Справа № 165/3450/23
Провадження № 2-др/165/3/25
НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2025 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Василюка А.В.,
за участю секретаря Навроцької М.Р.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивачів Явтушенко І.В.,
представника відповідача Олійник Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Нововолинську заяву представника позивачів адвоката Явтушенко Ірини Владиславівни про ухвалення додаткового рішення
встановив:
28 вересня 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Нововолинського ліцею №1 Нововолинської міської ради Волинської області, про скасування наказу про оголошення простою.
Рішенням Нововолинського міського суду від 19 лютого 2025 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ «Про оголошення простою педагогічним та технічним працівникам ліцею», що виданий директором Нововолинського ліцею №1 Нововолинської міської ради Волинської області Олійник Л. за №63-к/тр від 21 липня 2023 року.
21 лютого 2025 року представник позивачів адвокат Явтушенко І.В. звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, яким просила вирішити питання про стягнення з відповідача понесених позивачами витрат на професійну правничу допомогу. Зазначила, що позивач ОСОБА_1 сплатила їй як адвокату 5100 грн., а позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в свою чергу по 1500 грн. витрат на правничу допомогу, які просила стягнути з відповідача Нововолинського ліцею №1 Нововолинської міської ради Волинської області в їх користь. Свої вимоги обґрунтовує тим, що у судовому засіданні, до закінчення судових дебатів нею було повідомлено про те, що позивачами були понесені судові витрати за надання професійної правничої допомоги і оскільки докази на їх підтвердження подані нею протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі, тому відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, просить ухвалити додаткове рішення щодо їх розподілу. Вирішуючи питання щодо розміру задоволених витрат просила врахувати неправомірну поведінку відповідача, яка призвела до затягування розгляду даної справи та збільшення розмір понесених витрат позивачами.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивачів ОСОБА_4 просили задоволити їх заяву і ухвалити додаткове рішення з підстав що у ній викладені.
У судовому засіданні представник відповідача Олійник Л.С. просила відмовити у задоволенні заяви та врахувати, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 могли б отримати безкоштовну безоплатну правову допомогу, у разі звернення у відповідний центр та надання відповідних документів, або ж отримати таку допомогу від юристів Управління освіти Нововолинської міської ради Волинської області. Підтвердила, що Нововолинський ліцей №1 Нововолинської міської ради Волинської області має відкриті рахунки в банківських установах, на один з яких зараховуються кошти за надання платних послуг, зокрема за орендну плату приміщень та за групу продовженого дня. Заробітна плата педагорічним працівникам виплачується з окремого відкритого рахунку (субвенція), також є окремий рахунок на якому знаходяться кошти для витрат на будівельно-технічне забезпечення. Заробітна плата технічним працівникам виплачується з місцевого бюджету.
Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та представники третіх осіб у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши заяву та надані до неї докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.3 ч.1ст.270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом невирішено питання про судові витрати.
Відповідно до змісту ч.3, ч.4ст.270 ЦПК Українисуд що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тоу самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення увалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до п.1 ч.2ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Статтею 133 ЦПК Українивстановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи.
На підтвердження понесення позивачами витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді, позивачами та їх представником долучено наступні документи (докази): договір №44 про надання професійної правничої допомоги адвокатом від 14 вересня 2023 року, розрахунок витрат за надання професійної правничої допомоги від 26 вересня 2023 року; квитанцію до прибуткового касового ордеру №33/2023; договір про надання професійної правничої допомоги №34 від 11 вересня 2023 року; розрахунок витрат за надання професійної правничої допомоги від 12 вересня 2023 року; квитанцію до прибуткового касового ордеру №32/2023; договір про надання професійної правничої допомоги адвокатом №54 від 17 листопада 2023 року (т.1 а.с.47-54)
Після ухвалення рішення, до заяви про ухвалення додаткового рішення, представником позивача долучено наступні документи: розрахунок витрат за надання професійної правничої допомоги від 10.02.2023 року; квитанції до прибуткового касового ордеру № 05/2025 від 10.02.2025 року, № 04/2025 від 10.05.2025 року, № 03/2025 від 10.02.2025р. (т.2 а.с.5-6).
Відповідно до ч.3, ч.4ст.137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частиною 5статті 137 ЦПК Українивстановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з п.48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентованоЦПК. України Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Склад та розмір витрат пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Суд, розподіляючи судові витрати між сторонами та ухвалюючи додаткове рішення враховує предмет та ціну позову та те, що справа розглядалася в спрощеному позовному провадженні, тобто є малозначною.
Суд враховує також те, що відповідач Нововолинський ліцей №1 Нововолинської міської ради Волинської області належить до комунальної форми власності, яка фінансується за рахунок бюджетних асигнувань і як раніше встановлено судом у судовому засіданні оскаржуваний наказ був виданий відповідачем з метою уникнення заборгованості з виплати заробітної плати, а різниця у заробітній платі була відшкодована (виплачена) позивачам, за доводами представника відповідача, за рахунок преміальних виплат у наступному навчальному році.
Доводи того, що дії представника відповідача були неправомірними чи сприяли затягуванню розгляду справи, судом не встановлено.
Враховуючи положенняст.81 ЦПК України, обсяг робіт та час витрачений адвокатом на підготовку процесуальних документів, представництва у суді, механізм розрахунку гонорару адвоката обумовлений договорами, суд вважає, що заявлена сума витрат на правничу допомогу не співмірна з складністю справи, а тому, з врахуванням вищевикладених висновків, суд приходить до висновку, що заяву про стягнення судових витрат з відповідача на користь позивачі слід задоволити частково.
Керуючисьст.270 ЦПК України, суд
ухвалив:
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Нововолинського ліцею №1 Нововолинської міської ради Волинської області, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Управління освіти Нововолинської міської ради Волинської області; Нововолинська міська рада Волинської області, про скасування наказу про оголошення простою.
Доповнити рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 19 лютого 2025 року (його резолютивну частину) абзацами наступного змісту:
«Стягнути з Нововолинського ліцею №1 Нововолинської міської ради Волинської області в користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень.
Стягнути з Нововолинського ліцею №1 Нововолинської міської ради Волинської області в користь ОСОБА_2 понесені нею витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень.
Стягнути з Нововолинського ліцею №1 Нововолинської міської ради Волинської області в користь ОСОБА_3 понесені нею витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень».
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст додаткового рішення складено 04 березня 2025 року.
Головуючий суддя підпис А.В. Василюк
Суд | Нововолинський міський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 04.03.2025 |
Оприлюднено | 06.03.2025 |
Номер документу | 125563324 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Цивільне
Нововолинський міський суд Волинської області
Василюк А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні