Постанова

від 28.02.2025 по справі 140/6443/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 140/6443/24 пров. № А/857/27782/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.

суддів:Матковської З.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року (головуючий суддя: Димарчук Т.М., місце ухвалення - м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСВ ПІДШИПНИК» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПСВ ПІДШИПНИК», 20.06.2024 звернулося до суду з позовом, в якому просило визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000138/2 від 28.05.2024.

Обґрунтовує позов тим, що на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації № 24UA205140034940U1 від 27.05.2024 митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією надав митному органу документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування (зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактуру (інвойс); банківські платіжні документи, що стосуються придбаного товару; документи, що підтверджують надання послуг з транспортування). Відсутність у поданих документах усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та наявність в цих документах розбіжностей є надуманою відповідачем обставиною, яка не могла бути підставою для витребування додаткових документів.

Вказує на те, що рішення про коригування митної вартості товару відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, та в порушення положень статті 55 МК України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових заявленої декларантом митної вартості. Також відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, як наслідок безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості імпортованого товару. Висновки митного органу ґрунтуються на безпідставних доводах про наявність розбіжностей у поданих документах та про наявність сумнівів щодо повноти визначення митної вартості імпортованого товару. Позивач вважає, що подані документи не містили розбіжностей, а всі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена за товар, у документах наявні, тому оцінка митним органом відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року позов задоволено повністю.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що при проведенні митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за МД № 24UA205140034940U1 від 27.05.2024 встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: відповідно п. 5.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 16.05.2024 №2/2024/UA в доповнення до товару продавець зобов`язаний надати пакувальний лист, однак документ не подано до митного оформлення; згідно довідки про транспортні витрати від 23.05.2024 №16 завантаження включено у вартість перевезення, однак в графі 21 МД дані витрати не зазначено; до митного оформлення не надано договору (контракту) про перевезення; місце виставлення рахунка-фактури від 22.05.2024 №10/2024 та місце завантаження згідно автотранспортної накладної від 22.05.2024 № Б/Н - Korytnica, однак відповідно документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 23.05.2024 № 16 завантаження товару відбулося в Troyanow.

На думку відповідача встановлені розбіжності є достатньою підставою для виникнення сумнівів у достовірності наданих документів та правильності визначення декларантом заявленої митної вартості товару за першим методом.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.05.2024 між ТОВ «ПСВ-ПІДШИПНИК» (покупець) та компанією P.H.U. «ZWOLSKI» EMIL ZWOLSKY (Республіка Польща) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №2/2024/UA (а.с.21-22), відповідно до якого продавець на умовах, передбачених даним контрактом, реалізовує та зобов`язується передати покупцю, а покупець зобов`язується отримати в порядку, визначеним цим контрактом, сільськогосподарську техніку та запчастини до неї, перелік яких встановлюється в інвойсах до даного контракту.

Відповідно до п.2.1.-2.3. контракту поставка товару по даному контракту здійснюється на умовах FCA - Троянув у відповідності з міжнародними правилами Інкотермс - 2010. Продавець зобов`язаний відвантажити товар протягом 120 днів з дати Інвойсу. Датою поставки вважається дата оформлення митних документів на митній території покупця.

Відповідно до п.3.1.-3.3. контракту загальна вартість контракту становить 500000 злотих. Ціна товару визначається на умовах ЕСА - Троянув і вказується по кожному товару в інвойсах. Ціна встановлюється в злотих.

Відповідно до п.4.1.-4.5. контракту валютою платежів за товар є злоті (PLN). Покупець зобов`язаний здійснити оплату за товар шляхом перерахування валютних коштів на банківський рахунок продавця. Форма оплати: 100% передоплата згідно інвойсу, або оплата по факту поставки товару протягом 30 днів від дати, зазначеної в митній декларації. Форма оплати зазначається в інвойсі.

На виконання умов контракту №2/2024/UA від 16.05.2024 продавець компанія P.H.U. «ZWOLSKI» EMIL ZWOLSKY (Республіка Польща) надав покупцю Специфікацію №1 від 16.05.2024 на поставку товару: «Машини та механізми для збирання або обмолоту сільськогосподарських культур, комбайни зернозбиральні, уживані: Зернозбиральний комбайн VOLVO 1110, VIN НОМЕР_1 ; зернозбиральний комбайн VOLVO 800 z KABINA, VIN НОМЕР_2 ; Зернозбиральний комбайн VOLVO 800, VIN НОМЕР_3 ...» на загальну суму 33000,00 PLN (а.с.23).

Оплата за товар відповідно до рахунка-фактури (інвойса) від 22.05.2024 № 10/2024 та Специфікації № 1 від 16.05.2024 була здійснена покупцем на рахунок продавця згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті від 24.05.2024 №SAAtoAFTsnpO-4424-000002 на суму 33000,00 PLN (а.с.65 зворот).

Декларантом 27.05.2024 позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію № 24UA205140034940U1 з описом товару: «Машини та механізми для збирання або обмолоту сільськогосподарських культур, комбайни зернозбиральні, уживані: Зернозбиральний комбайн VOLVO 1110, VIN 30804, рік виробництва 1979; вага - 2800 кг; тип двигуна - 4,236 (D39); об`єм двигуна - 3860 см куб; коробка передач механіка; к-сть передач 3; довжина 664 см; шини передні - 12,4-24; шини задні - 10/80-15; з жаткою; неробоча коробка передач; Торгівельна марка: VOLVO. Виробник: Rosenlew, SE. Зернозбиральний комбайн VOLVO 800 z KABINA; VIN: НОМЕР_2 , рік виробництва - 1976 р; вага - 2500 кг; тип двигуна - 4.236 (D39); об`єм двигуна - 2526 см куб; коробка передач - механіка; к-сть передач 3; довжина 673 см; ширина 265 см; шини передні - 12,4-24; шини задні - 280-15,5; з жаткою; інтенсивний знос робочих механізмів. Торгівельна марка: VOLVO. Виробник: Aktiv Fischer АВ, SE. Зернозбиральний комбайн VOLVO 800; VIN: НОМЕР_3 , рік виробництва - 1976; вага - 2300 кг; тип двигуна - 4.236 (D39); об`єм двигуна - 2526 см куб; коробка передач - механіка; к-сть передач- 3; довжина - 673 см; ширина 265 см; шини передні - 12,4-24; шини задні - 280-15,5; з жаткою; неробочий двигун. Торгівельна мapкa: VOLVO. Виробник: Aktiv Fischer АВ, SE, де в графі 42 МД вказано ціну товару у розмірі 33000,00 PLN.

В графі 45 зазначено митну вартість товару (з урахуванням витрат на транспортування товару у розмірі 2202,26 PLN) в сумі 359654,40 грн (еквівалентно 35202,26 PLN), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару за ціною контракту (а.с.63).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у МД митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з МД декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок-фактуру (інвойс) від 22.05.2024 № 10/2024; міжнародну автотранспортну накладну від 22.05.2024 № б/н; декларацію про походження товару (специфікація № 1) від 16.05.2024; платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 24.05.2024 № SAAtoAFTsnpO-4424-000002; некласифікований документ (інтернет джерело), який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001-3021, 3023) від 27.05.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 16.05.2024 № 2/2024/UA; доповнення до зовнішньоекономічного контракту від 16.05.2024 специфікація № 1; договір (контракт) про перевезення (заявка на перевезення) №16 від 16.05.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) від 23.05.2024 №16; копію митної декларації країни відправлення від 23.05.2024 № 24PL301010Е0628983 (а.с.21-31,35).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах, в електронному повідомленні декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); пакувальний лист; виписку з бухгалтерської документації; транспортні (перевізні) документи; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Декларантом на вимогу митниці надано копію митної декларації країни відправлення від 23.05.2024 №24PL301010E0628983, інтернет джерело, платіжний документ від 24.05.2024 № SAAtoAFTsnpO-4424-000002, специфікацію № 1 від 16.05.2024. Листом від 27.05.2024 №1 декларантом повідомлено про відсутність інших додаткових документів (а. с. 66).

28.05.2024 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000138/2 (а.с.13-15).

У графі 33 рішення зазначено, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, зокрема:

- відповідно п. 5.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 16.05.2024 №2/2024/UA в доповнення до товару продавець зобов`язаний надати пакувальний лист, однак документ не подано до митного оформлення;

- згідно довідки про транспортні витрати від 23.05.2024 №16 завантаження включено у вартість перевезення, однак в графі 21 МД дані витрати не зазначено;

- до митного оформлення не надано договору (контракту) про перевезення;

- місце виставлення рахунка-фактури від 22.05.2024 № 10/2024 та місце завантаження згідно автотранспортної накладної від 22.05.2024 № Б/Н - Korytnica, однак відповідно документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 23.05.2024 №16 завантаження товару відбулося в Troyanow.

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно рівня раніше визначених митним органом митних вартостей, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар на рівні 43070 злотих/од за МД № UA205020/2024/000626 від 09.05.2024.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/001410 від 28.05.2024 (а.с.16).

Випуск у вільний обіг товару, що підлягав митному оформленню здійснено за МД № 24UA205140035379U7 від 28.05.2024 із застосуванням положень частини 7 статті 55 МК України (а.с.19-20).

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість товару. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу ( ч.1 - 2 ст. 54 МК України).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина перша, друга статті 53 МК України).

Частиною третьою статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом ( п.2 ч. 5 ст. 54 МК України).

Тобто, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини другою, третьою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МКУ).

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом апеляційної інстанції встановлено та з матеріалів справи слідує, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару «Машини та механізми для збирання або обмолоту сільськогосподарських культур, комбайни зернозбиральні, уживані: Зернозбиральний комбайн VOLVO 1110, VIN НОМЕР_1 ; Зернозбиральний комбайн VOLVO 800 z KABINA, VIN НОМЕР_2 ; Зернозбиральний комбайн VOLVO 800, VIN НОМЕР_3 » за МД № 24UA205140034940U1 від 27.05.2024, щодо якого проведено коригування митної вартості за основним методом, тобто за ціною договору (контракту).

На переконання суду апеляційної інстанції, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом.

Так, зовнішньоекономічний контракт від 16.05.2024 №2/2024/UA, укладений між P.H.U. «ZWOLSKI» EMIL ZWOLSKI, (Республіка Польща) та ТОВ «ПСВ-ПІДШИПНИК», містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки. Рахунок-фактура (інвойс) від 22.05.2024 № 10/2024 та Специфікація № 1 від 16.05.2024 визначають ціну товару 33000,00 PLN та умови оплати.

Пункт 4 частини другої статті 53 МК України зобов`язує декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.

Доказом оплати є платіжна інструкція в іноземній валюті від 24.05.2024 № SAAtoAFTsnpO-4424-000002 на суму 33000,00 PLN, за якою можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу.

Так, в платіжній інструкції в іноземній валюті від 24.05.2024 № SAAtoAFTsnpO-4424-000002 в призначенні платежу вказано, що оплата проводиться на підставі контракту від 16.05.2024 №2/2024/UA і рахунку-фактури (інвойсу) від 22.05.2024 № 10/2024 (а.с. 65 зворот).

Отже, вказана в МД № 24UA205140034940U1 від 27.05.2024 ціна товару 33000,00 PLN, відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) від 22.05.2024 № 10/2024 та у платіжній інструкції в іноземній валюті від 24.05.2024 № SAAtoAFTsnpO-4424-000002.

З огляду на викладене, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару, щодо якого здійснено коригування митної вартості становить 33000,00 PLN. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.

За правилами частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5); витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 6).

Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, лише якщо здійснювалося страхування.

На підтвердження вартості витрат на транспортування товару митному органу було надано: договір (контракт) про перевезення (заявка на перевезення вантажу) № 16 від 16.05.2024, укладений між ФОП ОСОБА_1 (перевізник) та ТОВ «ПСВ-ПІДШИПНИК» (замовник); документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідку про транспортні витрати) від 23.05.2024 № 16 на суму 28500,00 грн, відповідно до яких транспортні витрати по перевезенню вантажу сільськогосподарської техніки за маршрутом Korytnica (Польща) - п/п Дорогуськ-Ягодин (Україна) становлять 22500,00 грн, п/п Дорогуськ-Ягодин (Україна) с. Липини, Луцький район (України) становлять 6000,00 грн. При цьому, вартість витрат на перевезення вантажу автомобілем MAN TGL 12/250 НОМЕР_4 / НОМЕР_5 (вказаного у митній декларації)до кордону України, яка включена до митної вартості товару, складає 22500,00 грн (еквівалентно 2202,26 PLN). Оплата послуг підтверджується платіжною інструкцією від 24.05.2024 № 2082 (а. с. 29,34-35).

З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації № 24UA205140034940U1 від 27.05.2024 митна вартість товару в сумі 359654,40 грн (еквівалентно 35202,26 PLN), включає вартість товару (33000,00 PLN) і вартість витрат на транспортування товару до кордону України (2202,26 PLN) та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом, що надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку про безпідставність покликання апелянта стосовно не підтвердження позивачем транспортних витрат.

Крім цього, вказані документи надавались Волинській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації № 24UA205140034940U1 від 27.05.2024

Щодо посилання в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів на те, що відповідно п. 5.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 16.05.2024 № 2/2024/UA в доповнення до товару продавець зобов`язаний надати пакувальний лист, однак документ не подано до митного оформлення, то суд апеляційної інстанції не бере такі до уваги, оскільки пакувальний лист - це супровідний документ, у якому відображається інформація про види й сорти товару, його кількість. За приписами статті 53 МК України пакувальний лист не є документом, який підтверджує митну вартість товару. В процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є саме ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Суд апеляційної інстанції також вважає безпідставним посилання митного органу в оскаржуваному рішенні на те, що до митного оформлення не надано договору (контракту) про перевезення, оскільки, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товару №UA205140/2024/000138/2 від 28.05.2024; картки відмови в прийнятті митної декларації, у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/001410, митної декларації № 24UA205140034940U1 від 27.05.2024 серед переліку наданих відповідачу документів зазначений договір-заявка на перевезення вантажу № 16 від 16.05.2024.

Відповідно до п.п. 3.7, 3.8 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 замовник надає перевізнику при наявності договору заявку відповідно до встановленої форми. Заявка подається перевізнику у строк, визначений договором. Перевізники можуть перевозити вантажі за разовим договором, примірна форма якого наведена в додатку 2 (п. 3.9 Правил). Пункт 10.1 Правил визначає, що перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених договорів із замовниками згідно з заявками або за разовим договором. Отже, під «договором-заявкою» розуміється разовий договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом, який і був наданий відповідачу.

Відповідач у рішенні про коригування митної вартості також зазначає, що згідно довідки про транспортні витрати від 23.05.2024 № 16 завантаження включено у вартість перевезення, однак в графі 21 МД дані витрати не зазначено.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа» в графі 21 МД зазначаються відомості про транспортний засіб (транспортні засоби), на якому (яких) здійснюватиметься перетин митного кордону при вивезенні товарів за межі митної території України. При використанні комбінації з декількох транспортних засобів зазначаються відомості про активний транспортний засіб. У лівому підрозділі графи зазначаються ідентифікаційні відомості про транспортний засіб. Залежно від виду транспортного засобу в графі мають зазначатися такі ідентифікаційні відомості: автомобільний транспорт - реєстраційний номер автомобіля та (у разі наявності) причепа (напівпричепа). У правому підрозділі проставляється літерний код альфа-2 відповідно до Переліку кодів країн світу країни реєстрації транспортного засобу або активного транспортного засобу, якщо перевезення товарів здійснюється комбінацією з декількох транспортних засобів.

Як вбачається з митної декларації, графа 21 МД містить інформацію щодо транспортного засобу, а саме реєстраційний номер автомобіля та причепа: В01609ЕН/ НОМЕР_5 , а також код країни реєстрації: UA.

Відтак, на думку суду апеляційної інстанції зауваження митного органу стосовно незазначення в графі 21 МД витрат на завантаження є безпідставними.

Крім того, в оскаржуваному рішенні митний орган зазначає, що місце виставлення рахунка-фактури від 22.05.2024 №10/2024 та місце завантаження згідно автотранспортної накладної від 22.05.2024 № Б/Н - Korytnica, однак, відповідно документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 23.05.2024 № 16, завантаження відбулося в Troyanow.

Слід зазначити, що Коритниця - село в Польщі, у гміні Троянув Ґарволінського повіту Мазовецького воєводства. Крім того, як вбачається з міжнародної товарно-транспортної накладної відправником товару зазначено P.H.U. «ZWOLSKI» EMIL ZWOLSKY та вказано адресу відправки, а саме: Korytnica 61, 08-455 Troyanow, відтак розбіжності щодо місця завантаження товару відсутні,

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями.

Суд апеляційної інстанції погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Волинською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару «Машини та механізми для збирання або обмолоту сільськогосподарських культур, комбайни зернозбиральні, уживані: Зернозбиральний комбайн VOLVO 1110, VIN НОМЕР_1 ; Зернозбиральний комбайн VOLVO 800 z KABINA, VIN НОМЕР_2 ; Зернозбиральний комбайн VOLVO 800, VIN НОМЕР_2 ».

Натомість, відповідачем не доведено неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем документів для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов необхідно задовольнити, оскільки подані декларантом відповідачу документи надавали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору, тобто за основним методом, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів підлягає скасуванню.

Щодо стягнення витрати на правничу допомогу у розмірі 15000 грн, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 ст. 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень законодавства, дає підстави суду апеляційної інстанції для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Крім цього, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження витрат на правничу допомогу подано, зокрема: договір про надання правничої допомоги від 03.06.2024 № 03/06/24 укладеного між адвокатом Гарбар Ю.Р. та ТОВ «ПСВ ПІДШИПНИК»; акт приймання-передачі наданих послуг № 20/06/24 від 20.06.2024 згідно договору про надання правничої допомоги від 03.06.2024 № 03/06/24; свідоцтво (а.с.40-42).

Так, згідно акта приймання-передачі наданих послуг № 20/06/24 від 20.06.2024 були надані адвокатські послуги на загальну суму 15000 грн, що складаються з:

надання правової інформації, консультації і роз`яснень з питань правомірності винесення Волинською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000138/2 від 28.05.2024 2 год. (2500,00 грн/год.) - 5000,00 грн;

- складання та формування позовної заяви - 4 год. (2500, 00 грн/год) 10 000,00 грн.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, розрахунком таких витрат.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, не відповідає критеріям співмірності, визначених ч. 5 ст. 134 КАС України, оскільки надання правничої інформації, консультацій, роз`яснень з питань правомірності винесення оскаржуваного рішення, включається до витрат пов`язаних зі складанням адміністративного позову, охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.

Крім цього, суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно висновків викладених у додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 640/10548/19 та постанові від 29.10.2020 у справі № 686/5064/20 витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах цієї справи наявний належним чином складений договір про надання правової допомоги, оформлені та підписані документи, які деталізують послуги надані адвокатом.

Разом з тим, враховуючи вищенаведене, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума (15000 грн) до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що заяву про стягнення витрат на правничу допомогу необхідно задовольнити частково та стягнути на користь позивача 3000 грн витрат на правничу допомогу.

Таким чином, апеляційна скарга Волинської митниці не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, а тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Згідно приписів ст. 139 КАС України підстави для стягнення судових витрат в суді апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі № 140/6443/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді З. М. Матковська В. В. Ніколін