Рішення

від 03.03.2025 по справі 522/23377/24-е

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2/522/33/25

Справа № 522/23377/24-Е

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2025 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Український народний контроль за діджіталізацією» про стягнення гонорару,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 30.12.2024 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Громадської організації «Український народний контроль за діджіталізацією» про стягнення гонорару у розмірі 20 000 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 31.12.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, позивачу надано 10-денний строк для усунення недоліків позову.

До суду 02.01.2025 надійшла заява ОСОБА_1 у якій вказав, що він уклав договір з відповідачем та створював юридичний продукт та закидав його на доступні засоби зв`язку, але не отримав проплати на карточку.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03.01.2025 провадження у справі відкрите, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвала суду від 03.01.2025 разом із копією позовної заяви була направлена за місцезнаходженням відповідача листом із рекомендованим повідомленням про вручення, та відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштова кореспонденція повернулася до суду з відміткою причин не вручення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позов, за відсутності заперечень позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст. 280-281 ЦПК України, в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 03 березня 2025 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Статтями 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Позивач додав до позову договір про співпрацю №26/07/21 від 26 липня 2021 року, предметом якого є співпраця у сфері створення продукту інтелектуальної діяльності. Пунктом 3.1 вказаного договору передбачено, що ведення спільних справ за цим договором здійснюється сторонами спільно. Кожна дія, що необхідна для виконання цього договору оформлюється протоколом, який підписується сторонами КЕН згідно Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 №2155-VIII, якщо це погодженого сторонами.

Позивач вказує, що сторони підписали договір електронним підписом, проте до договору не додано протоколів підписання договору, з яких можливо б було встановити підписання цього договору як ОСОБА_1 так і Громадською організацією «Український народний контроль за діджіталізацією». Такий договір не підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, договір підряду є складним зобов`язанням, оскільки включає як права, так і обов`язки кожної з його сторін (обов`язок підрядника виконати певну роботу і право вимагати її оплати, обов`язок замовника оплатити виконану роботу і право вимагати виконання обов`язку підрядником).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 3 Законуелектронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч.1 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Частиною 1 статті 7 «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тож, за відсутності протоколів підпису договору про співпрацю №26/07/2021 від 26.07.2021 не можна дійти висновку про підписання такого договору обома його сторонами.

Крім того, до позову додано додаткову угоду №1 до договору Про співпрацю №26/07/2021 від 26.07.2021, яка так само не свідчить про її підписання сторонами: громадською організацію «Український народний контроль за діджіталізацією» та ОСОБА_1 .

Такою додатковою угодою, а саме її першим пунктом передбачено, що сторони домовилися про таке виконання договору:

1. ведення листування з організаціями від імені ГО УНКД.

2. ведення телефонних переговорів з організаціями від імені ГО УНКД.

3. спілкування з ЗМІ від імені ГО УНКД.

4. складення документів, скарг, звернень та прес-релізів особи ГО УНКД.

5. надання щотижневої звітності про виконані роботи в форматі електронних таблиць.

Листи різних державних органів додані до позову адресовані ОСОБА_1 і не свідчать про те, що ОСОБА_1 звертався до державних органів в інтересах ГО «Український народний контроль за діджіталізацією».

Крім того, щотижнева звітність на виконання умов договору до матеріалів справи долучена не була.

ОСОБА_1 просить стягнути з ГО «Український народний контроль за діджіталізацією» 20 000 грн, сплата яких передбачалася п. 2 додаткової угоди наступним чином: 10 000 грн - 26.082021; 10 000 грн - 26.09.2021.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За приписами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, за відсутності доказів укладення між сторонами договору та додаткової угоди від 26.07.2021, які не містять доказів підписання електронним підписом обох сторін, додатково враховуючи відсутність доказів, які б свідчили про виконання умов договору позивачем ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 223, 235, 241, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Громадської організації «Український народний контроль за діджіталізацією» (код ЄДРПОУ 44012759, м.Одеса, вул. Старопортофранківська, буд. 107, кв.21) про стягнення гонорару - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 03 березня 2025 року.

Суддя В.Я.Бондар