Ухвала

від 03.03.2025 по справі 916/1655/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

03 березня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/1655/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «БОГУСЛАВСЬКЕ»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.02.2025 про визнання кредиторських вимог

по справі №916/1655/24

за заявою кредитора: Адвокатського об`єднання «ОКТОПУС»

до боржника: Приватного підприємства «БОГУСЛАВСЬКЕ»

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.08.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство ПП «БОГУСЛАВСЬКЕ», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Бурцеву І. Ю.

До Господарського суду Одеської області надійшла заява Адвокатського об`єднання «ОКТОПУС» з грошовими вимогами до ПП «БОГУСЛАВСЬКЕ» (з врахуванням уточнень) в сумі 7 261 872,52 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.02.2025 визнано вимоги Адвокатського об`єднання «ОКТОПУС» до Приватного підприємства «БОГУСЛАВСЬКЕ» в сумі 7 261 872,52 грн, судовий збір за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство в сумі 30 280,00 грн, судовий збір за подання заяви з кредиторськими вимогами до боржника в сумі 4 844,80 грн.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного підприємства «БОГУСЛАВСЬКЕ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.02.2025 про визнання кредиторських вимог по справі №916/1655/24.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Такі ж положення містяться у статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону. Тобто, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне та касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Так, відповідно до пункту 5 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.

Порядок та строки апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції регулюється розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Частиною першою статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції, зокрема, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (пункт 17).

Згідно із частиною другою статті 254 Господарського процесуального кодексу України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 ГПК України, окремо від рішення суду не допускається.

Відповідно до частини шостої статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, який набрав чинності 21.04.2019, відповідно до пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» якого Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня ведення в дію Кодексу України з процедур банкрутства визнано таким, що втратив чинність.

Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У той же час, у Кодексі України з процедур банкрутства, на відміну від Господарського процесуального кодексу України, не визначено вичерпного переліку ухвал у справі про банкрутство, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, натомість установлено визначальні правила оскарження судових рішень у процедурі банкрутства у статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Частинами першою та другою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини третьої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд зобов`язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду.

Частиною шостою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Кодексу (частина перша статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства).

У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна (частина друга статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства).

Законом України від 20.03.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (набрав чинності з 15.04.2023) частину другу статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства після абзацу першого доповнено новим абзацом, яким визначено, що за результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

У частині другій статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства також визначено, що за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів (частина третя статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства).

Отже, ухвала за результатами розгляду вимог окремого кредитора не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання, в силу прямої вимоги закону.

Подібна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.02.2024 року у справі №914/791/23.

Колегія суддів зазначає, що системне тлумачення пункту 17 статті 255 Господарського процесуального кодексу України, частини першої статті 2, частини другої статті 9, частин другої і третьої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що ухвала суду, постановлена за результатами розгляду вимог окремого кредитора може бути оскаржена в апеляційному порядку лише разом із оскарженням ухвали суду, постановленої за результатами попереднього засідання, в частині конкретних вимог кредиторів.

У рішенні від 27.01.2010 № 3-рп/2010 Конституційний Суд України, надаючи тлумачення припису про те, що заперечення на ухвали, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду, виснував, зокрема, що це положення слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду.

З урахуванням викладеного, нормами чинного Кодексу України з процедур банкрутства встановлено неможливість оскарження ухвали, прийнятої судом за результатами розгляду вимог окремого кредитора, окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.02.2025 визнано кредиторські вимоги Адвокатського об`єднання «ОКТОПУС» до Приватного підприємства «БОГУСЛАВСЬКЕ».

Як вбачається з матеріалів справи та відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, Господарським судом Одеської області ще не було постановлено ухвалу попереднього засідання у справі №916/1655/24, якою визначено розмір та перелік усіх визнаних та відхилених вимог для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів, зокрема й вимог Адвокатського об`єднання «ОКТОПУС».

У даному випадку, Приватним підприємством «БОГУСЛАВСЬКЕ» оскаржено ухвалу Господарського суду Одеської області, прийняту судом за результатами розгляду вимог окремого кредитора.

Разом з тим, зі скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області, прийняту за результатами проведення попереднього засідання у справі №916/1655/24, скаржник до суду апеляційної інстанції не звертався та не міг звернутися, оскільки поки відповідна ухвала не була постановлена судом.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Враховуючи, що Приватним підприємством «БОГУСЛАВСЬКЕ» оскаржується виключно ухвала господарського суду, постановлена за результатами розгляду вимог окремого кредитора, яка відповідно до приписів абзацу другого частини другої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства не може оскаржуватися окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Приватного підприємства «БОГУСЛАВСЬКЕ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.02.2025 про визнання кредиторських вимог по справі №916/1655/24 підлягає поверненню скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що апелянт не позбавлений права оскаржити ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.02.2025 про визнання кредиторських вимог по справі №916/1655/24 разом з ухвалою, постановленою за результатами попереднього засідання.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 255, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Повернути апеляційну скаргу Приватного підприємства «БОГУСЛАВСЬКЕ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.02.2025 про визнання кредиторських вимог по справі №916/1655/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран