Рішення

від 14.01.2025 по справі 390/1877/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/1877/23

Провадження № 2/390/834/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2025 р.Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Бойко І.А.,

при секретарях Петренко В.Р., Кондратовій Г.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Плетньова О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», в особі Інгульської шахти Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ДП «Східний ГЗК», в якому просить стягнути з відповідача на його користь відшкодування моральної шкоди, заподіяною втратою працездатності внаслідок професійного захворювання у розмірі 350000,00 грн без урахування податку з доходів з фізичних осіб, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 19.07.2004 року по 12.01.2023 року він працював на шахті «Інгульська» Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на різних посадах у різних структурних підрозділах, у тому числі зі шкідливими умовами праці. 12.01.2023 року позивача звільнено з роботи. За час роботи на підприємстві позивач отримав хронічне професійне захворювання, надалі позивачу встановлено третю групу інвалідності. Позивач вважає, що у зв`язку з отриманим професійним захворюванням, йому спричинено моральну шкоду, яка полягає у порушенні нормальних життєвих зв`язків, позбавленні можливості реалізовувати свої звички та бажання, тривалий процес лікування, постійне відчуття фізичного болю, відчуття страждань, викликає у нього почуття незахищеності та тривогу, а тому просить суд стягнути на його користь з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди, яку він оцінив у розмірі 350000,00 грн без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що сторони скористались правом врегулювати питання відшкодування моральної шкоди в договірному порядку та 10.07.2023 між ДП «Схід ГЗК» Інгульська шахта та ОСОБА_2 укладено угоду № 18/270 про відшкодування моральної шкоди у сумі 6500 грн за отримання професійного захворювання та втрату працездатності. Після реалізації свого законного права на відшкодування моральної шкоди один раз, позивач не має права повторно вимагати такої компенсації. Звернення позивача до суду є передчасним, оскільки договір не завершений та на даний час виконується в частині оплати моральної шкоди. Сума, визначена позивачем в позовній заяві, не обумовлена договором та не відповідає істотним умовам договору про відшкодування моральної шкоди, а в самому договорі позивач відмовився від будь-яких інших сум на свою користь в якості відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання з відповідача, крім суми, обумовленої договором. На підставі вищезазначеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У відповіді на відзив представник позивача адвокат Шашликов Д.Г. зазначив, що за обставин часткової втрати працездатності та виникнення у позивача хронічного професійного захворювання відповідач має сплатити позивачу відшкодування моральної шкоди через недотримання вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умову праці. Факт спричинення моральної шкоди підтверджується письмовими доказами у справі, тому представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Кобеляцький Д.М. позов підтримав та пояснив, що позивач не пам`ятає подробиць підписання з відповідачем договору про відшкодування моральної шкоди. Примірник самого договору у позивача відсутній і він вважає, що суми в 6000 не достатньо для відшкодування завданої йому моральної шкоди, і позивач її вважає частковим відшкодуванням шкоди. Крім того, позивач не вважає виплату за моральну шкоду одноразовою. Відшкодувати завдану йому моральну шкоду здатна сума коштів, яка заявлена у позові, оскільки він втратив 60 % працездатності.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, з підстав наведених у відзиві на позов та пояснив, що сторони узгодили відшкодування моральної шкоди шляхом укладення угоди. У зв`язку зі зверненням позивача до суду до завершення строку виплати компенсації за угодою від 10.07.2023, така виплата зупинена. Просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Суд установив, що відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої на ім`я ОСОБА_2 , останній з 19.07.2004 працював на посадах ДП «СхідГЗК». 12.01.2023 ОСОБА_2 звільнено з роботи у зв`язку з виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, який перешкоджає продовженню даної роботи, на підставі п.2 ст.40 КЗпП України (а.с. 12-14).

З довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній № 68 від 20.06.2023 ОСОБА_2 працював електрослюсарем повний робочий день в підземних роботах на Інгульській шахті ДП «СхідГЗК» за періоди: з 10.11.2005 по 04.12.2005, з 17.12.2005 по 04.06.2006, з 17.06.2006 по 17.09.2006, з 23.09.2006 по 03.12.2006, з 16.12.2006 по 03.06.2007, з 16.06.2007 по 02.08.2016, з 03.08.2016 по 12.01.2023 (а.с.15).

Згідно витягів із наказів № 325 від 14.09.2004, № 484 від 28.08.2009, № 841 від 28.08.2014, № 319 від 03.08.2016, № 380 від 27.08.2019 професія підземного електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування атестована за списком №1, розділ І, пр.1, п.«а», позиція 1.1а (а.с.24-26).

Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння), від 16.05.2023, наданого ДУ «Українська науково-дослідний інститут промислової медицини» ОСОБА_2 встановлено діагноз: радикулопатія попереково-крижова L4, L5, S1 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня). ОСОБА_2 підпадав під вплив шкідливих факторів: тяжкої фізичної праці несприятливого мікроклімату, параметри яких перевищують нормативні значення. Протипоказана робота в умовах тяжкої фізичної праці несприятливого мікроклімату (а.с.16-17).

З повідомлення про професійне хронічне захворювання (отруєння) № 08/21-1027 від 17.05.2023 вбачається, що ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» повідомило Інгульську шахту ДП «СхідГЗК» про наявність у ОСОБА_2 професійного захворювання (а.с.18).

Відповідно до акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 06.06.2023 професійне захворювання у ОСОБА_2 виникло за обставин тривалого терміну роботи на Інгульській шахті ДП «СхідГЗК» в шкідливих та небезпечних умовах праці, пов`язаних з тяжкою фізичною працею, при виконання функціональних обов`язків, що обумовлені технологічним процесом з використанням засобів індивідуального захисту. Причиною виникнення професійного захворювання слугувало фізичне перевантаження. За показниками напруженості трудового процесу (особистий ризик) та нерегулярна змінність роботи з роботою у нічну зміну ІІІ клас 2 ступінь напруженості трудового процесу (а.с.19-20).

З довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 138100 від 05.07.2023 вбачається, що ступінь втрати працездатності ОСОБА_2 становить 60 % з 05.07.2023 та є безтерміновою (а.с.22).

Відповідно додовідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ № 388105 ОСОБА_2 встановлена третя група інвалідності безтерміново. Причина інвалідності - професійне захворювання (а.с.23).

З договору № 18/720 від 10.07.2023, укладеного між ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ОСОБА_2 , сторони, враховуючи заяву останнього про виплату одноразової грошової компенсації в якості відшкодування моральної шкоди, у зв`язку із профзахворюванням, отриманим за час роботи на ДП «СхідГЗК», з урахуванням медичного висновку лікарсько-експертної комісії ДУ «Українська науково-дослідний інститут промислової медицини» № 538 від 16.05.2023, узгодили, що ДП «СхідГЗК» сплачує одноразову грошову виплату ОСОБА_2 в сумі 6500 грн з врахуванням сплати необхідних податків та обов`язків платежів із вказаної суми, в якості відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок отриманого ним професійного захворювання. ОСОБА_2 відмовляється від будь-яких намірів стягнення на його користь інших сум в якості відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійних захворювань з ДП «СхідГЗК», а останнє зобов`язується в строк до 31.12.2023 сплатити на користь ОСОБА_2 6500 грн на реквізити, які наведені в угоді.

Відповідно до вимог статті 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно статті 237-1 КЗпП України, відшкодування шкоди власником, або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до частини третьої статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За ст. 1168 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно з ч.5 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується одноразово,якщо інше не встановленодоговоромабо законом.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16-ц сформульовано висновок про те, що тлумачення положень ст. ст. 11 та 23 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації.Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду, в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди.

Отже, заподіювач моральної шкоди і потерпілий мають право на укладення договору про врегулювання своїх відносин з відшкодування завданої шкоди на власний розсуд, що передбачено ч. 5 ст. 23 ЦК України.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Зі змісту ст. 525 та ст. 615 ЦК України вбачається, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зокрема через порушення зобов`язання однією зі сторін.

З огляду на те, що договір є універсальним регулятором приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов`язків, у договорі про відшкодування шкоди сторони можуть на власний розсуд визначити підстави відшкодування шкоди (факти заподіяння шкоди), спосіб, розмір та строк компенсації тощо.

Такий договір є обов`язковим для сторін і підлягає виконанню.

Якщо такий договір виконується, то підстав для звернення до суду немає.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на договір з позивачем, яким визначено розмір компенсації за завдану йому моральну шкоду та строку її сплати.

Станом на день звернення до суду визначений договором строк сплати компенсації не сплив.

Договір про відшкодування моральної шкоди сторони по справі уклали після того, як факт професійного захворювання позивача та відсоток втрати ним професійної працездатності були встановлені згідно з законом, а також встановлено інвалідність.

Отже, на час укладення цього договору сторони володіли усіма даними про обставини, які впливають на відповідальність відповідача за спричинену позивачу шкоду, а тому за спільною домовленістю визначили розмір та порядок відшкодування, уклавши договір.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює цивільні права вільно, на власний розсуд.

Якщо потерпілий досягнув домовленості з особою, відповідальною за завдану йому шкоду, про відшкодування це право обох учасників таких правовідносин.

Суд не має повноваження довільно втручатися у договір, крім випадків передбачених законом (наприклад, визнання оспорюваного договору недійсним, ігнорування нікчемного договору, розірвання договору на вимогу однієї зі сторін).

Згідно із ст. 204 ЦК України презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (постанова Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 759/24061/19).

В ЦК України закріплений конструкт, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.

Звертаючись до суду з позовом до відповідача, ОСОБА_2 вимог визнання недійсним або розірваннядоговору про відшкодування моральної шкоди від 10.07.2023 № 18/720 не заявив.

Висновку про нікчемність цього правочину рішення суду першої інстанції не містить.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач аргументів щодо нікчемності договору не наводив. Доказів укладення договору від 10.07.2023 № 18/720 під впливом помилки, обману або під впливом тяжкої обставини позивач суду не надав.

Змістдоговору про відшкодування моральної шкоди від 10.07.2023 № 18/720 підтверджує право позивача на отримання відшкодування завданої йому моральної шкоди, а не обмежує його у такому праві.

При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, приблизною.

Визначена у договорі сума компенсації за завдану позивачу моральну шкоду не може розцінюватися, як позбавлення або обмеження його права на відшкодування, адже саме такий її розмір волевиявлення позивача.

Крім того, на думку суд, поведінка позивача, який уклав з відповідачем у справі договір про відшкодування завданої йому моральної шкоди, де узгодив форму, розмір та строки виплати відшкодування, а згодом, не дочекавшись спливу визначеного строку виконання відповідачем (боржником) свого обов`язку, пред`явив позов про стягнення відшкодування у більшому розмірі, не оспорюючи сам договір, суперечить його попередній поведінці та є недобросовісною.

Отже, з огляду на обставини цієї справи є підстави для застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) до правовідносин, що склалися між сторонами у цій справі.

Відповідно до правової позиції, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.03.2020 по справі №641/8857/17 у разі реалізації свого законного права на відшкодування моральної шкоди один раз позивач не має права повторно вимагати такої компенсації за те ж діяння (якщо багаторазове відшкодування не передбачене договором або законом).

Позивачем не спростовані доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, стосовно того, що спірне питання про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання, сторони врегулювали в досудовому порядку шляхом укладення відповідного договору в письмовій формі.

Таким чином у задоволенні позову слід відмовити.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами ст.ст. 23, 1167-1168 ЦК України.

Керуючись ст.ст.4, 12-14, 77-82, 89, 95, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», в особі Інгульської шахти Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання, - відмовити.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи.Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення до Кропивницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 24.01.2025 року.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

відповідач: Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», вул.Горького, 2, м. Жовті Води, Дніпропетровська область, 52210, код ЄДРПОУ 14309787, в особі Інгульська шахта Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», с.Неопалимівка, Кропивницького району Кіровоградської області, поштовий індекс 27637, код ЄДРПОУ 14314239.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.А. Бойко