СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 лютого 2025 року Справа № 480/9437/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Осіпової О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Жучкова Т.В.,
представника позивача - Яковлева Є.В.,
представника відповідача - Дмитренко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/9437/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптсум-Трейд» до Вінницької митниці про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптсум-Трейд» звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вінницької митниці, в якій просить:
1. Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА401060/2024/000067/2 від 08.10.2024 року та картку відмови №UА401060/2024/000202 від 08.10.2024 року.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА401000/2024/000302/2 від 08.10.2024 року та картку відмови №UА401060/2024/000203 від 08.10.2024 року.
3. Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА401000/2024/000303/2 від 11.10.2024 року та картку відмови №UА401060/2024/000209 від 11.10.2024 року.
Також просить сятгнути з бюджетних асигнувань відповідача на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 60 000 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що статтею 5 контракту №NTL20240308 від 08.03.2024 року сторони домовилися, що оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Рахунками-фактурами (інвойсоми) №NVLOPT240728/1 від 28.07.2024 року, № NVLOPT240718/1 від 18.07.2024 року та №NVLOPT240710/1 від 10.07.2024 року передоплату не визначено.
Отже, на момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена, тому банківські платіжні документи у позивача на момент митного оформлення товару були відсутні, внаслідок чого відповідно до п.4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ним вказаних документів не повинно вимагатися.
Страхування вантажу за інвойсом № NVLOPT240728/1 від 28.07.2024 року, № NVLOPT240718/1 від 18.07.2024 року та №NVLOPT240710/1 від 10.07.2024 року не здійснювалося, що підтверджується вже наявними у відповідача листами продавця №NVLOPT240728/1/4 від 28.07.2024 року, №NVLOPT240718/1/4 від 10.07.2024 року №NVLOPT240710/1/4 від 10.07.2024 року та листом ТОВ «ОПТСУМ-ТРЕЙД» №0924/9 від 24.09.2024 року, тому, на думку представника позивача, необхідність подання документів за п.8 ч. 2 ст. 53 МК України виключається.
Відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюється не у висновках експерта, а безпосередньо в інвойсах, зокрема, у цьому випадку, в інвойсі №NVLOPT240728/1 від 28.07.2024 року. Висновок експерта №20-03/10-2024 від 03.10.2024 року, №20-18/10-2024 від 09.10.2024 року, звіт про оцінку майна №Б-07/10/24/06 від 07.10.2024 року наданий додатково на підтвердження відсутності заниження митної вартості товару.
Крім того, позивачем разом із митними деклараціями №24UA401060014645U7,№24UA401060014653U3 та №24UA401060014837U5 було подано Прайс-лист №NTR20240529/5 від 29.05.2024 року ТОВ «ОПТСУМ-ТРЕЙД».
Також зазначає, що укладання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не здійснювалося, а тому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ «ОПТСУМ- ТРЕЙД» вказаних документів не є необхідним.
За контрактом №NTL20240308 від 08.03.2024 року не передбачено отримання платежів від третіх осіб, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується також вже наявними у відповідача листами продавця №NVLOPT240728/1/5 від 28.07.2024 року, №NVLOPT240718/1/5 від 18.07.2024 року та №NVLOPT240710/1/5 від 10.07.2024 року, внаслідок чого ніяких платежів від третіх осіб отримано не було, а тому відповідно до п.2 ч.3 ст. 53 МК України неможливе надання ТОВ «ОПТСУМ-ТРЕЙД» рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця.
Митну декларацію №24ROCT1900F37382L0 від 26.09.2024 року, № 24ROCT1900T37284L5 від 03.10.2024 року та №24ROCT1900Y39680L0 від 07.10.2024 ТОВ «ОПТСУМ-ТРЕЙД» подано разом із митною декларацією №24UA401060014645U7, №24UA401060014653U3.
Внаслідок винесення відповідачем оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів №UА401000/2024/000303/2 від 11.10.2024 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення позивач подав нові митні декларації ІМ 40 ДЕ МД №24UA401060014731U3, ІМ40 ДЕ МД№24UА40106001492U9 та ІМ 40 ДЕ МД№24UA401060014746U3, зі сплатою різниці між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю згідно з інвойсами NVLOPT240728/1 від 28.07.2024 року, № NVLOPT240718/1 від 18.07.2024 року та №NVLOPT240710/1 від 10.07.2024 року? та сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною митницею, що в загальному розмірі становить 1339187 грн. 04 коп.
Стверджує, що відповідач у повідомленнях щодо митних декларацій запитував у позивача документи, які вже було подано останнім до направлення цих повідомлень, тобто, на момент відправлення повідомлень у митниці вже були всі необхідні документи, або відповідач запитував документи, яких не існувало/не були наявними, тому вони не повинні надаватися відповідно до положень ч. 3 ст. 53 МК України.
Таким чином, на думку представника товариства, подані позивачем до митного оформлення документи містять достатні відомості про складові митної вартості товару, дають можливість пересвідчитись у правильності задекларованої митної вартості товару, а тому рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою від 04.11.2024р. провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву (т.1, а.с.171-179), в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, оскільки на підставі вимог ст. ст. 54, 55, 57-59 МКУ митницею встановлено невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи, подані декларантом, та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
1) декларантом не надана митна декларація країни відправлення;
2) наданий до митного оформлення прайс-лист №NTR20240529/5 від 29.05.2024 є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ «ОПТСУМ-ТРЕЙД» та не відображає «дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно із загальноприйнятою світовою практикою прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців;
3) до митного оформлення не подавався транспортний договір щодо морського перевезення згідно з коносаментом №ZIMUNGB1219937A від 04.08.2024;
4) відсутні банківські/платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення згідно з коносаментом №ZIMUNGB1219937A від 04.08.2024;
5) в інвойсі № NVLOPT240728/1 від 28.07.2024р. не зазначені умови оплати;
6) наданий до митного оформлення Висновок експерта №20-03/10-2024 від 03.10.2024 р. взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та п. п. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами;
7) до митного оформлення не подавався договір та заявка про перевезення з перевізником, що зазначені в CMR від 26.09.2024 р. № 2217;
8) відсутні транспортні довідки, рахунки.
Тому рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000067/2 від 08.10.2024 року є правомірним та не може бути скасовано.
Крім того, на думку представника митниці, є правомірними також рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000302/2 від 08.10.2024 року та №UA401000/2024/000303/2 від 11.102024 року, оскільки статтею 5 контракту від 08.03.2024 №NTL20240308 передбачена можливість як після сплати, так і передоплати. Разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, у графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані.
Також були відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс- лист) виробника товару. Наданий до митного оформлення прайс-лист від 29.05.2024 №NTR20240529/18 є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ «Оптсум-Трейд» та не відображає «дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так, відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно із загальноприйнятою світовою практикою прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/ або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців.
Відповідно до інформації, що міститься в Автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», за вказаним суб`єктом наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром.
Декларантом не надано усі витребувані додаткові документи, передбачені ст.53 МКУ: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; додаткові угоди до контракту; банківські платіжні документи.
З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає задекларованому.
Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу.
Представником позивача подана відповідь на відзив (т.1, а.с.215-229), згідно з якою на виконання п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України та на підтвердження заявленої в митних деклараціях №24UА401060014645U7 від 07.10.2024 року, № 24UA401060014653U3 від 07.10.2024 року, №24UА401060014837U5 від 10.10.2024 року (далі - Митнідеклараціі) інформації, зокрема, митної вартості товару, позивачем було подано повний пакет необхідних документів згідно зі ст. 53 МК України.
Зазначені при митному оформленні документи не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а тому протилежні доводи відповідача, як вважає представник товариства, у цій частині підлягають відхиленню судом.
Зазначає, що подані документи підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Витрати на транспортування включені у вартість товару, тому транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, подавати було не обов`язково.
Страхування вантажу за всіма інвойсами не здійснювалося, а оплата товару була відстрочена на три місяці з моменту поставки (митного оформлення), внаслідок чого такі документи не могли бути подані на підтвердження митної вартості товару.
Отже, позивачем всі необхідні та наявні документи, в тому числі ті, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК України.
Натомість відповідач належним чином не обґрунтував того, що документи, подані товариством для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають обґрунтований сумнів у достовірності наданої інформації.
Більш того, з огляду на те, що експортна декларація, прайс-лист та висновок експерта є додатковими документами у розумінні ч.3 ст. 53 МК України, то навіть їх не надання не є підставою для невизнання визначеної декларантом митної вартості, адже відповідно до ч. 2 статті 53 МК України такі документи не належать до обов`язкових для подання, до того ж, вони не впливають на митну вартість як таку та не містять відомостей, необхідних для перевірки митної декларації.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні у задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 08 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТСУМ- ТРЕЙД» (Покупець) (далі - Позивач/ТОВ «ОПТСУМ-ТРЕЙД») та NOVINO TRADING LIMITED (Продавець) укладено контракт №NTL20240308.
Додатковими угодами № б/н від 12.07.2024, № б/н від 16.07.2024 року, № б/н від 24.07.2024року до Контракту між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТСУМ-ТРЕЙД» та NOVINO TRADING LIMITED доповнено статтю 3 Контракту.
Позивачем було подано до Вінницької митниці електронні митні декларації від 07 жовтня 2024 року №24UA401060014645U7, №24UA401060014653U3, №24UA401060014837U5 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно з Контрактом.
Відповідачем було відмовлено у митному оформленні вищезазначених митних декларацій, винесені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також рішення про коригування митної вартості товарів, які оскаржуються у цій справі.
Як вбачається із рішень рішення про коригування митної вартості товарів, підставою для застосування другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товару, стало:
1). Згідно з рішенням №UA401060/2024/000067/2 від 08.10.2024р.: «Невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ внаслідок того, що використані декларантом відомості не підтверджені повною мірою документально, а також внаслідок того, що документи подані декларантом і зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема: наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром за цим підприємством; декларантом не надана митна декларація країни відправлення; наданий до митного оформлення прайс -лист №NTR20240529/5 від 29.05.2024 є за свою суттю офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД" та не відображає дійсну вартість у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується де продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно із загальноприйнятою світовою практикою прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців; відсутній транспортний договір щодо морського перевезення згідно з коносаментом №ZIMUNGB1219937A від 04.08.2024р.; відсутні банківські/платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення згідно з коносаментом № ZIMUNGB1219937A від 04.08.2024р.; в інвойсі №NVLOPT240728/1 від 28.07.2024р. не зазначені умови оплати; наданий до митного оформлення Висновок експерта 20-03/10-2024 від 03.10.2024 р. взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; відсутній договір та заявка про перевезення, з перевізником, що зазначений в CMR від 26.09.2024р. № 2217; відсутні транспортні довідки, рахунки; а також в внаслідок ненадання декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п. 3 ст.53 МКУ; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари. При прийнятті даного рішення застосовані «Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів», які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає заявленому. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої гг 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість: оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно зі ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу.
Товар № 1. Джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 27.09.2024р. № UA UA401060/2024/014192, за якою оформлено приблизно однакову кількість товару (вага нетто 14777,9 кг) у максимально наближений час за резервним методом ідентичний товар: Трикотажне полотно поперечно в`язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє: Fabric art. 24147-2521,00м.Загальна максимальна і мінімальна ширина 180 (+/-5)см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 175 (+ 5)см. Поверхнева щільність складає 250 (+/-10) r/M2Fabric art. 23139-171,00м.Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5)см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5)см. Поверхнева щільність складає 310 (+/-10) r/M2Fabric art. 24148- 6534,00м.Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5)см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5)см. Поверхнева щільність складає 290 (+/-10) r/M2Fabric art. 24135-15926,ООм.Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5)см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5)см. Поверхнева щільність складає 220 (+/-10) r/M2Fabric art. 23213- 7834,00м.Загальна максимальна і мінімальна ширина 180 (+/-5)см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 175 (+/-5)см. Поверхнева щільність складає 250 (+/-10) r/M2Fabric art. 24143-3430,00м.Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5)см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5)см. Поверхнева щільність складає 370 (+/-10) г/м2Виробник NOVINO TRADING LTD Торговельна марка немає даних Країна виробництва CN, та складає 3,97 USD за кг.
В результаті консультації декларанту роз`яснено, що згідно з п. З ст.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у раз згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ. Також роз`яснено право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду»;
2). Згідно з рішенням №UA401000/2024/000302/2 від 08.10.2024р.: «Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст. ст. 54, 55, 57-58 МКУ: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари: статтею 5 контракту від 08.03.2024 №NTL20240308 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані. - відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-лист) виробника товару. Наданий до митного оформлення прайс-лист від 29.05.2024 №NTR20240529/18 с по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "ОПТСУМ-ТРЕЙД" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно із загальноприйнятою світовою практикикою прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців, а також, у зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених CT.S3 МКУ: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; додаткові угоди до контракту; банківські платіжні документи. При прийнятті цього рішення застосовані «Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає задекларованому. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу.
Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 23.04.2024 №UA807200/2024/006729, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар «Вузькі тканини з синтетичних волокон з тканим пругом: Belt tape in bobbins/Стрічка ремінна у бобінах- 10000шт. Виробник NOVINO TRADING LTD. Торговельна марка немає даних. Країна виробництва CN» та складає 4,28 USD за кг; джерелом числового значення митної вартості товару №2 є МД від 23.04.2024 №UA807200/2024/006729, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар «Частини до застібок - блискавок, з недорогоцінних металів: Slider/fl0B3yH0K-2481780шт. Виробник NOVINO TRADING LTD. Торговельна марка немає даних. Країна виробництва CN» та складає 3,02 USD за кг; джерелом числового значення митної вартості товару №3 є МД від 18.09.2024 №UA209170/2024/077323, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар «Вироби з чорних металів:- арт. TAOE-PSG700-23 Кільце металеве -10шт. Країна виробництва CN» та складає 1,82 USD за кг; джерелом числового значення митної вартості товару №4 є МД від 05.09.2024- №UA102020/2024/005223, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар «Частини до застібок - блискавок, з пластмаси: Ziррег/Застібка-блискавка-173500м. Виробник ZHEJIANG FANTASY INTERNATIONAL TRADE СО., LTD. Торговельна марка Fastex. Країна виробництва CN» та складає 3,02 USD за кг; джерелом числового значення митної вартості товару №5 є МД від 23.04.2024 №UA403040/2024/001789, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар «Готові вироби із текстильних матеріалів: Шнурки для взуття текстильні. Склад: поліестер/32 TABLET ROUND LACES BLACK, арт.202269 -4500пар; арт.202270 - 2500пар. Виробник UNION SERVICE CO.,LTD. Торговельна марка немає даних; Країна виробництва CN» та складає 3,65 USD за кг; джерелом числового значення митної вартості товару №6 є МД від 27.08.2024 №UA500100/2024/010607, за якою у максимально наближений час за основним методом оформлено товар «Трикотажне полотно поперечно в`язане, виготовлено із синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє. Загальна максимальна і мінімальна ширина 180 (+/-5)см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 175 (+/-5)см. Поверхнева щільність складає 260 (+/-10)г/м2: Fabric art. 23234-29141,00м. Виробник NOVINO TRADING LTD. 1 Торговельна марка немає даних. Країна виробництва CN» та складає 3,97 USD за кг; джерелом числового значення митної вартості товару №7 є МД від 27.09.2024 №UA205170/2024/026885, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар «Матеріали неткані із синтетичного або штучного волокна з поверхневою щільністю понад 25 г/м2, але не більш як 70 г/м2, з покриттям. Флізелін в рулонах, виготовлений із синтетичних волокон, з клейовим покриттям, з поверхневою щільністю 68г/м2, упакований в картонні коробки- 50 рулонів; Флізелін в рулонах, виготовлений із синтетичних волокон, з клейовим покриттям, з поверхневою щільністю 43 г/м2, упакований в картонні коробки - 30 рулонів. Виробник - NINGBO МН INDUSTRY CO.,LTD. Країна виробництва - CN. Торговельна марка - МН INDUSTRY» та складає 4,67 USD за кг; джерелом числового значення митної вартості товару №8 є МД від 06.10.2024 №UA408020/2024/049606, за якою у максимально наближений час за основним методом оформлено товар «Вироби з пластмаси (полівінілхлорид) для транспортування чи пакування товарів, прямокутної форми, без кришки: Пакет PVC- 32000шт. Торговельна марка: PartyP. Виробник: YUYAO ENMEI TRADE CO., LTD. Країна виробництва: Китай/CN» та складає 2,52 USD за кг; джерелом числового значення митної вартості товару №9 є МД від 12.09.2024 №UA110130/2024/020564, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар «Вузькі тканини, із синтетичних волокон. Стрічка ремінна, ширина 45 мм (колір Червоний) - 9000 м.
Розривна стрічка - 100 шт. Торгівельна марка - Paloma. Виробник - Ningbo Paloma Fall Protection Equipments Co., Ltd.» та складає 4,28 USD за кг; джерелом числового значення митної вартості товару №10 є МД від 20.09.2024 №UA100230/2024/518987, за якою у максимально наближений час за основним методом оформлено товар «Вироби з пластмас. Декоративна ручка-накладка, пластмасова- 40тис.шт; Виробник - SHENZHEN QISEGUANG LIGHTINGCO.LTD. Країна виробництва - CN. Торговельна марка - ВІОМ» та складає 2,36 USD за кг; джерелом числового значення митної вартості товару №11 є МД від 23.04.2024 №UA807200/2024/006729, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар «Готові вироби, застібка: Plastic accessories for bags/Пластикова фурнітура для сумок-142400шт. Виробник NOVINO TRADING LTD. Торговельна марка немає даних. Країна виробництва CN» та складає 3,02 USD за кг; джерелом числового значення митної вартості товару №12 є МД від 23.04.2024 №UA807200/2024/006729, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар «Текстильний матеріал комбінований який складається з тканини, з однієї поверхні якого є поліуретанове покриття. Виготовлена з синтетичних комплексних поліефірних ниток на 100 %. Загальна максимальна і мінімальна ширина -150 (+/-5) см., загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами -145 (+/-5)см. Поверхнева щільність складає - 180 (+/-10) r/M2:Fabric PU-1018,00M. Виробник NOVINO TRADING LTD. Торговельна марка немає даних. Країна виробництва CN» та складає 3,97 USD за кг. В результаті консультації декларанту роз`яснено, що згідно з п. З ст.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ. Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду»;
3). Згідно з рішенням №UA401000/2024/000303/2 від 11.10.2024р.: «Відповідно до вимог п.5 ст. 55 та п. 4 ст. 57 Митного кодексу України (далі - МКУ) проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Згідно з п.5 ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, зокрема, має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно з п.2 ст.52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на обєктивних документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст. ст. 54, 55, 57-58 МКУ: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару у наведеним у главі 9 МКУ внаслідок того, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також внаслідок того, що документи подані декларантом, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари: статтею 5 контракту від 08.03.2024 №NTL20240308 передбачена можливість як після оплати, такі передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані, відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс -лист) виробника товару. Наданий до митного оформлення прайс-лист від 29.05.2024 №NTR20240529/6 є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "ОПТСУМ"- ТРЕЙД" та не відображає дійсну вартість у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкурентці. Згідно із загальноприйнятою світовою практикою прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресована' невизначеному колу покупців. А також, внаслідок ненадання декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ст.53 МКУ документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; додаткові угоди до контракту; банківські платіжні документи. При прийнятті даного Рішення застосовані «Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», затверджені наказ- Держмитслужби України від 01.07.2021 №476. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких не здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає задекларованому. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ з причини відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 10.09.2024 № UА102020/2024/005282, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар «Трикотажне полотно поперечно в`язане, виготовлено із синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє. Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5)см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5)см. Поверхнева щільність складає 260 (+/-10) r/M2:Fabric art. MFR24Q602GD -31153,00м. Виробник NOVINO TRADING LTD. Торговельна марка GrandTextile/ Країна виробництвом та складає 3,97 USD за кг; джерелом числового значення митної вартості товару №2 є МД від 08.10.2024 №UA102020/2024/000795, за якою максимально наближений час за резервним методом оформлено товар «Текстильний матеріал просочений акриловим просоченням. Виготовлений із синтетичних комплексних поліефірних ниток на 100 %. Загальна максимальна і мінімальна ширина-150 (+/-5) см., загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами-145 (+/-5) см:Fabric 300X300D-20379,00м.Поверхнева щільність складає - 180 (+/-10) r/M2Fabric 1000X1000D-3997,00м.Поверхнева щільність складає - 390 (+/-10) г/м2Виробник NOVINO TRADING LTD. Торговельна марка немає даних. Країна виробництва CN та складає 3,97 USD за кг. В результаті консультації декларанту роз`яснено, що згідно з п. З ст.52 МКУ він має право на випуск, вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до 4.7 ст. 55 МКУ. Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду».
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України від 13.03.2012 №4495-VІ.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частиною першою статті 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.
Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару, а саме: тканини та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Так, для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) декларант позивача подав разом із митною декларацією №24UA401060014645U7 документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зокрема, пакувальний лист (Packing list) № б/н від 28.07.2024 року; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № NVLOPT240728/1 від 28.07.2024 року; коносамент (Bill of lading) № ZIMUNGB1219937A від 04.08.2024 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 2217 від 26.09.2024 року; декларація (Dispatch note model T1) № 24ROCT1900F37382L0 від 26.09.2024 року; декларація про походження товару (Declaration of origin) № NVLOPT240728/1 від 28.07.2024 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № NTR20240529/5 від 29.05.2024 року (з перекладом); висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-03/10-2024 від 03.10.2024 року; розрахунок ціни (калькуляція) № NVLOPT240728/1 від 28.07.2024 року (з перекладом); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 12.07.2024 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №NTL20240308 від 08.03.2024 року; видаткова накладна № NVLOPT240728/1 від 28.07.2024 року (з перекладом); відвантажувальна специфікація № NVLOPT240728/1 від 28.07.2024 року (з перекладом); комерційна пропозиція №NTL20240227 від 27.02.2024 року (з перекладом); лист №0924/10 від 24.09.2024 року з інформацією від ТОВ «ОПТСУМ-ТРЕЙД», що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; лист №0924/9 від 24.09.2024 року з інформацією від ТОВ «ОПТСУМ-ТРЕЙД», що страховка не здійснювалася; лист №NVLOPT240728/1/1 від 28.07.2024 року з інформацією від продавця, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); лист №NVLOPT240728/1/2 від 28.07.2024 року з інформацією від продавця, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); лист №NVLOPT240728/1/3 від 28.07.2024 року з інформацією від продавця, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); лист №NVLOPT240728/1/4 від 28.07.2024 року з інформацією від продавця, що страховка вантажу не здійснювалася (з перекладом); лист №NVLOPT240728/1/5 від 28.07.2024 року з інформацією від продавця, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); якісний опис №NVLOPT240728/1 від 28.07.2024 року (з перекладом), що підтверджується карткою відмови UA401060/2024/000202.
Для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) декларант позивача подав разом із митною декларацією №24UA401060014653U3 документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зокрема, пакувальний лист (Packing list) № б/н від 18.07.2024 року; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № NVLOPT240718/1 від 18.07.2024 року; коносамент (Bill of lading) № MWNBCON24074144FDA/B/C від 24.07.2024 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 271 від 25.09.2024 року; декларація (Dispatch note model T1) № 24ROCT1900T37284L5 від 03.10.2024 року; декларація про походження товару (Declaration of origin) № NVLOPT240718/1 від 18.07.2024 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № NTR20240529/18 від 29.05.2024 року (з перекладом); висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № Б-07/10/24/06 від 07.10.2024 року; розрахунок ціни (калькуляція) № NVLOPT240718/1 від 18.07.2024 року (з перекладом); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 24.07.2024 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № NTL20240308 від 08.03.2024 року; видаткова накладна № NVLOPT240718/1 від 18.07.2024 року (з перекладом); відвантажувальна специфікація № NVLOPT240718/1 від 18.07.2024 року (з перекладом); комерційна пропозиція №NTL20240227 від 27.02.2024 року (з перекладом); лист №0924/1 від 27.09.2024 року з інформацією від ТОВ «ОПТСУМ-ТРЕЙД», що страховка не здійснювалася; лист №0924/2 від 27.09.2024 року з інформацією від ТОВ «ОПТСУМ-ТРЕЙД», що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; лист №NVLOPT240718/1/1 від 18.07.2024 року з інформацією від продавця, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); лист №NVLOPT240718/1/2 від 18.07.2024 року з інформацією від продавця, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); лист №NVLOPT240718/1/3 від 18.07.2024 року з інформацією від продавця, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); лист №NVLOPT240718/1/4 від 18.07.2024 року з інформацією від продавця, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); лист №NVLOPT240718/1/5 від 18.07.2024 року з інформацією від продавця, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); якісний опис №NVLOPT240718/1 від 18.07.2024 року (з перекладом)), що підтверджується карткою відмови UA401060/2024/000203.
Для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) декларант позивача подав разом із митною декларацією № 24UA401060014837U5 документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зокрема, пакувальний лист (Packing list) № б/н від 10.07.2024 року; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № NVLOPT240710/1 від 10.07.2024 року; коносамент (Bill of lading) № 143471843475A від 16.07.2024 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 5027 від 03.10.2024 року; декларація (Dispatch note model T1) № 24ROCT1900Y39680L0 від 07.10.2024 року; декларація про походження товару (Declaration of origin) № NVLOPT240710/1 від 10.07.2024 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № NTR20240529/6 від 29.05.2024 року (з перекладом); висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-18/10-2024 від 09.10.2024 року; розрахунок ціни (калькуляція) № NVLOPT240710/1 від 10.07.2024 року (з перекладом); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 16.07.2024 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № NTL20240308 від 08.03.2024 року; видаткова накладна № NVLOPT240710/1 від 10.07.2024 року (з перекладом); відвантажувальна специфікація № NVLOPT240710/1 від 10.07.2024 року (з перекладом); комерційна пропозиція №NTL20240227 від 27.02.2024 року (з перекладом); лист №0924/11 від 24.09.2024 року з інформацією від ТОВ «ОПТСУМ-ТРЕЙД», що страховка не здійснювалася; лист №0924/12 від 24.09.2024 року з інформацією від ТОВ «ОПТСУМ-ТРЕЙД», що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; лист №NVLOPT240710/1/1 від 10.07.2024 року з інформацією від продавця, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); лист №NVLOPT240710/1/2 від 10.07.2024 року з інформацією від продавця, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); лист №NVLOPT240710/1/3 від 10.07.2024 року з інформацією від продавця, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); лист №NVLOPT240710/1/4 від 10.07.2024 року з інформацією від продавця, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); лист №NVLOPT240710/1/5 від 10.07.2024 року з інформацією від продавця, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); якісний опис №NVLOPT240710/1 від 10.07.2024 року (з перекладом), що підтверджується карткою відмови UA401060/2024/000209.
Під час перевірки відповідачем виявлено деякі розбіжності в документах, тому відповідач зобов`язав декларанта нашої сторони надати додаткові документи для цілей визначення митної вартості товару.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
У спірному випадку оскаржувані рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
З такими твердженнями відповідача суд не погоджується та зазначає наступне.
Як слідує з матеріалів справи, сумніви митного органу щодо достовірності заявленої митної вартості товару виникли внаслідок того, що в інвойсах не зазначені умови оплати.
З приводу цього суд зазначає, що статтею 5 контракту №NTL20240308 від 08.03.2024 року встановлено, що сторони домовилися, що оплата здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця.
Рахунками-фактурами (інвойсами) №NVLOPT240728/1 від 28.07.2024 року, № NVLOPT240718/1 від 18.07.2024 року та №NVLOPT240710/1 від 10.07.2024 року передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення).
Оскільки на момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена, рахунок сплачено не було, а банківські платіжні документи відсутні, то відповідно до п.4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ТОВ «ОПТСУМ- ТРЕЙД» вказаних документів було неможливим.
Згідно зі статтею 4 контракту №NTL20240308 від 08 березня 2024 року ціна за одиницю товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію товару до цього договору; загальна сума договору визначається загальною кількістю поставленого товару за договором; валюта контракту і платежів долар США.
Слід відмітити, що ціна товару у вказаних інвойсах відповідає митній вартості, зазначеній у митних деклараціях, а саме 34977,77 USD, 36505,15 USD та 43376,26 USD.
Тобто платіжний банківський документ лише підтверджує факт оплати, а не вартість товару.
Відтак, будь-які розбіжності в цій частині, які б впливали на складові митної вартості, відсутні.
Більш того, суд зауважує, банківські документи свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями банківських документів, датою проведення розрахунків за товар та митною вартістю товару немає, а відтак не зазначення умов оплати саме в інвойсі, за умови зазначення таких умов у договорі на поставку товару, не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.
Верховний Суд у постанові від 22.12.2020 р. у справі №1.380.2019.001438 дійшов висновку, який в силу ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при застосуванні норм права у спірних правовідносинах, про те, що строк оплати за товар не може впливати на визначення митної вартості товару і це покликання не стосується неможливості визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснюватися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для коригування митної вартості товару, а тим більше витребування контролюючим органом додаткових документів. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 29.07.2020 у справі №420/1709/19.
З огляду на це, митний орган може витребувати тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості у конкретному випадку, а не всі можливі. Ненадання витребуваних документів може бути підставою для коригування тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що не спростовують сумнів митного органу щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Отже, декларант позивача надав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару (тканини), і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.
Крім того, митний орган вказав, що до митного оформлення не подавався транспортний договір щодо морського перевезення згідно з коносаментами; відсутні банківські/платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення, до митного оформлення не подавався договір та заявка про перевезення з перевізником, що зазначені в CMR; відсутні транспортні довідки, рахунки.
З приводу таких тверджень суд вважає необхідним зазначити, що згідно зі статтею 3 контракту №NTL20240308 від 08 березня 2024 року поставка товару за цим договором здійснюється у повній відповідності до ІНКОТЕРМС-2010; умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі.
Так, інвойсами № NVLOPT240728/1 від 28.07.2024 року, №NVLOPT240718/1 від 18.07.2024 року, № NVLOPT240710/1 від 10.07.2024 року визначено умову поставки CPT, що підтверджує включення витрат на транспортування у вартість товару.
Додатково це підтверджено також і вже наявними у відповідача листами продавця №NVLOPT240728/1/1 від 28.07.2024 року, №NVLOPT240718/1/1 від 18.07.2024 року, №NVLOPT240710/1/1 від 10.07.2024 року, відповідно до яких вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.
Отже, інвойсами №NVLOPT240728/1 від 28.07.2024 року, №NVLOPT240718/1 від 18.07.2024 року, № NVLOPT240710/1 від 10.07.2024 року підтверджено умову поставки СРТ, відповідно до якої витрати на транспортування включено у вартість товару.
Суд погоджується з думкою представника позивача, що згідно з міжнародними правилами перевезення, якщо коносамент видається на умовах «FRIGHT PREPAID», тобто «фрахт сплачений наперед» - фрахт оплачений в порту навантаження, проведена попередня оплата фрахту. Така відмітка в транспортному документі вказує на те, що вартість фрахту вже оплачена в порту відвантаження. До того ж, поставка товару здійснюється на умовах «СРТ Kharkiv, Ukraine: фрахт/перевезення оплачені до …» відповідно до правил Інкотермс 2010, тобто саме продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. А тому, витрати з морського перевезення вантажу понесені продавцем товару та вже включені у ціну товару.
Тому відсутня необхідність у наданні додаткових документів на підтвердження даного факту, оскільки у цьому випадку витрати на транспортування включені у вартість товару.
Крім того, автотранспортна накладна CMR № 2217 від 26.09.2024 року та коносамент № ZIMUNGB1219937A від 04.08.2024 року надавалися митному органу.
Також термін «фрахт/перевезення оплачено до …» означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.
Таким чином, за правилами поставки СРТ витрати на доставку товару на територію України покладаються на продавця та відповідно у позивача були відсутні будь-які зобов`язання щодо підтвердження вартості страхування товару.
Отже, страхування вантажу за інвойсами не здійснювалося, що підтверджується наявними у відповідача листами продавця №NVLOPT240728/1/4 від 28.07.2024 року, №NVLOPT240718/1/4 від 18.07.2024 року, №NVLOPT240710/1/4 від 10.07.2024 року та листами ТОВ «ОПТСУМ-ТРЕЙД» №0924/9 від 24.09.2024 року, №0924/1 від 27.09.2024 року, №0924/11 від 24.09.2024 року.
Також суд погоджується із доводами представника позивача про те, що укладання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не здійснювалося, а тому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ «ОПТСУМ- ТРЕЙД» вказаних документів не є необхідним.
За контрактом №NTL20240308 від 08.03.2024 року не передбачено отримання платежів від третіх осіб, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується також вже наявними у відповідача листами продавця №NVLOPT240728/1/5 від 28.07.2024 року, №NVLOPT240718/1/5 від 18.07.2024 року та №NVLOPT240710/1/5 від 10.07.2024 року, внаслідок чого ніяких платежів від третіх осіб отримано не було, а тому відповідно до п.2 ч.3 ст. 53 МК України неможливе надання ТОВ «ОПТСУМ-ТРЕЙД» рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця.
Стосовно тверджень митного органу в оскаржуваних рішеннях, що позивачем не надано митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що у розумінні п.7 ч.3 ст.57 Митного кодексу України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства країни.
Зважаючи на що, твердження представника відповідача в цій частині є необґрунтованими та не беруться судом до уваги, оскільки, як вже зазначалося, копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, тому не надання такого документу не може впливати на визначення митної вартості товару.
В постанові від 20 вересня 2023 року у справі №815/6805/17 (касаційне провадження №К/9901/53456/18) Верховний Суд зробив висновок, що перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у статті 53 Митного кодексу України, і в ньому відсутній такий документ, як «експортна декларація країни відправлення». Такий документ може бути поданий для митного оформлення, але лише в якості додаткового, у тому випадку, якщо виникає необхідність в уточненні показників основних документів.
При цьому, як свідчать матеріали справи, митну декларацію №24ROCT1900F37382L0 від 26.09.2024 року, № 24ROCT1900T37284L5 від 03.10.2024 року та №24ROCT1900Y39680L0 від 07.10.2024 ТОВ «ОПТСУМ-ТРЕЙД» подано разом із митними деклараціями №24UA401060014645U7, №24UA401060014653U3.
Щодо тверджень представника митниці про те, що наданий до митного оформлення прайс-лист №NTR20240529/5 від 29.05.2024 є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ «ОПТСУМ-ТРЕЙД» та не відображає «дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, суд зазначає, що Верховним Судом у постанові від 08.12.2022 року у справі № 420/2792/19 зроблено висновок, що прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.
Отже, прайс-листи є документами довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до змісту та форми прайс-листів, а тому посилання відповідача на недоліки наданих позивачем прайс-листів на підставі здійснення дослідження загальносвітової практики не є належним обґрунтуванням коригування митної вартості, жодним нормативним джерелом з боку відповідача не підтверджено та ґрунтується виключно на його суб`єктивних припущеннях.
В постанові від 02.06.2022 року у справі №460/2674/20 Верховний Суд дійшов наступних висновків: « 60. Щодо доводів митниці про те, що долучений декларантом документ прейскурант (прайс-лист) виробника товарів складений не для широкого осіб та не містить терміну дії, у зв`язку з чим витребував додаткові документи, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив, з огляду на наступне: термін дії прайс - листа не є обов`язковим реквізитом такого виду документу, а тому може у ньому не зазначатися; продавець самостійно визначає ціни для своїх контрагентів, що є однією з базових основ забезпечення свободи підприємницької діяльності.
61. Разом з тим, суд касаційної інстанції звертає увагу на постанову від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17 де Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару».
Таким чином, можна зробити висновок, що прайс-лист є додатковим (не підтверджуючим митну вартість) документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.
Отже, твердження відповідача про недоліки прайс-листів до митних декларацій №24UA401060014645U7, №24UA401060014653U3 та №24UA401060014837U5 є необґрунтованим та не підтвердженим жодними нормативно-правовими документами чи встановленими чинним законодавством нормами.
Щодо посилань представника відповідача на те, що наданий до митного оформлення Висновок експерта №20-03/10-2024 від 03.10.2024 р. взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та п. п. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами, суд зазначає, що подання вказаного документу не є обов`язковим при поданні для митного оформлення товару митної декларації та не може бути самостійною підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару. З огляду на зазначене, вказані доводи відповідача як підставі для винесення рішень про коригування митної вартості товару, судом не враховуються.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
Суд вважає, що відповідач не обґрунтував однозначність скоригованої ним ціни, не довів обґрунтованості своїх сумнівів щодо заявленої митної вартості декларантом.
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які ідентифікували оцінювані товари та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.
Натомість, відповідачем не надано суду доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Відтак, суд не вбачає розбіжностей у наданих позивачем під час декларування документах.
Також суд не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Однак, за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).
З урахуванням наведеного висновки у спірних рішеннях про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначених у митних деклараціях, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Крім того, як вбачається з оскаржуваних рішень, відповідач митну вартість визначив за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Разом з тим, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.
Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Крім цього, суд зазначає, що будь-яка інформація, отримана від юридичних осіб, має виключно інформативний характер та не є безумовною рекомендацією митному органу визначати митну вартість інших аналогічних/подібних товарів саме за такою вартістю. Кожна зовнішньоекономічна угода містить свої умови, які погоджуються сторонами. Принцип свободи договорів чітко передбачає, що сторони можуть самостійно визначити вартість товару.
Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числове значення митної вартості товару.
Стосовно спрацювання системи управління ризиками, то суд зазначає, що це є підставою для контролюючого органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції і не може бути безумовною підставою для відмови в митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Різниця між митною вартістю товару, задекларованого особою, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.06.2022 по справі №280/1824/19, які в силу положень частини 5 статті 242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи.
Крім того, суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинна ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Відповідно до частини третьої статті 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.
Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
Отже, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості товарів за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень.
Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UА401060/2024/000067/2, №UА401000/2024/000302/2, а також №UА401000/2024/000303/2, та картки №UА401060/2024/000202, №UА401060/2024/000203 та №UА401060/2024/000209 відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску є необґрунтованими та безпідставними, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, тому їх слід визнати протиправними та скасувати, а позов - задовольнити.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач за подання цього позову сплатив судовий збір в сумі 29171,81 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 28.10.2024р. №2828 (т.1, а.с.163).
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 29171,81грн.
Щодо законності та обґрунтованості судового рішення в частині стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 60000,00 грн, суд зазначає таке.
Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно з частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів частин 1-5 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Виходячи з положень частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на професійну (правничу) допомогу позивачем до матеріалів справи надано копію ордеру про надання професійної правничої допомоги (т.1, а.с.35), копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (т.1, а.с.34), копію договору про надання правничої допомоги із додатковими угодами (т.1, а.с.159-161), згідно з п. 3.1 якого розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами у додатковій угоді у фіксованому розмірі, який відповідно до п.1 додаткової угоди №2 від 16.10.2024р. складає 60000грн.00коп.
Також на підтвердження витрат на професійну правову допомогу надано копію платіжної інструкції від 28.10.2024р. (т.1,а.с.162) на суму 60000грн.
Суд погоджується із доводами представника відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, щодо зменшення розміру таких витрат (т.1, а.с.177-179), оскільки вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, слід виходити з того, що ця справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання, а також ураховувати, що у відзиві на позовну заяву на обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу відповідач проти задоволення відповідної вимоги позивача заперечував, просив відмовити у її задоволенні в повному обсязі.
Враховуючи наведене, предмет спірних правовідносин, заперечення відповідача щодо задоволення відповідної вимоги позивача, незначну складність цієї справи, яка розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає, що сума у 5000 грн. є співмірною зі складністю цієї справи, значенням справи для сторони та відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Крім того, суд вважає необхідним відмітити, що доводи, викладені у відповіді на відзив, фактично дублюють зміст позову у цій справі, а тому її написання не потребувало значних витрат зусиль та часу.
Верховний Суд у постанові від 10.11.2022 у справі № 2040/6997/18 підкреслив, що, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Відтак, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
У постанові від 10.11.2022 у справі № 640/24023/21 Верховний Суд також звернув увагу на те, положення КАС України покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Цим правом, як було встановлено раніше, відповідач скористався, наголошуючи у відзиві на позов на неспівмірності та непропорційності заявлених позивачем до присудження суми витрат на професійну правничу допомогу.
Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо, та не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником позивача вчинення дій, спрямованих на виконання цього договору
Отже, встановлення у договорі про надання правничої допомоги гонорару адвоката у фіксованому розмірі не означає, що вся заявлена сума має бути безумовно стягнута на користь позивача, оскільки під час розгляду справи було доведено, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, значення спору для сторони тощо.
Таким чином, суд доходить висновку про часткове задоволення заяви позивача про розподіл між сторонами судових витрат та про наявність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи, шляхом стягнення із Вінницької митниці за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптсум-Трейд» до Вінницької митниці про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА401060/2024/000067/2 від 08.10.2024 року та картку відмови №UА401060/2024/000202 від 08.10.2024 року.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА401000/2024/000302/2 від 08.10.2024 року та картку відмови №UА401060/2024/000203 від 08.10.2024 року.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА401000/2024/000303/2 від 11.10.2024 року та картку відмови №UА401060/2024/000209 від 11.10.2024 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд.17,м. Вінниця,Вінницька область,21034, код ЄДРПОУ 43997544) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптсум-Трейд» (вул. Коновальця Євгена, буд. 17, кв. 6,м. Конотоп,Конотопський район, Сумська область,41602, код ЄДРПОУ 44288748) судовий збір у сумі 29 171 (двадцять дев`ять тисяч сто сімдесят одна) грн.81 (вісімдесят одна) коп. та 5000 (п`ять тисяч) грн.00коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 28.02.2025 р.
Суддя О.О. Осіпова
Суд | Сумський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.02.2025 |
Оприлюднено | 05.03.2025 |
Номер документу | 125531414 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Сумський окружний адміністративний суд
О.О. Осіпова
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні