Рішення

від 03.03.2025 по справі 592/46/25

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 592/46/25

2/583/458/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2025 року

Охтирський міськрайонний суд у складі: головуючого судді Савєльєвої А.І., за участю секретаря Доценко Т.Г., розглянувши в залі суду м. Охтирка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом КНП «Великописарівська лікарня» Великописарівської селищної ради, представник позивача Якименко Ольга Ігорівна, до ОСОБА_1 про стягнення коштів в якості відшкодування витрат за навчання,

встановив:

КНП «Великописарівська лікарня Великописарівської селищної ради в особі представника Якименко О.І. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 мотивуючи свої вимоги тим, що 30.11.2015 ОСОБА_1 , як особа що навчається, підписала договір про навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації № 168 від 30.11.2015, укладений між Сумським державним університетом та Великописарівською центральною районною лікарнею (нова назва Комунальне некомерційне підприємство «Великописарівська лікарня» Великописарівської селищної ради. Предмет договору - СумДУ бере на себе зобов`язання за рахунок коштів позивача здійснити навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації відповідача за денною формою навчання, освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст, напрямком підготовки медицина, фаховим спрямуванням лікувальна справа в термін з 01.09.2015 по 01.07.2021.

30.11.2015 укладено договір між позивачем та відповідачем № 168/1 про оплату за навчання в Сумському державному університеті та за проходження інтернатури.

Згідно з умовами укладеного договору відповідач зобов`язалася після закінчення навчання та проходження інтернатури відпрацювати в медичних закладах Великописарівського району по спеціальності лікувальна справа протягом 5 років, а у разі відмови від подальшого навчання, проходження інтернатури або відрахування із Сумського державного університету та інтернатури, а також відмови від відпрацювання протягом 5 років після проходження інтернатури відшкодувати відповідно Великописарівській ЦРЛ вартість навчання в установленому порядку.

Згідно наказу ректора Сумського державного університету № 0653-ІІІ від 24 червня 2021 року присуджено освітні ступені за освітньо-професійними (освітньо-науковими) програми, присвоїти освітні кваліфікації (професійні кваліфікації), видати документи про вищу освіту особам згідно з додатком та відрахувати їх з числа здобувачів Сумського державного університету 24.06.2021 у зв`язку із завершенням навчання за освітньо-професійними (освітньо- науковими) програмами, зокрема відповідачу освітній ступінь - спеціаліст, спеціальність: 7.12010001 Лікувальна справа, освітня програма/ професійна кваліфікаці лікар.

Однак після завершення навчання відповідач не повідомила про проходження або про відмову від проходження інтернатури, не прибула до КНП «Великописарівська лікарня» Великолписарівської селищної ради з метою відпрацювання в КНП «Великописарівська лікарня» за спеціальністю медицина впродовж 5 років на виконання умов договору. Згідно з витягом з кошторису та Реєстру платіжних доручень розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 11.12.2024 розрахунок суми на навчання відповідача у закладі вищої освіти складає 132200, грн., які позивач просить стягнути на його користь з відповідача.

Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду від 05.02.2025 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Відповідач подала відзив на позов, в якому зазначила, вивчивши позов КНП «Великописарівська лікарня» Великописарівської селищної ради, вважає в позовних вимогах слід відмовити, у повному обсязі, мотивуючи тим, що виникли сумніви щодо підписання нею договорів №168, 168/1 та посилається, що Великописарівська центральна районна лікарня, зобов`язується продовжити фінансування, в тому числі інтернатури, однак позивач не виконав умови фінансування інтернатури. Крім того, на момент підписання договорів вона була неповнолітньою, а тому не додержані вимоги ч. 2 ст. 203 ЦК України, що є підставою недійсності зазначених договорів від 30.11.2015 №№ 168, 168/1.

Дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку:

30.11.2015 між Сумським державним університетом /Виконавцем/, ректор ОСОБА_2 та Великописарівською ЦРЛ /Замовником/, головний лікар Р.І. Побідинський укладено договір про навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації № 168.

Згідно п. 1 договору предмет договору: Виконавець бере на себе зобов`язання за рахунок коштів Замовника здійнити навчання, підготовку, перепідготовку підвищення кваліфікації ОСОБА_1 , форма навчання денна, освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст, за напрямком підготовки медицина, фаховим спрямуванням лікувальна справа, в термін з 01.09.2015 по 01.07.2021 роки.

Відповідно до п.п. 2.1 п.2 договору обов`язки виконавця надати Замовнику освітню послугу на рівні державних стандартів освіти, п.п.2.7 п. 2 додаткові обов`язки Виконавця - зобов`язуться після закінчення підготовки студента за спеціальністю лікувальна справа, склавши додатковий договір на термін проходження інтернатури та оплату.

Згідно п.п. 1.3 п. 3 договору обов`язки замовника - своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах та у строки, що встановлені цим договором.

Підпунктом 4.5. пункта 4 договору встановлена загальна вартість освітньої послуги становить 132200 гривень, у томі у числі за період навчання: навчальний рік 2015/2016 17200 грн.; 2016/2017 18400 грн.; 2017/2018 20700 грн.; 2018/2019 23000 грн.; 2019/2020 25300 грн.; 2020/2021 27600 грн.

Відповідно до п. 6 Додаткові умови: Після закінчення навчання та проходження інтернатури студент зобов`язується, відпрацювати в медичних закладах Великописарівського району за спеціальністю лікувальна справа 5 років. Студент проводить відшкодування коштів замовнику за період навчання та проходження інтернатури, а також не відпрацювані 5 років після інтернатури (а.с.14-15).

Згідно договору № 168/1 про оплату навчання в Сумському державному університеті та за проходження інтернатури від 30.11.2015 укладеного між ОСОБА_1 /Виконавець/ та Великописарівською центральною районною лікарнею, в особі головного лікаря Побідинського Р.І. /Замовник/, предмет договору виконання на себе зобов`язання по успішному навчанню в СумДУ на медичному факультеті на денній формі навчання та проходження інтернатури за спеціальністю лікувальна справа. Виконавець зобов`язується після закінчення навчання та проходження інтернатури відпрацювати в медичних закладах В-Писарівського району по спеціальності лікувальна справа протягом 5 років. Виконавець проводить відшкодування коштів замовнику за період навчання та проходження інтернатури в СумДУ при відмові від подальшого навчання, проходження інтернатури або виключенні його із навчання із СумДУ та проходження інтернатури, а також не відпрацьовані на протязі 5 років після проходження інтернатури. Плата за навчання та проходження інтернатури вноситься після проходження успішного закриття відповідного семестру (а.с.17-18).

Відповідно до наказу ректора Сумського державного університету № 0653-ІІІ від 24 червня 2021 року присуджено освітній ступні за освітньо-професійними (освітньо-науковими) програми, присвоїти освітні кваліфікації (професійні кваліфікації), видати документи про вищу освіту особам згідно з додатком та відрахувати їх з числа здобувачів Сумського державного університету 24.06.2021 у зв`язку із завершенням навчання за освітньо-професійними (освітньо- науковими) програмами, зокрема відповідачу освітній ступінь - спеціаліст, спеціальність: 7.12010001 Лікувальна справа, освітня програма/ професійна кваліфікація лікар (а.с.25).

Згідно із витягом з кошторису та Реєстру платіжних доручень розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 11.12.2024 розрахунку суми, яка наводиться в реєстрі платіжних доручень розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, які за замовленням КНП «Великописарівська лікарня» Великописарівської селищної ради витрачені з місцевого бюджету Великописарівської селищної ради територіальної громади на навчання відповідачу ОСОБА_1 у закладі вищої освіти складає 132200,00 грн. (а.с.24, 26).

На адвокатський запит № 101 від 06.12.2024 у відповіді Сумського державного університету № 05.03/01-05/4478 від 13.12.2024 зазначається, що відомостями про закінчення ОСОБА_1 інтернатури Сумський державний університет не володіє (а.с.23, 28).

На адвокатський запит від 05.12.2024 № 102 щодо звернення до управління охорони здоров`я ОСОБА_1 . Управління охорони здоров`я Сумської обласної державної адміністрації повідомляє, що до управління охорони здоров`я Сумської обласної державної адміністрації заяви від ОСОБА_1 про неможливість приступити до роботи в комунальному некомерційному підприємстві «Великописарівська лікарня» Великописарівської селищної ради після закінчення інтернатури не надходило (а.с.28).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 ЗаконуУкраїни «Про вищу освіту» фінансування державних вищих навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України на умовах державного замовлення на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових і науково-педагогічних кадрів та інших джерел, не заборонених законодавством, з дотриманням принципів цільового та ефективного використання коштів, публічності та прозорості у прийнятті рішень.

Кабінет Міністрів України Постановою від 22 серпня 1996 року № 992 затвердив Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі-Порядок), підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, пунктом 3 якого передбачено, що цей Порядок поширюється на осіб, які навчаються за спеціальністю медичного профілю.

Згідно з пунктом 4 Порядку керівники вищих навчальних закладів після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладають з ними угоду за формою згідно з додатком № 1.

Відповідно до Указу Президента України від 23 січня 1996 року № 77/96 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - Указ Президента № 77/96) особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобов`язуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати в державному секторі народного господарства не менше ніж три роки. У разі відмови працювати в державному секторі народного господарства випускники відшкодовують в установленому порядку до Державного бюджету повну вартість навчання.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25 грудня 1997 року № 367 затверджено Порядок працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі-Порядок працевлаштування № 367), пунктом 6 цього Порядку передбачено, що випускники, які уклали угоду з вищим закладом освіти після зарахування на навчання, зобов`язані відпрацювати за місцем призначення не менше ніж три роки.

Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто неналежне виконання (ст. 610 ЦК України).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини другої статті 52 Закону України від 23 травня 1991 року «Про освіту» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов`язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 січня 2021 року в справі №607/3693/17 висловила думку про те, що у випадку укладення між сторонами угоди про підготовку фахівця з вищою освітою, в якій передбачений обов`язок цього фахівця після закінчення відповідного навчання відпрацювати три роки в закладі охорони здоров`я, куди цей фахівець (випускник) буде направлений за розподілом, а також його обов`язок компенсувати (відшкодувати) вартість витрат замовника на його навчання у разі неприбуття цього випускника за направленням або його відмови без поважних причин приступити до роботи за призначенням (наприклад, відпрацювати три роки в закладі охорони здоров`я, куди випускник направлений за розподілом), то зазначене зобов`язання з відшкодування витрат на навчання є цивільно-правовим договірним зобов`язанням.

На переконання Великої Палати Верховного Суду покладення на фахівців, які отримали вищу освіту безкоштовно за державним замовленням, обов`язку щодо оплатного відпрацювання (на умовах не гірших, ніж ті які надаються іншим працівниками державного сектора економіки) за направленням держави протягом визначеного періоду часу (трьох років) не суперечить самій суті конституційного права на безкоштовну вищу освіту і в сучасник умовах економічного розвитку країни відповідає інтересам суспільства, щодо отримання від держави якісних послуг у відповідних секторах.

До 09.09.2022 умови працевлаштування випускників державних медичних закладів освіти визначав Порядок працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням МОЗ, затверджений наказом від 25.12.1997 № 367. Порядок зобов`язував випускників державного вищого медичного (фармацевтичного) закладу освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації, яким після навчання в інтернатурі присвоїти кваліфікацію лікаря (провізора) спеціаліста і які працевлаштовані на підставі направлення направлення на роботу, відпрацювати щонайменше три роки з моменту укладення трудового договору із замовником.

МОЗ наказом від 11.08.2022 № 1452 визнало Наказ № 367 таким, що втратив чинність. Підстава те, що Наказ № 367 суперечить Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VІІ.

З 09.09.2022 випускники державних медичних закладів освіти не зобов`язані відпрацьовувати три роки закінчення навчання. Виняток особи, які зараховані на навчання за державним замовленням та уклали Угоди про підготовку фахівців з вищою освітою, згідно з постановою КМУ від 22.08.1996 № 992. До них застосовуємо законодавство, яке діяло на момент укладення угоди (п.2 Наказу № 1452).

Постанова КМУ «Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яки здійснювалась за державним замовленням» від 22.08.1996 № 992 втратила чинність 07.06.2017 (ПКМУ від 31.05.2017 № 376).

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи (ч. 1 ст. 58 Конституції України).

Конституційний Суд України надав офіційне тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України. А саме, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності. Тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення КСУ від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів № 1-7/99).

Закон № 1662 набув чинності 01.01.2017. Таким чином, особа яка навчалась у вищому медичному закладі й уклала із закладом освіти та роботодавцем про обов`язкове відпрацювання після навчання до 01.01.2017, зобов`язана відпрацювати в роботодавця за направленням. В іншому випадку вона несе відповідальність відповідно до умов угоди згідно із Цивільним кодексом України. МОЗ закріпило обов`язок відпрацювати в наказі № 1452.

Отже, у разі такого відпрацювання керуємося Порядком № 367.

Обов`язок випускника відшкодувати до державного бюджету повну вартість навчання за умов, що були погоджені між сторонами, передбачено пунктом 21 Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25 грудня 1997 року № 367. Даним Порядком визначено, що випускник зобов`язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника не менше трьох років. Випускник повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направленні на роботу. Незгода випускника з рішенням комісії з працевлаштування випускників не звільняє його від обов`язку прибути на роботу за призначенням. У разі, якщо він не прибув за направленням або відмовився приступити дло роботи за призначенням з причин, не зазначених у п. 9 та 18 цього Порядку чи його звільнено з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за порушення трудової дисципліни або звільнено за власних бажанням протягом навчання в інтернатурі та трьої років після закінчення відповідачем, вона зобов`язана відшкодувати у встановленому порядку відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання та конпенсувати замовникові всі витрати.

У відповідності до п. 5 «Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовки яких здійснювалась за державним замовленням» затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25.12,97 р. № 367, який був чинний на момент зарахування відповідача ОСОБА_1 «Керівники вищих навчальних закладів освіти після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладаю з ними угоду за формою. Уміщеною в додатку 1».

Водночас, вирішуючи питання щодо дії застосовуваних до спірних правовідносин норм права, суд бере до уваги, що у випадку, якщо частина друга статті 52 Закону України «Про освіту» 1991 року була чинною на час вступу студента до вищого навчального закладу, та особа, яка претендує на отримання вищої освіти, добровільно підписала угоду про підготовку фахівця з вищою освітою, навчалася за кошти державного бюджету, погодилася відшкодувати вартість цього навчання, погодилася на працевлаштування її відповідним навчальним закладом на умовах зазначеної угоди та отримала направлення на роботу, то у разі відмови цієї особи відпрацювати відповідно до умов зазначеної угоди встановлений термін відпрацювання заклад освіти, який забезпечив відповідне навчання цієї особи, може в судовому порядку стягнути з неї кошти за навчання.

Як зазначається в Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Оскільки частина друга статті 52 Закону України «Про освіту» 1991 року у редакції, чинній на час виникнення правовідносин сторін цього спору щодо здобуття відповідачем зазначеної освіти, була чинною, то такі цивільні правовідносини, що виникли між сторонами з моменту укладення угоди від 02 березня 2012 року, регулюються саме нею.

Положення частини першої статті 58 Конституції України та частини другої статті 5 ЦК України щодо зворотної дії в часі закону, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи, в даному разі потрібно розуміти так, що особа звільняється від встановленої законом цивільної відповідальності, в тому разі коли така відповідальність закріплена лише скасованим законом, однак скасування закону, який передбачає цивільну відповідальність особи, за загальним правилом не звільняє її від цивільної відповідальності на користь контрагента, якщо така відповідальність закріплена і в чинному цивільно-правовому договорі, украденому цією особою.

Відповідно до частини другої статті 52 ЗаконуУкраїни «Про освіту» (в редакції, чинній з 23 березня 1996 року по 06 вересня 2014 року, у тому числі на час укладення угоди від 02 березня 2012 року), пункту 2 Указу Президента № 77/96, пункту 14 Порядку (редакція чинна на час укладення угоди) та пункту 21 Порядку працевлаштування №367(редакція чинна на час укладення угоди) випускник має обов`язок відшкодувати у встановленому порядку до Державного або місцевого бюджетів вартість його навчання та компенсувати замовникові його навчання всі витрати замовника на навчання за таких умов: випускник після отримання вищої освіти повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направленні його на роботу, та відпрацювати обумовлений угодою на його навчання термін; цього випускника звільнено за власним бажанням протягом навчання в інтернатурі та трьох років після закінчення останньої.

Відтак ОСОБА_1 , уклавши 30.11.2015 року угоду із зобов`язанням відпрацювати п`ять років після проходження інтернатури в медичних закладах Великописарівського району й не виконавши цього зобов`язання, повинна відшкодувати вартість навчання. Однак умови договору з свого боку не виконала, згідно яких зобов`язана була прибути після закінчення навчання та проходження інтернатури відпрацювати в медичних закладах Великописарівського району по спеціальності лікувальна справа протягом 5 років, а у разі відмови від подальшого навчання, проходження інтернатури або відрахування із Сумського державного університету та інтернатури, а також відмови від відпрацювання протягом 5 років після проходження інтернатури відшкодувати кошти Великописарівській ЦРЛ за період навчання та проходження інтернатури в СумДУ.

Законодавством не врегульований порядок визначення та відшкодування випускниками вартості навчання у разі порушення ними умов угоди про працевлаштування. Суд погоджується із доводами позивача про використання у даному випадку даних бухгалтерської звітності Університету та за аналогією закону чинних нормативно-правових актів.

Директор КНП «Великописарівська лікарня» Великописарівської селищної ради Сергій Драгун листом від 24.09.2024 № 01-24/ звернувся до ОСОБА_1 в якому повідомив, що відповідно до п. 6 Договору «Про навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації № 168 від 30.11.2015 після закінчення навчання та проходження інтернатури зобов`язана відпрацювати в КНП «Великописарівська лікарня» за спеціальністю медицина 5 років. В разі невиконання п. 6 Договору № 168 від 30.11.2015 необхідно відшкодувати кошти за навчання в сумі 132200,00 грн. в місячний строк на рахунок КНП «Великописарівська лікарня» Великописарівської селищної ради. У разі неповернення коштів добровільно в установлений строк, питання про їх стягнення буде вирішуватися у судовому порядку.

При цьому, незважаючи на укладення угоди у 2015 році, ОСОБА_1 , порушивши її умови, зобов`язана відшкодувати витрати за увесь період навчання, тобто з 2015 року по 2021 роки. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що КНП «Великописарівська лікарня» Великописарівської селищної ради не виконала умови договору, в частині фінансування інтернатури. Однак, не надає жодних доказів на підтвердження того, що вона проходила інтернатуру, саме в якому медичному закладі.

Відтак позовні вимоги КНП «Великописарівська лікарня» Великописарівської селищної ради про стягнення із ОСОБА_1 132200,00 грн. витрат на навчання є обгрунтованими й підлягають до задоволенню.

Згідно із ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність строк, у межах якого особа може звернутися до суду із вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України).

Визначаючи момент закінчення трирічного строку позовної давності у даній справі, суд керується положеннями п. 19 Прикінцевих і Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного стану, що введений із 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.22, строки, визначені, зокрема статтями 257-259 ЦК України, продовжуються на строк його дії.

Беручи до уваги тривалість воєнного стану із часу його запровадження дотепер, відтак трирічний строк позовної давності за вказаним позовом не сплив.

З матеріалів справи вбачається, що 21.12.2024 року між КНП «Великописарівська лікарня» Великописарівської селищної ради та адвокатом Якименко О.І. укладено договір про надання правничої допомоги. Позивач просить стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн.

При вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії витрат на професійну правничу допомогу.

При вирішення суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (становлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Крім того, у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Лавенс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін - пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

При цьому, суд враховує, що суть надання позивачу адвокатом правничої допомоги зводилась до написання та направлення позовної заяви до суду, направлення запитів, розгляд справи проведено у спрощеному провадженні за відсутності сторін.

Виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, слід дійти висновку про неспівмірність заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 10000,00 грн., який є завищеним, тому вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Разом з тим, з урахуванням ухвалення рішення по справі на користь позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги в сумі 2000,00 грн.

Згідно зі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, ст.ст. 257, 526, 610, 626 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов КНП «Великописарівська лікарня» Великописарівської селищної ради, представник позивача Якименко Ольга Ігорівна, до ОСОБА_1 про стягнення коштів в якості відшкодування витрат за навчання задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_1 ) на користь комунального некомерційного підприємства «Великописарівська лікарня» Великописарівської селищної ради (код ЄДРПОУ 02007503, юридична адреса: 42800, Сумська область, Охтирський район, смт. Велика Писарівка, вул. Коцюбинського, 5) грошові кошти у розмірі 132200 гривень (сто тридцять дві тисячі двісті гривень).

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_1 ) на користь комунального некомерційного підприємства «Великописарівська лікарня» Великописарівської селищної ради (код ЄДРПОУ 02007503, юридична адреса: 42800, Сумська область, Охтирський район, смт. Велика Писарівка, вул. Коцюбинського, 5) судовий збір у розмірі 3028, 00 гривень (три тисячі двадцять вісім гривень) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 гривень (дві тисячі гривень).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.І.Савєльєва