Рішення

від 03.03.2025 по справі 175/6041/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/6041/23

Провадження № 2/175/1121/24

РІШЕННЯ

Іменем України

"03" березня 2025 р. смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Вербицької К.В., представника позивача Лавринович О.В., представника відповідача Селюк М.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгромеханізація» про стягнення компенсації за порушення авторського права,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгромеханізація» про стягнення компенсації за порушення авторського права.

В обґрунтуванняпозовних вимогвказано,що 04.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгромеханізація» (замовником) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавцем) було укладено договір на розробку дизайну інтер`єру та екстер`єру приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . На виконання умов договору, ТОВ «Украгромеханізація» оплатило вартість робіт у розмірі 377999,45 грн. 20.12.2021 року ТОВ «Украгромеханізація» направило ОСОБА_1 повідомлення про розірвання договору № 20-1 від 20.12.2021 року, оскільки останній у визначений договором строк роботи не виконав. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської областівід 25.05.2022 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгромеханізація» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 377 999, 45 грн задоволено. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.08.2022 року рішенням Господарського суду Дніпропетровської областівід 25.05.2022 року залишено без змін. При цьому позивач зазначає, що наразі дизайн інтер`єру та екстер`єру ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_1 » повністю відповідає проєкту, розробленому позивачем. Таким чином позивач стверджує, що відповідач неправомірно, без згоди позивача, використаврозроблений ним дизайн у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку, чим порушив права ОСОБА_1 саме як автора твору, у зв`язку з чим просить суд стягнути компенсацію за порушення майнових прав авторського права у розмірі 377999 грн 45 коп. та інфляційні втрати у розмірі 45223 грн 33 коп.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2023 року вказаний позов передано судді Васюченко О.Г.

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04.10.2023 року відкрито провадження у даний справі.

13.03.2024 року ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області провадження по цивільній справі № 175/6041/23 закрито.

30.04.2024 року постановою Дніпровського апеляційного суду ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13.03.2024 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2024 року, головуючим суддею по справі обрано суддю Журавель Т.С.

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10.05.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Постановою Верховного Суду від 31.07.2024 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 30.04.2024 року залишено без змін.

Протокольною ухвалою від 13.09.2024 року задоволено клопотання представника позивача про виклик свідків.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13.09.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгромеханізація» через свого представника подало відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не надано належних доказів в обґрунтування виконання ним договору №04022021 на розробку дизайну інтер?єру та екстер?єру приміщень, розташованих за адресою АДРЕСА_1 , жодні матеріали дизайн-проекту замовнику не передавалися. Посилання позивача на те, що він намагався підписати з відповідачем акт виконаних робіт у грудні 2021 року не відповідає дійсності, оскільки умовами договору, зокрема п. 5.1 чітко прописувався порядок передання документації. При цьому позивач надає суду журнал авторського нагляду під час будівництва, який заповнений лише ним, не містить підпису та печатки замовника, з зазначенням невстановлених фізичних осіб та ТОВ «Новобуд-Днепр» як генерального підрядника, з яким замовником жодних договорів не укладалось, а тому даний доказ жодним чином не свідчить про виконання позивачем авторського нагляду при будівництві об?єкту. Щодо використаних експертом порівняльних фототаблиць, які були виготовлені позивачем, звертає увагу на те, що незрозуміло яким чином формувався даний альбом порівняння візуалізації після закінчення ремонтних робіт, якщо позивач особисто не мав доступу до приміщення. Крім того, щодо вимоги про стягнення інфляційних втрат зазначено, що вони не є штрафними санкціями а входять до складу грошового зобов`язання. При цьому позивач не є кредитором у даних правовідносинах, оскільки у відповідача не виникло жодних зобов`язань по сплаті позивачу грошових коштів у розмірі 377999,45 грн, натомість сам позивач тривалий час ухилявся від виконання рішення господарського суду та повернення безпідставно набутих коштів.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовну заяву з підстав, викладених у позові та просила задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач не довів жодними доказами, що він є автором дизайн-проекту приміщення.

Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгромеханізація» (замовником) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавцем) укладено договір на розробку дизайну інтер`єру та екстер`єру №04022021 від 04.02.2021 року.

Згідно п. 1.1. договору, замовник доручає та зобов`язується прийняти та оплатити результат виконаних робіт, а виконавець приймає на себе зобов`язання розробити Дизайн-проект інтер`єру та екстер`єру приміщення (квартири/приміщення чи інше) загальна площа проекту становить 493 м2, з яких 206 м2 інтер`єру та 287м2 складає територія благоустрою, що прилягає, розташованого за адресою: вул.. Калинова, 3, м. Дніпро. Перелік, обсяг та вимоги до виконуваних робіт визначаються додатками №1, №2 до даного договору.

Відповідно до п.п. 1.3, 1.5 договору, в розробку дизайн-проекту входять: послуги з авторського надзору, авторського супроводу.

Пунктом 2.1. договору визначено, що загальна вартість робіт за договором становить 280900,00 грн., що еквівалентно 10000,00 доларам США за курсом АТ КБ «ПриватБанк» (курс продажу) на день укладання договору (1 дол. США = 28,09 грн.). Ціна цього договору є твердою і зміні не підлягає, якщо інше не передбачено даним договором.

Згідно пункту 2.2. договору оплата робіт здійснюється в 2 етапи: аванс в розмірі 140450,00 грн., що еквівалентно 5000,00 доларам США за курсом АТ КБ «ПриватБанк» (курс продажу) на день укладання договору (1 дол. США = 28,09 грн.), сплачується замовником на протязі 5 банківських днів з моменту підписання даного договору; кінцевий розрахунок за виконання роботи/послуги оплачується замовником не пізніше 5 банківських днів при виконанні п.5 (візуалізація інтер`єру/екстер`єру)в додатку № 3 до даного договору, після повного їх виконання та підписання Акту здачі-приймання (додаток №5).

Пунктом 3.5. договору сторонами визначені строки виконання робіт за даним договором: 65 робочих днів з моменту виконання замовником умов п. 23.1. договору, допуску представника виконавця на об`єкт для здійснення обмірів, а також затвердження замовником Технічного завдання (додаток №1).

Як вбачається з п. 11.1, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Пунктом 9.3 договору визначено, що замовник має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання даного договору у випадку порушення виконавцем умов договору щодо якості та строків виконання робіт/надання послуг.

На виконання умов договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгромеханізація» оплатило вартість робіт у розмірі 377999,45 грн., що підтверджується: платіжним дорученням № 111 від 10.02.2021 на суму 149 017,45 грн.; платіжним дорученням № 156 від 18.06.2021 на суму 100000,00 грн.; платіжним дорученням № 164 від 01.07.2021 на суму 78982,00 грн.; платіжним дорученням № 173 від 22.07.2021 на суму 50000,00 грн.

20.12.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгромеханізація» направило ОСОБА_1 повідомлення про розірвання договору № 20-1 від 20.12.2021 року, оскільки останній у визначений договором строк роботи не виконав, у зв`язку з чим на підставі п. 9.3. договору просило повернути кошти, сплачені на виконання договору у розмірі 377 999,45 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгромеханізація» листом від 12.01.2022 року за № 12-1 повторно повідомило ОСОБА_1 про розірвання договору та вимагало повернути кошти.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської областівід 25.05.2022 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгромеханізація» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 377 999, 45 грн задоволено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.08.2022 року рішенням Господарського суду Дніпропетровської областівід 25.05.2022 року залишено без змін.

ОСОБА_1 звернувся до Науково-виробничого центру «Промстройпрогрес» з заявою від 20.06.2022 року щодо проведення експертного будівельно-технічного дослідження відповідності дизайну інтер?єрів та екстер?єрів об?єкту за адресою: АДРЕСА_1 проектній документації: «Дизайн-проект интерьера ресторана, расположенного по адресу: АДРЕСА_1 », «Дизайн-проект благоустройства двора ресторана по адресу: АДРЕСА_1 ».

01.07.2022 року експертом Науково-виробничого центру «Промстройпрогрес» було складено висновок №182/22, в якому зроблено висновок про те, що дизайн інтер?єрів та екстер?єрів об?єкту за адресою: АДРЕСА_1 відповідає проектної документації: «Дизайн-проект интерьера ресторана, расположенного по адресу: АДРЕСА_1 », «Дизайн-проект благоустройства двора ресторана по адресу: АДРЕСА_1 » (назви - мовою згідно авторської редакції проектів) - за даними фотофіксації, які наведені у порівняльних фототаблицях, виконаних ФОП ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначила, що в лютому 2021 року почала працювати з позивачем над дизайном ресторану «Наследники», а в березні 2021 року вже почали робити ремонті роботи. Також зазначила, що всю концепцію ресторану, дизайн інтер`єру та екстер`єру, скульптури придумав ОСОБА_1 . Про завершення будівництва ресторану «Наследники» наприкінці грудня 2021р. свідчить листування в чаті Телеграм «Стройка» та в корпоративному Gmail, у тому числі, з замовником.

Свідок ОСОБА_3 повідомила, що вона допомогала позивачу працювати над цим проєктом і була присутня на презентації його візуалізації. Крім того, зауважила, що проєктуванням дизайну займався позивач, саме він вигадував ідеї щодо інтер`єру закладу.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 54 Конституції України визначено, щогромадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв`язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Відповідно до ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним.

Згідно ч.1ст.423ЦК України,особистими немайновимиправами інтелектуальноївласності є: 1)право навизнання людинитворцем (автором,виконавцем,винахідником тощо)об`єктаправа інтелектуальноївласності; 2)право перешкоджатибудь-якомупосяганню направо інтелектуальноївласності,здатному завдатишкоди честічи репутаціїтворця об`єктаправа інтелектуальноївласності; 3) інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно доч.ч.2-4ст.423ЦК Україниособисті немайновіправа інтелектуальноївласності належатьтворцеві об`єктаправа інтелектуальноївласності.У випадках,передбачених законом,особисті немайновіправа інтелектуальноївласності можутьналежати іншимособам. Особистінемайнові праваінтелектуальної власностіне залежатьвід майновихправ інтелектуальноївласності. Особисті немайнові права інтелектуальної власності не можуть відчужуватися (передаватися), за винятками, встановленими законом.

Згідно ст.424ЦК України,майновими правамиінтелектуальної власностіє: 1)право навикористання об`єктаправа інтелектуальноївласності; 2)виключне праводозволяти використанняоб`єктаправа інтелектуальноївласності; 3)виключне правоперешкоджати неправомірномувикористанню об`єктаправа інтелектуальноївласності,в томучислі заборонятитаке використання; 4)інші майновіправа інтелектуальноївласності,встановлені законом. Законом можуть бути встановлені винятки та обмеження в майнових правах інтелектуальної власності за умови, що такі обмеження та винятки не створюють істотних перешкод для нормальної реалізації майнових прав інтелектуальної власності та здійснення законних інтересів суб`єктів цих прав.

У відповідностідо ч.ч.2,3ст.425ЦК України,майнові праваінтелектуальної власностіє чиннимипротягом строків,встановлених цимКодексом,іншим закономчи договором. Майнові права інтелектуальної власності можуть бути припинені достроково у випадках, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором.

Згідно ст.426ЦК України,особа,яка маєвиключне праводозволяти використанняоб`єктаправа інтелектуальноївласності,може використовуватицей об`єктна власнийрозсуд,з додержаннямпри цьомуправ іншихосіб. Використанняоб`єктаправа інтелектуальноївласності іншоюособою здійснюєтьсяз дозволуособи,яка маєвиключне праводозволяти використанняоб`єктаправа інтелектуальноївласності,крім випадківправомірного використаннябез такогодозволу,передбачених цимКодексом таіншим законом. Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об`єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.

У статті6Закону України«Про авторськеправо ісуміжні права»зазначений перелікоб`єктів авторськогоправа,зокрема: 1)літературні творибелетристичного,публіцистичного,наукового,технічного абоіншого характеру(книги,брошури,статті тощо)у письмовій,електронній (цифровій)чи іншійформі; 2)виступи,лекції,промови,проповіді таінші уснітвори; 3)музичні твориз текстомі безтексту; 4)драматичні,музично-драматичнітвори,пантоміми,музично-світловішоу,циркові вистави,хореографічні таінші твори,створені длясценічного показу,та їхпостановки; 5) театральні постановки, сценічні переробки творів, зазначених упункті 1цієї частини,і обробкинематеріальної культурноїспадщини,придатні длясценічного показу; 6)аудіовізуальні твори; 7)тексти перекладівдля озвучення(утому числідублювання),субтитрування аудіовізуальнихтворів іншимимовами; 8)твори образотворчогомистецтва; 9)фотографічні твори; 10)твори ужитковогомистецтва,у томучислі творидекоративного ткацтва,кераміки,різьблення,ливарства,з художньогоскла,художня ковка,ювелірні виробитощо; 11)твори архітектури,містобудування,садово-парковогомистецтва таландшафтних утворень; 12)твори художньогодизайну; 13)похідні твори; 14)збірки творів,збірки обробокнематеріальної культурноїспадщини,енциклопедії таантології,збірки звичайнихданих,інші складенітвори,за умовищо вониє результатомтворчої діяльностіза доборомабо упорядкуваннямзмісту; 15)ілюстрації,карти,плани,креслення,ескізи,пластичні твори,що стосуютьсягеографії,геології,топографії,техніки,будівництва таінших сфердіяльності; 16)комп`ютерні програми; 17)бази даних(компіляціїданих),якщо вониза доборомабо упорядкуваннямїх складовихчастин єрезультатом інтелектуальноїдіяльності; 18) інші твори.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» твір це оригінальне інтелектуальне творіння автора (співавторів) у сфері науки, літератури, мистецтва тощо, виражене в об`єктивній формі.

Положеннями ст.9Закону України«Про авторськеправо ісуміжні права»закріплена презумпціяавторства,а саме,що авторськеправо натвір виникаєвнаслідок фактуйого створення. Твірвважається створенимз моментупервинного наданняйому будь-якоїоб`єктивної форми(письмової,речової,електронної (цифрової)тощо). Завідсутності доказівіншого,автором творувважається фізичнаособа,ім`я якої,як автора,зазначено уоригіналі абокопії твору(презумпціяавторства). Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація авторського права чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суб`єкт авторського права для засвідчення належних йому особистих немайнових прав та/або майнових прав на твір (оприлюднений чи неоприлюднений), факту і дати його опублікування, набуття майнових прав на твір на підставі договору або закону може зареєструвати своє авторське право на твір у відповідному державному реєстрі. Кожна із сторін укладеного договору, що стосується майнових прав на твір, має право зареєструвати договір у відповідному державному реєстрі.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про авторське право і суміжні права» охорона поширюється лише на форму вираження об`єктів авторського права. Охороні підлягають усі оригінальні твори - оприлюднені та неоприлюднені, завершені та незавершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, а також способу вираження.

Як вбачається з Закону України «Про авторське право і суміжні права» оригінальність твору - ознака (критерій), що характеризує твір як результат власної інтелектуальної творчої діяльності автора та відображає творчі рішення, прийняті автором під час створення твору.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про авторське право і суміжні права» охорона не поширюється на технології створення та вираження твору, на ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони у творі виражені, описані, пояснені, проілюстровані.

Таким чином дизайн інтер?єру може підлягати захисту авторським правом, якщо він відповідає певним вимогам, таким як оригінальність та творчий підхід та індивідуальний характер.

Позивач зазначає, що на його думку, відповідач незаконно використав дизайн інтер`єру та екстер`єру, який повністю відповідає проекту, розробленому позивачем, при цьому суд зауважує на тому, що жодних доказів на підтвердження вказаного факту, суду надано не було.

Суд не бере до уваги надані позивачем проектну документацію, порівняльні фототаблиці, виконані ФОП ОСОБА_1 , робочий проект та журнал авторського нагляду під час будівництва, оскільки дані докази не є належними, допустимим та такими, що підтверджують факт складення дизайну саме ОСОБА_1 , а також факт того, що даний дизайн є оригінальним та має індивідуальний характер, а не функціональним або стандартним.

Також суд звертає увагу на те, що журнал авторського нагляду не оформлений належним чином, як того вимагають норми чинного законодавства.

Крім того, суд критично ставиться до пояснень свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які в судовому засіданні зазначили, що працювали разом з позивачем над дизайном-проєтом приміщення, оскільки жодних доказів на підтвердження того, що дані особи перебували з позивачем у трудових відносинах або виконували роботи на підставі цивільно-правового договору, суду надано не було. Крім того, в судовому засіданні свідки підтвердили, що не були присутні при передачі позивачем представнику відповідача будь-якої документації за договором.

Надані позивачем скриншоти листувань суд також визнає недопустим доказом, оскільки неможливо достовірно встановити авторів цих листувань, на що неодноразово звертав увагу Верховний Суд, зокрема у постанові від 19 січня 2022 року у справі № 202/2965/21.

Крім того, суд бере до уваги, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської областівід 25.05.2022 року встановлено факт розірвання договору на розробку дизайну інтер`єру та екстер`єру приміщення за адресою: АДРЕСА_1 від 04.02.2021 року та стягнуто з ОСОБА_1 передоплату за договором як безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 377 999, 45 грн. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.08.2022 року рішенням Господарського суду Дніпропетровської областівід 25.05.2022 року залишено без змін.

Таким чином у відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що оскільки договір на розробку дизайну інтер`єру та екстер`єру приміщення був розірваний, а передплата за договором стягнута з позивача за рішенням суду, яке набрало законної сили, відсутні підстави вважати, що ТОВ «Украгромеханізація» порушило майнові права позивача як автора дизайну, оскільки вони були припинені достроково внаслідок розірвання договору.

Також позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушеного авторського права.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, надавши оцінку доказам у справі, суд доходить висновку, що позовна заява є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 259, 265, 273, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгромеханізація» про стягнення компенсації за порушення авторського права відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т. С. Журавель