Ухвала

від 02.12.2024 по справі 531/3186/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

2 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 531/3186/23

провадження № 61-15062ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу Карлівської міської ради Полтавської області

на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 20 травня

2024 року, додаткове рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 27 травня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 8 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Карлівської міської ради Полтавської області, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Лип`янка» про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та скасування права власності, скасування рішень державних реєстраторів та визнання недійсним договору оренди,

ВСТАНОВИВ:

8 листопада 2024 року Карлівська міська рада Полтавської області засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 20 травня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 8 жовтня 2024 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу

(далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно

до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду

і вирішення справи.

Касаційна скарга містить клопотання заявника про поновлення строку

на касаційне оскарження судового рішення, мотивоване тим, що Карлівська міська рада Полтавської області копію оскаржуваної постанови отримала

в електронному кабінеті 10 жовтня 2024 року в підсистемі «Електронний суд».

На підтвердження зазначеного надала скріншот електронної поштової скриньки

в підсистемі «Електронний суд».

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень Полтавський апеляційний суд проголосив вступну та резолютивну частину

8 жовтня 2024 року, повний текст судового рішення складений 9 жовтня 2024 року. Тому касаційна скарга, подана 8 листопада 2024 року, є такою, що подана в межах строку на касаційне оскарження, і питання про поновлення цього строку Верховний Суд не вирішує.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення

пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої

статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.

Такий висновок щодо застосування аналогічних норм Господарського процесуального кодексу України викладений у постанові Верховного Суду

від 12 листопада 2020 року у справі № 904/3807/19.

Касаційна скарга Карлівської міської ради Полтавської області не відповідає зазначеним вимогам закону.

Заявник узагальнено посилається на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою.

За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України,

та надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Як встановлено зі змісту касаційної скарги, Карлівська міська рада Полтавської області оскаржує рішення Карлівського районного суду Полтавської області

від 20 травня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 8 жовтня 2024 рокув частині вирішення судом чотирьох позовних вимог немайнового характеру (визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень, скасування права власності, скасування рішень державних реєстраторів, визнання недійсним договору оренди).

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону, чинній на час подання позову, за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073,60 грн).

Тому за подання касаційної скарги заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 8 588,80 грн (1 073,60*4*200%).

До касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 4 294 грн.

Отже заявнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 4 294,80 грн (8 588,80 грн - 4 294 грн), про що надати відповідний документ.

Судовий збір за подання касаційної скарги має бути зараховано за платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених

статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Карлівської міської ради Полтавської області на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 20 травня 2024 року, додаткове рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 27 травня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 8 жовтня 2024 року залишити без руху.

Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Карпенко