Ухвала

від 03.03.2025 по справі 478/185/25

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/185/25 пров. №1-в/478/65/2025

У х в а л а

І м е н е м У к р а ї н и

03 березня 2025 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючої судді ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду с-ще Казанка подання адміністрації ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» про приведення вироків щодо засудженого ОСОБА_4 у відповідність доЗакону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-IX,

В с т а н о в и в:

До Казанківського районного суду Миколаївської області надійшло подання адміністрації ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» про приведення вироків щодо ОСОБА_4 у відповідність до Закону України від 18.07.2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».

Поданняобґрунтоване тим,що уДУ «Казанківськавиправнаколонія(№93)» відбуває покарання ОСОБА_4 засуджений:1)10.09.2020року вирокомТростянецького районного суду Сумської області зач.2ст.190КК Українидо покаранняу видіобмеження волі строком на2роки; 2) 22.01.2021 року вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки; 3) 25.05.2022 року вироком Дарницького районного суду м. Києва за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік; 4) Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13.09.2022 року на підставі положень ч.4 ст.70 КК України до призначеного покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 25.05.2022 року зараховано невідбуте покарання за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.01.2021 року та за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначено до відбуття ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.

Однак, 09.08.2024 року набрав чинностіЗакон №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Цим законом внесені зміни дост.51 КУпАП, згідно з якими викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо його вартість на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Адміністрація ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» посилаючись на те, що відповідно до ч.1ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, який скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання, але судимість не знято і не погашено, просить вирішити питання щодо приведення вироків відносно засудженого ОСОБА_4 у відповідність до вимог Закону України №3886-IX.

Представник ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)», та засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, надали суду письмові заяви про розгляд подання в їх відсутності, просили задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні подання підтримав, просив задовольнити.

Суд, вивчивши подання та перевіривши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Згідно із ч.1ст.539 КПК Українипитання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Пунктом 2 ч.2ст.539 КПК Українипередбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті57, частини першої статті58, частини першої статті62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537цього Кодексу.

Відповідно до п.13 ч.1ст.537 КПК Українипід час виконання вироків суд, визначений частиною другоюстатті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74 Кримінального кодексу України.

Частинами 2 і 3ст.74 КК Українипередбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м`який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими ч.1 ст.72 цього Кодексу.

Судом встановлено,що вирокомТростянецького районногосуду Сумської області від 10.09.2020 року ОСОБА_4 засуджено зач.2ст.190КК Українидо покаранняу видіобмеження волі строком на2роки.

Вирок набрав законної сили 13.10.2020 року.

ВирокомОхтирського міськрайонногосуду Сумської області від 22.01.2021 року ОСОБА_4 засуджено зач.3ст.185КК Українидо покаранняу видіпозбавлення волістроком на3роки.На підставіч.4ст.70КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Тростянецького районного суду Сумської області від 10.09.2020 року, більш суворим, призначеним за цим вироком, ОСОБА_4 призначено остаточне покарання у виді 3 років позбавлення волі. Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 обчислювати з дня фактичного затримання за цим вироком. На підставі ч.4 ст.70, 72 КК України обвинуваченому ОСОБА_4 зараховано в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень за даним вироком, покарання, відбуте частково за попереднім вироком Тростянецького районного суду Сумської області від 10.09.2020 року, з 10.12.2020 року (день затримання) по 24.12.2020 року (день звільнення з під варти по прибуттю до місця відбування покарання) з розрахунку день за день, та з 25.12.2020 року по день фактичного затримання за вироком суду в даній справі з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

Вирок набрав законної сили 24.06.2022 року.

Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 25.05.2022 року ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік. Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 25.05.2022 року.

Вирок набрав законної сили 11.07.2022 року.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13.09.2022 року на підставі положень ч.4 ст.70 КК України до призначеного покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 25.05.2022 року зараховано невідбуте покарання за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.01.2021 року та за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначено до відбуття ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.

Ухвала набрала законної сили 21.09.2022 року.

09.08.2024 року набрав чинностіЗакон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»(далі - Закон №3886-ІХ).

Цим Законом ст.51Кодексу України про адміністративні правопорушеннябула викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.6ст.3 КК Українизміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цьогоКодексута/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХПерехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 ст.169 розділу ІV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до пп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу Україниподаткова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленомузакономна 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» №1801-VIIІ від 21.12.2016 рокувстановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2017 року у розмірі1600 грн, а отже сума соціальної пільги становить 800 грн, тобто два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян в даному випадку складають 1600 грн.

Таким чином, згідно з Законом №3886-ХІ, кримінальна відповідальність настає за таємне викрадення чужого майна вартістю понад 1600 грн, вчинене у 2017 році.

Згідно вироку Тростянецького районного суду Сумської області від 10.09.2020 року ОСОБА_4 шляхом обману (шахрайство) повторно заволодів чужим майном 30.10.2017 року, завдавши матеріальну шкоду потерпілій на загальну суму 7210 грн, що перевищує розмір 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та дії ОСОБА_4 утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, як на день ухвалення вироку, так і на день розгляду цього подання.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» №294-IX від 14.11.2019 рокувстановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року у розмірі2102 грн, а отже сума соціальної пільги становить 1051 грн, тобто два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян в даному випадку складають 2102 грн.

Таким чином, згідно з Законом №3886-ХІ, кримінальна відповідальність настає за таємне викрадення чужого майна вартістю понад 2102 грн, вчинене у 2020 році.

Відповідно до вироку Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.01.2021 року ОСОБА_4 здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у сховище 04.08.2020 року викравши грошові кошти, у сумі 28000 грн, що перевищує розмір 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та дії ОСОБА_4 утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, як на день ухвалення вироку, так і на день розгляду цього подання.

Згідно вироку Дарницького районного суду м. Києва від 25.05.2022 року ОСОБА_4 здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, 14.01.2020 року заподіявши потерпілому майнову шкоду в розмірі 1000 грн.

Таким чином, станом на день розгляду подання, вчинене ОСОБА_4 14.01.2020 року правопорушення кваліфікуються як дрібне викрадення чужого майна і відносяться до адміністративних правопорушень, за що відповідальність передбачена ст.51 КУпАП.

Відповідно до ч.3 ст.3, ч.2 ст.4 КК Україникримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тількиКримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння.

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання такимзакономчинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч.1ст.5 КК України)

Таким чином, з наведеного вбачається, що, має місце часткова декриміналізація, а саме діянь, які полягають у крадіжці майна, вартістю до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи часткову декриміналізацію діянь, вчинених засудженим, введену новим Законом, на підставі ч.2 ст.74 КК України, суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_4 від покарання, призначеного йому вироком Дарницького районного суду м. Києва від 25.05.2022 року за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

За таких обставин, враховуючи, що суд саме звільняє засудженого від відбування покарання відповідно до ч.2 ст.74 КК Україниі не має повноважень змінювати вирок на стадії його виконання, у суду відсутні підстави для звільнення ОСОБА_4 від покарання за вироком Тростянецького районного суду Сумської області від 10.09.2020 року за епізодом шахрайства вчиненого 30.10.2017 року, та вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.01.2021 року за епізодом крадіжки вчиненої 04.08.2020 року, так як дії ОСОБА_4 утворюють склад кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України та ч.3 ст.185 КК України, як на день ухвалення вироків, так і на день розгляду цього подання, тому суд не знаходить підстав для звільнення засудженого від відбування покарання, призначеного вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.01.2021 року за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставіст.74 КК України.

Керуючись ст. ст.5,74 КК України, ст.537,539 КПК України,Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів», суд

П о с т а н о в и в:

Подання адміністрації ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» про приведення вироків щодо засудженого ОСОБА_4 у відповідність доЗакону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886, - задовольнити.

Звільнити засудженого ОСОБА_4 на підставі ч.2 ст.74 КК України від покарання, призначеного йому вироком Дарницького районного суду м. Києва від 25.05.2022 року за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

ОСОБА_4 вважати засудженим за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.01.2021 року за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Тростянецького районного суду Сумської області від 10.09.2020 року, більш суворим, призначеним за цим вироком, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня фактичного затримання за цим вироком суду, тобто з 07.07.2022 року.

На підставі ч.4 ст.70, 72 КК України ОСОБА_4 зарахувати в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень за даним вироком, покарання, відбуте частково за попереднім вироком Тростянецького районного суду Сумської області від 10.09.2020 року, з 10.12.2020 року (день затримання) по 24.12.2020 року (день звільнення з під варти по прибуттю до місця відбування покарання) з розрахунку день за день, та з 25.12.2020 року по день фактичного затримання за вироком суду в даній справі з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1