Справа № 127/632/25
Провадження № 2/127/66/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 лютого 2025 рокумісто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Сичука М.М.,
за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи за участю третіх осіб Вінницької обласної ради, Вінницької обласної військової адміністрації про зобов`язання виплачувати та нараховувати заробітну плату,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи за участю третіх осіб Вінницької обласної ради, Вінницької обласної військової адміністрації про зобов`язання виплачувати та нараховувати заробітну плату.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 працює лікарем-невропатологом на посаді голови Гайсинського міжрайонного МСЕК у Вінницькому обласному центрі медико-соціальної експертизи та за період з 01.01.2022 року по 14.03.2023 року її загальний дохід становив 187 481 грн. 80 коп.
З 01.01.2022 року набрала чинності постанова КМУ від 12.01.2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я», згідно з якою розмір нарахованої заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров`я державної або комунальної форми власності за повністю виконану місячну (годинну) норму праці установлюється у межах фонду оплати праці на 2022 рік: на рівні не менше 20000 грн. лікарям (крім лікарів - інтернів) та професіоналам з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров`я.
Отже, при застосуванні постанови КМУ№ 2від 12.01.2022року за період з 01.01.2022 року по 14.03.2023 року її загальний дохід мав би становити 282 844 грн. 11 коп.
Позивач зазначає, що Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи відноситься до державної форми власності, проте вказана постанова не застосована у Вінницькому обласному центрі медико-соціальної експертизи і, як результат, підвищення заробітної плати відповідно до вищезазначеної постанови з 01.01.2022 року не відбулось.
У зв`язку з вищенаведеним ОСОБА_1 звернулася до суду та просить зобов`язати Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи перерахувати та виплатити за період з 01.01.2022 року по 19.07.2022 року заробітну плату ОСОБА_1 у відповідності допостанови КМУ від 12.01.2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладі охорони здоров`я».
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.01.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомлення (виклику) сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.
На підставу ухвали суду від 06.02.2025 залучено до участі у справі за у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, Вінницьку обласну військову адміністрацію.
Представником Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи адвокатом Безрученко Д.П. подано до суду відзив, в якому останній заперечує проти задоволення заявленого позову, посилаючись на те, що 12 січня 2022 року Кабінетом Міністрів України ухвалено постанову № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я», пунктом першим якої установлено, що розмір нарахованої заробітної плати медичним працівникам: в закладі охорони здоров`я державної або комунальної форми власності за повністю виконану місячну (годинну) норму праці установлюється у межах фонду оплати праці на 2022 рік: на рівні не менше 20 000 гривень лікарям (крім лікарівінтернів) та професіоналам з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров`я; на рівні не менше 13 500 гривень для посад молодших спеціалістів з медичною освітою (фахових молодших бакалаврів), фахівцям з початковим рівнем (короткий цикл) вищої медичної освіти, першим(бакалаврський) рівнем вищої медичної освіти і магістрів з медсестринства. Вищевказана постанова набрала чинності 13 січня 2022 року та застосовується з 01 січня 2022 року.
Міністерством охорони здоров`я України в межах компетенції було надано роз`яснення від 28 січня 2022 року № 10-13/2496/2-22 щодо питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я державної або комунальної форми власності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я».
Відповідно до нормативно-правових актів заклад охорони здоров`я, на який поширюється дія Постанови № 2, повинен відповідати наступним критеріям:
1) Відповідно до статті 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» «заклад охорони здоров`я - юридична особа незалежно від форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основними завданнями яких є забезпечення медичного обслуговування населення та/або надання реабілітаційної допомоги на основі відповідної ліцензії та забезпечення професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації».
2) Пунктом 15 частини першої статті 7 та частиною першою статті 9 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» встановлено, що медична практика підлягає ліцензуванню та ліцензіат зобов`язаний виконувати вимоги ліцензійних умов відповідного виду господарської діяльності, а здобувач ліцензії для її отримання - відповідати ліцензійним умовам.
Відповідно до пункту 1.3 Статуту відповідач «Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи» є закладом охорони здоров`я, який здійснює свою діяльність на території Вінницької області, надає медико-соціальні послуги дорослому населенню Вінницької області, визначає ступінь обмеження життєдіяльності осіб, причину, час настання, групу інвалідності, сприяє проведенню ефективних заходів щодо профілактики інвалідності, реабілітації осіб з інвалідністю, пристосування їх до суспільного життя.
Пунктом 3.3. Статуту визначено, що відповідач надає медико-соціальні послуги на підставі ліцензії на медичну практику та має право здійснювати лише ті види діяльності, які дозволені органом ліцензування при видачі ліцензії на медичну практику.
Відповідно до підпункту 10 пункту 4 положення «Про Міністерство охорони здоров`я України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90) Міністерство охорони здоров`я України відповідно до покладених на нього завдань здійснює ліцензування господарської діяльності з медичної практики.
Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи отримував ліцензію для здійснення господарської діяльності з медичної практики в 2009 році строком на 5 років до 18 травня 2014 року. Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 15 березня 2023 року № 497 «Про ліцензування медичної практики» видано, зокрема Вінницькому обласному центру медико-соціальної експертизи ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Тобто, в період з 01 січня 2022 по 19 липня 2022 року Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи не мав чинної ліцензії на здійснення господарської діяльності з медичної практики.
Відтак, з урахуванням роз`яснень Міністерства охорони здоров`я України від 28 січня 2022 року № 10-13/2496/2-22 підстави для застосування до Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи положень постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я» відсутні.
Звертає увагу суду, про те що відповідач в повному обсязі фінансується за рахунок коштів обласного бюджет субвенції на підтримку з державного бюджету місцевим бюджетам.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги позивача щодо зобов`язання Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи нарахувати та виплатити заробітну плату з 01 січня 2022 року по 19 липня 2022 року у відповідності до постанови Кабінету міністрів України від 12 січня 2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я» є безпідставними та необґрунтованими субвенції на підтримку з державного бюджету місцевим бюджетам.
Позивач в судове засідання не з`явилася, але надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити
Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача адвокат Безрученко Д.П. в судовому засіданні підтримав викладене у відзиві та просив суд відмовити у задоволенні даного безпідставного позову.
Представник третьої особи Вінницької обласної ради Сенів А.М. в судовому засіданні визнав позовні вимоги обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню у повному обсязі, а твердження представників відповідача є надуманими та безпідставними, зокрема того, що тимчасова відсутність ліцензії на медичну практику у ВОЦМСЕ, на яку посилається апелянт, не є підставою для відмови у виплаті заробітної плати у розмірі, встановленому Постановою № 2. Позиція відповідача щодо тимчасової відсутності ліцензії на медичну практику як підстави для невиплати заробітної плати є помилковою, оскільки, згідно зі статтею 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», ВОЦМСЕ відповідає визначенню закладу охорони здоров`я, маючи основним завданням медичне обслуговування населення через проведення медико-соціальної експертизи.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши пояснення представників, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до диплому, серії НОМЕР_1 , виданого 25.06.1985 року, ОСОБА_1 , яка закінчила у 1985 році Вінницький державний медичний університет імені М.І. Пирогова і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Лікувальна справа» та здобула кваліфікацію лікаря.
ОСОБА_1 працювала лікарем-невропатологом на посаді голови Гайсинського міжрайонного МСЕК у Вінницькому обласному центрі медико-соціальної експертизи і вказаний факт ніким не оспорюється, та за період з 01.01.2022 року по 14.03.2023 року її загальний дохід становив 187 481 грн. 80 коп.
З 01.01.2022 року набрала чинності постанова КМУ від 12.01.2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я», згідно з якою розмір нарахованої заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров`я державної або комунальної форми власності за повністю виконану місячну (годинну) норму праці установлюється у межах фонду оплати праці на 2022 рік: на рівні не менше 20000 грн. лікарям (крім лікарів - інтернів) та професіоналам з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров`я.
Отже, при застосуванні постанови КМУ№2від 12.01.2022року за період з 01.01.2022 року по 14.03.2023 року її загальний дохід мав би становити 282 844 грн. 11 коп.
Первинна профспілкова організація Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи відповідно до ч. 9, 10ст. 21 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»внесла подання керівнику Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи про усунення порушень законодавства про працю та колективного договору у Вінницькому обласному центрі медико-соціальної експертизи, а саме підвищити з 01.01.2022 року працівникам заробітну плату відповідно допостанови КМУ від 12.01.2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я».
Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи на звернення первинної профспілкової організації Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 23.02.2022 року № 161 повідомило, що Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи не є комунальним некомерційним підприємством та не входить до медичних закладів, які працюють згідно з договором з Національною службою здоров`я України за програмою медичних гарантій. Центр в повному обсязі фінансується за рахунок коштів обласного бюджету, субвенції на підтримку з державного бюджету місцевим бюджетам.
Станом на 16.02.2022 року за січень місяць 2022 року виплачена заробітна плата згідно затвердженої тарифікації та відповідно до фінансування. На виконанняпостанови КМУ від 12.01.2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладі охорони здоров`я»адміністрація звернулася до Вінницької обласної ради та галузевого департаменту щодо необхідності додаткового фінансування з метою виконання даної постанови.
Між сторонами по справі виник спір з приводу належності позивачу права на оплату праці не нижче розміру, гарантованогопостановою Кабінету Міністрів України № 2 від 12 січня 2022 року «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я».
Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зіст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно зіст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За змістом ч. 1 ст. 3 КЗпП Українитрудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.
Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51 КЗпП Україниправовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Згідно зіст. 1 Закону України від 24.03.1995 року «Про оплату праці»заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Структуру заробітної плати відповідно до статті 2 Закону складають основна заробітна плата, додаткове заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Згідно зіст. 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 94 КЗпП Українивизначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цимКодексом, Законом України«Про оплатупраці» та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 4статті 97КЗпП Українироботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Статтею 98 КЗпП Українипередбачено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
Аналогічну норму міститьст. 13 Закону України «Про оплату праці».
Згідно з ч. 1, 2ст. 8 Закону України «Про оплату праці»держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.
Умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону.
Відповідно дост. 21 Закону України «Про оплату праці»працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.
Крім того, відповідно до п. «ж» ч. 1 ст. 77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» медичні і фармацевтичні працівники мають право на оплату праці у державних та комунальних закладах охорони здоров`я у розмірі, не нижчому, ніж визначено Кабінетом Міністрів України, у тому числі з дотриманням гарантій щодо мінімальної заробітної плати.
Пунктом 1постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я»встановлено, що розмір нарахованої заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров`я державної або комунальної форми власності за повністю виконану місячну (годинну) норму праці установлюється у межах фонду оплати праці на 2022 рік: на рівні не менше 20000 гривень лікарям (крім лікарів-інтернів) та професіоналам з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров`я; на рівні не менше 13500 гривень для посад молодших спеціалістів з медичною освітою (фахових молодших бакалаврів), фахівцям з початковим рівнем (короткий цикл) вищої медичної освіти, першим (бакалаврський) рівнем вищої медичної освіти і магістрів з медсестринства.
Пунктом 5 вказаної постанови КМУ передбачено, що у разі встановлення медичному працівнику неповного робочого дня або неповного робочого тижня, а також під час невиконання працівником у повному обсязі встановленої норми тривалості робочого часу вимога щодо розміру оплати праці, передбачена підпунктом 1 пункту 1 цієїпостанови, застосовується пропорційно до відпрацьованого часу.
Таким чином,постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я», яка є нормативно-правовим актом, встановлює державну гарантію мінімальної оплати праці медичним працівникам закладів охорони здоров`я державної або комунальної форми власності до числа яких відносить лікарів (крім лікарів-інтернів) та професіоналів з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров`я, а також молодших спеціалістів з медичною освітою (фахових молодших бакалаврів), фахівцям з початковим рівнем (короткий цикл) вищої медичної освіти, першим (бакалаврський) рівнем вищої медичної освіти і магістрів з медсестринства.
Недотримання роботодавцем цієї гарантії є протиправним порушенням прав таких працівників.
Як зазначалось пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів Українивід 12січня 2022року №2«Деякі питанняоплати працімедичних працівниківзакладів охорониздоров`я» встановлено, що розмір нарахованої заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров`я державної або комунальної форми власності за повністю виконану місячну (годинну) норму праці установлюється у межах фонду оплати праці на 2022 рік.
Відповідно до п. 1.2 Статуту Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи, затвердженого рішенням 14 сесії Вінницької обласної ради 8 скликання № 279 від 26.11.2021 року, Вінницької обласної ради, Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи Вінницької обласної ради створено 01.01.1993 року відповідно до розпорядження представника Президента України у Вінницькій області від 06.11.1992 року. Центр є закладом охорони здоров`я, який здійснює свою діяльність на території Вінницької області, надає медико-соціальні послуги дорослому населенню Вінницької області, визначає ступінь обмеження життєдіяльності осіб, причину, час настання, групу інвалідності, сприяє проведенню ефективних заходів щодо профілактики інвалідності, реабілітації осіб з інвалідністю, пристосування їх до суспільного життя. (п. 1.3 Статуту). Пунктом 1.4 Статуту визначено, що центр є об`єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює Вінницька обласна рада. Форми і системи оплати праці, норми праці, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством (п. 8.4 Статуту).
Законом України«Про засадизапобігання тапротидії дискримінаціїв Україні» передбачено заборону дискримінації, а саме дій, що спрямовані на обмеження або надання привілеїв щодо окремої особи за певними ознаками, якщо вони унеможливлюють визнання і реалізацію на рівних підставах прав і свобод людини.
Зменшення гарантованого державою розміру заробітної плати допускається лише у випадках, встановлених ст. 21 Закону України «Про оплату праці».
Оскільки відповідач не вказав на наявність обставин, передбачених ч. 2 ст. 21Закону України«Про оплатупраці» та не надав відповідних доказів, то виплата позивачу заробітної плати у меншому розмірі, ніж це гарантовано законодавством, вказує на порушення його права.
Статутом ВОЦМСЕ (пп. 1.3, 1.4, 4.2.1) визначено статус, а саме що ВОЦМСЕ є юридичною особою, яка забезпечує медичне обслуговування населення шляхом проведення медико-соціальної експертизи, що прямо відповідає визначенню закладу охорони здоров`я у статті 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я».
Крім того, як встановлено в ході судового розгляду ВОЦМСЕ включено до Переліку закладів охорони здоров`я, затвердженого Наказом МОЗ України №385 (розділ закладів медико-соціального захисту), що є нормативним підтвердженням його статусу.
ВОЦМСЕ створено саме як спеціалізований заклад для проведення медико-соціальної експертизи (розпорядження про створення, п. 1.2 Статуту), що є його основною та єдиною діяльністю (п. 4.1 Статуту). На відміну від комерційних підприємств, для яких медична практика може бути додатковою, ВОЦМСЕ створений виключно для надання медичних послуг, будучи закладом охорони здоров`я за суттю, призначенням та нормативним визначенням.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач є лікарем-невропатологом, головою Гайсинської міжрайонної МСЕК ВОЦМСЕ, а ВОЦМСЕ є закладом охорони здоров`я комунальної форми власності. Таким чином, дія Постанови №2 поширюється на позивача.
Окремо суд звертає увагу, що тимчасова відсутність ліцензії на медичну практику у ВОЦМСЕ, на яку посилається представник позивача у своєму відзиві, не є підставою для відмови у виплаті заробітної плати у розмірі, встановленому Постановою №2.
Позиція відповідача щодо тимчасової відсутності ліцензії на медичну практику як підстави для невиплати заробітної плати є помилковою, оскільки, згідно зі статтею 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», ВОЦМСЕ відповідає визначенню закладу охорони здоров`я, маючи основним завданням медичне обслуговування населення через проведення медико-соціальної експертизи.
Постанова № 2 не ставить умовою виплату мінімальної заробітної плати наявність діючої ліцензії, а поширюється на заклади охорони здоров`я. Статус ВОЦМСЕ як закладу охорони здоров`я є незаперечним, а працівники, фактично виконуючи свої обов`язки та здійснюючи медичну діяльність, мають право на оплату праці не нижче гарантованого державою рівня.
Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на заробітну плату, не нижчу від встановленої законом.
Стаття 94 Кодексу законів про працю України визначає заробітну плату як винагороду за виконану роботу. Матеріали справи не містять доказів обставин, передбачених статтею 21 Закону України «Про оплату праці», що давали б підстави для зменшення розміру заробітної плати позивача.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 430ЦПК України рішення суду в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць підлягає негайному виконанню у розмірі 20000 гривень.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивача при зверненні до суду від сплати судового збору звільнено, він підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Відповідно до ст. 141ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 2, 13, 23, 76-81, 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. 40, 43, 116, 117, 235, 237-1 КЗпП України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 доВінницького обласногоцентру медико-соціальноїекспертизи заучастю третіхосіб Вінницькоїобласної ради,Вінницької обласноївійськової адміністраціїпро зобов`язаннявиплачувати танараховувати заробітнуплату задовольнити.
Зобов`язати Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи перерахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю заробітної плати за період з 01 січня 2022 року по 19 липня 2022 року з урахуванням фактично відпрацьованого часу відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я».
Стягнути з Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи на користь держави судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати в межах одного місяця у розмірі 20 000 гривень (двадцять тисяч гривень).
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи, ЄДРПОУ 20097160, місцезнаходження: м. Вінниця, Театральна, 14.
Треті особи:
Вінницька обласна рада, ЄДРПОУ 00022438, місцезнаходження: вул. Соборна, 70, м. Вінниця;
Вінницька обласна військова адміністрація, ЄДРПОУ 00022438, місцезнаходження: вул. Соборна, 70, м. Вінниця.
Суддя:
Суд | Вінницький міський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2025 |
Оприлюднено | 05.03.2025 |
Номер документу | 125535189 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Вінницький міський суд Вінницької області
Сичук М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні