Рішення

від 03.03.2025 по справі 527/25/25

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/25/25

провадження 2/527/303/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2025 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Левицької Т.В.,

з участю секретаря судового засідання - Папенко Л.І.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Глобине впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справу№527/25/25за позовомкерівника в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Національної служби здоров`я України, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача КНМП «Кременчуцька міська лікарня «Правобережна», до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

08 січня 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачапро відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

В обґрунтування позову представник зазначив, що вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 26.09.2024 у справі № 527/1862/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Встановлено, що 30.03.2024 року близько 13 год 30 хв ОСОБА_1 , знаходячись правомірно в житловому будинку, розташованому по АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, під час розпивання спиртних напоїв, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння на спричинення тілесних ушкоджень, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тримаючи в правій руці кухонного ножа, наніс прямий удар у верхню ділянку живота, ближче до грудей, потерпілій ОСОБА_2 , в результаті чого спричинив останній, згідно висновку судово-медичної експертизи №107 від 07.05.2024 року, тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини зліва, поранення лівої долі печінки, гемоперитонем, рубець в лівій підребровій ділянці, який утворився внаслідок загоєння рани, яка могла утворитися від однократної дії колюче-ріжучого предмету, яким може бути ніж, за давністю утворилася 30.03.2024 року, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Потерпіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у КНМП «Кременчуцька міська лікарня «Правобережна», дата надходження у стаціонар з 30.03.2024 по 09.04.2024.

З інформації КНМП «Кременчуцька міська лікарня«Правобережна» № 5795-24 від 31.10.2024 встановлено, що загальна вартість витрат на лікування ОСОБА_2 у період з 30.03.2024 по 09.04.2024 складає 21376,03 грн, за рахунок НСЗУ.

Цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілого в межах кримінального провадження не заявлявся.

Посилаючись на обов`язок відповідача відшкодувати закладу охорони здоров`я витрати на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, прокурор просив суд стягнути з відповідача на користь держави в особі Національної служби здоров`я України 21376,03 грн коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 .

Прокурор позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, відзив на позов не направив.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Згідно вироку Глобинського районного суду Полтавської області від 26.09.2024 у справі № 527/1862/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Вироком встановлено, що 30.03.2024 року близько 13 год 30 хв ОСОБА_1 , знаходячись правомірно в житловому будинку, розташованому по АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, під час розпивання спиртних напоїв, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння на спричинення тілесних ушкоджень, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тримаючи в правій руці кухонного ножа наніс прямий удар у верхню ділянку живота, ближче до грудей потерпілій ОСОБА_2 , в результаті чого спричинив останній, згідно висновку судово-медичної експертизи №107 від 07.05.2024 року, тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини зліва, поранення лівої долі печінки, гемоперитонем, рубець в лівій підребровій ділянці, який утворився внаслідок загоєння рани, яка могла утворитися від однократної дії колюче-ріжучого предмету, яким може бути ніж, за давністю утворилася 30.03.2024 року, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілого в межах кримінального провадження не заявлявся.

Відповідно до розрахунку вартості лікування, наданого КНМП «Кременчуцька міська лікарня «Правобережна» від 23.10.2024 № 803/01-16, потерпіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходила лікування у КНМП «Кременчуцька міська лікарня «Правобережна» з 30.03.2024 року по 09.04.2024 року; загальна сума фактичних витрат на її лікування становить 21376,03 грн (а.с.21).

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 81 цього Кодексу.

За змістомст. 1206 ЦК Україниособа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв`язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікуванні.

Відповідно до п. 1, 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, який затверджений постановою КМ України від 16.07.1993 року № 545, та ст.1206 ЦК України кошти, витрачені закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин, у розмірі фактичних витрат; сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Згідно зіст. 82 ч. 6 ЦПК Українивирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що потерпіла від кримінального правопорушення ОСОБА_2 лікувалася в КНМП «Кременчуцька міська лікарня «Правобережна» за програмою медичних гарантій НСЗУ, вина ОСОБА_1 у заподіянні потерпілій тілесних ушкоджень є доведеною та доказуванню не підлягає, тому суд дійшов до висновку, що позов є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76 82, 133, 141, 142, 200, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави, в особі Національної служби здоров`я України, кошти, витрачені на лікування потерпілої від кримінального правопорушення в сумі 21376,03 грн (двадцять одну тисячу триста сімдесят шість гривень три копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Повне ім`я ( найменування ) сторін та інших учасників справи:

позивач: Глобинська окружна прокуратура Полтавської області (місцезнаходження: 39000, Полтавська область, Кременчуцький район, м. Глобине, вул. Центральна, 191, код ЄДРПОУ 02910060) в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України (місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. Степана Бандери,19, код ЄДРПОУ 42032422);

відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 );

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: КНМП «Кременчуцька міська лікарня «Правобережна» (місцезнаходження: 39625, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Лікаря Бончука,7, код ЄДРПОУ 01204294).

Суддя Т. В. Левицька