Рішення

від 24.02.2025 по справі 333/2995/17

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/2995/17

Провадження №2/333/678/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Кругліковій А.В.,

при секретарі судового засідання Сметаніної А.А.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька пивна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя у справі № 333/2995/17 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька пивна компанія» до ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька пивна компанія вартість неповернутого майна у розмірі 85 236 грн. 09 коп. та 1 600 грн. судового збору.

Ухвалою від 06.08.2024 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 05.09.2017 року у цивільній справі № 333/2995/17 задоволено. Заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05.09.2017 року у цивільній справі №333/2995/17 скасовано.

Представник позивачав судовезасідання нез`явився,про дату,час тамісце розглядусправи повідомленийналежним чиному відповідностідо нормпроцесуального законодавства.Заявлені позовнівимоги обґрунтованонаступним.15.09.2015року міжТОВ «Запорізькапивна компанія»та фізичноюособою -підприємцем ОСОБА_1 був укладенийдоговір поставкипродукції №ЗПК-2145,на підставіякого позивачзобов`язавсяпоставити продукціювідповідачу,а відповідачзобов`язавсясвоєчасно прийнятицю продукцію,оплатити їївартість наумовах даногодоговору поставкита повернутизворотну тарув строкта наумовах,передбачених цимдоговором.На виконанняумов договорупоставки,згідно видатковоїнакладної №1-00004400від 17.11.2016р.,видаткової накладної№1-00001124від 07.01.2017р.,видаткової накладної№1-00001216від 07.01.2017р.,позивачем булапередана втимчасове користуваннязворотна тара.Також,з метоюпопуляризації,демонстрації,зберігання тареалізації продукції,що виробляється/реалізуєтьсяПАТ «Оболонь»та йогокорпоративними підприємствами,та,яка поставляласявідповідачу за договором поставки,між ТОВ«Запорізька пивнакомпанія» та ОСОБА_1 ,за погодженнямз власникоммайна,що орендується-ПАТ «Оболонь», був укладений договір суборенди майна №18935 3-03035 від 09.10.2015 р.,на підставі якого позивач передав відповідачу у строкове платне користування, а відповідач прийнявторгово-рекламне обладнання,про щосвідчить актприймання-передачімайна,яке буловстановлене заадресою:м. Запоріжжя, пул. Малиновського, 5-в, клуб «Лео Мах». Крім того, 15.09.2015 р. між ТОВ «Запорізька пивна компанія» та ОСОБА_1 був укладений договір №18935 3-03035, на підставі якого позивач передав відповідачу у строкове платне користування, а відповідач прийняв обладнання, про що свідчить акт приймання-передачі майна, яке було встановлене за адресою: АДРЕСА_1 , клуб «Лео Макс». Однак, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим, станом на час звернення до суду, за ОСОБА_1 утворилась заборгованість у сумі 85 236,09 грн.,що становитьвартість неповернутогомайна.На підставівикладеного,позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, 04.11.2024 на адресу суду надійшли письмові пояснення від представника відповідача, в яких останній просить суд застосувати строк позовної давності до спірних правовідносин.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що 15.09.2015 року між ТОВ «Запорізька пивна компанія» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір поставки продукції № ЗПК-2145, за умовами якого ТОВ «Запорізька пивна компанія» зобов`язався поставити продукцію ОСОБА_1 , а останній зобов`язався своєчасно прийняти цю продукцію, оплатити її вартість на умовах даного договору поставки та повернути зворотну тару в строк та на умовах, передбачених цим договором (а.с. 6 7).

Відповідно до пункту 6 розділу І договору поставки, договір вступає в дію з моменту підписання і діє до 31.12.2015 року. Якщо за тридцять календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін письмово не повідомить про своє бажання розірвати цей договір або між сторонами не буде укладений новий договір, останній вважається кожен раз продовженим на наступний календарний рік і на тих самих умовах.

Пунктом 6 розділу II договору поставки встановлений строк повернення зворотної тари відповідачем. Зворотна тара повинна бути повернута відповідачем в термін не більше 20 діб з дня отримання продукції, кеги - в термін не більше: 7 діб - для теплих місяців (квітень - вересень), 14 діб - для прохолодних місяців (жовтень - березень).

При цьому, на відповідача покладається обов`язок забезпечити повне збереження схоронності зворотної тари, що передана йому в тимчасове користування (п. 1 розділу II договору поставки).

Ризик випадкового знищення та (або) пошкодження зворотної тари несе відповідач з моменту її отримання та до моменту її повернення Постачальнику. При пошкодженні, псуванні, втраті або знищенні зворотної тари, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу її заставну ціну з врахуванням податку на додану вартість (п.п. 7, 8 розділу II договору поставки).

Відповідно до п. 3 розділу II договору поставки, заставна ціна на зворотну тару вказується в накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаного вище договору поставки за видатковими накладними від 17.11.2016р. №1-00004400, від 07.01.2017р. №1-00001124 та від 07.01.2017р. №1-00001216 позивачем була передана в тимчасове користування зворотна тара, а саме: кег 30 літрів Оболонь в кількості 4 шт. вартістю 3600 грн. (з ПДВ) за одиницю; балон вуглекислотний Оболонь 20 літрів в кількості 3 шт. вартістю 1600 грн. (з ПДВ) за одиницю; балон вуглекислотний Оболонь 10 літрів в кількості 1 шт. вартістю 1200 грн. (з ПДВ).

Згідно з пунктом 7 розділу 1 Договору поставки, цей договір може бути достроково розірваним за вимогою однієї із сторін, при умові виконання своїх зобов`язань за цим договором. Сторона, що вимагає розірвання цього договору, зобов`язана письмово попередити про це іншу сторону не пізніше ніж за двадцять днів до дати розірвання цього договору.

Пунктом 4 розділу 8 Договору поставки передбачено, що в разі закінчення терміну дії цього договору, відповідач повинен повернути позивачу в термін не більше 15 діб все рекламне та інше обладнання, яке знаходиться в користуванні позивача.

24.02.2017 р. позивачем направлено на адресу ОСОБА_1 лист від 23.02.2017 р. за вих. № 492 про розірвання договору поставки продукції від 15.09.2015 р. №ЗПК-2145 в односторонньому порядку (а.с. 19).

Зазначений лист відповідач отримав - 25.02.2017 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.22).

Разом з тим, як встановлено судом, відповідач свої зобов`язання з повернення зворотної тари не виконав, чим порушив умови договору.

Отже, за відповідачем обліковується заборгованість за вказаним договором поставки в сумі 20400 грн. вартості зворотної тари.

Частиною 1 ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Крім того, судом встановлено, що 15.09.2015 р. між ТОВ «Запорізька пивна компанія» (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди № 18935 3-03035 (а.с. 16 17), на виконання умов якого позивачем передано відповідачу за актом прийому-передачі від 15.09.2015 р. (а.с. 18) майно, а саме: телевізори Tedelex KG40AS620 у кількості 4-х штук на загальну суму 23108 грн. з ПДВ.

Керуючись пунктом 2.7 вказаного договору оренди, представниками ТОВ «Запорізька пивна компанія» було здійснено перевірку цільового використання переданого в оренду майна, в ході якої було виявлено відсутність переданого в оренду майна, про що представниками позивача складено відповідний акт від 20.02.2017 р. (а.с. 23).

Згідно з пунктом 7.4. договору оренди, у разі порушення умов цього договору, орендодавець має право розірвати даний договір в односторонньому порядку, попередивши про це орендаря за 10 календарних днів до запланованого припинення.

Як свідчить лист від 23.02.2017 р. за вих. № 492, позивачем у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору оренди № 18935 3-03035, в односторонньому порядку розірвано договір.

Пунктом 2.3. договору оренди передбачено, що майно повинно бути повернуто орендарем та прийняте орендодавцем протягом 10 (десяти) робочих днів з дати закінчення дії договору (в тому числі дострокового).

У випадку втрати (повного знищення) орендарем майна (окрім випадків, що мають підтвердження актами відповідних органів і які виникли внаслідок дії обставин непереборної сили) або неповернення майна у відповідності з п. 2.3. даного договору, орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю вартість майна, вказану в п. 1.2. даного договору (або в Специфікації), із врахуванням ПДВ, якщо інша сума відшкодування не буде додатково узгоджена між сторонами (пункт 6.2. Договору оренди).

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов`язання з повернення отриманого за договором оренди № 18935 3-03035 майна не виконав, у зв`язку з чим, за останнім обліковується заборгованість в сумі 23108 грн. з ПДВ.

Також,з метоюпопуляризації,демонстрації,зберігання тареалізації продукції,що виробляється/реалізуєтьсяПАТ «Оболонь»та йогокорпоративними підприємствами,та,яка поставляласявідповідачу за Договором поставки,між ТОВ«Запорізька пивнакомпанія» тафізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ,за погодженнямз власникоммайна,що орендується-ПАТ «Оболонь», був укладений договір суборенди майна від 09.10.2015 р. №18935 3-03035 (а.с. 11-12).

Відповідно до ст. 774 ЦК України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1). Строк договорупіднайму неможе перевищуватистроку договорунайму (ч.2). До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (ч. 3).

Вбачається,що навиконання умовдоговору суборендимайна від09.10.2015р.№189353-03035,ТОВ «Запорізькапивна компанія»передано ОСОБА_1 у строковеплатне користування торгово-рекламне обладнання(майно),про щоміж сторонамипідписано актприймання-передачімайна всуборенду,яке буловстановлене заадресою: АДРЕСА_1 , клуб «Лео Мах» та специфікацію (а.с. 13-15).

Пунктом 2.3. договору суборенди передбачено, що майно повинно бути повернуто суборендарем та прийнято Орендарем протягом 10 (десяти) робочих днів з дати закінчення дії договору (в тому числі дострокового).

Відповідно допункту 7.4.2. Договору суборенди, даний договір припиняє свою дію достроково у випадку припиненнядії укладеного між Орендарем та Суборендарем договору купівлі-продажу (договору поставки продукції, що виробляється реалізується виробником та його корпоративними підприємствами. Датою закінчення діїданого договору, в такому випадку, вважатиметься дата припинення дії відповідного договору купівлі-продажу (договору поставки) продукції.

Таким чином, оскільки договір поставки продукції № ЗПК-2145 в односторонньому порядку розірваний позивачем, то договір суборенди майна від 09.10.2015 р. №18935 3-03035 також припинив свою дію.

Відповідно до пункту 6.2. договору суборенди, у випадку неповернення майна відповідно до пункту 2.3. даного договору, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу вартість майна, вказану в пункті 1.2. договору із врахуванням ПДВ, якщо інша сума відшкодування не була додатково узгоджена між сторонами та власником майна.

Матеріали справи свідчать, що відповідач не повернув позивачу майно за договором суборенди на загальну суму 41 728,09 грн. З ПДВ.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України), зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності вище наведеної заборгованості підтверджується наявними в матеріалах цієї справи доказами й не спростований відповідачем.

Доказів погашення вартості неповернутого майна в загальній сумі 85236,09грн.або спростування її розміру ОСОБА_1 суду не надано.

Представник відповідача у письмових поясненнях просить суд застосувати строк позовної давності до спірних правовідносин.

За змістом статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до вимог статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

За загальним правилом, перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (частина перша статті 261 ЦК України).

За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як встановлено вище матеріалами справи, строк виконання зобов`язання за наведеними вище договорами з повернення майна, що було передано у користування настав у відповідача у березні 2017 року, тобто після їх одностороннього розірвання за ініціативою позивача.

Позивач у цій справі звернувся до суду із заявленими вимогами у травні 2017 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для застосування в спірних правовідносинах строку позовної давності, оскільки позовні вимоги заявлені в межах строку її дії. А тому, заява представника відповідача, викладена у письмових поясненнях про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин є необґрунтованою та відхиляється судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 вартості неповернутого майна у розмірі 85 236,09 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 1600 грн. покладається судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 265, 268 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та фактично проживає: АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька пивна компанія (код ЄДРПОУ 37407653, на р/р № НОМЕР_2 в АТ «АБ ТАСкомбанк», м. Київ, МФО 339500) вартість неповернутого майна у розмірі 85 236 (вісімдесят п`ять тисяч двісті тридцять шість) грн. 09 коп. та 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В.Круглікова