Рішення

від 04.03.2025 по справі 570/5864/24

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 570/5864/24

провадження № 2/570/377/2025

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 березня 2025 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Кушнір Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Полюхович М.В.,

розглянувши в порядку заочного розгляду спрощенного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СМАРТ ПЕЙ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

покликаючись на непогашення позичальником заборгованості по кредитному договору представник позивача ОСОБА_2 у поданій до суду 12 листопада 2024 року через систему "Електронний суд" позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 49 740 грн. 78 коп. та понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору.

На виконання приписів п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України позивачпідтверджує, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, просить справу розглянути в порядку спрощенного провадження, не заперечує проти винесення заочного рішення, просить справу слухати у їх відсутність.

Суд отримав підтвердження реєстрації місця проживання відповідача.

У поданій до суду заяві вказаний представник позивача позов підтримує повністю.

Відповідач відзив на позов не подав.

Всі учасники справи відповідно до ст.128-130ЦПК України належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, до суду не з"явилися.

Враховуючи достатність матеріалів справи для прийняття рішення та доказів про правовідносини сторін, відсутність необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору, зважаючи на те, що їх з`явлення не визнане обов`язковим, суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, думку сторони, дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку заочного розгляду у їх відсутність та у відповідності до ч.2 ст.247ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд встановив такі обставини.

28 листопада 2014 року АТ «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №GP-7056977, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит в розмірі 28 825 грн. 51 коп., строком на 48 місяців, з відсотковою ставкою 9,00% річних, розмір комісії за користування кредитом становить 1,35%.

Згідно з платіжною інструкцією №18556666 від 27.11.2014 ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в розмірі 28 825 грн. 51 коп.

На думкусторони позивача,у відповідностідо розрахункустаном на07травня 2024року заборгованістьстановить 49740 грн.78 коп.а саме:

?23746грн.74 коп. - заборгованість за кредитом;

?11705грн.93 коп. - заборгованість за процентами;

?14 288 грн. 11 коп. - заборгованість за комісією.

Згідно з статутом АТ «Перший український міжнародний банк» від 23.12.2021 та копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, АТ «Перший український міжнародний банк» є правонаступником всіх прав та зобов`язань ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» і АТ «Банк Ренесанс Капітал», в результаті реорганізації АТ «Банк Ренесанс Капітал» шляхом приєднання до АТ «Перший український міжнародний банк», згідно з рішенням загальних зборів акціонерів АТ «Перший український міжнародний банк» /протокол №68 від 14 березня 2015 року/ та згідно з рішенням єдиного акціонера АТ «Банк Ренесанс Капітал» /рішення №2 від 14 березня 2015 року/.

08 травня 2024 року АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «Фінако» уклали договір відступлення прав вимоги (цесії) №1, згідно із яким АТ «ПУМБ» передало (відступило) ТОВ «ФК «Фінако» права вимоги за кредитними договорами.

16 липня 2024 року ТОВ «ФК «Фінако» та ТОВ «ФК «Смарт Пей» уклали договір факторингу №2, відповідно до якого ТОВ «ФК «Фінако» відступило ТОВ «ФК «Смарт Пей» права вимоги за кредитними договорами, зокрема, до відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу №2 від 16.07.2024, де відповідач зазначений, як боржник, і загальний розмір заборгованості за кредитним договором №GP-7056977становить 49 740 грн. 78 коп.

22 липня 2024 року позивач направив відповідачу письмову вимогу (повідомлення) від за адресою, яку останній зазначив при отриманні кредиту, однак станом на дату подачі позовної заяви заборгованість відповідачем погашена не була.

До спірнихправовідносин судзастосовує такі норми права.

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України). Ч.2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

П.1 ч.1 ст.512ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва. У разі відступлення права вимоги відбувається заміна кредитора. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України). За загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов`язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів.

Ст.1077 ЦК передбачає, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов?язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Суд дійшов таких висновків.

Вимоги ст.264ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог.

Розглядаючи справу,суд визначивюридичну природуспірних правовідносині закон,який їхрегулює,дослідив поданіписьмові докази,оцінивши їхза своїмвнутрішнім переконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному іоб`єктивномурозгляді усудовому процесівсіх обставинсправи вїх сукупності, забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, і, як наслідок, виникнення заборгованості, про стягнення якої позивач як фактор і звернувся до суду.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку - АТ "Банк Ренесанс Капітал"). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим він має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Отриманню даного кредиту передувало підписання відповідачем пропозиції укласти договір про надання споживчого кредиту та договір страхування (оферта) з АТ «Банк Ренесанс Капітал», в якій він вказав свої анкетні дані. За текстом заяви відповідач підтвердив свою згоду на те, що Пропозиція після її прийняття є невід`ємною складовою частиною Умов та Правил страхування, положення яких разом складають повний текст Договорів зазначених в цій Пропозиції. Ознайомлений з останньою чинною редакцією Умов з усіма змінами, які розміщуються банком на інформаційних стендах у відділеннях банку та на його офіційному сайті, з інформацією про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, зокрема: умови кредитування (щодо можливої суми кредиту; строку, на який може бути одержаний; мети, для якої кредит може бути використаний; форми та видів його забезпечення; необхідності здійснення оцінки майна та якщо вона є необхідною, ким вона здійснюється; наявних форм кредитування з коротким описом відмінностей між ними, у тому числі між зобов`язаннями позичальника; типу процентної ставки (фіксованої, плаваючої тощо); переваг та недоліків пропонованих схем кредитування); орієнтовну сукупну вартість кредиту (орієнтовну сукупну вартість кредиту. Підписанням Пропозиції підтвердив, що укладання Договору Страхування зі страховиком не є обов`язковою умовою отримання споживчого кредиту в банку й було обрано ним за власною ініціативою з числа кредитних продуктів, що пропонуються банком. Також підтвердив, що отримав від банку автентичний примірник (оригінал) цієї Пропозиції разом із Графіком платежів та Умовами.

Суд вважає, що матеріали справи містять підтвердження того, що відповідач погодився з умовами кредитування, процентною ставкою та іншими істотними умовами кредитного договору та погодився з вимогами Умов, які діяли на момент підписання ним заяви. Як видно з наданих позивачем доказів, позичальник користувався кредитними коштами, погашав кредит, виконував інші зобов`язання перед банком та зауважень щодо покладення на нього таких обов`язків не висловлював, тобто з відповідними нарахуваннями був згоден.

Укладений між сторонами договір відповідає вимогам Закону, оскільки визначені у ньому умови кредитування сторонами погоджені та підписані, договір виконувався позичальником, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача і свідчить про добровільне волевиявлення сторін і про погодження відповідачем усіх його умов. Жодних претензій до банку з приводу його умов або укладення договору з порушеннями вимог закону, відповідач не пред`являв. Зазначений висновок узгоджується і з положенням ст.204 ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину і означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Як виснував Верховний Суд України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979с15 «...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов"язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов"язку погашення кредиту взагалі».

Матеріали справи свідчать, що, оформлюючи відступлення права вимоги, сторони не обумовлювали ніяких змін щодо обсягу прав і обов`язків, які за договорами перейшли до нового кредитора, а тому до позивача перейшли права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Таким чином, новий кредитор, набувши відповідне право вимоги, реалізував його шляхом пред`явлення до позичальника позову про стягнення боргу за кредитним договором і визначив борг на відповідну дату.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного вкидання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, оскільки належні докази про це відсутні, чим порушив умови договору та норми чинного законодавства, тому у позивача виникло право вимагати виконання зобов`язання за договором. Кредитор відповідне право вимоги реалізував шляхом пред`явлення до позичальника позову про стягнення боргу за кредитним договором і визначив борг на відповідну дату.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом з тим, відповідно до п.5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Подібна за змістом норма закріплена у п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.

Верховний Суд у справі № 554/4300/16-ц висновував, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Як вбачається із виписки/особового рахунку за період з 27.11.2014 по 07.05.2024 відповідач активно користувався кредитними коштами, здійснював перерахування коштів з однієї картки на іншу, поповнював картку, повертав використану суму та сплачував відсотки за користування кредитними коштами, однак припинив надавати своєчасно позивачу кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, що відображено в розрахунку заборгованості за договором станом на 07 травня 2024 року.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, надані банком виписки за картковими рахунками позичальника, яким суди дали оцінку у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача.

За таких обставин оскільки під час укладення договору сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а саме кредиту, його виду та розміру, відсоткової ставки по ньому, строків погашення кредиту, розміру та виду неустойки, суд дійшов висновку про наявність боргових правовідносин між сторонами. Позивач надав до суду копії зазначених документів, розрахунок заборгованості по кредиту, виданий посадовою особою позивача, який являється допустимим доказом у справі, а відповідач не надав суду жодного належного доказу, що спростовує наявність кредитних відносин та не спростував подані позивачем розрахунки заборгованості за таким кредитним договором. Об`єктивних і переконливих доказів, які спростовували би вимоги позивача, відповідач не надав, а суд їх не здобув, що вказує на обґрунтованість позову. Матеріали справи свідчать, що у боржника виникла заборгованість за кредитним договором, а його дії та наміри не свідчать про виконання договірних зобов`язань за кредитним договором та повернення кредиту.

Доказів повернення відповідачем за вказаним договором суми кредиту у повному розмірі матеріали справи не містять, у зв`язку з чим, вимога позивача ТОВ «ФК "СМАРТ ПЕЙ" про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитом 23 746 грн. 74 коп. та суми заборгованості за процентами 11 705 грн. 93 коп., а всього на загальну суму - 35 452 грн.67 коп., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

В частині вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комісією, то суд зазначає таке.

Відповідно до п.2.4. Договору №GP-7056977від 27 листопада 2014 року розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 1,35 %.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених в постанові від 16 листопада 2016 року, справа № 6-1746цс16, та в постанові від 4 червня 2018 року, справа № 758/8481/15-ц, з посиланням на п.3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а відповідні умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16.

Згідно з позицією Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року, висловленої під час розгляду справи № 6-2071цс16, обслуговування кредиту не є послугою зі споживчого кредитування у розумінні Закону України "Про захист прав споживачів".

З огляду на викладене, суд зазначає, що включення позивачем до розрахунку заборгованості комісії за послуги, що супроводжують кредит, є неправомірним, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.десятий п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Суд бере до уваги, що дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору. Споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями, що передбачено у пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", прийнятій 09 квітня 1985 року № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН.

При цьому враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі "Руїз Торіха проти Іспанії", заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

При вирішенні питання про розподіл судовихвитрат між сторонами суд виходить із положень ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Клопотання про повернення зайво сплаченого судового збору позивач не подавав, тому суд це питання не вирішує, враховуючи принцип диспозитивності цивільного процесу.

У зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача також підлягає пропорційному стягненню на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого судового збору.

Позов задоволено на 71,27 % (35 452,67 грн. : 49 740,78 грн. х 100).

В зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 726 грн. 44 коп. (2 422,40 грн. х 71,27 %).

З огляду на викладене, керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

задоволити частковоцивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СМАРТ ПЕЙ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СМАРТ ПЕЙ" заборгованість за кредитним договором від 28 листопада 2014 року в сумі 35 452 грн.67 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю"Фінансовакомпанія "СМАРТПЕЙ"судовий збірв розмірі 1 726 грн. 44 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому випадку строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошена лише вступна та резолютивна частина судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СМАРТ ПЕЙ", ЄДРПОУ 43696954, місцезнаходження: вул.Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, м.Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Дата складання повного судового рішення 04 березня 2025 року.

Суддя: Кушнір Н.В.