Рішення

від 20.01.2025 по справі 214/5238/24

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/5238/24

2/214/733/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 січня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Попова В.В.,

при секретарі Гончар Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд визнати за нею право власності на 2/3 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 44,7 кв.м., житловою площею 27,1 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .Згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 16.11.1993 року, посвідченого органом приватизації Управління житлово-комунального господарства Криворізької міської Ради народних депутатів, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 набули право приватної спільної сумісної власності на квартиру, загальною площею 44,7 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 . Окрім того, згідно відповідної відмітки у вказаному свідоцтві, вказана квартира була зареєстрована Криворізьким міським бюро технічної інвентаризації на праві приватної спільної сумісної власності на підставі «Свідоцтва про право власності на житло» і записана у реєстрову книгу за №44-П-278-278. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 31.08.2007 року по справі №2-3742/2007, за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Саксаганської районної ради м. Кривого Рогу, ОСОБА_5 ухвалено, що частки співвласників: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у спільній сумісній власності квартирі АДРЕСА_2 рівні по 1/3 частині та визнано за ОСОБА_2 право власності на спадщину після смерті чоловіка позивачки ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/3 спадкову частку вказаної квартири, що належала ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 16.11.1993 року, виданого згідно розпорядження УЖКГ виконавчого комітету Криворізької міської Ради народних депутатів за №С 7005 від 22.10.1993 року.Так, на зворотній стороні свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 16.11.1993 року, було зроблено відповідну відмітку про визначення часток в спільній сумісній власності по 1/3 частині квартири за кожним із співвласників, а також про те, що 1/3 частина квартири, що належала померлому ОСОБА_3 , перейшла у власність ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом на підставі рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 31.08.2007 року по справі №2-3742/2007. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді належних їй за життя 2/3 часток квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Так, позивач з метою прийняття вказаної спадщини звернулась до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Железної О.В., де було заведено відповідну спадкову справу №11/2019.Однак, 03 квітня 2024 року приватним нотаріусом було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у якій було зазначено, що при перевірці складу спадкового майна встановлено, що заявник не надав належним чином оформлених документів, що посвідчують право власності на 2/3 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які належали померлій ОСОБА_2 на підставі рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу, виданого 31.08.2007 року, справа №2-3742/2007, оскільки згідно довідки Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу, стало відомо, що в алфавітному покажчику судових справ за 2007 рік не значиться цивільна справа за №2-3742/2007 та обліково-статистична картка на справу за даним номером в архіві суду відсутня, а також запропоновано звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Позивач у судове засідання не з`явилась, але її представник надав до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутності та за відсутності позивача.

Представник відповідача у судове засідання також не з`явилась, але надала письмову заяву, в якій просила суд розглянути справу за її відсутності, вирішення якої поклала на розсуду суду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Так, ОСОБА_6 , тобто позивач у цій справі, є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.10,11).

Згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 16.11.1993 року, виданого органом приватизації Управління житлово-комунального господарства Криворізької міської Ради народних депутатів згідно з розпорядженням №С 7005 від 22.10.1993 року, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 набули право приватної спільної сумісної власності на квартиру, загальною площею 44,7 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.12-13).

Згідно відповідної відмітки у вказаному вище свідоцтві, зазначена квартира була зареєстрована Криворізьким міським бюро технічної інвентаризації на праві приватної спільної сумісної власності на підставі «Свідоцтва про право власності на житло» і записана у реєстрову книгу за №44-П-278-278, на підтвердження чого до матеріалів справи також було долучено копію відповідного витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно №11575741 від 17.08.2006 року, згідно якого квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 44,7 кв.м., житловою площею 27,1 кв.м., на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с.19-20).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді належної йому за життя частки у вказаній вище квартирі (а.с.21).

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 31.08.2007 року по справі №2-3742/2007 за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Саксаганської районної ради м. Кривого Рогу, ОСОБА_5 , яке 11 вересня 2007 року набрало законної сили, позовні вимоги задоволено та ухвалено, що частки співвласників: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у спільній сумісній власності квартирі АДРЕСА_2 рівні по 1/3 частині та визнано за ОСОБА_2 право власності на спадщину після смерті чоловіка позивачки ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/3 спадкову частку вказаної квартири, що належала ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 16.11.1993 року, виданого згідно розпорядження УЖКГ виконавчого комітету Криворізької міської Ради народних депутатів за №С 7005 від 22.10.1993 року (а.с.22).

Згідно штампу проставленого на вказаному рішенні суду, останнє 16 жовтня 2007 року було зареєстроване в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що також підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за №372623271 від 03.04.2024 року, що мітиться в матеріалах спадкової справи, що надійшла у виконання ухвали суду про відкриття провадження у цій справі в частині витребування доказів.

Разом з тим, на зворотній стороні свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 16.11.1993 року, було також зроблено відповідну відмітку за підписами начальника БТІ та рестратора, про визначення часток в спільній сумісній власності по 1/3 частині квартири за кожним із співвласників, а також про те, що 1/3 частина квартири, що належала померлому ОСОБА_3 , перейшла у власність ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом на підставі рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 31.08.2007 року по справі №2-3742/2007.

Відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та рішення Криворізької міської ради від 22.06.2016 року №634 «Про внесення змін до рішення міської ради від 24.12.2008 року №2920 «Про впорядкування назв мікрорайонів, майданів, площ, проспектів, бульварів, вулиць, провулків міста», найменування вулиці Тинка в м. Кривому Розі у 2016 році було змінено на «вулия Генерала Радієвського».

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина, зокрема у вигляді належних їй за життя 2/3 часток вказаної квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Так, позивач з метою прийняття вказаної спадщини, звернулась до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Железної О.В., де було заведено відповідну спадкову справу №11/2019.

Однак, 03 квітня 2024 року приватним нотаріусом було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у якій було зазначено, що при перевірці складу спадкового майна встановлено, що заявник не надав належним чином оформлених документів, що посвідчують право власності на 2/3 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які належали померлій ОСОБА_2 на підставі рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу, виданого 31.08.2007 року, справа №2-3742/2007, оскільки згідно довідки Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу, стало відомо, що в алфавітному покажчику судових справ за 2007 рік не значиться цивільна справа за №2-3742/2007 та обліково-статистична картка на справу за даним номером в архіві суду відсутня, а також запропоновано звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Отже, розглядаючи пред`явлені позовні вимоги, суд приходить до наступного.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ч.1, п.1 ч. 2 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст. 1261 ЦКУкраїни у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Як зазначено у ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 3ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:1) реєстрація таких прав була проведена, відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

До 31 грудня 2012 року державна реєстрація права власності на нерухоме майно проводилась реєстраторами бюро технічної інвентаризації, відповідно до чинних на момент проведення такої реєстрації нормативно-правових актів, зокрема Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно від 07.02.2002 року №7/5 (далі Тимчасове положення).

Додатком 1 до п.2.1 Тимчасового положення було встановлено перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об`єкти нерухомого майна, п.10 якого передбачено рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об`єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Згідно до п.3.1 Тимчасового положення з моменту прийняття заяви розпочинається розгляд реєстратором заяви та доданих до неї документів.

Реєстратор: установлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об`єкт нерухомості, інших підстав для відмови в реєстрації прав; перевіряє угоди, які відповідно до чинного законодавства України не були нотаріально посвідчені; приймає рішення про реєстрацію прав власності чи про відмову в реєстрації прав власності; видає витяги з Реєстру прав або відмовляє у наданні таких витягів.

У своїх діях реєстратор керується виключно чинним законодавством України.

Так, як убачається зі змісту позову та наданих на їх підтвердження доказів, а також не заперечується відповідачем, набуте за життя ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 2/3 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , пройшло державну реєстрацію, отже, визнано державою, як таке, що виникло на не заборонених підставах та відповідно до чинних на той час правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна. Разом з тим, зазначена реєстрація не була скасованою та на даний час є чинною, відомості про будь-які судові провадження з приводу вказаного судового рішення та проведеної на його підставі реєстрації матеріали цієї справи не містять.

Таким чином, позивач будучи спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері, бажаючи прийняти спадщину, що відкрилась після її смерті, звернулась з відповідною заявою до приватного нотаріуса та враховуючи при цьому відсутність в матеріалах дослідженої судом спадкової справи, відкритої до майна померлої ОСОБА_2 , відомостей про наявність інших спадкоємців, які бажають прийняти спадщину після її смерті, враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом після смерті матері на належні останній, за життя, 2/3 частки квартири АДРЕСА_3 .

Відтак, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 364, 368, 370, 1218, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 12,13,19,23,141,263-265,268,273,354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_4 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Попов.