Рішення

від 19.02.2025 по справі 448/898/24

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/898/24

Провадження № 2/448/51/25

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

19.02.2025 м.Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді Гіряк С.І.,

за участі секретаря судового засідання Семен І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 )

до

відповідача:ШегинівськоїсільськоїрадиЯворівськогорайонуЛьвівськоїобласті (місцезнаходження: вул. Дружби, 184, с. Шегині, Яворівського району, Львівської області, індекс:81321),

третя особа,яканезаявляєсамостійнихвимогщодопредметаспору: приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович (місцезнаходження: вул.Грушевського, 22, м.Мостиська, Яворівського району, Львівська область, 81300)

вимоги позивача:скасування державної реєстрації та визнання права власності на спадкове майно,

учасники справи не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. Адвокат Сталевич Г.О., яка діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 , звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить:

1.1. скасувати державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_2 на житловий будинок по адресу АДРЕСА_2 з одночасним скасуванням запису про право власності №40679588 про проведену державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 по адресу АДРЕСА_2 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, проведену державним реєстратором Поліщак Марією Василівною, Мостиська міська рада, Львівської області;

1.2. визнати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстровану в с.Мишлятичі, Яворівського району (колишнього Мостиського району), Львівської області, власником житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 76,7 кв.м., житловою площею 54,8 кв.м., допоміжною 21.9 кв.м. в порядку спадкування за законом майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2. В обґрунтування позову покликається на те, що житловий будинок в АДРЕСА_2 відносився до суспільної групи колгоспний двір, членами якого станом на 15.04.1991 була ОСОБА_3 голова домогосподарства.

3. Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати чоловіка позивачки - ОСОБА_3 . На час смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала в с.Мишлятичі, Мостиського району, Львівської області, разом з нею проживали та були зареєстровані: ОСОБА_2 син, ОСОБА_1 невістка, ОСОБА_4 внучка, ОСОБА_5 внук, ОСОБА_6 внук, ОСОБА_7 внука. Зазначає, що після її смерті спадщину прийняв її син (чоловік позивачки) ОСОБА_2 , так як проживав з нею на час відкриття спадщини.

4. Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_2 . На час смерті разом з ним були зареєстровані та проживали: ОСОБА_1 -дружина, ОСОБА_5 син, ОСОБА_2 син. Вказує, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме на: житловий будинок з госпордаськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, яка розташована на території Мишлятицької сільської ради Яворівського району (колишнього Мостиського району), Львівської області площею 0,6251 га, кадастровий номер 4622484900:01:000:0151; приватизовану земельну ділянку площею 1,3945 га; приватизовану земельну ділянку площею 2,3350 га. Зазначає, що за свого життя ОСОБА_2 заповіту не склав та своїм майном не розпорядився.

5. Вказує, що за померлим ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , підставою для державною реєстрації права власності були довідка Шегинівської сільської ради та технічний паспорт.

6. Вказує, що позивачка з метою оформлення спадкових прав після смерті чоловіка звернулась до приватного нотаріуса Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицького Р. С. Разом з тим, нотаріусом було відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину з огляду на те, що: «подані нею документи не відповідають вимогам статті 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки згідно статті 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них. що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подається: виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав. Оскільки у Витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованим Поліщак М.В., державним реєстратором Мостиської міської ради Львівської області 23.02.2021 року за індексним номером витягу: 245499798 підставою виникнення права власності зазначені лише Довідка, видана виконавчим комітетом Шегинівської сільської ради від 18.02.2021 за №98 та технічний паспорт, виданий ФОП ОСОБА_8 17.11.2017 за №680, тобто документи, які не зазначені в переліку ст.31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», які відповідно не можуть бути підставою для реєстрації права власності...». У зв`язку з порушеною процедурою реєс трації права власності на житловий будинок, який відносився до суспільної групи «колгоспний двір», вказує, що приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицьким Р.С. позиваці було роз`яснено, що для реалізації її права на оформлення права власності вказаного житлового будинку їй слід звернутися до суду.

7. Оформити право власності на будинковолодіння в позасудовому порядку позивачці не видається можливим, а тому вона вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

8.Представниквідповідача -Шегинівськоїсільської радиЯворівського районуЛьвівськоїобласті І.Галун26.06.2024 подав заяву, в якій вказав, що Шегинівська сільська рада не заперечує проти позову, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

9. В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, в матеріалах справи наявні повноваження представника, згідно яких його інтереси представляє адвокат Сталевич Г.О. Представниця позивачки адвокатка -Сталевич Г.О. подала заяву, в якій просить розглянути справу без їхньої участі, вказавши, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

10. Представник відповідача Шегинівської сільської ради Львівської області у судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просить справу розглядати без участі представника ради.

11. Третя особа приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати без його присутності.

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України, тому неявка представника відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи без їх участі.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

12.Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено суддю Білоуса Ю.Б.

Ухвалою судді Білоуса Ю.Б. від 22.05.2024 позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Білоуса Ю.Б. від 29.05.2024 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

13. Розпорядженням в.о. керівника апарату Мостиського районного суду Львівської області №5 від 08.07.2024 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу вищевказаної судової справи, призначеного повторний автоматизований розподіл зазначеної справи, в зв`язку із вибуттям судді Білоуса Ю.Б. зі штату Мостиського районного суду Львівської області у відрядження до Личаківського районного суду м.Львова з 01.07.2024 року.

14. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2024 року, головуючим суддею у вказаній справі визначеного суддю Гіряк С.І. Ухвалою від 05.08.2024 вказана цивільна справа прийнята до провадження судді Гіряк С.І.

15. Ухвалою судді Гіряк С.І. від 05.08.2024 позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

16. Ухвалою суду від 23.10.2024 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Обставини справи, встановлені судом

17. Судом встановлено, що житловий будинок в АДРЕСА_2 відносився до суспільної групи колгоспний двір, членами якого з 1986 по 1990 роки були: ОСОБА_3 , 1913 р.н., голова домогосподарства, ОСОБА_2 син, ОСОБА_1 невістка, ОСОБА_4 -онука, ОСОБА_5 - онук, ОСОБА_6 онук, сім`я ОСОБА_2 вибула під господарством (дата та номер не вказано), що підтверджується копією виписки №36 із погосподарської книги №2 по селу Мишлятичі, виданої 13.12.2022 старостою М.Ліпецькою (а.с.33). Станом на 15.04.1991 в вказаному домогосподастві була зареєстрована: ОСОБА_3 , 1913 р.н., голова домогосподарства,що підтверджується копією виписки №36 із погосподарської книги №2 по селу Мишлятичі, виданої 13.12.2022 старостою М.Ліпецькою (а.с.34).

18. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.35).

19. ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на час смерті була зареєстрована та проживала в с. Мишлятичі, Мостиського району, Львівської області, разом з нею були зареєстровані: ОСОБА_2 син, ОСОБА_1 невістка, ОСОБА_4 внучка, ОСОБА_5 внук, ОСОБА_6 внук, ОСОБА_7 внука, що підтверджується довідкою №82 від 19.03.2024, виданою виконавчим комітетом Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області (а.с. 36).

20. Згідно копії свідоцтва про народження НОМЕР_3 батьками ОСОБА_2 були ОСОБА_9 , ОСОБА_3 (а.с. 37).

21. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.18).

22. ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на час смерті був зареєстрований та проживав в с. Мишлятичі, Яворівського району, Львівської області, разом з ним були зареєстровані: ОСОБА_1 дружина, ОСОБА_5 син, ОСОБА_6 син, що підтверджується довідкою №115 від 01.12.2022, виданою виконавчим комітетом Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області (а.с. 23).

23. Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.02.2021 року держаним реєстратором Поліщак М.В. 19.02.2021 за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , підстава державної реєстрації: технічний паспорт серія та номер:680, виданий 17.11.2017, видавник ФОП ОСОБА_8 ; Довідка, серія та номер:98, виданий 18.02.2021, видавник виконавчий комітет Шегинівської сільської ради, номер запису 40679588, підстава внесення запису Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 56754746 від 23.02.2021, ОСОБА_10 , Мостиська міська рада Львівської області, Львівська обл. (а.с.32).

24. Позивачка ОСОБА_1 ,як спадкоємецьза закономмайна чоловіка ОСОБА_2 ,подала 06.12.2022заяву приватномунотаріусу Яворівськогорайонного нотаріальногоокругу Львівськоїобласті ЯксманицькомуР.С.про прийняттяспадщини,на підставіякої булазаведена спадковасправа №368/2022. З даної заяви вбачається, що крім позивачки спадкоємцями є діти померлого: ОСОБА_11 та ОСОБА_2 (а.с. 20). Заяви про відмову від належної їм частки у спадщині матеріали справи не містять.

25. Разом з тим, листом від 29.02.2024 року, нотаріусом Яксманицьким Р.С. було відмовлено позивачці ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у видачі свідоцтва про право на спадщину з огляду на те, що: «подані ними документи не відповідають вимогам статті 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки згідно статті 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подається: виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав. Проте у Витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованим Поліщак М.В., державним реєстратором Мостиської міської ради Львівської області 23.02.2021 року за індексним номером витягу: 245499798 підставою виникнення права власності зазначені лише Довідка, видана виконавчим комітетом Шегинівської сільської ради від 18.02.2021 за №98 та технічний паспорт, виданий ФОП ОСОБА_8 17.11.2017 за №680, тобто документи, які не зазначені в переліку ст.31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та відповідно не можуть бути підставою для реєстрації права власності». Окрім цього нотаріус вказав, що житловий будинок відносився до суспільної групи колгоспний двір, головою якого станом на 01.04.1988 1990 роки була ОСОБА_3 , а членами двору сім`я ОСОБА_2 вибула під господарством (дата та номер господарства не вказано), а згідно Виписки №36 від 13.12.2022 з Погосподарської книги №2 по селу Мишлятичі, виданої старостою М.Ліпецькою станом на 15.04.1991 головою допомогосподарства була ОСОБА_3 (а.с. 31).

26. Оформити право власності на будинковолодіння в позасудовому порядку позивачці не видається можливим, у зв`язку з чим позивачка звернулась до суду із вказаним позовом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

V. Застосоване Судом законодавство

27. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

28. Стаття 41 Конституції Українинаголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

29. Згідно із частиною 1статті 316 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

30. Статтею 319ЦКУкраїни передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

31. Відповідно достатті 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

32. Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

33. Спірні правовідносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані, зокрема,Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»від 01 липня 2004 року, Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868.

34. Відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав. Пунктом 1 ч.1ст 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»передбачено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

35. Згідно з ч.3.ст. 10Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; виконання вимог, визначених статтею 27-2 цього Закону, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості (крім випадків автоматичної реєстрації такого права згідно із законом); наявність факту застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав; наявність дозволу органу опіки та піклування на відмову від права власності на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, власником якого є малолітня дитина або неповнолітня особа, або на внесення такого майна до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії. Органи державноївлади,підприємства,установитаорганізації зобов`язанінепізнішетрьох робочихднівздня отриманнявідповідногозапитудержавного реєстраторабезоплатнонадатизапитувану інформаціювпаперовійта (заможливості)велектроннійформі.Особи,винніупорушенні строкунаданняінформаціїна запитдержавногореєстратора,несутьадміністративнувідповідальність; 4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав. Перелік державних електронних інформаційних ресурсів, які використовуються для проведення реєстраційних дій, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 5)відкриваєта/абозакриваєрозділив Державномуреєстріправ,вноситьдовідкритого розділуабоспеціальногорозділу Державногореєструправвідповідні відомостіпроречовіправа нанерухомемайно,об`єктинезавершеногобудівництва,майбутніоб`єктинерухомості таїхобтяження; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна, об`єкту незавершеного будівництва, майбутньому об`єкту нерухомості у випадках, передбачених цим Законом; 7)виготовляєелектроннікопії документів,поданихупаперовій формі,тарозміщуєїх уреєстраційнійсправів електроннійформіувідповідному розділіДержавногореєструправ (уразіякщотакі копіїнебуливиготовлені підчасприйняттядокументів зазаявамиусфері державноїреєстраціїправ); 8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує реєстраційні справи у паперовій формі; 9-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбаченихЗаконом України"Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

36. Частиною 1ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»передбачено,щодержавнареєстрація правтаїхобтяжень проводитьсявтакомупорядку:1)прийняття/отриманнядокументівдлядержавної реєстраціїправ,формуваннятареєстрація заявивбазіданих заяв; 2)виготовленняелектроннихкопій документів,поданихдлядержавної реєстраціїправ,шляхомсканування(уразіподаннядокументів упаперовійформі)таїхрозміщення уДержавномуреєстріправ; 3)встановленнячерговостірозгляду заяв,зареєстрованихубазі данихзаяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7)формуваннявитягуз Державногореєструправпро проведенудержавнуреєстраціюправ дляподальшоговикористаннязаявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

37. Відповідно до пункту 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень,розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, у тому числі у зв`язку із прийняттям Радою національної безпеки і оборони України та введенням в дію Указом Президента України рішення про застосування санкцій, передбаченихпунктами 1,4,7,16та24-1частини першої статті 4 Закону України Про санкції, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами, обтяженнями речових прав, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, у тому числі у зв`язку із прийняттям Радою національної безпеки і оборони України та введенням в дію Указом Президента України рішення про застосування санкцій, передбаченихпунктами 1,4,7,16та24-1частини першої статті 4 Закону України Про санкції, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, у тому числі у зв`язку із прийняттям Радою національної безпеки і оборони України та введенням в дію Указом Президента України рішення про застосування санкцій, передбаченихпунктами 1,4,7,16та24-1частини першої статті 4 Закону України Про санкції, відмови в державній реєстрації прав, у тому числі у зв`язку із прийняттям Радою національної безпеки і оборони України та введенням в дію Указом Президента України рішення про застосування санкцій, передбаченихпунктами 1,4,7,16та24-1частини першої статті 4 Закону України Про санкції. Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує відомості Державного реєстру прав, зокрема його невід`ємної архівної складової частини, а також Державного земельного кадастру, Реєстру аграрних нот та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав.

38. Відповідно до ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав. Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

39. Щодо колгоспного двору, то він за положеннями Цивільного кодексу Української РСР, визначався як сімейно-трудове об`єднання осіб, всі або частина яких є членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство на присадибній ділянці.

З введеннямудіюз 15квітня1991ЗаконуУкраїни«Провласність» колгоспні двори ліквідовано і питання права власності на майно колишніх колгоспних дворів регулюється нормами ЦК УРСР 1963.

40. Правовий режим власності колгоспного двору, виділ частки з колгоспного двору, його поділ, а також підстави втрати права на частку в майні колгоспного двору визначено статтями 120-126 ЦК УРСР 1963.

Так, згідно зі статтями 120, 123 ЦК УРСР 1963 майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності і розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

41. Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

42. Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

43. Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

44. Зокрема, згідно з положеннямистатті 120 Цивільного кодексу УРСР(1963), що був чинним на час виникнення спірних відносин, колгоспний двір є сімейно-трудовим об`єднанням осіб, які використовують на праві спільної власності майно двору для ведення підсобного господарства та сімейних потреб. Сім`я селянина-колгоспника складає основу колгоспного двору, а належність до неї - одна з умов членства в колгоспному дворі.

45. У пункті 6 постанови ПленумуВерховногоСудуУкраїни від22грудня1995№20«Просудовупрактику усправахзапозовами прозахистправаприватної власності» роз`яснено, що положення статей 17, 18 Закону «Про власність» (697-12) щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цьогодвору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося. Загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990.

46. Виходячи із змістустатті 524 Цивільного кодексу УРСР(1963) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. В свою чергу статтями 1216;1217;1218 Цивільного кодексу України(даліЦК) передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

47. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилисявнаслідок його смерті.

48. Крім того, згідно пункту 23Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 «Про судову практику у справах про спадкування»: «У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження».

49. Положеннями статей 15,16 ЦК,статтею 4 ЦПКпередбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

50. Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (статті 12 і 81);

51. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

52. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

53. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

54. Відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

55. Згідно із ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

56. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

VI. Висновки Суду

Щодо скасування державної реєстрації житлового будинку

57. На підставі наведених правових норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права як скасування державної реєстрації є правильним, адже наявність державної реєстрації спірного житлового будинку за померлим чоловіком ОСОБА_2 створює перешкоди у здійсненні реєстрації права власності позивачки та інших спадкоємців в порядку спадкування, оскільки за померлим ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на житловий будинок що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі документів, які не відповідають вимогам статті 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки згідно статті 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подається: виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав. У Витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованим Поліщак М.В., державним реєстратором Мостиської міської ради Львівської області 23.02.2021 року за індексним номером витягу: 245499798 підставою виникнення права власності зазначені лише Довідка, видана виконавчим комітетом Шегинівської сільської ради від 18.02.2021 за №98 та технічний паспорт, виданий ФОП ОСОБА_8 17.11.2017 за №680, тобто документи, які не зазначені в переліку ст.31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», які відповідно не можуть бути підставою для реєстрації права власності.

58. Як було встановлено в ході судового розгляду нотаріус відмовив позивачці та іншим спадкоємцям у видачі Свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, а саме на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , з огляду на наведені вище обставини, а також те, що житловий будинок відносився до суспільної групи колгоспний двір. Така реєстрація порушує права позивачки та інших спадкоємців, іншим шляхом усунути зазначену розбіжність, крім скасуванням даної реєстрації в судовому порядку, позивачка не має можливості, тому суд приходить до висновку про задоволення позову.

59. Таким чином, суд приходить до висновку, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно, а саме на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 , проведена державним реєстратором Мостиської міської ради Львівської області Поліщак Марією Василівною в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та запис про право власності: 40679588 підлягають скасуванню.

Щодо визнання права власності на житловий будинок

АДРЕСА_3 . У справі, яка розглядається судом встановлено, що позивачка звернулась до суду з позовною вимогою до Шегинівської сільської ради Львівської області про визнання за нею права власності на житловий будинок, який відносився до суспільної групи колгоспний двір та головою якого була ОСОБА_3 , в цілому, зокрема в порядку спадкування після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , оскільки оформити право власності на спірне будинковолодіння в позасудовому порядку позивачці не вдається.

61. Згідно вимог закону, відповідачами у справі про визнання права власності в порядку спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

62. За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

63. За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

64. Відповідно до статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

65. У постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року в справі № 265/6868/16-ц (провадження № 61-34234св18) зроблено висновок про те, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку його відсутності, усунення від права на спадкування, неприйняття ним спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

66. З поданої позивачкою заяви про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2 (а.с.20), листа нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину (а.с. 31) та довідки №115 від 01.12.2022 про зареєстрованих на час смерті ОСОБА_2 осіб (а.с.23) вбачається, що крім позивачки спадкоємцями є діти померлого: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . У заявіпро прийняттяспадщини позивачкасама зазначає,що спадкоємцямипісля смерті ОСОБА_2 є йогодіти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,що свідчитьпро те,щопозивачці буловідомо пронаявність іншихспадкоємців післясмерті чоловіка. Заяви про відмову від належної їм частки у спадщині матеріали справи не містять та позивачем у поданому позові не зазначено.

67. Зазначені обставини переконливо доводять те, що спір щодо спадкового майна після смерті ОСОБА_2 , існує між позивачкою ОСОБА_1 та дітьми спадкоємцями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , оскільки останні як спадкоємці після смерті батька зверталися до нотаріуса та проживали з ним на час смерті, що свідчить про їх дійсний правовий інтерес до спадкового майна. Заяви про відмову від належної їм частки у спадщині матеріали справи не містять.

68. Разом із цим,звертаючись досуду із даним позовом із позовними вимогами про визнання права власності на житловий будинок,зокрема в порядку спадкування після смерті чоловіка сторона позивача визначила відповідачем у справі лише Шегинівську сільську раду Яворівського району Львівської області, як орган місцевого самоврядування, що суперечить вимогам ст. 1223 ЦК України.

69. Пред`явлені у цій справі позивачкою вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та не можуть бути розглянуті судом у спорі, в якому їх не було залучено відповідачем (співвідповідачем), оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд вправі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

70. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не можуть бути позбавлені права при розгляді даного спору захищати свою правову позицію, як відповідачі, заперечувати доводи позову, наводити свої доводи та міркування, доводити законність своїх дій тощо.

71. Без залучення належного кола відповідачів позовні вимоги не можуть бути вирішені, клопотання про її залучення до участі в справі в якості відповідача (співвідповідача) від позивача не надходило.

72. А тому при відсутності належних відповідачів, суд не дає правової оцінки обґрунтованості позовних вимог в цій частині та представленим позивачем доказам, оскільки така оцінка може бути надана судом під час розгляду справи з усіма належними відповідачами.

73. При цьому суд позбавлений права самостійно заміняти неналежного відповідача або залучати співвідповідача, оскільки така ініціатива повинна виходити від позивача, який повинен подати відповідне клопотання.

74. Окрім цього, слід зазначити, що на виконання п.13 ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, представник позивача вказала, що позивач вказала себе єдиним спадкоємцем, оскільки згідно виписки з погосподарської книги №2 станом на 01.04.1988-1990 членами колгоспного двору була лише мати чоловіка ОСОБА_3 , яка і залишилась членом колгоспного двору станом на 15.04.1991.

75. Суд також звертає увагу, що згідно копії свідоцтва про народження НОМЕР_3 батьками ОСОБА_2 (чоловіка позички, який згідно тверджень позивачки прийняв спрадщину після смерті матері) були ОСОБА_9 , ОСОБА_3 (а.с. 37). Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 (а.с.35).

76. З матеріалів справи також вбачаються розбіжності в імені «Степанія»/«Стефанія» голови домогосподарства за адресою АДРЕСА_2 , яке належало до суспільної групи колгоспний двір та право власності на яке просить визнати позивачка.

77. Судом встановлена, наявність розбіжностей у імені особи « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_3 », що свідчить про те, що такі особи є різними. Вказана обставина є юридичним фактом, від якого залежить виникнення права на спадкування.

78. Суд звертає увагу, щовідповідно до частини першої статті 293 ЦПКокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.Виходячи із змісту пункту 5 частини другої статті 293ЦПК Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема і справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

79. Пунктом 2 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудову практикуу справахпро спадкування»№ 7від 30травня 2008року передбачено, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

80. Враховуючи наведені норми, приходжу до переконання, що позивач не надав суду доказів на усунення наявних розбіжностей, які є юридичним фактом від якого залежить виникнення в нього права на спадкування і підлягає встановленню в порядку окремого провадження.

81. Відповідно достатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

82. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи (постанова Верховного Суду від 17 листопада 2021 року в справі № 755/5684/18-ц).

83. В рішенні ЄСПЛ «Суомінен проти Фінляндії» (№ 37801/97, 01.07.2003р. §36) зазначено, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доводів сторін на підтвердження їхніх позицій, - суд зобов`язаний виправдовувати свої дії і наводити обґрунтування своїх рішень.

84. Враховуючи наведене, приходжу до переконання про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині щодо визнання права власності на житловий будинок, з наведених вище мотивів та підстав.

Висновки Суду за результатами розгляду даної справи

85. Відповідно до ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

Судом з`ясовані та відображені обставини, які мають значення для даної справи та вказані висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки.

86. У справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно зі статтею 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява №49684/99; пункт 30). У пункті 31 рішення у справі «Волошин проти України» (№ 15853/08) та пункті 22 рішення у справі «Бацаніна проти росії» (№ 3932/02) зазначено, що принцип рівності сторін вимагає «справедливого балансу між сторонами» і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її.

87. У пункті 25 рішення у справі «Проніна проти України» (№ 63566/00), пункті 13 рішення у справі «Петриченко проти України» (№ 2586/07) та пункті 280 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (№ 42310/04) висловлена позиція, згідно з якою Суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

88. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи («Проніна проти України», № 63566/00 §23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

89. Розглянувшисправу вмежах заявленихпозовних вимог,дослідивши всебічно,повно,безпосередньо таоб`єктивнонаявні усправі докази,оцінив їхналежність,допустимість,достовірність,достатність івзаємний зв`язоку сукупності,з`ясувавшиусі обставинисправи,на якісторони посилалисяяк напідставу своїхвимог ізаперечень,з урахуваннямтого,що завданнямцивільного судочинстває справедливий,неупереджений тасвоєчасний розгляді вирішенняцивільних справз метоюзахисту порушенихабо оспорюванихправ,свобод чиінтересів фізичноїособи,суд дійшоввисновку пронеобхідність частковогозадоволення позовнихвимог,з наведенихвище мотивівта підстав. Матеріали справи не містять наявних обставин, а відповідачем не долучені докази, які б дали право визнати повністю недоведеними позовні вимоги позивача.

90. Суд наголошує, що дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства, позивачка звернулася за захистом своїх майнових прав, керуючись нормами матеріального законодавства та ЦПК України. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду даних справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи, Суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).

91. Крім того, слід звернути увагу, що позивач не позбавлена можливості повторно звернутися з позовом про визнання права власності до належного кола відповідачів та усунувши наявні недоліки.

VII. Судові витрати

92.Виходячи із вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає, що понесені позивачкою судові витрати зі сплати судового збору залишити за нею.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, Суд

У Х В А Л И В :

1.Позов ОСОБА_1 до Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович про скасування державної реєстрації та визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.

2. Скасуватидержавну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 , проведену державним реєстратором Мостиської міської ради Львівської області Поліщак Марією Василівною в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та скасувати запис про право власності: 40679588.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

6. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 03.03.2025.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: Шегинівська сільська рада Яворівського району Львівської області, місцезнаходження: с.Шегині, Яворівського району, Львівської області, індекс:81321; ЄДРПОУ 04371928;

Третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору: приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, місцезнаходження: вул.Грушевського, 22, м.Мостиська, Яворівського району, Львівська обл., індекс: 81300.

Суддя Світлана ГІРЯК