Ухвала

від 26.02.2025 по справі 478/186/25

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/186/25 Пров.№ 1-в/478/66/2025

У х в а л а

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2025 року . смт.Казанка Казанківський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Казанка Миколаївської області подання державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про звільнення від покарання та пом`якшення покарання відносно засудженого :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженеця с. РадсадМиколаївського районуМиколаївської області , мешкавшего за адресою : АДРЕСА_1 , із середньо спеціальною освітою,не одруженого, до арешту не працював, по теперішній справі засудженого: 27.02.2024 Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 17.05.2022 та остаточно до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 29.03.2024; 20.06.2024 Миколаївським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.4 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, до покарання за цим вироком частково приєднати покарання, призначене за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 27.02.2024 та остаточне покарання до 5 років 2 місяців позбавлення волі. Початок строку відбуття покарання обчислювати з дня фактичного затримання. Вирок набрав законної сили 23.07.2024; 24.12.2024 Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.1 ст.162, ч.4 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі. Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів за даним вироком та вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 20.06.2024 шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно до 5 років 3 місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання обчислювати з дати набрання вироком законної сили. Вирок набрав законної сили 24.01.2025. Початок строку: 26.04.2024, кінець строку: 26.07.2029,

В С Т А Н О В И В:

ДУ «Казанківська виправна колонія (№ 93)» звернулося до суду з поданням про приведення вироків у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-IX відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник ДУ «Казанківська виправна колонія (№ 93)» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Згідно поданої заяви просив справу розглядати без його участі, подання підтримав, просив задовольнити зазначене клопотання.

Засуджений про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Подав до суду заяву в якій просить розгляд подання установи виконання покарань розглядати без його участі.

Прокурор в судовому засіданні подання підтримав, вважає що подання є обргунтованим та підлягає до задоволенню.

Виходячи з абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Суд вислухавши думку прокурора, вивчивши матеріали, які наявні в поданны та особовій справі засудженого, дійшов таких висновків.

Засудженого було засуджено відповідно до вироку від 27.02.2024 Заводського районного суду м. Миколаєва за ч. 4ст. 185, ст.71, ст. 72 КК України, за те, що він 03.05.2023 року скоїв злочин, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 5966.66 грн. що складає більше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення.

Відповідно до вироку 20.06.2024 Миколаївського районного суду Миколаївської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.4 ст.185, ч.1 ст.70 КК України, дії ОСОБА_4 були кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України за те, що він 25.11.2021 року скоїв злочин, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 1600 грн. що складає менше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення. Крім цього, 29.11.2021 року скоїв злочин, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 2010 грн. що складає менше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення.

Також його дії було кваліфіковано за ч.3 ст. 185 КК України за те, що він 01.12.2021 року скоїв злочин, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 271 грн. 67 коп., крім цього, 02.12.2021 року скоїв злочин, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 723 грн. 33 коп., також крім цього, 03.12.2021 року скоїв злочин, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 2700 грн. 00 коп.,що складає за одним епізодом більше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення.

Також його дії було кваліфіковано за ч.4 ст. 185 КК України за те, що він 28.02.2023 року скоїв злочин, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 6500 грн., Крім цього, 11.03.2023 року скоїв злочин, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 3266 грн.66 коп. , що складає за вома епізодами більше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення.

Відповідно до вироку 24.12.2024 Заводського районного суду м. Миколаєва за ч.1 ст.162, ч.4 ст.185, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України, яким дії ОСОБА_4 були кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України за те, що він 10.11.2023 року скоїв злочин, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 5433 грн.33 коп., крім цього, 01.03.2024 року скоїв злочин, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 1600 грн. ,що складає за одним епізодом більше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення.

18 липня 2024 року набрав чинностіЗаконом України № 3886-ІХ«Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон).

Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74 Кримінального кодексу України(п. 13 ч. 1ст. 537 КПК України).

Згідно п.2 ч.2ст.539 КПК Україниклопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті57, частини першої статті58, частини першої статті62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537цього Кодексу.

09 серпня 2024 року набрав чинностіЗакон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»(надалі Закон №3886-ІХ).

Згідно вказаногоЗакону №3886-ІХ,стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушеннябула викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 6ст.3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цьогоКодексута/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХПерехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом169.1.1 пункту 169.1 статті 169розділуIVцьогоКодексудля відповідного року.

Відповідно до п.п.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленомузакономна 1 січня звітного податкового року, - для будь якого платника податку.

Станом на 2021 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб,згідно із ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021», становив на час вчинення злочину 2379 грн.

Станом на 2023 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб,згідно із ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023»,становив на час вчинення злочину 2684,00 грн.

Станом на 2024 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб,згідно із ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024», становив на час вчинення злочину 3028 грн.

Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тількиКримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 3 ст.3, ч. 2 ст.4 КК України).

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання такимзакономчинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1ст. 5 КК України).

Указане положення цілком узгоджується із вимогамист. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.

Частиною 2статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якогозакономусунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення подання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.4,5, ч. 2 ст.74 КК України, ст.ст.369-372,537,539 КПК України,Законом України №3886-ІХ, -

П О С Т А Н О В И В:

Подання задовольнити.

Вважати засудженим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вироком від 27.02.2024 Заводського районного суду м. Миколаєва за ч. 4 ст.185 КК України до 5 (п`яти) років позбавлення волі. На підставі ст. ст.71, 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 17.05.2022 і яким його остаточно засуджено у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

На підставі ч.2ст.74 КК Українизвільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від покарання призначеного за вироком 20.06.2024 Миколаївського районного суду Миколаївської області за ч.2 ст.185 КК України , де він вважався засудженим у вигляді 2 років позбавлення волі, у зв`язку з усуненням караності діяння.

Вважати засудженим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вироком від 20.06.2024 Миколаївського районного суду Миколаївської області за ч.3 ст.185 КК України у виді 3 років позбавлення волі, за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ч.1ст.70 КК Україниза сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим вважається засудженим у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. На підставі ч.4ст.70 КК Україниза сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, до покарання за цим вироком частково приєднано покарання, призначене за вироком Заводського районного суду м.Миколаєва від 27.02.2024 року та вважаєтьсяостаточно засудженим до покарання у виді 5 (п`яти) років 2 місяців позбавлення волі.

Вважати засудженим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вироком від 24.12.2024 Заводського районного суду м. Миколаєва за ч.1 ст. 162 КК України до 1 року обмеження волі, за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно вважати засудженим до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів за вироком від 24.12.2024 Заводського районного суду м. Миколаєва та вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 20.06.2024 року шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно вважати засудженим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 3 (три) місяці .

Початок строку відбуття покарання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з дня його фактичного затримання з 26.04.2024 року.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1