Ухвала

від 27.02.2025 по справі 225/3518/17

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 225/3518/17 провадження № 1-в/632/1/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року м. Златопіль

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді Журавель О.О., за участю секретаря судового засідання Самарської А.В., прокурора Коваленка Ю.В., захисника Дмітрієвої Л.М. (у режимі відео конференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання ДУ «Первомайська виправна колонія (№ 117)» про приведення вироків щодо засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Торецьк Донецької області, до засудження проживав за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 (далі за текстом Закон № 3886-ІХ), -

В С Т А Н О В И В:

ДУ «Первомайська виправна колонія (№ 117)» звернулась до Первомайського міськрайонного суду Харківської області з поданням про приведення вироків щодо засудженого ОСОБА_1 , у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 (далі за текстом Закон № 3886-ІХ).

В обґрунтуванняклопотання ДУ«Первомайська виправнаколонія (№117)» посилаєтьсяна те,що Законом№ 3886-ІХвчинення таємноговикрадення чужогомайна (крадіжки),в сумідо двохнеоподатковуваних мінімумівдоходів громадянвіднесено доадміністративних правопорушеньта відповіднодекриміналізовано,у зв`язкуз чимпросить засудженого ОСОБА_1 у зв`язкуз усуненнямкараності вчиненихним діянь звільнити від покарання за ч. 2 ст. 185 КК України за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 06 квітня 2018 року та за ч. 3 ст. 185 КК України за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 16 листопада 2017 року.

Представник адміністрації ДУ «Первомайська ВК (№ 117)» надав суду заяву про проведення судового розгляду без його участі, на задоволенні подання наполягає.

Засуджений ОСОБА_1 надіслав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, просив подання задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення подання не заперечував.

Захисник у судовому засіданні вважала, що, у зв`язку з усуненням караності вчинених засудженим діянь, ОСОБА_1 на підставі ч. 2 ст. 74 КК України необхідно звільнити від призначеного покарання за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 09 серпня 2017 року за ч. 1 ст. 185 КК України, за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 16 листопада 2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України, за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 06 квітня 2018 року, що змінений в частині призначеного покарання Апеляційним судом Донецької області від 14 червня 2018 року за ч. 3 ст. 185 КК України.

Згідно із ч. 5 ст. 539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Дослідивши матеріали особової справи та подання, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.

09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».

Відповідно до вказаного Закону № 3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями частини 1 статті 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина 6 статті 3 КК України).

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.

В постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 зроблено висновок, що Закон України № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.

Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі.

У ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.

Згідно з вимогами п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ та підпункту 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України, розмір податкової соціальної пільги складає 50відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.

Таким чином, розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи необхідно визначати станом на 01 січня поточного року в якому було вчинено кримінальні правопорушення.

Судовим розглядомвстановлено,що вирокомДзержинського міськогосуду Донецькоїобласті від09серпня 2017року ОСОБА_1 засуджено зач.1ст.185КК Українидо 01року позбавленняволі,за ч.2ст.185КК Українидо 02років позбавленняволі,за ч.3ст.185КК Українидо 03років позбавленняволі.Відповідно доч.1ст.70КК Україниза сукупністюзлочинів шляхомчасткового складанняпризначених покараньпризначено остаточнепокарання у виді03років 06місяців позбавленняволі.

Зазначений вирок набрав законної сили 08 вересня 2017 року.

Станом на 01 січня 2016 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1378 грн., станом на 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1600 грн.

Даним вироком ОСОБА_1 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень:

- крадіжки (ч. 1 ст. 185 КК України), що мала місце у липні 2016 року (більш точну дату вчинення не встановлено), чим завдано матеріальної шкоди на суму 500 грн., що станом на день вчинення крадіжки складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-крадіжки (ч.2ст.185КК України),що маламісце улипні 2016року (більшточну датувчинення невстановлено),чим завдано матеріальноїшкоди насуму 2900грн., щостаном надень вчиненнякрадіжки складаєсуму більшудвох неоподатковуванихмінімумів доходівгромадян;

крадіжки (ч. 2 ст. 185 КК України), що мала місце у липні 2016 року (більш точну дату вчинення не встановлено), чим завдано матеріальної шкоди на суму 500 грн., що станом на день вчинення крадіжки складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- крадіжки (ч. 2 ст. 185 КК України), що мала місце у липні-серпні 2016 року (більш точну дату вчинення не встановлено), чим завдано матеріальної шкоди на суму 480 грн., що станом на день вчинення крадіжки складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-крадіжки (ч.2ст.185КК України),що маламісце усічні 2017року (більшточну датувчинення невстановлено),чим завдано матеріальної шкодина суму14714грн.40коп.грн.,що станомна деньвчинення крадіжкискладає сумубільшу двохнеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян;

-крадіжки (ч.2ст.185КК України),що маламісце 18січня 2017року,чим завдано матеріальної шкодина суму390грн., що станом на день вчинення крадіжки складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-крадіжки (ч.3ст.185КК України),що маламісце 03лютого 2017року,чим завдано матеріальної шкодина суму2500грн., що станомна деньвчинення крадіжкискладає сумубільшу двохнеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян;

-крадіжки (ч.2ст.185КК України),що маламісце 07лютого 2017року,чим завдано матеріальної шкодина суму560грн., що станом на день вчинення крадіжки складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-крадіжки (ч.2ст.185КК України),що маламісце 09лютого 2017року,чим завдано матеріальної шкодина суму800грн., що станом на день вчинення крадіжки складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-крадіжки (ч.2ст.185КК України),що маламісце 09лютого 2017року,чим завдано матеріальної шкодина суму300грн., що станом на день вчинення крадіжки складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

-крадіжки (ч.3ст.185КК України),що маламісце 17лютого 2017року,чим завдано матеріальної шкодина суму340грн., що станом на день вчинення крадіжки складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 16 листопада 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 02 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України до 03 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у виді 03 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 09 серпня 2017 року, та, остаточно призначено покарання у виді 03 років 07 місяців позбавлення волі.

Вирок набрав законної сили 16 грудня 2017 року.

Станом на 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1600 грн.

Даним вироком ОСОБА_1 засуджений за вчинення кримінальних правопорушень:

-крадіжки(ч.2ст.185КК України),що маламісце 05квітня 2017року,чим завдано матеріальноїшкоди насуму 4204грн.80коп.,що станомна деньвчинення крадіжкискладає сумубільшу двохнеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян;

- крадіжки (ч. 3 ст. 185 КК України), що мала місце у період з 06 по 10 квітня 2017 року, чим завдано матеріальної шкоди на суму 670 грн., що станом на день вчинення крадіжки складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

-крадіжки (ч.3ст.185КК України),що маламісце уперіод з06по 10квітня 2017року,чим завдано матеріальної шкодина суму220грн., що станом на день вчинення крадіжки складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 06 квітня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 02 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України до 03 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 115 КК України до 07 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань призначено покарання у виді 08 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 09 серпня 2017 року, остаточно призначено покарання у виді 09 років позбавлення волі. Зараховано в строк покарання за цим вироком покарання частково відбуте за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 09 серпня 2017 року. Зараховано в строк відбування покарання за цим вироком строк попереднього ув`язнення за період з 24 квітня 2017 року по 20 червня 2017 року, включно, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року по 04 квітня 2018 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 14 червня 2018 року вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 06 квітня 2018 року щодо ОСОБА_1 змінено в частині призначеного покарання. ОСОБА_1 вважається засудженим за ч. 2 ст. 185 КК України до 02 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України до 03 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 115 КК України до 07 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначено покарання у виді 08 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та попереднім вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 16 листопада 2017 року призначено покарання у виді 09 років позбавлення волі. У строк покарання за цим вироком зарахувати покарання, відбуте частково за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 16 листопада 2017 року.

Вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 06 квітня 2018 року набрав законної сили 14 червня 2018 року.

Станом на 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1600 грн.

Даним вироком ОСОБА_1 засуджений за вчинення кримінальних правопорушень- крадіжок:

Крадіжки (ч. 3 ст. 185 КК України), що мала місце наприкінці січня 2017 року, чим завдано матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_2 на суму 375 грн., що станом на день вчинення крадіжки складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крадіжки (ч.3ст.185КК України),що маламісце напочатку лютого2017року,чим завдано матеріальної шкодина суму630грн., чим завдано матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_2 що станом на день вчинення крадіжки складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крадіжки (ч.2ст.185КК України),що маламісце напочатку квітня2017року,чим завданоматеріальної шкодина суму2796грн.94коп.,що станомна деньвчинення крадіжкискладає сумубільшу двохнеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян;

Крадіжки (ч.2ст.185КК України),що маламісце напочатку квітня2017року,чим завдано матеріальноїшкоди насуму 1486грн.92коп.; що станом на день вчинення крадіжки складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

-умисного вбивства (за ч. 1 ст. 115 КК України).

Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).

Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка), зокрема, із проникненням настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.

Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Водночас, суд звертає увагу, що розглядаючи клопотання, подане в порядку статті 537 КПК України, суд позбавлений можливості скасовувати або змінювати вирок, який набрав законної сили, зокрема змінювати кваліфікацію діянь або виключати з мотивувальної частини вироку посилання на епізоди крадіжки, чи призначати інше покарання з урахуванням того, що була усунута караність епізодів, які входили у повторність тотожних кримінальних правопорушень.

Отже,щодо застосуванняположень ЗаконуУкраїни №3886-IXвід 18липня 2024року додіянь,за вчиненняяких засуджено ОСОБА_1 за вироками Дзержинського міськогосуду Донецькоїобласті від09серпня 2017року, Дзержинського міського суду Донецької області від 16 листопада 2017 року, Дзержинського міського суду Донецької області від 06 квітня 2018 року, суд доходить таких висновків.

Вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 06 квітня 2018 року, що змінений в частині призначеного покарання Апеляційним судом Донецької області від 14 червня 2018 року, ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 02 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України до 03 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 115 КК України до 07 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань визначено покарання у виді 08 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та попереднім вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 16 листопада 2017 року призначено покарання у виді 09 років позбавлення волі.

Діяння, за вчинення яких засуджено ОСОБА_1 за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 06 квітня 2018 року, що змінений в частині призначеного покарання Апеляційним судом Донецької області від 14 червня 2018 року за ч. 3 ст. 185 КК України (епізод крадіжки із проникненням щодо епізодів, яким завдано шкоду потерпілій ОСОБА_2 на суму 375 грн. та 630 грн.), наразі не може вважатися кримінально караними правопорушенням, оскільки вартість майна, за викрадення якого останній засуджений, не перевищує граничної вартості майна, за викрадення яких наразі передбачено саме кримінальну відповідальність - 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, а відтак, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України засудженого від призначеного покарання за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 06 квітня 2018 року, що змінений в частині призначеного покарання Апеляційним судом Донецької області від 14 червня 2018 року за ч. 3 ст. 185 КК України необхідно звільнити.

Водночас,застосування положеньЗакону №3886-IXвід 18липня 2024року допокарання зацим вирокомсуду зач.2ст.185КК Україниє неможливим,оскільки вонобуло призначеноза двомаепізодами,один ізяких залишаєтьсякримінально караним,за епізодомзавдано матеріальноїшкоди насуму 2796грн.94коп., тобто перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого наразі передбачено саме кримінальну відповідальність - 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що унеможливлює застосування положень Закону № 3886-IX від 18 липня 2024 року до покарання за цим вироком суду за ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім того, за вказаним вироком ОСОБА_1 також засуджено за ч. 1 ст.115 КК України, яке є кримінально-караним діянням.

Отже, призначене ОСОБА_1 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч.1 ст.70 КК України залишається не зміним.

Остаточне покарання ОСОБА_1 визначено на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та попереднім вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 16 листопада 2017 року.

Вироком Дзержинськогоміського судуДонецької областівід 16листопада 2017року, ОСОБА_1 засуджено зач.2ст.185КК Українидо 02років позбавленняволі,за ч.3ст.185КК Українидо 03років позбавленняволі.На підставіч.1ст.70КК Українишляхом поглинанняменш суворогопокарання більшсуворим призначенопокарання увиді 03років позбавленняволі.Відповідно доч.4ст.70КК України,за сукупністюзлочинів,шляхом частковогоскладання приєднаноневідбуту частинупокарання запопереднім вирокомДзержинського міськогосуду Донецькоїобласті від09серпня 2017року,та,остаточно призначено покаранняу виді03років 07 місяців позбавлення волі.

Суд приймає до уваги, що епізоди, що кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, які мали місце з 06 по 10 квітня 2017 року, наразі не можуть вважатися кримінально караними правопорушеннями, оскільки вартість майна, за викрадення якого останній засуджений, не перевищує граничної вартості майна, за викрадення яких наразі передбачено саме кримінальну відповідальність - 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, а відтак, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України засудженого від призначеного покарання за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 16 листопада 2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України необхідно звільнити.

Водночас, зазначеним вироком ОСОБА_1 було призначено покарання за ч. 2 ст. 185 КК України за епізодом, вартість викраденого майна якого становить 4204 грн. 80 коп., тобто перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого наразі передбачено саме кримінальну відповідальність - 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що унеможливлює застосування положень Закону № 3886-IX від 18 липня 2024 року до покарання за цим вироком суду за ч. 2 ст. 185 КК України.

Отже ОСОБА_1 необхідно вважати засудженим за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 16 листопада 2017 року за ч. 2 ст. 185 КК України, без застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, що у даному випадку немає вирішального значення при призначенні остаточного покарання за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 06 квітня 2018 року, що змінений в частині призначеного покарання Апеляційним судом Донецької області від 14 червня 2018 року

Щодо вироку Дзержинського міського суду Донецької області від 09 серпня 2017 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до 01 року позбавлення волі, за ч. 2 ст. 185 КК України до 02 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України до 03 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань призначено остаточне покарання у виді 03 років 06 місяців позбавлення волі, ( зазначене покарання було частково приєднано на підставі ч.4 ст.70 КК України до покарання, призначеного за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 16 листопада 2017 року), суд звертає увагу на таке.

Дійсно частинадіянь,за вчиненняяких засуджено ОСОБА_1 наразі неможуть вважатисякримінально каранимиправопорушеннями,зокрема,за епізодами,що малимісце улипні 2016року (завдано матеріальноїшкоди насуму 500грн.потерпілій ОСОБА_3 )наприкінці липня2016року (завдано матеріальної шкодина суму500грн.потерпілій ОСОБА_3 );у липні-серпні2016року (завдано матеріальноїшкоди насуму 480грн.потерпілій ОСОБА_3 );18січня 2017року (завдано матеріальної шкодина суму390грн.потерпілому ОСОБА_4 );07лютого 2017року (завдано матеріальної шкодина суму560грн. потерпілій ОСОБА_3 );09лютого 2017року (завдано матеріальної шкодина суму800грн.);09лютого 2017року (завдано матеріальноїшкоди насуму 300грн. потерпілій ОСОБА_3 ); 17 лютого 2017 року (завдано матеріальної шкоди на суму 340 грн. потерпілій ОСОБА_5 ), оскільки вартість майна, за викрадення яких останній засуджений, не перевищує граничної вартості майна, за викрадення яких наразі передбачено саме кримінальну відповідальність - 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Водночас, у даному випадку не має вирішального значення декриміналізація дій ОСОБА_1 щодо вищезазначених епізодів, окрім першого, оскільки зазначеним вироком ОСОБА_1 було призначено одне покарання за ч. 2 ст. 185 КК України - за восьма епізодами кримінальних правопорушень, з яких 2 епізоди що мали місце: у липні 2016 року (завдано матеріальної шкоди на суму 2900 грн.) та у січні 2017 року (завдано матеріальної шкоди на суму 14714 грн. 40 коп.)-залишаються кримінально караними , а також за ч. 3 ст. 185 КК України було призначене одне покарання за 2 епізодами, з яких 1 епізод що мав місце 03 лютого 2017 року (завдано матеріальної шкоди на суму 2500 грн.) - залишається також кримінально караним, а тому покарання, призначене за епізодами, якими завдано матеріальної шкоди на суму 2900 грн., 14714 грн. 40 коп., 2500 грн, із застосуванням ст. 70 КК України залишається незмінним.

При цьому, діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_1 за вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 09 серпня 2017 року ОСОБА_1 (епізод, який мав місце на початку липня 2016 року завдано матеріальну шкоду на суму 500 грн.), наразі не може вважатися кримінально караними правопорушенням, оскільки вартість майна, за викрадення якого останній засуджений, не перевищує граничної вартості майна, за викрадення яких наразі передбачено саме кримінальну відповідальність - 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, а відтак, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України засудженого від призначеного покарання за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 09 серпня 2017 року за ч. 1 ст. 185 КК України необхідно звільнити.

Отже, ОСОБА_1 необхідно вважатизасудженим за вирокДзержинського міськогосуду Донецькоїобласті від09серпня 2017року зач.2ст.185,ч.3ст.185КК України,із застосуваннямч.1ст.70КК України, що у даному випадку також немає вирішального значення при призначенні остаточного покарання за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 06 квітня 2018 року, що змінений в частині призначеного покарання Апеляційним судом Донецької області від 14 червня 2018 року.

При цьомусуд враховує,що настадії виконаннявироків судне можевирішити питаннящодо наявностіпідстав вважати ОСОБА_1 засудженим зач.1ст.162КК України(перекваліфікаціїйого дій)за епізодами,що малимісце 03,17лютого 2017року (вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 09 серпня 2017 року), з 06 квітня по 10 квітня 2017 року (вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 16 листопада 2017 року), у січні, лютому 2017 року (вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 06 квітня 2018 року, що змінений в частині призначеного покарання Апеляційним судом Донецької області від 14 червня 2018 року), адже прийняття такого рішення можливе лише відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України під час судового провадження, а його постановлення в порядку ст. ст. 537, 539 КПК України не передбачено.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що засудженого ОСОБА_1 необхідно вважати таким, що засуджений за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 06 квітня 2018 року, що змінений в частині призначеного покарання Апеляційним судом Донецької області від 14 червня 2018 року за ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 1 ст. 115 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, та, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 06 квітня 2018 року, що змінений в частині призначеного покарання Апеляційним судом Донецької області від 14 червня 2018 року та попереднім вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 16 листопада 2017 року (без застосування ч.1 ст.70 КК України), до остаточного покарання у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі .

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України необхідно звільнити засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 09 серпня 2017 року за ч. 1 ст. 185 КК України, за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 16 листопада 2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України, за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 06 квітня 2018 року, що змінений в частині призначеного покарання Апеляційним судом Донецької області від 14 червня 2018 року за ч. 3 ст. 185 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння.

Керуючись вимогами Закону України № 3886-IX від 18.07.2024, ч. 1, ч. 3 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. ст. 372, 376, 537, 539 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ДУ «Первомайська виправна колонія (№ 117)» щодо засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 09 серпня 2017 року за ч. 1 ст. 185 КК України, за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 16 листопада 2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України, за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 06 квітня 2018 року, що змінений в частині призначеного покарання Апеляційним судом Донецької області від 14 червня 2018 року за ч. 3 ст. 185 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння.

Вважати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що засуджений за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 06 квітня 2018 року, що змінений в частині призначеного покарання Апеляційним судом Донецької області від 14 червня 2018 року за ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 1 ст. 115 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, та, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 06 квітня 2018 року, що змінений в частині призначеного покарання Апеляційним судом Донецької області від 14 червня 2018 року та попереднім вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 16 листопада 2017 року (без застосування ч.1 ст.70 КК України), до остаточного покарання у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Первомайський міськрайонний суд Харківської області, а засудженим протягом того ж строку з дня отримання копії ухвали.

Суддя:О. О. Журавель