Ухвала

від 03.03.2025 по справі 873/223/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 873/223/21

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В.

перевіривши апеляційну скаргу Асоціації «Союз юридичних компаній України»

на окрему ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025

у справі №873/223/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн плюс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача: ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: ОСОБА_2

за участю: Асоціації «Союз юридичних компаній України»

про примусове виконання обов`язку передати обладнання в натурі та визнання права власності на обладнання

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» арбітражного керуючого Ігнатченка Юрія Васильовича про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз юридичних компаній України» від 03.06.2011 у третейській справі № 3-01/2011. Ухвалено постановити окрему ухвалу.

Окремою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» арбітражного керуючого Ігнатченка Юрія Васильовича про винесення окремої ухвали задоволено частково. Постановлено Окрему ухвалу у справі № 873/223/21 стосовно порушення вимог законодавства, які містять ознаки кримінального правопорушення. Окрему ухвалу у справі №873/223/21 з додатками (копією висновку експерта Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-дослідна служба України» № 1165/11/2024 від 12.11.2024, рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз юридичних компаній України» від 03.06.2011 у третейській справі №3-01/2011 та копією клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» арбітражного керуючого Ігнатченка Юрія Васильовича про винесення окремої ухвали) направлено до Шевченківського управління поліції ГУНП України в м. Києві з метою вирішення питання про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 358 Кримінального Кодексу України, а також Київській міській прокуратурі для організації перевірки обставин, які викладені в ухвалі. Визначено Шевченківському управлінню поліції ГУНП України в м. Києві та Київській міській прокуратурі тридцятиденний строк з дня отримання Окремої ухвали для надання відповіді Північному апеляційному господарському суду про вжиті заходи щодо викладених у Окремій ухвалі обставин. Зобов`язано Шевченківське управління поліції ГУНП України в м. Києві після закінчення кримінального провадження повернути рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз юридичних компаній України» від 03.06.2011 у третейській справі №3-01/2011 до Північного апеляційного господарського суду для долучення до матеріалів справи № 911/3730/16 (911/197/21).

Ухвалою Верховного Суду від 24.02.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Асоціації «Союз юридичних компаній України» на окрему ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у справі №873/223/21, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, яке відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягає касаційному оскарженню.

25.02.2025 через систему «Електронний Суд» до Верховного Суду надійшла апеляційна скарга Асоціації «Союз юридичних компаній України» з доданими до неї матеріалами на окрему ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у справі №873/223/21, в якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження окремої ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025; скасувати оскаржуване судове рішення та відмовити в задоволенні клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн» арбітражного керуючого Ігнатченка Юрія Васильовича про винесення окремої ухвали.

Клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги мотивовано тим, що копію окремої ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 скаржник не отримував, а про її зміст дізнався 30.01.2025 з Єдиного державного реєстру судових рішень. У зв`язку з чим на думку скаржника останнім днем оскарження судового рішення є 19.02.2025 тобто у двадцятиденний строк з моменту коли останній дізнався про зміст окремої ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025. Крім того, Електронний кабінет в підсистемі «Електронний Суд» скаржник зареєстрував лише 18.02.2025. Звернувшись до Верховного Суду з касаційною скаргою на окрему ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025, скаржнику окремою ухвалою Верховного Суду від 24.02.2025 було відмовлено у відкритті касаційного провадження. Ухвалу Верховного Суду від 24.02.2025 було отримано скаржником 25.02.2025 та цього ж дня, подано апеляційну скаргу.

Дані обставини на думку скаржника є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки скаржник добросовісно звернувся вперше з касаційною скаргою на оскаржуване судове рішення.

Верховний Суд перевірив форму і зміст апеляційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.17 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частина 1 ст. 254 ГПК України передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

За змістом частини другої статті 253 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічна норма міститься в частині другій статті 25 зазначеного кодексу.

Таким чином, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди розглядають як суди першої інстанції.

Предметом апеляційного оскарження є окрема ухвала Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 (забезпечено надання загального доступу в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 30.01.2025) тобто останнім днем подання апеляційної скарги є 27.01.2025.

Однак, апеляційну скаргу надіслано до Верховного Суду 25.02.2025, що свідчить про пропуск процесуального строку.

Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суд відзначає, що нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з лише посиланням на дату оприлюдення/ознайомлення із повним текстом оскаржуваного судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, долучивши до нього на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційне оскарження відповідні докази.

Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення, якщо визнає причини пропуску поважними.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Колегія Суддів, вважає зазначені скаржником причини такими, що не доводять об`єктивних перешкод для звернення скаржника з апеляційною скаргою у передбачений законом строк виходячи з наступного.

З 18.10.2023 введено в дію Закон України від 29.06.2023 № 3200-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", зокрема щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (далі - ЄСІТС).

Згідно з приписами частин п`ятої, шостої статті 6 ГПК України:

- суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

- електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІТС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

- процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Тож Асоціація «Союз юридичних компаній України» як юридична особа (код ЄДРПОУ 35034101, зареєстрована 05.04.2007, на час останнього оновлення даних 01.03.2025 має статус юридичної особи) згідно з наведеними приписами ГПК України, зобов`язана була зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) в обов`язковому порядку.

Однак, скаржник Асоціація «Союз юридичних компаній України» зареєструвала електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС лише 18.02.2025, що не заперечується скаржником та зазначається як однією з підстав пропущення строку на апеляційне оскарження.

Вказані обставини свідчать, що можливість подання апеляційної скарги у встановлений строк залежала виключно від волевиявлення та дій самого скаржника.

Крім того, Верховний Суд наголошує, що звернення з касаційною скаргою , яка не відповідала вимогам процесуального законодавства та як наслідок відмова у відкритті касаційного провадження, не є об`єктивною обставиною, що не залежала від волевиявлення особи чи пов`язана з труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою.

Внутрішньо-організаційні питання функціонування юридичної особи носять суб`єктивний характер, та залежать від волі керівника та працівників. Юридична особа повинна виважено підходити до виконання своїх функцій, у тому числі щодо дотримання вимог процесуального законодавства.

Колегія суддів, розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та оцінивши зазначені скаржником причини на предмет їх поважності, дійшла висновку, що такі причини є неповажними.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis рішення у справі «Пономарьов проти України»)

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення Суду у справі "Мушта проти України", no. 8863/06, від 18.11.2010).

Умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

З викладеного вбачається, що у скаржника була можливість скористатися своїм правом на звернення до Верховного Суду в межах строку відповідно до вимог статті 256 Господарського процесуального кодексу України, а пропуск строку на апеляційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, що звернулась із апеляційною скаргою, могла і повинна була уникнути при зверненні до суду Апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, Суд вважає, що підстави наведені у клопотанні Асоціації «Союз юридичних компаній України» про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження окремої ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у справі №873/223/21, слід визнати неповажними.

Згідно з частиною 2 статті 260 ГПК України у разі якщо апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до ч. 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи викладене апеляційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Асоціації «Союз юридичних компаній України» на окрему ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у справі №873/223/21 -залишити без руху.

2.Надати Асоціації «Союз юридичних компаній України» строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: надати докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження або навести інші причини пропуску строку з обгрунтуванням поважності підстав його пропуску.

3.Роз`яснити скаржнику у справі №873/223/21, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Васьковський О.В.

Жуков С.В.