Постанова від 28.01.2025 по справі 910/6333/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2025 р. Справа№ 910/6333/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Ганга Д.Г. (поза межами приміщення суду);

від відповідача: Іванов А.В. (в залі суду);

при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024, повний текст рішення складено 08.10.2024

у справі № 910/6333/24 (суддя Гумега О.В.)

за позовом ОСОБА_1

до Громадської організації «ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ»

про визнання недійсним протоколу правління, скасування запису про державну реєстрацію

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації «ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ» (далі - відповідач, ВФКСУ або Федерація) з вимогами про визнання недійсним Протоколу правління Громадської організації «Всеукраїнська федерація кінного спорту України» від 15.02.2024, скасування запису про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/6333/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що судом на підставі наданих учасниками спору доказів у їх сукупності встановлено відсутність обставин, з яким закон пов`язує визнання недійсними рішень, прийнятих на Засіданні Правління 15.02.2024 під головуванням Президента Федерації. При цьому судом не встановлено, а позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами, що спірними рішеннями (по всім питанням порядку денного) було порушено права та інтереси позивача. Таким чином, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині визнання недійсним Протоколу правління Громадської організації "Всеукраїнська федерація кінного спорту України" від 15.02.2024, за підписом Головуючого ОСОБА_2 та Секретаря - ОСОБА_5. Судом у даній справі встановлено, що обраний позивачами спосіб захисту порушених прав та/або інтересів (про визнання недійсним протоколу засідання Правління) не узгоджується (не передбачено) з частиною другою статті 20 Господарського кодексу України, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 173 ГПК України похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). З огляду на похідний характер вимоги про скасування запису про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу від 14.03.2024 за № 1000741070034059330 щодо ГО "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" від позовної вимоги про визнання недійсним Протоколу правління Громадської організації "Всеукраїнська федерація кінного спорту України" від 15.02.2024, за підписом Головуючого ОСОБА_2 та Секретаря - ОСОБА_5, у задоволенні якої відмовлено, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача про скасування запису про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу від 14.03.2024 за № 1000741070034059330.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/6333/24, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить відкрити апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою; додати справу та відомості про представника апелянта у підсистему «Електронний СУД». Проводити усі судові засідання з апеляційного перегляду оскаржуваного рішення для представника апелянта у режимі відеоконференції поза межами суду. Викликати до суду під час апеляційного перегляду та допитати свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , нотаріально засвідчені заяви яких наявні у матеріалах справи; рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/6333/24 скасувати, та ухвалити нове, яким у повному обсязі задовольнити позовні вимоги позивача; розподілити судові витрати.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку скаржника, суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання позивача про виклик та допит свідка, за наявності у справі суперечливих доказів та наявності протилежних показань свідка ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; закриваючи 23.09.2024 підготовче засідання суд першої інстанції не надав представнику Позивача часу та можливості скористатися своїм правом та змінити предмет позову, чим обмежив його право, передбачене статтею 46 ГПК України; закриваючи 23.09.2024 підготовче засідання суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні усного клопотання представника позивача про оголошення 5 хвилинної перерви для узгодження із позивачем, який перебуває за кордоном, позиції щодо того чи підтримує він надалі позов чи бажає залишити його без розгляду чи відмовитись від нього представнику позивача часу та можливості скористатися своїм правом та змінити предмет позову, чим обмежив його право, передбачене статтею 46 ГПК України; судом першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, в порушення вимог ст. 75, 79, 86, 236 і 238 Господарського процесуального кодексу України не надано належної оцінки доказам Позивача та прийшов до помилкових висновків про те, що встановлено відсутність обставин, з яким закон пов`язує визнання недійсними рішень, прийнятих на Засіданні Правління 15.02.2024 під головуванням Президента Федерації, а саме:

- суд безпідставно відхилив доводи позивача про порушення п. 5.9.5 Статуту при організації проведення Засідання Правління Федерації 15.02.2024 (під головуванням Президента Федерації), оскільки Генеральний секретар не організовував підготовку цього Засідання Правління, обмежившись тим, що Статут не визначав обов`язкової письмової форми доручення, а також тим, що позивач перебував за кордоном;

- суд безпідставно відхилив доводи позивача про те, що члени Правління Федерації запрошувались на Засідання Правління Федерації 15.02.2024 (під головуванням Президента Федерації) вибірково, що порушувало їх право на участь у засіданні Правління; У цій частині суд помилково встановив, що Президент Федерації ОСОБА_2., діючи відповідно до положень п. 5.5.3 Статуту, направив усім членам Правління Повідомлення про скликання засідання Правління від 25.01.2024 (далі - Повідомлення від 25.01.2024) (а.с. 62 т. 1), оскільки не звернув уваги, на те, що наявне у матеріалах справи листування електронною поштою відбувалось від імені невідомої особи - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а не з офіційної адреси Федерації чи Президента ОСОБА_2.; Суд також помилково встановив, що матеріали справи містять докази направлення Повідомлення від 25.01.2024 членам Правління, у тому числі Генеральному секретарю Федерації ОСОБА_1., зокрема, засобами поштового зв`язку (а.с. 13-16 т. 2), оскільки з наданих відповідачем поштових квитанцій вбачається, що поштою Повідомлення направлялось лише 8 із 14 членів Правління, серед яких прізвище ОСОБА_1 відсутнє;

- суд безпідставно відхилив твердження позивача про те, що порядок денний Засідання Правління Федерації 15.02.2024 не відповідав порядку денному, що був визначений Президентом Федерації ОСОБА_2. у його Повідомленні від 25.01.2024;

- суд безпідставно відхилив твердження позивача про відсутність у Правління права на дострокове припинення повноважень Генерального Секретаря саме у зв`язку з порушенням етики, чого не було передбачено Статутом;

- суд безпідставно відхилив твердження позивача про відсутність кворуму на Засіданні Правління Федерації 15.02.2024 (під головуванням Президента Федерації), передбаченого п. 5.9.1. Статуту, а саме відсутність членів Правління ОСОБА_7 та ОСОБА_3; У цій частині суд порушив принцип вірогідності доказів, та за наявності сукупності викриваючих доказів (підписів членів Правління ОСОБА_7 та ОСОБА_3 на у Протоколі та реєстрі засідання Правління саме під Головуванням ОСОБА_1.; відеозаписів повного засідання Правління саме під Головуванням ОСОБА_1., де присутні ОСОБА_7 та ОСОБА_3; нотаріальної заяви ОСОБА_3 та заяви ОСОБА_7 з ЕЦП щодо того, що вони не брали участь у засіданні Правління під Головуванням ОСОБА_2.; факту того, що ОСОБА_7 та ОСОБА_3 не голосували за жодне питання та не давали жодних реплік у засіданні Правління під Головуванням ОСОБА_2., а також не підписували такого Протоколу та реєстру присутніх) прийшов до неправильного висновку про те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_3 були присутні на оскаржуваному судовому засіданні, адже із сукупності у справі доказів насправді вбачалось, що членів Правління ОСОБА_7 та ОСОБА_3 скоріш не було на засідання Правління ОСОБА_2 , аніж вони були;

- суд не звернув уваги на твердження позивача про існування кількох редакцій Протоколів одного ж і того Засідання Правління 15.02.2024 під головуванням Президента Федерації;

- судом безпідставно взято до уваги не належний доказ наказ Міністерства юстиції України № 1301/7 від 06.05.2024 про відмову в задоволені скарги ОСОБА_1 від 19.03.2024, який жодним чином не спростовував позовних вимог Позивача, а лише свідчив про дотримання відповідачем процедури реєстрації змін у реєстрі юридичних осіб, на підставі оскаржуваного Протоколу, який фактично був підроблений та містив неправдиві відомості про членів, що брали участь у засіданні (зокрема про ОСОБА_7 та ОСОБА_3);

- суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що позивач обрав неправильний спосіб захисту, та не звернув уваги на те, що зі змісту позовної заяви вбачалось, що позивач оскаржував саме рішення Правління, оформлене відповідним Протоколом. У цій частині суд допустив надмірний формалізм, чим позбавив позивача права на справедливий судовий розгляд.

Скаржник, враховуючи принципи уникнення надмірного формалізму, суд знає закони та беручи до уваги зміст позовної заяви позивача, вважає, що предметом спору (незважаючи на формулювання прохальної частини) вже таки було Рішення Громадської організації «Всеукраїнська федерація кінного спорту України» (ідентифікаційний код юридичної особи: 14277461), оформлене Протоколом Правління від 15.02.2024 р., за підписом Головуючого ОСОБА_2, та Секретаря - ОСОБА_5, а тому суд І інстанції протиправно відмовив у позові з підстав обрання неналежного способу захисту, позбавивши таким чином позивача права на доступ до правосуддя та справедливий судовий розгляд.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що Статутом Федерації не визначено форму доручення Президента Генеральному секретарю, не встановлено, що це доручення обов`язково повинно мати письмовий вигляд, а від так отримав повідомлення Позивач повинен був забезпечити його організацію. Пункт 5.9.5 Статуту покладав на Генерального секретаря певні функціональні обов`язки, але це не означає, якщо Генеральний секретар відмовляється здійснювати організацію засідання, то це неможливо зробити взагалі та не може бути зроблено будь-яким іншим працівником, членом Федерації. В чому порушення, якщо Генеральний секретар фактично саботував роботу ГО «ВФКС» - не зрозуміло. Всі члени Правління були заздалегідь проінформовані про засідання Правління на 15.02.2024 за вимогою Президента. Вважаємо, що суд першої інстанції правильно встановив, що Статут Федерації не встановлює певну процедуру, порядок скликання засідань Правління, строки надсилання повідомлень, строки для зміни порядку денного, тощо. Тому твердження позивача про порушення «встановленої процедури» не є належним чином обґрунтованими.

Відповідач зазначає про те, що ОСОБА_1 знав про заплановане засідання (що безпосередньо він і підтверджує) Правління 15.02.2024 за ініціативою Президента і дізнався він не випадково. В матеріалах справи знаходиться скрін-шот повідомлення, яке було направлене всім членам Правління та повторно наголошено про проведення такого засідання. В даному повідомленні зазначена електронна адреса Позивача - parkhomchuk.m@icloud.com. І після цього, замість того, щоб організувати таке засідання, або як мінімум, задати питання Президенту, Генеральний секретар ініціює «своє» з іншим порядком денним та без можливості фізичної участі (офлайн), але ж на ту ж саму дату і на такий саме час, більш того, таке засідання ініційоване ним лише за 1 день.

Всього в даному засіданні приймало участь 8 з 14 членів Правління, що є більшістю для визначення кворуму. До відзиву додаються заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які фактично є заявами свідків де вони стверджують, що ОСОБА_7 , ОСОБА_3 були присутні на засіданні під головуванням Президента, мали проблеми з відеосигналом і не приймали участь в голосуванні, але постійно мали підключений статус до Zoom-конференції. Що також було підтверджено заявою свідка ОСОБА_2 . Вважаємо, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що надані Позивачем докази спростовують того, що ОСОБА_7 та ОСОБА_3 не могли прийняти участь у засіданні Правління 15.02.2024 під головуванням Президента.

На думку відповідача, позивач, хоче акцентувати увагу суду на тому, що на його засіданні був кворум, присутні в тому числі ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , а таким чином засідання під головуванням ОСОБА_2 є неправомочним. Але не звертає уваги, що надані ним же докази не спростовують прийняття участі ОСОБА_7 та ОСОБА_3 в засіданні Правління 15.02.2024 під головуванням ОСОБА_2 . Окрім цього, покази свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 підтверджується відеозаписом засідання ОСОБА_1 : - відеозапис не дає достеменно встановити, що ОСОБА_7 , ОСОБА_3 не брали участь також в іншому засіданні Правління; і ОСОБА_7 , і ОСОБА_3 мали проблеми з відеозв`язком - чітко видно, що в основному дані особи приймають участь без відеозображення.

Відповідач вказує на те, що з аналізу позовної заяви видно, що позивач намагався визнати недійсним саме протокол (як документ) засідання Правління від 15.02.2024 під головуванням ОСОБА_2 . При цьому, протокол Правління не є актом ненормативного характеру у розумінні ст. 20 ГК України, з огляду на те, що він не має обов`язкового характеру та виданий органом юридичної особи, а не державним органом чи органом місцевого самоврядування. Обраний Позивачем спосіб захисту цивільного права, як визнання недійсним протоколу засідання Правління, не відповідає вимогам встановленим чинним законодавством і, зокрема, ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України.

Щодо порушення процесуальних норм права, а саме не надання позивачу змінити предмет позову, оголосити перерву в засіданні, тощо, відповідач звертає увагу на те, що під час судового засідання 12.08.2024, представник Позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на те, що ним буде подаватись заява про зміну предмету позову, пов`язану з відміною декількох реєстраційних дій, здійснених відповідно до протоколу засідання Правління під головуванням ОСОБА_2. Суд надав таку можливість і оголосив перерву до 09.09.2024. Але замість заяви про зміну предмету позову, саме в день засідання 09.09.2024 (майже через місяць) Позивач подав заяву про об`єднання справ. На нашу думку це й було фактично зловживання процесуальними правами з боку позивача, направленими на затягування розгляду справи. Крім того, в матеріалах справи знаходиться копія ордеру виписаного адвокатом Гангою Д.Г., представником позивача, в якому зазначається про відсутність обмежень повноважень адвоката. Згідно з нормами ст. 61 ГПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки, тому відповідач вважає, що всі клопотання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви заявлялись з метою затягнути судовий процес.

Також відповідач звертає увагу на те, що позивач (він це не заперечує) взагалі не є членом ГО «ВФКС», а у постанові ОП КГС ВС від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 зазначено про те, що порушенням розуміється такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Відсутність порушеного або оспорюваного права є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу № 910/6333/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/6333/24 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду:

- докази сплати судового збору у розмірі 7 267,20 грн;

- докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі - Громадській організації «ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ».

18.11.2024 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано платіжну інструкцію № 0906-3267-9531-0036 від 17.11.2024, що свідчить про сплату судового збору у розмірі 7 267,20 грн та докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі - Громадській організації «ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/6333/24. Призначено справу № 910/6333/24 до розгляду у судовому засіданні 17.12.2024 о 10 год. 00 хв. в приміщенні Північного апеляційного господарського суду (м. Київ, вул. Шолуденка, 1, літера А, зал судового засідання № 5) в режимі відеоконференції.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2024, у зв`язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці з 09.12.2024, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного розподілу справи між суддями від 05.12.2024, для розгляду справи № 910/6333/24 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2024 прийнято справу № 910/6333/24 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В.

16.12.2024 відповідачем подано клопотання про визнання причини строку на подання доказів поважними та поновити цей строк, долучити до матеріалів справи копію повідомлення про підозру від 03.12.2024 ОСОБА_1 .

У запереченні на клопотання, поданому до суду 16.12.2024, позивач вказав на те, що дане повідомлення навіть не існувало на момент прийняття оскаржуваного рішення відповідачем, і не покладалося в основу оскаржуваного рішення, що так бажає продемонструвати відповідач, крім того, дане повідомлення про підозру не є доказом винуватості ОСОБА_1 і жодним чином не впливає на факт незаконності оскаржуваного Протоколу Правління, створеного шляхом внесення до нього неправдивих відомостей.

Колегія суддів апеляційної інстанції, розглянувши подане клопотання у судовому засіданні 17.12.2024, дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/6333/24 датоване 07.10.2024.

Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у т.ч. апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19.

Також слід зазначити, що така обставина (тобто відсутність доказів як таких на момент розгляду спору судом першої інстанції) взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України не залежно від причин неподання таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

Колегія суддів апеляційної інстанції у судовому засіданні 17.12.2024 зазначила про те, що у апеляційній скарзі міститься клопотання про виклик до суду під час апеляційного перегляду та допит свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , нотаріально засвідчені заяви яких наявні у матеріалах справи.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення викладеного у апеляційній скарзі клопотання про виклик та допит свідків.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки суд викликає свідків для безпосереднього допиту в суді лише в окремих випадках і здійснює дослідження показань свідків згідно з їх вільними письмовими поясненнями, викладеними в заявах, водночас, позивачем не обґрунтовано необхідності виклику свідків та їх безпосереднього допиту, враховуючи наявність у матеріалах справи відповідних заяв.

На підставі ст. 202, 216 ГПК України, у судовому засіданні оголошено перерву до 28.01.2025 о 10:15 в режимі відеоконференції.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, систематичні оголошення сигналу повітряної тривоги, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/6333/24 розглядалась протягом розумного строку.

Явка учасників у судове засідання та позиція учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні 28.01.2025 підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/6333/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у повному обсязі задовольнити позовні вимоги позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.01.2025 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/6333/24 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача з такими вимогами (в редакції уточненої позовної заяви, доданої до заяви про усунення недоліків позовної заяви)

- визнати недійсним Протокол правління Громадської організації «Всеукраїнська федерація кінного спорту України» від 15.02.2024, за підписом Головуючого ОСОБА_2 та Секретаря - ОСОБА_5 (далі - Протокол від 15.02.2024);

- скасувати запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу від 14.03.2024 за № 1000741070034059330, яким державним реєстратором Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Агафоновою О.С., вчинено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме: Зміна відомостей про членів керівних органів громадського формування; Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, щодо Громадської організації «ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 14277461) (далі - реєстрація № 1000741070034059330).

Спір у даній справі виник з корпоративних відносин між юридичною особою (ГО «ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ») та її учасником (членом) ОСОБА_1 , відповідно є господарсько-правовим і підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

ОСОБА_1 у позові зазначив, що є членом ГО «ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ» (далі - ВФКСУ або Федерація). Крім того, ОСОБА_1 було обрано Генеральним секретарем Федерації, що підтверджується Протоколом Засідання Правління ГО «ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ» від 01.10.2020, та відповідно до п. 5.9.1 п. 5.9 Статуту Федерації термін його повноважень закінчувався 01.10.2024.

15.02.2024 об 11 год. 00 хв. за київським часом, у режимі відеоконференції (за згодою Генерального секретаря) відбулось засідання Правління Федерації, на якому були присутні більше половини членів Правління (8 членів з 14), а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 . Дане засідання проводилось під головуванням Генерального секретаря ВФКСУ ОСОБА_1., Секретар - Вербова О.В. На даному засіданні, як зазначив позивач, не вирішувалось питання про припинення повноважень Генерального секретаря, що підтверджується Протоколом Засідання Правління ГО «ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ» від 15.02.2024 з реєстром всіх присутніх осіб (а.с. 32-44 т. 1) та відеозаписом даного засідання.

У подальшому, з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.03.2024 (а.с. 45-52 т. 1), позивачу стало відомо, що 14.03.2024 10:05:54 за № 1000741070034059330 державним реєстратором Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Агафоновою О.С. вчинено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ГО «ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ», а саме: Зміна відомостей про членів керівних органів громадського формування; Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи.

Наведеною реєстраційною дією державним реєстратором Агафоновою О.С., на підставі заяви ОСОБА_15 від 05.03.2024 про проведення у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» (а.с. 224-228 т. 1) та долученого до наведеної заяви Протоколу Засідання Правління ГО «ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ» від 15.02.2024, за підписом Головуючого - Президента Федерації ОСОБА_2., Секретаря - ОСОБА_5., (а.с. 233-252 т. 1) було змінено у Єдиному державному реєстрі такі відомості стосовно юридичної особи ГО «ВСЕУКРАЇНСЬКАФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ»:

- членів керівних органів громадського формування, а саме: змінено прізвище члена Правління ОСОБА_13 з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_14 »;

- керівника юридичної особи, а саме: Генерального секретаря ОСОБА_1 змінено на ОСОБА_15.

Відповідно до змісту поданого 05.03.2024 на державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Протоколу Засідання Правління ГО «ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ» від 15.02.2024, за підписом Головуючого - ОСОБА_2., Секретаря ОСОБА_5., серед іншого, Правлінням Федерації вирішено:

- по п`ятому питанню порядку денного вирішили: «припинити повноваження Генерального секретаря Федерації кінного спорту України ОСОБА_1, у зв`язку з порушенням етики»;

- по шостому питанню порядку денного вирішили: «керуючись п. 5.9.1. Статуту ВФКСУ призначити на посаду Генерального Секретаря Федерації кінного спорту України ОСОБА_15 терміном на 4 роки. Привести інформацію про члена Правління ОСОБА_13., відомості щодо якої містяться в Єдиному державному реєстрі та інших інформаційних системах, у відповідність, у зв`язку зі зміною прізвища (на ОСОБА_12.)».

З наведеного Протоколу (за підписом Головуючого - ОСОБА_2., Секретаря ОСОБА_5.) вбачається, що на Засіданні Правління ГО «ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ» були присутні: ОСОБА_2 - Президент; ОСОБА_5 - член Правління; ОСОБА_16 - член Правління; ОСОБА_6 - член Правління; ОСОБА_18 - член Правління; ОСОБА_17 - член Правління; ОСОБА_7 - член Правління; ОСОБА_3 - член Правління, запрошені особи без права голосу: ОСОБА_15 .

У Протоколі (за підписом Головуючого - ОСОБА_2., Секретаря ОСОБА_5.) зазначено, що Президент Федерації кінного спорту України ОСОБА_2 повідомив, що відповідно до п. 5.5.4. Статуту засідання Правління вважається правомочним якщо в ньому бере участь більше половини членів Правління. Засідання Правління є правомочним, має право приймати рішення по всім питанням порядку денного відповідно до вимог Статуту. Реєстр осіб, які брали участь у цьому засіданні є додатком до цього протоколу.

Згідно з Протоколом (за підписом Головуючого - ОСОБА_2., Секретаря ОСОБА_5.), окрім іншого, припинено повноваження ОСОБА_1 (позивача), як керівника Федерації, та змінено його, як керівника Федерації, на ОСОБА_15.

Позивач вважає справжнім та правомочним Засідання Правління Федерації, яке було проведене 15.02.2024 об 11 год. під головуванням Генерального Секретаря ОСОБА_1., тоді як Засідання Правління Федерації, проведене у цей же день та час під головуванням Президента Федерації ОСОБА_2. та за участі інших членів Правління Федерації, а саме: ОСОБА_18, Бутенко Олексій Миколайович, ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , ОСОБА_17 , позивач вважає таким, що не мало кворуму (більше половини членів Правління).

Позивач вважає, що Протокол Засідання Правління Федерації від 15.02.2024, за підписом Головуючого - ОСОБА_2., Секретаря ОСОБА_5., містить неправдиві відомості, а також суперечить вимогам Статуту Федерації, оскільки:

1) організація проведення Засідання Правління 15.02.2024 відбулась із порушенням п. 5.9.5 Статуту ВФКСУ, так як Генеральний секретар не організовував підготовку цього засідання Правління;

2) члени Правління Федерації запрошувались на дане засідання Правління вибірково, що порушувало їх право на участь у засіданні Правління;

3) порядок денний Засідання Правління не відповідав порядку денному, що був визначений Президентом Федерації ОСОБА_2. у його Повідомленні про скликання Засідання Правління Федерації від 25.01.2024;

4) Статутом Федерації не передбачено право Правління достроково припиняти повноваження Генерального Секретаря, особливо з підстав порушення етики;

5) Засідання Правління Федерації 15.02.2024 було неправомочним та не мало кворуму, передбаченого п. 5.9.1. Статуту, оскільки у цьому засіданні насправді не брали участь члени Правління ОСОБА_7. та ОСОБА_3., у Протоколі було зазначено неправдиві відомості про начебто участь ОСОБА_7. та ОСОБА_3.;

6) у об`єктивній реальності існує кілька редакцій Протоколів одного ж і того Засідання Правління 15.02.2024 під Головуванням Президента Федерації ОСОБА_2., однак відрізняються порядком денним, змістом та вирішеними питаннями.

У зв`язку з наведеним, позивач просить суд визнати недійсним Протокол Засідання Правління Федерації від 15.02.2024, за підписом Головуючого - ОСОБА_2. та Секретаря ОСОБА_5.

Позивач також вважає, що оскільки саме на підставі такого протиправного протоколу було вчинено реєстраційні дії та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу від 14.03.2024 за № 1000741070034059330, то скасування такого запису буде належним та ефективним способом захисту прав позивача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив позовні вимоги у повному обсязі як необгрунтовані, а також зазначив, що позивачем не правильно обрано спосіб захисту його порушеного права, оскільки безпосередньо протокол Засідання Правління від 15.02.2024 під головуванням Президента Федерації не може бути визнаний недійсним.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 96-1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом.

Це положення закону є загальним для усіх видів юридичних осіб будь-якої організаційно-правової форми, що можуть бути створеними та діяти за законодавством України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.

Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань визначено Законом України «Про громадські об`єднання».

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 1 Закону України «Про громадські об`єднання» громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про громадські об`єднання» дія цього Закону поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань в Україні.

Громадське об`єднання, яке має намір здійснювати діяльність із статусом юридичної особи або без такого статусу, підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (ч. 8 ст. 9 Закону України «Про громадські об`єднання»).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про громадські об`єднання» Статут громадського об`єднання має містити відомості, зокрема про:

3) порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об`єднанні, права та обов`язки його членів (учасників);

4) повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об`єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об`єднання, та її заміни (для громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи);

5) періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об`єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв`язку.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 23.03.2023 у справі № 911/196/21, громадське об`єднання (громадська організація) є одним з різновидів юридичної особи, створеної шляхом об`єднання осіб, які мають право участі у ньому (у ній). Члени громадського об`єднання (громадської організації) мають право брати участь в управлінні товариством, обирати та бути обраними до органів управління.

ГО «ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ» є всеукраїнською громадською організацією фізкультурно-спортивного напрямку зі статусом юридичної особи, яка об`єднує спортсменів, тренерів, суддів, інших фахівців з кінного спорту, а також любителів кінного спорту в досягненні мети та завдань, передбачених Статутом Федерації, діяльність якої регламентована Статутом Федерації, нова редакція якого затверджена позачерговою Конференцією ГО «ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ» 13.12.2016 (далі - Статут).

Пунктом 2.2 Статуту визначено, що Федерація діє на підставі законодавства, цього Статуту та принципів Міжнародної Федерації кінного спорту Європейської федерації кінного спорту, Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA) (п. 1.2 Статуту). Федерація є неприбутковою організацією (п. 2.2 Статуту).

Відповідно до положень Статуту:

- вищим керівним органом Федерації є Конференція (п. 5.2);

- виконавчо-керівним органом в період між Конференцією є Правління Федерації у складі 14 осіб, очолюване Президентом, а за його відсутності - Генеральним секретарем (п. 5.5.1 п. 5.5);

- Президент Федерації є вищою посадовою особою, яка обирається та відкликається Конференцією Федерації (п. 5.7.1 п. 5.7);

- Генеральний секретар призначається Правлінням із членів Федерації на засіданні Правління терміном на 4 роки та є керівником Федерації (п. 5.9.1 п. 5.9).

Згідно з Протоколом Звітно-виборчої Конференції ГО «ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ» від 28.09.2020, Президентом Федерації обрано ОСОБА_2 (а.с. 26-29 т. 1).

Згідно з Протоколом Засідання Правління ГО «ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ» від 01.10.2020, Генеральним секретарем Федерації обрано (призначено) ОСОБА_1 (а.с. 30-31 т. 1).

Відповідно до усталеної практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - КГС ВС), рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин (постанови КГС ВС від 28.08.2019 у справі № 921/283/18, від 31.10.2019 у справі № 910/14724/18).

Порядок скликання та проведення загальних зборів учасників юридичної особи визначений законодавством України, за положеннями якого учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею.

Права члена юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При цьому позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами членів рішень, оскільки вплив члена на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника (акціонера, члена) юридичної особи рішенням загальних зборів.

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставою для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах; відсутність протоколу загальних зборів.

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера, члена) юридичної особи. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову (відповідна правова позиція викладена у постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 923/567/17, від 17.07.2018 у справі № 916/2386/17, від 24.10.2018 у справі № 925/973/17, від 24.10.2018 у справі № 925/644/17).

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що предметом спору у даній справі є наявність або відсутність підстав для визнання недійсним Протоколу Засідання Правління ГО «ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ» від 15.02.2024, за підписом Головуючого ОСОБА_2 та Секретаря - ОСОБА_5 (далі - Протокол від 15.02.2024).

Дослідивши Протокол від 15.02.2024 (а.с. 233-252 т. 1) в редакції, на підставі якої державним реєстратором Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Агафоновою О.С. вчинено державну реєстрацію від 14.03.2024, № 1000741070034059330 змін до відомостей про юридичну особу ГО «ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ», а саме: Зміна відомостей про членів керівних органів громадського формування; Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Засідання Правління Федерації, скликане Президентом Федерації ОСОБА_2. та призначене на 15.02.2024 о 11:00 год., із дотриманням порядку його скликання та проведення, визначеного Статутом.

Відповідно до п. 5.5.1 Статуту виконавчо-керівним органом Федерації в період між Конференцією є Правління Федерації у складі 14 осіб, очолюване Президентом, а за його відсутності - Генеральним секретарем.

Згідно з п. 5.5.3 Статуту засідання Правління Федерації проводиться один раз у квартал, а при необхідності - частіше, на вимогу 1/3 складу Правління, або Президента Федерації, або Генерального секретаря.

Тобто, суб`єктами скликання засідання Правління Федерації Статутом визначено: 1/3 складу Правління, або Президента Федерації, або Генерального секретаря.

Згідно з п. 5.9 Статуту Генеральний секретар:

- організовує та забезпечує виконання рішень Конференцій, Правління, доручень Президента Федерації (п. 5.9.3);

- організовує підготовку засідань Правління та Конференцій (п. 5.9.5).

Твердження позивача про порушення п. 5.9.5 Статуту при організації проведення Засідання Правління Федерації 15.02.2024 (під головуванням Президента Федерації), оскільки Генеральний секретар не організовував підготовку цього Засідання Правління, оцінюються колегією суддів апеляційної інстанції критично, оскільки Президентом Федерації ОСОБА_2., відповідно до положень п. 5.5.3 Статуту, направлено усім членам Правління Повідомлення про скликання засідання Правління від 25.01.2024 (а.с. 62 т. 1), згідно із яким, повідомлено, що засідання Правління відбудеться 15 лютого 2024 року о 11:00 год. (по Київському часу - UTC+2) за адресою м. Київ, вул. Русанівська набережна, 12, також повідомлено, що у разі перебування члена Правління Федерації за межами території України участь у засіданні може бути забезпечена в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «Zoom».

Зазначене Повідомлення від 25.01.2024 містило проєкт порядку денного засідання Правління 15.02.2024 та зазначення про те, що до дати проведення засідання члени Правління Федерації на підставі попередньо поданої письмової заяви на адресу: м. Київ, вул. Русанівська набережна, 12, будуть мати можливість ознайомитись з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного, за вказаною адресою. Матеріали справи містять докази направлення Повідомлення від 25.01.2024 членам Правління, у тому числі Генеральному секретарю Федерації ОСОБА_1., зокрема, засобами поштового зв`язку (а.с. 13-16 т. 2). Крім того, безпосередня участь членів Правління у такому засіданні (згідно Реєстру осіб, які брали участь в засіданні (а.с. 251 т. 1) підтверджує, що повідомлення членів Правління про таке засідання було здійснене Президентом Федерації належним чином та у розумний строк.

Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, Статутом Федерації не визначено форму доручення Президента Генеральному секретарю щодо організації підготовки засідань Правління, зокрема, не встановлено обов`язкову письмову форму такого доручення. Водночас, враховуючи положення п. 5.9.3 Статуту, якими на Генерального секретаря покладено повноваження щодо організації та забезпечення виконання доручень Президента Федерації, та положення п. 5.9.5 Статуту, якими на Генерального секретаря покладено повноваження щодо організації підготовки засідань Правління, підставним є висновок, що отримавши від Президента Федерації, який є вищою посадовою особою Федерації, Повідомлення про скликання засідання Правління від 25.01.2024, позивач, як Генеральний секретар Федерації, повинен був забезпечити організацію засідання Правління, яке скликав Президент Федерації.

Слід зазначити, що Статутом Федерації також не встановлено певну процедуру, порядок скликання засідання Правління, форму та строки надсилання повідомлень, строки зміни порядку денного засідання Правління, тощо.

Водночас, стверджуючи, що позивач не організовував проведення Засідання Правління Федерації 15.02.2024 (під головуванням Президента Федерації), обґрунтованим є висновок, що саме позивачем не дотримано положень п. 5.9.5 Статуту, крім того, після повномасштабного вторгнення російських військ на територію України, позивач виїхав за межі України та станом на даний час не повертався до України, що не заперечується останнім.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до Статуту Федерації, а саме п. 5.7.3, головує на засіданнях Правління саме Президент Федерації.

Повідомлення про скликання засідання Правління від 25.01.2024 було направлене членам Правління, у тому числі Генеральному секретарю Федерації ОСОБА_1., зокрема, засобами поштового зв`язку (а.с. 13-16 т. 2). Крім того, безпосередня участь членів Правління у такому засіданні (згідно Реєстру осіб, які брали участь в засіданні (а.с. 251 т. 1)) підтверджує, що повідомлення членів Правління про таке засідання було здійснене Президентом Федерації належним чином та у розумний строк.

Зазначене спростовує доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі, про те, що члени Правління Федерації запрошувались на Засідання Правління Федерації 15.02.2024 (під головуванням Президента Федерації) вибірково, чим порушено їх право на участь у засіданні Правління.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до п. 5.5.4 Статуту, Засідання Правління Федерації 15.02.2024 (під головуванням Президента Федерації) було правомочним, оскільки у ньому брало участь більше половини членів Правління (8 з 14 членів Правління), що підтверджується Реєстром осіб, які брали участь в засіданні (а.с. 251 т. 1).

Враховуючи те, що Статут Федерації не містить обов`язкових умов щодо прийняття порядку денного, його доповнення та/або зміни, не встановлює строків на такі дії, тощо, доводи позивача про те, що порядок денний Засідання Правління Федерації 15.02.2024 не відповідав порядку денному, що був визначений Президентом Федерації ОСОБА_2. у його Повідомленні про скликання Засідання Правління Федерації від 25.01.2024, оскільки у питанні шостому порядку денного, окрім питання про обрання нового керівника Федерації, було також вирішено: «привести інформацію про члена Правління ОСОБА_13., відомості щодо якої містяться в Єдиному державному реєстрі та інших інформаційних системах, у відповідність, у зв`язку зі зміною прізвища (на ОСОБА_12.)», чого не стояло на порядку денному, який був запропонований Президентом Федерації ОСОБА_2. у його Повідомленні про скликання засідання Правління Федерації від 25.01.2024, оцінюються колегією суддів апеляційної інстанції критично, водночас, з оскаржуваного протоколу вбачається, що перед початком засідання Правління 15.02.2024 під головуванням Президента Федерації, останній поставив на голосування затвердити порядок денний (1. Про обрання секретаря засідання Правління Федерації кінного спорту України та уповноважити Головуючого та Секретаря засідання Правління підписати даний Протокол. 2. Про фінансовий Звіт Ревізійної Комісії за 2023 рік. 3. Про розгляд бюджету Федерації кінного спорту України на 2024 рік. 4. Про Звіт Комісії стосовно перевірки діяльності Благодійного фонду Федерації кінного спорту України (The Ukrainian Equestrian Charity Foundation (UECF). 5. Про припинення повноважень Генерального секретаря Федерації кінного спорту України у зв`язку з порушенням етики. 6. Про обрання Генерального секретаря Федерації кінного спорту України. Розгляд питання щодо приведення у відповідність відомостей щодо члена Правління ОСОБА_13. 7. Про створення відокремлених підрозділів, призначення або продовження повноважень керівників відокремлених підрозділів. 8. Про призначення особи, яка має право представляти Всеукраїнську Федерацію кінного спорту України для здійснення реєстраційних дій. 9. Різне.) та більшість членів Правління за це проголосувало.

Відповідно до п. 5.9.1 Статуту Генеральний секретар призначається Правлінням із членів Федерації на засіданні Правління терміном на 4 роки та є керівником Федерації.

Згідно з п. 5.6.14 Статуту Правління призначає Генерального секретаря та затверджує голів Департаментів.

Перелік повноважень Правління визначено у п. 5.6.1 - 5.6.16 п. 5.6 Статуту. Зокрема, відповідно до положень п. 5.6.1, 5.6.2, 5.6.9 Статуту Правління має такі повноваження, як забезпечення виконання завдань і функцій, визначених Статутом Федерації, рішень Конференції; визначає напрями поточної діяльності Федерації; визначає організаційну структуру та затверджує штатний розклад структурних підрозділів Федерації. Як вбачається зі змісту повноважень Правління (п. 5.6.1 - 5.6.16 п. 5.6 Статуту), Статут не містить заборони Правлінню вирішувати питання про дострокове припинення повноважень Генерального Секретаря та не відносить вирішення цього питання виключно до повноважень вищого керівного органу Федерації - Конференції.

Відповідно до приписів ст. 99 ЦК України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень. Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути «правління», «дирекція» тощо.

Враховуючи викладене, доводи позивача про те, що у Правління Федерації відсутнє право на дострокове припинення повноважень Генерального Секретаря, є безпідставними.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції враховує те, що із матеріалів справи вбачається, що після повномасштабного вторгнення російських військ на територію України ОСОБА_1 на території Бельгії засновував благодійний фонд з співзвучною назві відповідача назвою Ukranian Equestrian Charity Foundation та, в подальшому, ОСОБА_1 , на бланках Федерації, за підписом Генерального секретаря скерував листи до зарубіжних приватних компаній, організацій-членів Міжнародної федерації кінного спорту (FEI) з метою отримання грошової допомоги в адресу благодійного фонду. Вказані обставини досліджуються в рамках кримінального провадження № 12024100070000223, відомості щодо якого внесено до ЄРДР

Також позивач зазначає про відсутність кворуму на Засіданні Правління Федерації 15.02.2024 (під головуванням Президента Федерації), передбаченого п. 5.9.1. Статуту.

Відповідно до п. 5.5.1 Статуту виконавчо-керівним органом Федерації в період між Конференцією є Правління Федерації у складі 14 осіб, очолюване Президентом, а за його відсутності - Генеральним секретарем.

Відповідно до п. 5.5.4 Статуту засідання вважається правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини членів Правління.

Пунктом 5.12 Статуту передбачено, що голосування шляхом використання засобів зв`язку на засіданнях Правління та Ревізійної комісії допускається лише за попередньою згодою Президента або Генерального секретаря.

Колегія суддів апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що враховуючи положення п. 5.5.4 Статуту, Засідання Правління Федерації 15.02.2024 (під головуванням Президента Федерації) було правомочним, оскільки у ньому брало участь більше половини членів Правління (8 з 14 членів Правління), що підтверджується Реєстром осіб, які брали участь в засіданні (а.с. 251 т. 1), при цьому, передбачена пунктом 5.12 Статуту можливість голосування шляхом використання засобів зв`язку на засіданнях Правління та призначення Генеральним Секретарем ОСОБА_1. засідання Правління на 15.02.2024 о 11:00 год. (тобто на ту саму дату та на той самий час, що і призначене Президентом Федерації засідання Правління), свідчать про можливість прийняття участі членами Правління (зокрема, ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , про яких зазначав позивач) одночасно в двох засіданнях Правління - і під головуванням Генерального Секретаря, і під головуванням Президента Федерації. Той факт, що члени Правління ОСОБА_7 та ОСОБА_3 не приймали участь у голосуванні на Засіданні Правління Федерації 15.02.2024 під головуванням Президента Федерації, не спростовує сам факт їх присутності та участі у цьому засіданні.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції враховує те, що відповідно до Протоколу від 15.02.2024 (під головуванням Генерального Секретаря ВФКСУ ОСОБА_1.), вирішено зачекати 10 хвилин (з 11 год 00 хв. до 11 год 10 хв) для надання можливості всім охочим членам правління долучитись до засідання, а об 11 год 10 хв, розпочати засідання.

Колегія суддів апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що наявні в матеріалах справи заяви свідків з приводу участі ОСОБА_7 та ОСОБА_3 у різних засіданнях Правління є суперечливими, водночас, подані відповідачем докази в частині доведення обставин присутності членів Правління ОСОБА_7 та ОСОБА_3 на Засіданні Правління Федерації 15.02.2024 під головуванням Президента Федерації, є більш вірогідними, ніж докази, подані позивачем в обгрунтування заперечення присутності цих членів Правління на Засіданні Правління Федерації 15.02.2024 під головуванням Президента Федерації.

Доводи позивача про наявність відеозапису, на підтвердження того, що члени Правління ОСОБА_7 та ОСОБА_3 приймали участь у засіданні Правління Федерації 15.02.2024 під головуванням Генерального секретаря, оцінюються колегією суддів апеляційної інстанції критично, враховуючи передбачена пунктом 5.12 Статуту можливість голосування шляхом використання засобів зв`язку на засіданнях Правління та те, що із відеозапису неможливо встановити всі можливі дії учасника засідання, що не може спростувати факт участі членів Правління ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , у той же час 15.02.2024, у засіданні Правління Федерації під головуванням Президента Федерації.

Враховуючи викладене, доводи позивача про відсутність кворуму на Засіданні Правління Федерації 15.02.2024 (під головуванням Президента Федерації), є безпідставними.

У березні 2024 позивач ( ОСОБА_1 ) звертався до Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції зі скаргою щодо скасування реєстраційної дії 1000741070034059330 вчиненої державним реєстратором Агафоновою О.С. 14.03.2024 (скарга № СК-1746-24). Скарга містила зазначення обставин, аналогічних зазначеним позивачем у даному позові, з яким позивач звернувся до Господарського суду міста Києва.

За результатами розгляду вищенаведеної скарги ОСОБА_1 , Центральна колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції відповідно до Висновку від 08.04.2024 рекомендувала відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що реєстраційна дія 1000741070034059330 проведена державним реєстратором Агафоновою О.С. щодо ГО «ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ» відповідає законодавству у сфері реєстрації.

06.05.2024 було видано наказ Міністерства юстиції України № 1301/7 про відмову в задоволені скарги ОСОБА_1 від 19.03.2024.

Доводи позивача про існування кількох редакцій Протоколів одного ж і того Засідання Правління 15.02.2024 під головуванням Президента Федерації також є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до сталої судової практики у судовому порядку недійсним може бути визнане саме рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) юридичної особи, а не протокол загальних зборів, оскільки протокол є документом, який фіксує лише факт прийняття рішення загальними зборами і не є актом в розумінні статті 20 Господарського кодексу України.

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17).

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (пункти 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Отже, відсутність у позивача того права чи законного інтересу, про який він стверджує, як і обрання неналежного способу захисту є підставою для відмови у позові.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 54), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76), від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (провадження № 12-1 Згс22, пункт 127).

Таким чином, обраний позивачами спосіб захисту порушених прав та/або інтересів (про визнання недійсним протоколу засідання Правління) не узгоджується (не передбачено) з частиною другою статті 20 Господарського кодексу України, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.06.2021 у справі №910/2478/20, від 06.09.2023 у справі № 910/1942/22.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині визнання недійсним Протоколу правління Громадської організації «Всеукраїнська федерація кінного спорту України» від 15.02.2024, за підписом Головуючого ОСОБА_2 та Секретаря - ОСОБА_5.

З огляду на похідний характер вимоги про скасування запису про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу від 14.03.2024 за № 1000741070034059330 щодо ГО «ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ» від позовної вимоги про визнання недійсним Протоколу правління Громадської організації «Всеукраїнська федерація кінного спорту України» від 15.02.2024, за підписом Головуючого ОСОБА_2 та Секретаря - ОСОБА_5, у задоволенні якої відмовлено, у задоволенні вимоги позивача про скасування запису про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу від 14.03.2024 за № 1000741070034059330 також належить відмовити.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на відсутність обставин, з яким закон пов`язує визнання недійсними рішень, прийнятих на Засіданні Правління 15.02.2024 під головуванням Президента Федерації, позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами, що спірними рішеннями (по всім питанням порядку денного) було порушено права та інтереси позивача, те, що обраний позивачами спосіб захисту порушених прав та/або інтересів (про визнання недійсним протоколу засідання Правління) не узгоджується (не передбачено) з частиною другою статті 20 Господарського кодексу України, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/6333/24, відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Враховуючи наявне у матеріалах справи листування, позивач, як і інші члени Правління, був обізнаним із призначеним на 15.02.2024 засіданням Правління Федерації (під головуванням ОСОБА_2.).

Стверджуючи про наявність кількох редакцій Протоколів одного ж і того Засідання Правління 15.02.2024 під головуванням Президента Федерації, скаржником не надано відповідних доказів.

Позивач, звертаючись до господарського суду з цим позовом, заявив вимогу саме про визнання недійсним Протоколу правління Громадської організації «Всеукраїнська федерація кінного спорту України» від 15.02.2024, за підписом Головуючого ОСОБА_2 та Секретаря - ОСОБА_5, що є неналежним способом захисту порушених на думку позивача його прав та інтересів, і такий спосіб захисту порушених прав та/або інтересів не узгоджується (не передбачено) ні з частиною другою статті 20 Господарського кодексу України, ні ст. 15,16 ЦК України.

Як вбачається із наявного у матеріалах справи копії ордеру виписаного адвокатом Гангою Д.Г., представником позивача, в якому зазначається про відсутність обмежень повноважень адвоката, водночас, згідно з нормами ст. 61 ГПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки, у зв`язку із чим, колегія суддів апеляційної інстанції критично оцінює доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі, про те, що суд першої інстанції не надав представнику позивача часу та можливості скористатися своїм правом та змінити предмет позову, чим обмежив його право, передбачене статтею 46 ГПК України, а закриваючи 23.09.2024 підготовче засідання судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у задоволенні усного клопотання представника позивача про оголошення 5 хвилинної перерви для узгодження із позивачем, який перебуває за кордоном, позиції щодо того чи підтримує він надалі позов чи бажає залишити його без розгляду чи відмовитись від нього представнику позивача часу та можливості скористатися своїм правом та змінити предмет позову, чим обмежено його право.

Скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/6333/24 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/6333/24 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/6333/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/6333/24 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу 910/6333/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова підписана 27.02.2025.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім