Справа № 190/2870/24
Провадження №2/190/155/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2025 року м.Пятихатки
П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Кудрявцевої Ю.В.
за участю секретаря Пронській Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті П`ятихатки Дніпропетровської області в порядкузагального позовногопровадження цивільнусправу за позовом ОСОБА_1 до Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася досуду зпозовом доЛихівської селищноїради Кам`янськогорайону Дніпропетровськоїобласті про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , яка на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті матері відкрилася спадщина на земельну ділянку, яка належала їй на праві власності. 05.03.2007 року мати позивачки - ОСОБА_2 склала на її ім`я заповіт, який посвідчено виконавчим комітетом Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області. 06.12.2024 року вона звернулася до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку. Постановою приватного нотаріуса від 06.12.2024 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадкове майно, яке залишилося після смерті матері, в зв`язку з пропуском строку на подання заяви про прийняття спадщини. Причиною пропуску вказаного 6-ти місячного строку на прийняття спадщини є те, що вона помилково вважала, що наявність на її ім`я заповіту від матері позбавляє її обов`язку звернутися до нотаріуса в 6-ти місячний строк, який передбачений законом. Вона є єдиною спадкоємицею після смерті матері, інших спадкоємців не має. Просить визначити їй додатковий строк достатній для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
24.12.2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Відповідачу запропоновано у строк, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали, подати відзив на позов.
Заяв по суті справи від сторін не надходило.
Ухвалою суду від 28.01.2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач - виконавчий комітет Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області свого представника в судове засідання не направили, про місце та час слухання справи повідомлені належним чином, направили листа з проханням розглядати справу без участі їхнього представника, по позову заперечень не мають..
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3ст.12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1статті 13 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст.55, ст.124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зістаттею 9 Конституції Україниє складовою національного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, повно тавсебічно з`ясувавшивсі фактичніобставини на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, приходить до висновку, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
З досліджених письмових доказів встановлено такі обставини.
Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Лихівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області народилася ОСОБА_3 , батьками якої були ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . (а.с.15)
Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 позивач -20.05.1978 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , та взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_6 ». (а.с.16)
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт.Лихівка Кам`янського району Дніпропетровської області померла ОСОБА_2 .
(а.с.13)
Згідно копії довідки ВК Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області від 05.12.2024 року №282/02-21 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на день смерті була зареєстрована в АДРЕСА_1 одна. (а.с.14)
05 березня 2007 року в смт.Лихівка П`ятихатського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла на випадок своєї смерті кошти, які знаходяться на рахунках в смт.Лихівка філія Ощадбанку №7787/029, земельну ділянку, яка належить їй на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серія ЯГ №560104 виданого 26.07.2006 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом №1-1595 від 09.09.2005 року, площею 2,5983 га в межах згідно з планом заповіла ОСОБА_1 , та зареєстровано в реєстрі за №55. (а.с.33)
Згідно копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, 06.12.2024 року заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 за №100/2024. (а.с.10)
Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.12.2024 року (а.с.11), - приватним нотаріусом Кам`янського районного нотаріального округу Бас Я.А., - позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , у зв`язку з пропуском строку подачі заяви про прийняття спадщини.
Згідно копії спадкової справи №100/2024 до майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 06.12.2024 року з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом звернулася ОСОБА_1 ; згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 06.12.2024 року, - ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке залишилося після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з пропуском нею строку для подачі заяви. (а.с.30-53)
Строк для звернення із заявою про прийняття спадщини був пропущений позивачем з поважних причин; інші спадкоємці відсутні.
Отже, надання позивачеві додаткового строку для прийняття спадщини не порушить права та свободи інших осіб.
Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, -суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістомст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.1270ЦПК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 , згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України, є спадкоємцем за заповітом та спадкоємцем першої черги після смерті своєї матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ст. 1261 ЦК України.
Позивач своєчасно не звернулася до нотаріуса, через те, що помилково вважала, що наявність на її ім`я заповіту позбавляє її обов`язку звернутися до нотаріуса в 6-ти місячний термін, який передбачений законом; спадщину прийняла фактично.
Відповідно до ч. 1. 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Також суд враховує рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13 червня 1979 року, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Позивач ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за заповітом після смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.Лихівка, Кам`янського району Дніпропетровської області та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, надання позивачу ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини не порушить права та свободи інших осіб.
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61/21447св19).
Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців: 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Позивач пропустила встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.
Отже суд вважає можливим визнати причини пропуску позивачем терміну для подачі заяви про прийняття спадщини поважними, а тому їй необхідно надати додатковий строк для подачі вказаної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13,81,263,265,354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області про визначеннядодаткового строкудля поданнязаяви проприйняття спадщиниза заповітом,- задовольнити.
Визнати поважною причину пропуску ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , строку звернення із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 додатковий строк терміном в три місяці, який обчислювати з дня набрання рішенням законної сили, для звернення із заявою про прийняття спадщини на спадкове майно, що залишилось після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Судові витрати по справі залишити по фактично понесеним.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Сторони по справі:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податку: НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач Лихівська селищна рада Кам`янського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ:04338523, місцезнаходження: вул.Центраьна,буд.3, смт.Лихівка, Кам`янського району Дніпропетровської області.
Суддя П`ятихатського районного суду
Дніпропетровської області Ю.В.Кудрявцева
Суд | П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 03.03.2025 |
Оприлюднено | 05.03.2025 |
Номер документу | 125548729 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
Кудрявцева Ю. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні