкіф гальмівний, муфта з`єднувальна, редуктор,опори підшипника редуктора, нога порталу, непривідний та привідний візки,ходові колеса привідні та непривідні, протиугінні захвати;

- Ремонт пристрою стрілового, який включав відновлення: направляючих вантажних канатів, блоків на хоботі, блоків верхньої частини колони, канатопідтримуючі ролики, огорожа блоку кінцевих блоків;

- Ремонт шарнірного з`єднання стрілової системи, який включав ревізію з відновленням роботи змащувальних каналів шарного з`єднання;

- Ремонт і складання шарнірного з`єднання «колона/машинне відділення», який включав розбирання, ремонт і складання, заміну ремкомплектів тощо;

- Ремонт оголовки порталу, який включав ремонт: між опорами «А» та «Б», між опорами "В" та "Г", монорейка та вінець, вузли кріплення опор порталу до оголовка вузла;

Ремонт вхідного трапу, який включав монтаж трапу із застосуванням електрозварювання, монтаж та збирання;

- Ремонт кріплення передніх стінок машинного відділення до колони, який включав розібрання кріплення передніх стін машинного відділення до колони, відновлення кріплення тощо Заміна кабіни керівника, який включав монтаж корпусу кабіни кранівника зі склінням та кріслом тощо;

- Ремонт кабіни керування, який включав відновлення (заміну): ремонт лівого пульту керування, ремонт правого пульту керування, монтаж панелей, установку механізмів в новий корпус кабіни, заміна ножних вимикачів, заміна інших пристроїв керування та світлозвукової індикації тощо;

- Ремонт Шафи, який включав відновлення; шафи кабіни, шафи підведення струму машинного відділення, шафа механізму підйому підтримуючої лебідки, шафа механізму підйому замикаючої лебідки, шафи механізму повороту та пересування, шафи зміни вильоту стріли;

- Ремонт пускорегульованих опор. який включав піскострумневе очищення зовнішніх та внутрішніх поверхонь устаткування і конструкцій, очищення кварцевим піском з підготовкою піску змішаних поверхонь відновлення^ підтримуючої лебідки, випробування та вимірювання електродвигунів змінного струму під час капітального ремонту, капітальний ремонт стартерів, капітальний ремонт роторів, ремонт складання і відновлення електричного устаткування, ремонт повороту, заміна вильоту стріли, пересування, перехідна втулка {слід зауважити, що в акті виконаних робіт зазначено, що було здійснено саме капітальні ремонти вищенаведених механізмів);

- Ремонт електрогідроштовхачів. який включав ремонт та монтаж підтримуючої лебідки, замикаючої лебідки, повороту, зміна вильоту стріли, пересування тощо;

- Ремонт струмознімачем, який включав відновлення (заміну) ремкомплектів тощо;

- Ремонт освітлення, який включав відновлення та заміну прожекторів та освітлення;

- Ремонт сигналізації і захисту, який включав відновлення та заміну дзвінків тощо;

- Ремонт налагодження, який включав заміну елементу програмно-логічного керування та налагоджування електроустаткування;

- Ремонт кабельних трасів, який включав відновлення та заміну кабелів живлення крана, кабелів кабіни, механізмів підйому та закриття, кабелі механізму повороту, кабелі механізму зміни вильоту стріли, кабелі механізму зміни пересування;

- Ремонт кабіни кранівника-налагодження. який включав відновлення комплексу системи централізованого управління ділянками,що входять у загальний технологічний комплекс (та заміну корпусу кабіни керівника , крісла кондиціонер - додатково надано акт вартості устаткування розділу.

По вищенаведеним механізмам ДП «РМТП» було здійснено - демонтаж, розібрання, дефектування, ремонт, заміну зношених механізмів та деталей, балансування, збирання, відрегулювання, відновлення зношених поверхонь та відновлення (заміну) механізмів тощо.

В доповнення до акту №287 надано акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт заміна кабіни керівника тощо на загальну суму 893 995,14 грн. без ПДВ.

Також ДП «РМТП» до перевірки надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, висновок експертизи № 22460848.6644-09-ВД-341.23 від 28.12.2023.

Загальна вартість виконаних робіт по портальному крану «Альбатрос № 69» складає 14 878 342,50 грн (без ПДВ).

Крім того, ДП «РМТП» (Замовник) укладено договір від 17.08.2023 №01-46/43-ДПЗ-13 з ТОВ «РЕМТЕХМОРПОРТ» (код ЄДРПОУ 33017330) (Виконавець).

Відповідно до п.1 договору, Виконавець зобов`язується надати послуги з поточного ремонту портального крану «Альбатрос №73». Найменування Послуг згідно з Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015:50530000-9 «Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки».

Відповідно до п.2 договору гарантійний строк відремонтованого крану становить 12 місяців з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг.

- Ремонт апаратури керування електричної частини портального крану (електродвигун, електрогідроштовхач, струмо-знімач кільцевий, шафа, машинне відділення, сигналізація і захист, лівий та правий пульти керування, інше).

Крім того, до перевірки надано:

- Акт огляду і оцінки технічного стану, визначення категорії ремонту портального крану ПК-73, який містить інформацію, що портальний кран «Альбатрос №7З» експлуатується з 1983 року, від початку експлуатації перевантажив 1370,4 тис. тонн вантажу, напрацював 15878 маш./годин. Оскільки кран відпрацював свій нормативний термін, та з метою продовження його експлуатаційного ресурсу крану необхідно провести ПП-поточний проміжний ремонт;

- «Техніко-економічне обґрунтування проведення поточного ремонту портального крану «Альбатрос» Л'973 інв.№1238 державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт», відповідно до якого: портальний кран «Альбатрос» №73 використовується на навантажувально-розвантажувальних роботах, які проводяться на фронті причалів(дунайської сторони) №18,19,20. Останні роки кран був задіяний на вантажних операціях з зерновими вантажами, по варіанту «А/М-клітка-трюм», «склад-транспортер-клітка-трюм». На ДП «РМТП» вантажообіг збільшився у декілька разів, цей фактор свідчить про негайне оновлення матеріально-технічної бази. Замовники, які звертаються з комерційною пропозицією є економічно привабливими для підприємства, які стимулюють вжити заходи, щодо оновлення та ремонту підйомно-транспортних механізмів. Мета кожного вантажовласника ефектно та швидко отримати послуги з вантажно-розвантажувальних робіт.. Поточний ремонт портального крану «Альбатрос» Жо73 забезпечить виконання пропозицій по перевантаженню та надасть можливість збільшити об`єм виконання вантажних робіт, що позитивно вплине на дохідну частину підприємства. Враховуючи проведення моніторингу ринку зернових вантажів орієнтовний чистий прибуток від експлуатації портального крану складе 1458,96 тис. грн за рік....Орієнтовно, виходячи з вищезазначених розрахунків, через 1,2 роки підприємство компенсує всі витрати на поточний ремонт;

- Дефектну відомість портального крану «Альбатрос №73», яка містить інформацію щодо найменування складової частини та дефекту, склад робіт з усуненням дефекту механіки, механізмів підйому та повороту ( гальма, муфти, з`єднування, вантажні редуктори, вантажні барабани, тросоукладач, амортизатори, траверса кріплення редуктора до колони, візок механізму повороту, інше), механізмів зміни вильоту стріли (гальма, муфти з`єднувальні еластичні, шарніри, редуктори, кремальєра), механізму пересування ( гальма, редуктор, нога порталу, візок пересування, інше), пристрою стрілового (направляючі вантажних канатів, блоки, інше), металоконструкції (шарнірні з`єднання, коромисло рухомого противаги, монорейка, кабіна керівника, машинне відділення, кабельний барабан та пристрій натягу кабелю), електрики (електродвигун, електрогідроштовхач, струмознімач, панелі управління, пуско-регулювальні опори, командо контролери, електрообладнання кабіни, освітлення, сигналізація і захист).

До перевірки надано акт виконаних робіт за грудень 2023 за формою КБ-2 на загальну вартість 11 541 666,67 грн (без ПДВ), відповідно до якого було здійснено ремонт по нижченаведеним розділам:

- Ремонт механізму підйому: електродвигуна та пристрою гальмівного, який включав відновлення наступних механізмів: гальма, шківи гальмові, вантажний редуктор, барабани вантажні, балансир вантажних барабанів, ролики канатоукладчиків, обмежувач вантажопідйомності;

- Ремонт механізму повороту електродвигуна, який включав відновлення наступних механізмів: пристрій гальмівний, шківи гальмові, муфти з`єднувальні, редуктори, амортизатори, траверси редукторів, візки тощо

- Ремонт механізму зміни вильоту стріли, який включав відновлення наступних механізмів: гальмівні накладки, шків гальмівний, ролик притискний зубчастої рейки, опора рейки, редуктор, бугелі, кремальєра;

- Ремонт механізму пересування, який включав відновлення; ремкомплект, гальмівні накладки, шків гальмівний, муфта з`єднувальна, редуктор відновлення посадки «щокавісь» проміжних шестерень крана, відновлення номінального розміру вузла, візки противаги, тощо;

- Ремонт пристрою стрілового, який включав відновлення : направляючих вантажних канатів, блоків на хоботі, канатопідтримуючі ролики, огорожа блоку кінцевих блоків;

- Ремонт шарнірного з`єднання стрілової системи, який включав відновлення шарнірних з`єднань;

- Ремонт і складання шарнірного з`єднання «колона/машинне відділення», який включав відновлення: заміну буферних опорів всіх опор, заміну скління в кабіні кранівника та крісло кранівника тощо;

- Ремонт електричної частини крану, який включав відновлення та монтаж (демонтаж) багатьох запчастин та деталей: контакторів, запобіжників, реле, прожекторів поталу, світильників, вимикачі, ОВП, сигнальні лампи, освітлення тощо.

Крім того, за результати проведених робіт до перевірки надано висновок експертизи № 22460848.6705-09-ВД-047.24 від 02.04.2024 згідно якого портальний кран може бути допущений до експлуатації на визначений строк 2 роки, до 02.04.2026, механізми, електрообладнання, прилади безпеки і апаратура керування знаходяться в працездатному стані і відрегульовані. Дані обставини вказують на модернізацію крана та збільшення його терміну експлуатації.

В бухгалтерському обліку наведені операції відображено проведеннями: Дт 84 «Інші операційні витрати» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»; Дт 23 «Виробництво» Кт 84 «Інші операційні витрати»; Дт 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг» Кт 23 «Виробництво»; Дт 79 «Фінансовий результат» Кт 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг».

Наказом про облікову політику ДП «РМТП» від 30.12.2020 № 303 передбачається становлення та зміна строків корисного використання основних засобів: п. 1.2.1. Встановлення строків корисного використання та ліквідаційної вартості, які визначаються в момент введення в експлуатацію об`єкта основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів, здійснює та оформлює наказом по підприємству постійна діюча комісія; п. 1.2.3. Строк корисного використання (експлуатації) визначається комісією, як очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено(виконано) очікуваний обсяг продукції (робіт, послуг).

Наказом від 17.06.2005 № 317 Міністерства транспорту та зв`язку України Про затвердження Положення про планово-попереджувальні ремонти портових кранів морських портів (ППР) встановлено порядок виконання планово-попереджувальних ремонтів, реконструкції, модернізації портових кранів» (Далі за текстом - Положення від 17.06.2005 №317) визначаються організаційні, технічні і технологічні вимоги, що забезпечують безпечну експлуатацію і оптимальні витрати на технічне обслуговування і ремонт кранів при експлуатації в період нормативного терміну, а також, після відпрацювання нормативного терміну служби. Відповідно до Порядку - обсяг ремонтних робіт визначається за типовим складом робіт з використанням операційних і укрупнених норм часу на ремонт кранів, з уточненням фактичного зносу деталей, вузлів і систем з метою забезпечення експлуатаційного ресурсу до наступного чергового ремонту. Терміни та визначення:

1.7.1. Ремонтний цикл - найкоротший період експлуатації

1.7.2. Міжремонтний період - час між двома послідовно проведеними ремонтами крана.

1.7.3. Міжремонтний ресурс - напрацювання крана між двома послідовними ремонтами, виражене в тисячах тонн переробленого вантажу або машино-годинах роботи.

1.7.4. Структура ремонтного циклу - порядок проведення ремонтів і технічних обслуговувань різних категорій за ремонтний цикл.

1.7.5. Поточний ремонт - ремонт, що забезпечує працездатність крана шляхом ремонту або заміни окремих вузлів, механізмів, систем.

1.7.6. Капітальний ремонт - ремонт, що забезпечує відновлення справності і повного (або близького до повного) ресурсу крана шляхом ремонту або заміни вузлів, механізмів і систем, включаючи базові.

1.7.7. Поточний проміжний ремонт - ремонт, що забезпечує працездатність крана, який відпрацював нормативний термін експлуатації, шляхом ремонту або заміни окремих вузлів та систем, при необхідності - з обмеженням на технічні характеристики і ресурс.

1.7.8. Модернізація - внесення в конструкцію крана змін, що підвищують його технічний рівень і покращують економічні показники.

3.1.4. К - капітальний ремонт. Застосовується для кранів з електроприводом (портальні крани, крани-перевантажувачі). Виконується згідно структури ремонтного циклу, включає ремонт або заміну вузлів і систем згідно дефектної і ремонтної відомостей, включаючи базові, з метою відновлення повного (або близького до повного) ресурсу крана;

3.1.5. ПП - поточний проміжний ремонт. Застосовується для кранів з електроприводом (портальні крани, крани-перевантажувачі), які відпрацювали нормативний термін, з метою подовження експлуатаційного ресурсу на обмежений строк, з можливим обмеженням, при необхідності, на технічні характеристики і ресурс, коли капітальний ремонт крана проводити економічно недоцільно через значне зношення вузлів і систем.

Виходячи з вищенаведеної інформації, затягнутий час між поточними проміжними ремонтами (Відповідно до техніко-економічного обґрунтування ремонту, останній поточний четвертий ремонт був у 2005 році) у зв`язку із відсутністю коштів ДП «РМТП» на ремонти, - призвів до несправностей обладнання та до повного зносу майже всіх механізмів кранів. Тобто здійснення своєчасного ремонту дозволило б убезпечити кран від капітального ремонту.

Виходячи з наведеного, ремонтні роботи портальних кранів «Альбатрос №95», «Альбатрос №69», «Альбатрос №73», які включають в себе ремонт та заміну вузлів і систем - в сукупності направлені на повне відновлення роботи крану, з метою отримання ДП «РМТП» майбутніх економічних вигід.

Тобто зміст ремонтних робіт наведених у актах виконаних робіт портального крану «Альбатрос №95», «Альбатрос №69», «Альбатрос №73» підпадає під визначення капітального ремонту, як зазначено в п. 1.7.6 та п. 3.1.4 Порядку від 17.06.2005 № 317.

Технічні умови на ремонт обладнання повинні містити вимоги щодо охорони праці і бути погоджені відповідно до вимог статті 28 Закону України «Про охорону праці».

Відповідно до п. 5 Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання, затверджених наказом Міністерством соціальної політики від 19.01.2018 № 62, роботодавцю необхідно здійснювати моніторинг і оцінку технічного стану обладнання шляхом проведення перевірок (первинний, періодичний, позачерговий технічні огляди, експертне обстеження) та нагляду за його безпечною експлуатацією.

Терміни у цих Правилах вживаються в таких значеннях:

101) ремонт - відновлення пошкоджених, спрацьованих або таких, що стали непридатними з будь-якої причини, складових частин обладнання (металевих конструкцій, механізмів, гідроприводу, електроприводу, приладів і пристроїв безпеки тощо) з доведенням обладнання до працездатного і справного стану, у тому числі проведене відповідно до системи планово-попереджувальних ремонтів;

124) технічне обслуговування - комплекс технічних і організаційних заходів, здійснюваних під час експлуатації обладнання з метою забезпечення необхідної ефективності виконання нею заданих функцій;

125) технічний огляд - комплекс робіт із контролю технічного стану, що здійснюється переважно з використанням органолептичних методів і засобів вимірювальної техніки, та випробування устаткування (повний технічний огляд) або тільки з огляду (частковий технічний огляд), що проводяться у строк, у випадках та в обсязі, визначених нормативно-правовими актами з охорони та гігієни праці та експлуатаційними документами;

Виходячи з вищенаведеної інформації, затягнутий час між поточними проміжними ремонтами (Відповідно до техніко-економічного обґрунтування ремонту, наприклад останній поточний ремонт крану Альбатрос №69 був у 2005 році) у зв`язку із відсутністю коштів ДП «РМТП» на ремонти, - призвів до несправностей обладнання та до повного зносу майже всіх механізмів кранів.

Тобто здійснення своєчасного ремонту дозволило б убезпечити кран від комплексного ремонту та утримувати крани у стані, при якому достатньо було б проводити системні поточні проміжні ремонти.

Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 11 затверджено Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку для суб`єктів державного сектору, які застосовуються суб`єктами державного сектору для відображення у бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби) та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи визнані відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 жовтня 2010 року № 1202, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1017/18312 (із змінами) (далі - стандарт 121 "Основні засоби").

Згідно з п. 1 розділу VI «Облік ремонту та поліпшення основних засобів» приймання закінчених робіт з ремонту і поліпшення основних засобів (модернізація, добудова, реконструкція тощо) оформлюється відповідним первинним документом.

Відповідно до п. 2 розділу VI «Облік ремонту та поліпшення основних засобів» рішення про характер і ознаки здійснюваних суб`єктом державного сектору робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо) об`єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об`єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником суб`єкта державного сектору з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. Роботи з поліпшення об`єкта основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо) здійснюються за рахунок капітальних витрат, передбачених у кошторисах на виконання зазначених робіт.

Відповідно до п. 3 розділу VI «Облік ремонту та поліпшення основних засобів» витрати на поліпшення об`єкта основних засобів (реконструкцію (реставрацію), модернізацію, добудову, дообладнання) збільшують його первісну вартість протягом усього строку використання, якщо існує ймовірність отримання суб`єктом державного сектору майбутніх економічних вигід, що перевищують первісно оцінений рівень його продуктивності, та/або збільшення потенціалу корисності цього об`єкта.

Вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об`єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання витрат, пов`язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об`єкта, кількості та/або якості робіт, послуг, які надаються цим об`єктом.

Прикладами такого поліпшення є:

1) модифікація, модернізація об`єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;

2) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості робіт, послуг;

3) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дасть змогу зменшити витрати;

4) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.

Економічна вигода є потенційною можливістю отримати кошти від використання активу (абз. 7 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Пунктом 1 розділу III Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затвердженого наказом міністерства фінансів України від 12.10.2010 №1202 (далі по тексту - НП (с) БО 121) передбачено, що витрати та поліпшення основних засобів (реконструкцією (реставрацією), модернізацією, добудову, дообладнання) збільшують його первісну вартість протягом усього строку використання, якщо існує ймовірність отримання суб`єктом державного сектору майбутніх економічних вигід, що перевищують первісно оцінений рівень його продуктивності, та/ або збільшення потенціалу корисності цього об`єкт.

Відповідно до Пунктом 14 П(С)БО 7, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92 первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв`язку з частковою ліквідацією об`єкта основних засобів.

Тобто зміст витрат пов`язаних з ремонтними роботами, наведеними у актах виконаних робіт, портального крану «Альбатрос №95», «Альбатрос №69», «Альбатрос №73» підпадає під визначення витрат на поліпшення основних засобів, які збільшують його первісну вартість протягом усього строку використання, як зазначено в п. 3 розділу IV Методрекомендації № 11 від 23.01.2015 та п. 1 розділу З Ш ї (с) БО 121, оскільки існує ймовірність отримання ДП «РМТП» майбутніх економічних вигід та збільшення потенціалу корисності портальних кранів.

Про що йдеться, зокрема, в наданому до перевірки «Техніко-економічному обґрунтуванні проведення поточного ремонту портального крану», а саме: ... поточний ремонт портального крану забезпечить виконання пропозицій по перевантаженню та надасть можливість збільшити об`єм виконання вантажних робіт, що позитивно вплине на дохідну частину підприємства. Враховуючи проведення моніторингу ринку зернових вантажів орієнтовний чистий прибуток від експлуатації портального крану складе 1458,96 тис. гри за рік. Орієнтовно, виходячи з вищезазначених розрахунків, через 1,2 роки підприємство компенсує всі витрати на поточний ремонт.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, витрати по ремонту портальних кранів «Альбатрос №95», «Альбатрос М69», «Альбатрос №73» за своїм змістом та характеристиками являються поліпшенням основних засобів та повинні збільшувати їх балансову вартість (Дт 15 «Капітальні інвестиції» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»).

Відповідно до довідника по кранам та інформації з інтернет-ресурсів, портальними називають повноповоротні стрілові крани, які встановлені на порталах, що пересуваються по рейках. Портал являє собою просторову раму, що перекриває одну, дві або три залізничні колії й забезпечує вільний пропуск під краном поїздів.

Поворотна частина крана, що повертається щодо порталу на необмежений кут, складається із платформи, колони (або каркаса) і стрілового пристрою. На поворотній частині встановлюють механізми підйому, повороту та зміни вильоту стріли (механізм обертання), електроустаткування, а також кабіну крановика та машинну кабіну.

Робочий механізм крана включає: механізм підйому, механізм керування, механізм підйому і механізм обертання, які називаються чотирма основними кранами; підйомний механізм є механізмом для реалізації вертикального підйому матеріалів. Він є незамінною частиною будь-якого крана і тому є найважливішим і основним механізмом крана; - механізм керування - це механізм переміщення матеріалів краном або вантажопідйомним візком; - механізм підйому є унікальним робочим механізмом крана стріли. Механізм перекидання змінює робочий діапазон, змінюючи довжину та висоту стріли; - механізм, що обертається, змушує стрілу обертатися навколо вертикальної осі крана для транспортування матеріалу в кільцевому просторі. Кран досягає мети перенесення матеріалів одним рухом механізму або комбінацією безлічі механізмів.

Крани повинні також відповідати ДСТУ EN 15011:2014 Вантажопідйомні крани. Мости і портальні крани (EN 15011:2011+A1:2014, IDT) та Правилам Держпраці України

Таким чином, відповідно до наданих до перевірки первинних документів та вищенаведених актів виконаних робіт - ДП «РМТП» здійснило ремонт та заміну базових вузлів і систем, що є капітальним ремонтом.

Виходячи з наведеного, ремонтні роботи портальних кранів «Альбатрос №95», «Альбатрос №69», «Альбатрос №73», які включають в себе ремонт та заміну базових вузлів і систем - в сукупності направлені на повне відновлення роботи крану, з метою отримання ДП «РМТП» майбутніх економічних вигід.

Тобто, враховуючі здійснення відновлювальних ремонтів кранів «Альбатрос №95», «Альбатрос №69», «Альбатрос №73» з метою отримання ДП «РМТП» майбутніх економічних вигід, фізичний технічний стан кранів, майже повний знос їх ресурсу і механізмів, міжремонтний період і напрацювання кранами більш ніж 14 100 маш/годин, тривалий час між поточними ремонтами (більш ніж 14-17 років), непридатність кранів працювати відповідно до Правил охорони праці ( НПАОП 0.00. -1.80 -18 ) та ст. 13 ЗУ «Про охорону праці» під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, здійснення ремонту базових вузлів та систем відповідно до змісту ремонтних робіт наведених у первинних документах, актах виконаних робіт портального крану «Альбатрос №95», «Альбатрос №69», «Альбатрос №73» підпадає під визначення капітального ремонту, як зазначено в п. 1.7.6 та п.3.1.4 Порядку від 17.06.2005 №317, та п. 3 розділу IV Методрекомендації №11 від 23.01.2015 та п. 1 розділу 3 НП (с) БО 121».

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пункту 44.2 статті 44 ПКУ, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Виходячи з наведеного, на порушення п. 1.7.6 та п.3.1.4 Порядку від 17.06.2005 №317, п. 3 Методрекомендації №11 від 23.01.2015, п. 1 розділу З НП (с) БО 121, пункту 14, П(С)БО 7, пунктів 44.1, 44.2 статті 44 ПКУ, платником податків завищено витрати на загальну суму 34 885 608 грн, у т.ч. - три квартали 2023року -8465599 грн, 2003 рік-34885608 грн (З квартал 2023 року на 8 465 599 грн, 4 квартал 2023 року на 26 420 009 грн).

Внаслідок безпідставного завищення витрат (порушення пунктів 1.7.6 та 3.1.4 Порядку від 17.06.2005 №317, пункту 3 Методрекомендації №11 від 23.01.2015, пункту 1 розділу З НП(с)БО 121, пункту 14, П(С)БО 7, пунктів 44.1, 44.2 статті 44 ПКУ), пункту 1, пункту 2, пункту З Порядку №138 платником податків занижено чистий прибуток (дохід) за звітний (податковий) період, з якого здійснюються відрахування частини чистого прибутку (доходу)/дивідендів на державну частку на суму 34 885 608 грн, у т.ч. - три квартали 2023року - 8465599 грн, 2003 рік - 34885608 грн (З квартал 2023 року на 8 465 599 грн, 4 квартал 2023 року на 26 420 009 грн).

На противагу вищезазначеним висновкам податкового органу, ДП «РМТП» зазначає, що відповідні роботи щодо проведення ремонтів були відображені у паспортах портальних кранів. Відомостей стосовно проведення відповідних робіт у паспортах портальних кранів відсутні.

Враховуючи вищезазначене, твердження податкової стосовно модернізації портальних кранів не відповідають дійсності.

Основні розбіжності у висновках перевіряючих та висновках рішень, прийнятих керівництвом підприємства, полягає у тому, що результати проведених ремонтних робіт перевіряючими визнані модернізацією, тобто ремонти проведені із внесенням змін до елементів та вузлів кранів, не передбачених конструкторською документацією для збільшення первинно визначених технічних можливостей об`єктів.

Позивач задається питанням «В яких первинних документах перевіряючи могли спостерігати такі заміни?» та одночасно стверджує, що ні в акті перевірки, ні у відповіді на заперечення не вказується, хоч посилання на пункти 44.1 та 44.2 статті 44 Податкового кодексу України йдеться.

За позицією позивача, фактично ніяких змін в конструкцію відремонтованих портальних кранів не вносилося. Заміна проводилася на аналогічні складові елементи конструкцій кранів, без їх удосконалення. Відповідно до вимог пункту 2 розділу III «Оцінка після первісного визнання та переоцінка основних засобів» Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 "Основні засоби", якими визначено, що витрати на утримання об`єкта основних засобів (проведення технічного нагляду, технічного обслуговування та ремонту), які здійснюються для відновлення або підтримання суб`єктом державного сектору майбутніх економічних вигід або потенціалу корисності на первісно оціненому рівні продуктивності об`єкта основних засобів, визнаються витратами звітного періоду, в якому вони були понесені, дані ремонти правомірно були віднесені на собівартість виробництва.

Також позиція позивача ґрунтується на тому, що питання визначення технічних характеристик ознак ремонту, реконструкції, модернізації основних засобів не відноситься до повноважень органів ДПС, а відноситься до повноважень керівника підприємства.

Вирішуючи спір, суд враховує, що пункти 14, 15 П(С)БО 7 «Основні засоби» визначають, що первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв`язку з частковою ліквідацією об`єкта основних засобів.

Витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

При цьому слід відмітили, що у чинному законодавстві України відсутнє нормативне визначення поняття модернізації та ремонту.

Водночас, пунктом 29 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 року № 561 визначено, що рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об`єкта, що приведе в майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об`єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. Зокрема, заміна окремих важливих компонентів (частин) основних засобів (двигунів тощо) може бути відображена як заміна об`єкта основних засобів, якщо термін корисного використання такої частини відрізняється від терміну корисного використання основних засобів, до яких належить цей компонент. У цьому випадку заміна такого компонента відображається капітальними інвестиціями у придбання нового об`єкту основних засобів і списанням заміненого об`єкту. Витрати на поліпшення основних засобів для відновлення майбутніх економічних вигод, очікуваних від їх використання, визнаються капітальними інвестиціями за умови, що балансова вартість активу не перевищує суми його очікуваного відшкодування.

За положеннями пунктів 30, 31, 32 Методичних рекомендацій № 561 витрати на капітальний ремонт об`єктів основних засобів визнаються витратами звітного періоду. Такі витрати можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо витрати на значний огляд і капітальний ремонт можуть бути ідентифіковані з окремою замортизованою частиною (компонентом) основних засобів. Витрати на ремонт можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо ціна придбання активу вже відображає зобов`язання (необхідність) підприємства здійснити в майбутньому витрати для приведення активу до стану, в якому він придатний для використання. Наприклад, у разі придбання будівлі, яка потребує ремонту, витрати на ремонт приймаються на збільшення первісної вартості цієї будівлі до суми, яка може бути відшкодована від використання будівлі в майбутньому.

Вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об`єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов`язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об`єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об`єктом.

Прикладами такого поліпшення є: а) модифікація, модернізація об`єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності; б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг); в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати; г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.

Витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду.

З аналізу наведених правових положень слідує, що в бухгалтерському обліку заходи на поліпшення та ремонт основних засобів можуть відображатися по-різному. Насамперед, враховується характер проведення останніх та вплив на первісну вартість та первісно очікувані майбутні економічні вигоди від використання цього об`єкта.

Так, витрати, які здійснюються для підтримки об`єкта в робочому стані й отримання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання включаються до складу витрат поточного періоду на підставі акта виконаних робіт.

В той же час, у разі якщо за наслідками понесених витрат на ремонтні роботи відбулось поліпшення основного засобу, внаслідок чого, зокрема, зростає очікуваний термін корисного використання такого об`єкта, такі витрати слід відносити до капітальних інвестицій. Аналогічними є наслідки і у разі, якщо відбувається заміна окремого важливого компонента (частини) основного засобу, термін корисного використання якого відрізняється від терміну корисного використання такого основного засобу.

У постанові від 10 квітня 2020 року (справа № 1440/1967/18) Верховний Суд вказав, що саме керівник підприємства з урахуванням результатів аналізу поточної ситуації і їх істотності вирішує як класифікувати видатки. Тобто, керівництво підприємства визначає, які роботи вважаються поліпшенням об`єкта основних засобів, а які пов`язані з підтримкою їх в робочому стані. Залежно від цього видатки відображаються або як капітальні інвестиції з наступним збільшенням первісної вартості об`єкта основних засобів, або як видатки поточного періоду. Саме вид фактично здійсненого поліпшення визначає порядок обліку витрат підприємства на проведення такого. З наведеного випливає, що проведення поліпшення об`єкта передбачає вдосконалення конструкції, що забезпечує підвищення продуктивності об`єкта, який модернізується, сприяє розширенню його технологічних можливостей, досягненню економії ресурсів, покращення умов праці тощо. Здійснення ж ремонту полягає у частковому відновленні окремих об`єктів для підтримання їх робочому стані.

Слід зауважити, що проведення капітального ремонту саме по собі не свідчить про необхідність автоматичної капіталізації понесених у такому випадку витрат. Необхідність капіталізації пов`язується саме із впливом проведеного ремонту на вартість основного засобу, період його експлуатації та взагалі можливість останньої без проведення ремонтних робіт.

У постанові від 22 червня 2020 року (справа № 640/20205/18), а також у постанові від 01 квітня 2021 року у справі № 640/4693/19 Верховний Суд, підтримуючи позицію, викладену у постанові від 10 квітня 2020 року, зазначив, що право керівника підприємства на класифікацію витрат (поточні чи капітальні) не можна вважати таким, що є дискреційним. Така класифікація витрат має здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства та встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Ураховуючи наведені правові норми та встановлені обставини у цій справи, суд дійшов висновку, що проведені ремонтні роботи портальних кранів «Альбатрос № 95», «Альбатрос № 69», «Альбатрос № 73», які включають в себе ремонт та заміну вузлів і систем за їх характером, співвідношенням належать саме до капітального ремонту, у зв`язку з чим, висновок контролюючого органу про безпідставне віднесення позивачем до складу витрат коштів, витрачених на ремонт основних засобів, є правомірним.

Зокрема, суд враховує такі основні критерії для визнання витрат на поліпшення основних засобів: збільшення терміну корисного використання (якщо роботи або вдосконалення продовжують термін служби об`єкта, це є підставою для капіталізації витрат); збільшення кількості виробленої продукції (якщо поліпшення дозволяє виробляти більше продукції або надавати більше послуг, або як в даному випадку здійснювати послуги перевалки - це також може бути підставою для капіталізації); покращення якості (якщо роботи підвищують якість продукції або послуг, що надаються - це також є важливим фактором для визнання витрат як капітальних інвестицій).

Витрати на ремонт механізмів та металоконструкцій портального крана, а також на відновлення електричної частини і ремонт апаратури керування мають бути віднесені до капітального ремонту, оскільки ремонт механізмів підйому, повороту, зміни вильоту стріли, пересування, а також металоконструкцій дозволяє продовжити термін служби крана та / або значно поліпшити його експлуатаційні характеристики; якщо роботи включають заміну значних частин, які підвищують продуктивність або безпеку обладнання - ці витрати також є капітальними.

Витрати на відновлення електричної частини крану і ремонт апаратури керування мають бути капіталізовані, якщо вони включають заміну елементної бази, що значно покращує функціональність або надійність обладнання. Заміна шафи підведення струму, ремонти шаф з новими панелями управління також є капітальними витратами, оскільки ці дії призводять до покращення роботи крана та / або продовження його терміну служби.

Слід зазначити, що поточний ремонт зазвичай є короткостроковим і не впливає на тривалість служби активу. Якщо ж ремонт забезпечує подовження терміну служби крана або значно покращує його експлуатаційні характеристики, то це свідчить про капітальний характер витрат.

За обставин розглядуваного спору, позивачем проводилися значні модернізації та заміни частин, що підкріплює аргументи на користь капітального ремонту.

Тобто, враховуючі здійснення відновлювальних ремонтів кранів «Альбатрос №95», «Альбатрос №69», «Альбатрос №73» з метою отримання ДП «РМТП» майбутніх економічних вигід, фізичний технічний стан кранів, майже повний знос їх ресурсу і механізмів, міжремонтний період і напрацювання кранами більш ніж 14 100 маш/годин, тривалий час між поточними ремонтами (більш ніж 14-17 років), непридатність кранів працювати відповідно до Правил охорони праці (НПАОП 0.00.-1.80-18) та ст. 13 Закону України «Про охорону праці» під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, здійснення ремонту базових вузлів та систем відповідно до змісту ремонтних робіт наведених у первинних документах, актах виконаних робіт портального крану «Альбатрос №95», «Альбатрос №69», «Альбатрос №73» підпадає під визначення капітального ремонту, як зазначено в п.1.7.6 та п.3.1.4 Порядку від 17.06.2005 №317, та п. 3 розділу IV Методрекомендації №11 від 23.01.2015 та п. 1 розділу 3 НП (с) БО 121.

Отже, оскільки в результаті цих робіт підвищується ефективність, безпека та термін служби обладнання, - витрати на такі ремонти мають бути віднесені до капітального ремонту. Документування в бухгалтерському області таких витрат в якості поточних, як в даному випадку зроблено позивачем, не змінює їх сутність та правову природу. Натомість суд звертає увагу позивача на те, що якщо ремонт стосується критичних систем безпеки або надійності крана, то його класифікація як поточного може бути небезпечною. Власник повинен враховувати не лише фінансові аспекти, а й безпеку працівників та інших осіб.

Таким чином, суд погоджується з висновком податкового органу про те, що ДП «РМТП» здійснило ремонт та заміну базових вузлів і систем, що є капітальним ремонтом, у зв`язку із чим податкові повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 22.07.2024 №№ 46934000701, 47034000701 є обґрунтованими та скасуванню не підлягають.

Крім того, в ході перевірки встановлено, що ДП «РМТП» у вересні 2023 року здійснено придбання послуг з поточного ремонту у ТОВ «РЕМТЕХІМПОРТ» (код ЄДРПОУ 33017330) на загальну суму 4 155 000,00 грн, в тому числі ПДВ 692 500 гривень.

Так, в ході перевірки встановлено, що ДП «РМТП» в вересні 2023 року здійснено придбання послуг з поточного ремонту у ТОВ «РЕМТЕХІМПОРТ» (код 33017330) на загальну суму 4 155 000,00 грн., в тому числі ПДВ 692 500 гривень.

ТОВ «РЕМТЕХІМПОРТ» виписано на адресу ДП«РМТП» податкову накладну від 04.09.2023 №2 на загальну суму 4 155 000,00 грн., в тому числі ПДВ 692 500 гривень.

Рішенням ДПС згідно Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 29.09.2023 о 14:13:26 реєстрація податкової накладної від 04.09.2023 №2 «ЗУПИНЕНА» відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами) на загальну суму 4 155 000,00 грн., в тому числі ПДВ 692 500 гривень.

06.10.2023 за результатами розгляду Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, Комісією регіонального рівня прийнять рішення від 06.10.2023 №9673249/33017330 про реєстрацію податкової накладної від 04.09.2023 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 4 155 000,00 грн., в тому числі ПДВ 692 500 гривень.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого), у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Згідно пункту 198.6 статті 198 ПКУ зазначено: - своєчасно зареєстровані ПН/РК відображають у декларації з ПДВ за період їх складання або у будь-якому наступному звітному періоді протягом 365 днів із дати виписки; - ПН/РК, зареєстровані з порушенням граничних термінів, окреслених у пункті 201.10 статті 201 ПКУ, показують в декларації не раніше, ніж вони зареєстровані або у будь-якому наступному звітному періоді протягом 365 днів із дати виписки.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ передбачено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 №2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Тобто податкова накладна від 04.09.2023 №2 на загальну суму 4 155 000 грн, в тому числі ПДВ 692 500 грн, була зареєстрована з порушенням терміну реєстрації.

ДП «РМТП» включено до складу податкового кредиту Декларації за вересень 2023 року суму ПДВ 692 500 грн по взаємовідносинам з ТОВ «РЕМТЕХІМПОРТ» згідно податкової накладної від 04.09.2023 № 2, яка була зареєстрована 06.10.2023 з порушенням терміну реєстрації.

Враховуючи вищенаведене, ДП «РМТП» в порушення п.198.6 ст.198 ПКУ безпідставно віднесено суму ПДВ 692 500 грн до податкового кредиту Декларації за вересень 2023 року без підтвердження зареєстрованої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та завищено податковий кредит за вересень 2023 року на суму ПДВ 692 500 гривень.

Посилання позивача на реєстрацію виписаної ТОВ «РЕМТЕХІМПОРТ» податкової накладної від 04.09.2023 № 2 в жовтні 2023 р. на увагу не заслуговують, оскільки підприємством не подавався відповідний розрахунок коригування, тобто до податкового кредиту віднесено суму податку, що не підтверджена зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною.

Отже податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 47234000701 від 22.07.2024 року є обґрунтованими та скасуванню не підлягає.

Крім того, пунктом 3.3.1.1 акту перевірки встановлено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій та розрахована сума пені 158050,21 грн за порушення статті 1 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами і доповненнями в частині недотримання термінів надходження валютної виручки за контрактом №207-013 від 07.08.2017, укладеним з нерезидентом DANUBE TERMINAL SERVICE - DTS LIMITED, Британські Віргінські острови.

Дебіторська заборгованість по курсу НБУ на дату операції (рахунок №448 від 04.09.2017) склала 5 956,09 дол. США / 153 359,69 грн (граничний термін надходження валютної виручки - 03.03.2018), з 04.03.2018 заборгованість стає простроченою.

З 07.02.2019 набрав чинності та був введений в дію Закон України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства, та який замість Закону №185 визначив можливість встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно пункту 1 статті 13 Закону № 2473 «Особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до пункту 5 статті 13 Закону № 2473 порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті не є заходом впливу, а є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон №2473, зокрема його стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, згідно із цією статтею.

Відповідно пункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПКУ грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Станом на 31.12.2023 по контракту №207-013 від 07.08.2017 з нерезидентом DANUBE TERMINAL SERVICE - DTS LIMITED, Британські Віргінські острови, обліковується прострочена дебіторська заборгованість у загальній сумі 5 956,09 дол. США, недотримання термінів надходження валютної виручки тривали як до, так і після 07.02.2019 року, таке порушення визначено статтею 111 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, із змінами та доповненнями, як триваюче правопорушення.

Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-УІП «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів визначено в пункті 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5 і становлять 365 календарних днів.

Підпунктом 1 пункту 22 розділу II Постанови НБУ № 5, зазначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II вказаного положення, не поширюються на операції з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установлених Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст.20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операції.

Відповідно до статті 14-2 Постанови НБУ від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.

Відповідно до пункту 2 статті 13 Закону №2473-VІІІ, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів, грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, ш;о засвідчує їх надання.

Перевіркою встановлено порушення пункту 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції», пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 та статті 14-2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами і доповненнями, в частині недотримання термінів надходження валютної виручки за контрактом №207-013 від 07.08.2017, укладеним з нерезидентом DANUBE TERMINAL SERVICE - DTS LIMITED, Британські Віргінські острови, а саме ненадходження валютної виручки в сумі 5 956,09 дол. США за контрактом №207-013 від 07.08.2017, укладеним з нерезидентом DANUBE TERMINAL SERVICE - DTS LIMITED, Британські Віргінські острови.

Відповідно до пункту 5 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Слід зазначити, що "триваюче правопорушення" означає, що порушення не є разовим актом, а продовжується у часі до моменту його припинення або усунення. У Податковому кодексі України передбачені різні види порушень (наприклад, неподання звітності, несплата податків, порушення реєстрації), і деякі з них можуть мати триваючий характер. Це, в свою чергу, впливає на обчислення строків давності та можливість податкових органів застосовувати штрафні санкції.

При цьому суд зауважує, що маючи на меті звільнити суб`єктів господарювання, які вчинили правопорушення, у вигляді порушення строків розрахунків, від відповідальності у вигляді пені законодавець вносить відповідні зміни саме до Закону України «Про валюту і валютні операції».

Так, Законом України № 2260-IX від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» статтю 16 Закону України «Про валюту і валютні операції» доповнено пунктом 13 такого змісту: « 13. Відповідальність, передбачена частиною п`ятою статті 13 цього Закону, не застосовується до резидентів - суб`єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 9 квітня 2022 року № 426».

Тобто, у разі якби законодавець мав на меті звільнити суб`єктів господарювання від відповідальності шляхом не нарахування (не застосування) пені під час дії карантину (COVID- 19), відповідні зміни (чи обмеження в застосуванні) були б внесені саме до Закону України «Про валюту і валютні операції», проте таких змін внесено не було.

Отже, пеня, передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 23.07.2024 у справі № 240/25642/22.

Також Судова палата у наведеній справі сформулювала і правовий висновок, що положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду.

Розглядаючи цю справу, КАС ВС вказав про те, що Закон України «Про валюту і валютні операції» є спеціальним законом, який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Хоча положеннями цього Закону не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені як виду адміністративно-господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями ПК України, це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та що на них поширюються всі положення ПК України. Ці нормативно-правові акти регулюють різні сфери державної політики.

Так, справді, відповідно до абз. 11 п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України протягом дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. Проте така пеня застосовується лише у сфері справляння податків і зборів та не підлягає застосуванню у сфері регулювання валютних правовідносин.

Крім того, зміни до положень Закону України «Про валюту і валютні операції» здійснюються виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Однак до зазначеного Закону не вносилися норми, які б дозволяли не застосовувати пеню (звільняли від застосування пені) за порушення строку розрахунків в іноземній валюті в період дії карантину.

З огляду на наведене висновок, що дія положення абз. 11 п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України щодо ненарахування пені протягом дії карантину, поширюється і на пеню за порушення строків розрахунків, що передбачена ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», є помилковим.

Отже, Верховний Суд виснував, що спірні правовідносини є специфічними та регулюються спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», тож саме його норми слід застосовувати щодо нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

Пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті не є різновидом пені в розумінні підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, тому положення про мораторій на нарахування пені не поширюється на такі правовідносини. Закон України «Про валюту і валютні операції» містить спеціальні норми щодо нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.

З огляду на вищевикладене, повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 22.07.2024 № 47934000704 є обґрунтованими та скасуванню не підлягає.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивач в ході судового розгляду справи не доведено ґрунтовності пред`явлених вимог.

В той же час, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі Голдер проти Сполученого Королівства, згідно з якою саме небезпідставність доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.

Обов`язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі. Позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності.

Обов`язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому підставу позову повинен довести саме позивач.

Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов`язком довести "небезпідставність" своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Ренійський морський торгівельний порт» (68800, Одеська обл., Ренійський р-н, місто Рені, вул. Дунайська, будинок 188; ЄДРПОУ 01125809) до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (м. Одеса, пр. Шевченка, буд. 15/1, 65015; ЄДРПОУ 44104032) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк


Суд	Одеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	03.03.2025
Оприлюднено	05.03.2025
Номер документу	125530640
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них