Ухвала

від 03.03.2025 по справі 161/3566/25

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/3566/25 Провадження №11-сс/802/152/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2025 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

слідчого ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ( в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2025 року (ЄРДР №12025030580000677),

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2025 року задоволено клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 , яке погоджене з прокурором у кримінальному провадженні прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_10 про застосування підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України, ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 59 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 20.04.2025 року включно, з можливістю внесення застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 своїх процесуальних обов`язків в розмірі 5000000 (п`ять мільйонів) гривень, з покладенням, у разі її внесення, відповідних обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим та прокурором надано докази про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, а тому прийшов до висновку про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у зв`язку з чим обрав даний запобіжний захід.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_8 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час. Посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, а клопотання про застосування запобіжного заходу безпідставно задоволено. Крім того, звертає увагу суду, що ОСОБА_8 є особою середнього віку (50 років), раніше не судимий, має постійне місце проживання, має матір, сина, підтримує з ними родинні стосунки, на ТзОВ «Луцьк Трейд» працював 14 років, за цей час будь яких порушень, крадіжок з його сторони ніколи не було, є інвалідом 1 групи, періодично, щороку, проходить курс лікування та реабілітації, які в умовах тримання під вартою в ДУ «Луцький слідчий ізолятор» пройти не можливо, що може потягнути тяжкі наслідки для його життя.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, захисника та підозрюваного, які підтримали апеляцію з викладених в ній підстав, прокурора та слідчого, які заперечили доводи апеляційної скарги та просили залишити ухвалуслідчого судді без змін, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчий суддя при розгляді клопотання, у відповідності до ст.194 КПК України, правильно прийшов до висновку, про необхідність задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. В той же час, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Як вбачається із матеріалів справи, при розгляді в суді першої інстанції клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий та прокурор довели обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати про існування хоча б одного із ризиків про те, що підозрюваний ОСОБА_8 може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, що застосований до нього запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Враховано судом і те, що ОСОБА_8 є особою з інвалідністю 1групи, в даний час підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкція якої передбачає покарання на строк від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, офіційно не працевлаштований, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність,та наявністьризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_8 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити або спотворити викрадені грошові кошти, які мають істотне значення для досудового розслідування, місцезнаходження яких на даний час не встановлено, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Доводи сторони захисту про те, що оголошена підозрюваному ОСОБА_8 підозра у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.185 КК України ґрунтується лише на припущеннях, а наведені слідчим ризики того, що останній перебуваючи на волі може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України нічим не підтверджені, на увагу суду не заслуговують, оскільки повністю спростовується матеріалами провадження, які фактично вказують про протилежне. А тому, такі доводи захисника, з урахуванням наведених вище мотивів не дають жодних підстав для відмови в задоволенні клопотання слідчого та застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою.

Твердження сторонизахисту проте,що ОСОБА_8 періодично,щороку,проходить курслікування тареабілітації,які вумовах триманняпід вартою пройти не можливо, що може потягнути тяжкі наслідки для його життя, є необґрунтованими, оскільки стороною захисту не надано будь яких доказів на підтвердження того, що таке лікування останньому не може надаватися у місці тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя визначив розмір застави, який відповідає вимогам ч.5 ст.182 КПК України, з чим повністю погоджується і апеляційний суд.

Таким чином, доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі та наведені в ході апеляційного розгляду, з урахуванням наведених вище мотивів, не зменшують ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України та не дають жодних підстав для відмови в задоволенні клопотання слідчого та застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, як про це просить захисник.

Будь-яких порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2025 року про обрання до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 59 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 20.04.2025 року включно, з можливістю внесення застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 своїх процесуальних обов`язків в розмірі 5000000 (п`ять мільйонів) гривень, з покладенням, у разі її внесення, відповідних обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді