Рішення

від 03.03.2025 по справі 338/62/25

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/62/25

03 березня 2025 року Богородчанський районний суд

Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді Решетова В. В.,

з участю секретаря Остапишин І. Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова група"ТАС"" про стягнення суми страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Саюк Н.В. звернувся в суд в інтересах ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про стягнення страхового відшкодування.

Позов обґрунтував тим, що 14 жовтня 2024 року мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Ford Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_1 та MERCEDES-BENZ В 250Е, державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .

Транспортний засіб марки Ford Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_1 застрахований у Страховій групі «Оберіг» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів № 217611123. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ПАТ «Страхова група «ТАС».

Учасники ДТП вирішили скласти Європротокол, у чому безпосередньо допомагали працівники патрульної поліції. Відповідно, протокол у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 не складався.

На місці події водій транспортного засобу MERCEDES-BENZ В 250Е, ОСОБА_2 погодився з тим, що він проявив неуважність та скоїв ДТП, у зв`язку із чим було складено Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол), про що згодом було повідомлено страхові компанії. Європротокол підписаний обома учасниками ДТП, що свідчить про їх згоду з викладеними обставинами в Європротоколі від 14.10.2024 року.

За результатом подання документів на виплату страхового відшкодування до АТ "СГ «ТАС» було заведено справу №24272/46/2024/53 від 15.10.2024, також було отримано рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування за №20375/9124/ТС від 07.11.2024 р., оскільки відповідно до Висновку судового експерта Скорохода К.М. №212/24 від 23.10.2024 встановлено, що: " в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля MERCEDES-BENZ В 250Е, р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 невідповідностей вимогам ПДР України не вбачається, тому його дії не знаходились в причинному зв`язку з виникненням аварійної обстановки та зіткнення з автомобілем Ford Fiesta, р/н НОМЕР_1 , тому цивільно-правова відповідальність водія автомобіля MERCEDES-BENZ В 250Е, державний номерний знак НОМЕР_2 щодо відшкодування шкоди не наступила.

Позивач вважає, що експертиза проведена з порушенням вимог інструкції, оскільки проводилася по фотознімках, встановлення вини не являється компетенцією експерта, тому відмова у виплаті не ґрунтується на законних підставах, а тому, просив суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на користь ОСОБА_1 47 289,16 грн суми страхового відшкодування та судових витрат, які складаються із судового збору та правової допомоги.

Ухвалою від 23.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

07.02.2025р. до суду надійшов відзив представника відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", відповідно до змісту якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказав, що згідно висновку судового експерта №212/24 від 23.10.2024 встановлено, що: " В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля MERCEDES-BENZ В 250Е, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 невідповідностей вимогам ПДР України не вбачається, тому його дії не знаходились в причинному зв`язку з виникненням аварійної обстановки та зіткненням з автомобілем Ford Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_1 ", а тому керуючись п.32.2 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ПАТ «СГ «ТАС» не мало правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування, оскільки не настала цивільно-правова відповідальність страхувальника. Тому, просили в задоволенні позову відмовити за необгрунтованістю.

06.02.2025р. на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач заперечив проти аргументів страхової компанії зазначених у відзиві на позов, оскільки Європротокол являється достатнім доказом, для врегулювання страхового випадку. Страхові компанії не можуть ігнорувати офіційно оформлений документ про ДТП та призначати експертизи без наявних на то підстав. Законодавство не містить норм, які б зобов`язували або дозволяли призначення експертизи після оформлення Європротоколу. Навпаки, оформлення ДТП за Європротоколом є підставою для спрощеного врегулювання страхового випадку без проведення додаткових експертиз. Крім того, вважає що , висновок судового експерта не може бути доказом відсутності вини ОСОБА_2 та підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування. Як встановлено, з матеріалів справи, висновок експерта був складений на підставі заяви АТ «СГ «ТАС» (приватне) та наданих матеріалів страхової справи, а саме: пояснення водіїв стосовно обставин ДТП, копії повідомлення про ДТП, фотографії з місця ДТП, безпосередній огляд експертом пошкодженого в ДТП автомобіля не проводився. Тому, просить позов задоволнити.

Позивач та представник позивача - адвокат Саюк Н.В. в судове засідання не з`явилися. Представник позивача направив на адресу суду заяву, відповідно до якої просить справу розглядати у його відсутність та відсутність його довірителя. Позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився та не повідомив про причини своєї неявки, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання. Згідно направленого на адресу суду відзиву на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоду. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина 2 статті 1187 ЦК України).

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст.ст. 3, 5 цього Закону метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Судом встановлено, що 14.10.2024 0 08-40 год. по вул. Січових Стрільців в селищі Солотвино за участю автомобіля Ford Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керування ОСОБА_1 та автомобіля MERCEDES-BENZ В 250Е, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 сталася дорожньо-транспортна пригода, стосовно якої склався Європротокол та було повідомлено АТ «СГ «ТАС» (справа №24272/46/2024/53 від 15.10.2024).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована Страховою групою «Оберіг» згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №217611123.

Відповідно до поданих заяв та Європротоколу ДТП відбулось з вини ОСОБА_2 , який свою вину визнав.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником автомобіля Ford Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_1 .

АТ «СГ «ТАС» відмовило у виплаті страхового відшкодування позивачу в повному обсязі, обґрунтовуючи це тим, що на підставі отриманих документів та проведеної перевірки судовим експертом, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля MERCEDES-BENZ В 250Е, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , щодо відшкодування матеріальної шкоди за пошкоджений транспортний засіб не наступила, що оформлено листом вих. №20375/9124/ТС від 07.11.2024.

Відповідно до Висновку судового експерта Скороход К. М. № 212/24 від 23.10.2024р. встановлено, що: «В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля Ford Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_1 не відповідали вимогам п. 10.1 ПДР України, і, з технічної точки зору, знаходились в причинному зв`язку з виникненням аварійної обстановки та зіткненням з автомобілем MERCEDES-BENZ В 250Е, державний номерний знак НОМЕР_2 . В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля MERCEDES-BENZ В 250Е, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 невідповідностей вимогам ПДР України не вбачається, тому його дії не знаходились в причинному зв`язку з виникненням аварійної обстановки та зіткненням з автомобілем Ford Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Положеннями п. 33.2 ст.33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення, мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

Європротокол - спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, потім надається страховику та стає підставою для виплати страхового відшкодування потерпілим. Європротокол може заповнюватися як в паперовому вигляді, на спеціальному бланку, так і в електронній формі, з використанням системи «Електронний Європротокол». Таким чином, Європротокол - це спрощена форма оформлення ДТП його учасниками без виклику патрульної поліції, при цьому заповнений бланк Європротоколу є документальним підтвердженням факту ДТП.

Однією із виключних підстав для складання Європротоколу є саме наявність згоди водіїв учасників ДТП щодо обставин її скоєння.

Як убачається з наявного в матеріалах справи повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, останнє складено обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб В, не містить виправлень, у відповідних пунктах зазначено дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема дорожньо-транспортної пригоди, визначені її обставини, а також відсутні будь-які відмітки про наявність з боку сторін зауважень стосовно відомостей, які зазначені у даному повідомленні.

Крім того, сам лише факт складання та підписання обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколу), вказує на наявність у водіїв транспортних засобів згоди щодо обставин участі у ній.

Разом з тим, як зазначено у п. 33.2.Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

У пунктах 61 та 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі №308/3162/15-ц зроблено висновок, що для отримання страхової виплати за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути єдиними доказами вини особи, зокрема, у завданні шкоди майну потерпілого. У примітці до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники ДТП скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону.

Згідно п. 22.1ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 36.1 страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) передбачені п. 37.1 ст. 37 цього Закону, зокрема: 37.1.1. навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону; 37.1.2. вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону); 37.1.3. невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; 37.1.4. неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з пунктом 37.2 рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Нормою ч. 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її заподіяла.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як на єдиний доказ, а саме невстановлення вини ОСОБА_2 у вчиненні ДТП, при відмові від виплати страхового відшкодування позивачу, відповідач посилається на експертне дослідження проведене судовим експертом Скороход К.М. № 212/24 за результатами проведення автотехнічного дослідження по матеріалам страхової справи.

Суд погоджується з представником позивача, що вказаний доказ є неналежним, оскільки він суперечить фактичним обставинам справи.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВС України № 8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах», при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

До того ж, при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на поставлені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Як встановлено, з матеріалів справи, висновок експерта був складений на підставі заяви АТ «СГ «ТАС» (приватне) та наданих матеріалів страхової справи, а саме: пояснення водіїв стосовно обставин ДТП, повідомлення про ДТП від 14.10.2024, фотографії з місця ДТП, безпосередній огляд експертом пошкодженого в ДТП автомобіля не проводився.

Експертиза проведена експертом з порушенням вимог пунктів 2.2. та 3.5 інструкції, відповідно до яких експертиза за фотознімками може бути проведена у виняткових випадках, коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, у той час, як позивач мав можливість представити пошкоджений автомобіль експертові для проведення дослідження, але, ані страхова компанія, ані експерт не звертались до позивача з такою вимогою, так як і не було звернення до іншого учасника ДТП та власника автомобіля.

До суду не надано доказів щодо створення потерпілою особою перешкод у визначенні обставин страхового випадку, характеру та розміру збитків, а також невиконання або неналежне виконання потерпілим своїх обов`язків.

Відповідно до ст. 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється разом з іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 ЦПК України. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Разом з тим, оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу MERCEDES-BENZ В 250Е, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у відповідача, за кермом забезпеченого транспортного засобу була особа, яка визнала свою вину у вказаній дорожньо-транспортній пригоді, то відповідач має виконати свій обов`язок та сплатити на користь потерпілої особи страхове відшкодування.

Отже, суд погоджується з доводами позивача, задовольняє позовні вимоги та стягує з відповідача на його користь страхове відшкодування за спричинену йому матеріальну шкоду саме у розмірі 47 289 грн. 16 коп.

Окрім того, на підставі вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

Щодо вимог позивача, щодо стягнення з відповідача понесених судових витрат на надання правничої допомоги, суд зазначає наступне.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження витрат на правничу допомогу стороною позивача надано: договір №2/2025 про надання правової допомоги від 09.01.2025р., довідка про сплату вартості правничої допомоги в сумі 10000 гривень та акт здачі-прийняття наданих послуг.

Сума гонорару адвоката повинна бути такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціні позову. Для правильного визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09. червня 2020 року у справі №466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Враховуючи те, що позивачем під час розгляду справи поніс витрати на правничу допомогу, то такі витрати підлягають стягненню з відповідача. Разом з тим, суд може зменшити розмір судових витрат, якщо: заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо); суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги тощо); заявлені судові витрати були недоцільні або не обов`язкові (не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів, тощо). На думку суду, стороною позивача завищено розмір судових витрат за надані послуги з правової допомоги.

З огляду на тип справи, відсутність необхідності окремої оплати зустрічей та консультацій, реальний час необхідний на виконання процесуальних дій по підготовці позовної заяви та інших заяв та клопотань до суду, вимога про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню на суму 3000,00 грн., що буде співмірним як зі складністю справи, так і ціною позову.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.12,19,81,133,141,264,265,274,280-282 ЦПК України, суд,ст.ст.22,979,990,993,988,1187,1188,1199 ЦК України, ст. ст.6,,33,34,35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова група"ТАС"" про стягнення суми страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» (код ЄДРПОУ 30115243) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) суму страхового відшкодування у розмірі 47 289 (сорок сім тисяч двісті вісімдесят дев`ять) гривень 16 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» (код ЄДРПОУ 30115243) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 гривень 20 коп. та 3 000 гривень правничої допомоги, загальна сума 4211,20 гривень.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. У разі, якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Решетов