Рішення

від 25.02.2025 по справі 535/24/25

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/24/25

Провадження № 2/535/190/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

25 лютого 2025 року с-ще Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Гуляєвої Г.М.,

за участі: секретаря судового засідання Васильченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядкуспрощеного позовногопровадження зповідомленням (викликом)сторін цивільнусправу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, ЄДРПОУ: 37556833) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації : АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягненнязаборгованості за кредитнимдоговором,-

У С Т А Н О В И В:

09.01.2025 до Котелевського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_2 , у якому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у сумі 21370,32 грн. та судові витрати .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 24.07.2024 р. укладено Кредитний договір (оферти) №24.07.2024-100002508.

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 8000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 24.07.2024 р.

Строк, на який надається Кредит - 98 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 29.10.2024. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.35% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 1.13% (денна процентна ставка) = (8895.7 / 8000)/98 ? 100%. 7. Проценти (економічна сутність плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку. 8. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія", економічна сутність плата за надання Кредиту) 15% від суми Кредиту та дорівнює 1200 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Згідно з п. 3.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти.

Відповідно до п. 4.1. Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача.

Відповідно до Договору від 24.07.2024 та квитанції про перерахунок коштів Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 8000 грн. ОСОБА_2 24.07.2024 отримано кредитні кошти у розмірі 8000 грн.

Таким чином, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання перед Клієнтом за Договором виконано в повному обсязі. Клієнт здійснював користування грошовими коштами кредитного ліміту, що відображено у виписці з його рахунку.

У свою чергу ОСОБА_2 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 21370.32 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8000 грн., по процентам в розмірі 9072 грн. комісії у розмірі 298,32 грн та неустойки у розмірі 4 000,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

У зв`язку з наведеним позивач вимушений був звернутись до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 13.01.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судвого розгляду.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду клопотання, в якому просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.5).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином в порядку ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Причини неявки відповідач суду не повідомляла, будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило, в установлений ч.7 ст.178 ЦПК України строк відповідач не подала до суду відзив на позовну заяву.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно вимогам ст.ст.223, 280-281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечував представник позивача.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 24.07.2024 р. укладено Кредитний договір (оферти) №24.07.2024-100002508 (а.с.14-20).

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 8000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 24.07.2024 р. (а.с.11).

Строк, на який надається Кредит - 98 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 29.10.2024. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.35% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 1.13% (денна процентна ставка) = (8895.7 / 8000)/98 ? 100%. 7. Проценти (економічна сутність плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку. 8. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія", економічна сутність плата за надання Кредиту) 15% від суми Кредиту та дорівнює 1200 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Згідно з п. 3.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти.

Відповідно до п. 4.1. Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача.

Відповідно до Договору від 24.07.2024 та квитанції про перерахунок коштів Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 8000 грн. ОСОБА_2 24.07.2024 отримано кредитні кошти у розмірі 8000 грн. (а.с.23).

Таким чином, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання перед Клієнтом за Договором виконав в повному обсязі.

У свою чергу ОСОБА_2 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 21370.32 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8000 грн.; по процентам в розмірі 9072 грн.; комісії у розмірі 298,32 грн та неустойки у розмірі 4 000,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр» (а.с.11).

За положеннями статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, в тому числі в частині права позикодавця на одержання від позичальника разом з позикою і процентів від її суми, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов`язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами стаття 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Частина 1 ст.509 ЦК України зазначає, що «зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку».

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Як встановлено в судовому засіданні, ТОВ «Споживчий ценр» зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором №24.07.2024-100002508 від 24.07.2024 виконані, але відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобов`язання в повному обсязі не виконала.

Станом на дату подання позовної заяви до суду заборгованість склала: по кредитному договору №24.07.2024-100002508 від 24.07.2024 - 21370,32 грн., з яких: 8000,00 грн. заборгованість за кредитом; 9072 грн. заборгованість процентами; 298,32 грн. заборгованість за комісією та 4000,00 грн.- заборгованість за неустойку.

Згідно з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі №755/11648/15-ц, якщо договір, у тому числі кредитний, укладений на задоволення особистих потреб фізичної особи і не пов`язаний з підприємницькою діяльністю такої фізичної особи чи виконанням ним обов`язків як найманим працівником, такий договір є споживчим і наявність судового спору щодо цього договору не впливає на його характер, як споживчого, відтак і сам спір у будь-якому випадку стосується прав сторони договору, як споживача, а вирішення такого спору, незалежно від його ініціатора, має ґрунтуватися та враховувати і вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Водночас суд відхиляє посилання позивача на пункт 10 частини першої статті 12 Закону України Про споживче кредитування в якості обґрунтування стягнення комісії за кредитними договорами з огляду на відсутність вказаної норми права у редакції закону, чинної на момент укладення договорів.

Відповідно до частин першої-другої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на дату укладення договорів в цій справі) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Згідно із частиною 6 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Як вбачається з матеріалів справи, комісія за надання кредиту за кредитним договором №24.07.2024-100002508 від 24.07.2024 була визначена ТОВ "Споживчий центр" одноразово при видачі кредиту у розмірі 298,32 грн. (а.с.11).

Суд, ухвалюючи рішення у справі, приймає вказаний розрахунок позивача як належний та допустимий доказ.

Зважаючи на те, що відповідач порушив умови кредитного договору, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення одноразової комісії пов`язаної із наданням кредиту в розмірі 298,32 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі 4000,00 грн. за період 2024 року, то такі позовні вимоги до задоволення не підлягають з огляду на наступне.

У пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно - правовими актами та триває до теперішнього часу.

Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та здійснено розрахунок неустойки за період 2024 року, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення процентів за користування кредитом.

Згідно з частиною першою статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Аналізуючи положення ч.1 ст.638, ст.1054, ст.1048, 1049 ЦК України та інші норми цивільного закону можна зробити висновок, що істотними (основними) умовами кредитного договору є предмет - грошові кошти (кредит), проценти за користування кредитом та строк, на який надається кредит. Умови щодо суми кредиту та розміру процентів становлять основне грошове зобов`язання у кредитному договорі, яке має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Кредитний договір може містити й інші (додаткові) умови, які випливають з його змісту та не суперечать закону, зокрема умови щодо відповідальності сторін, зміни процентної ставки під час строку кредитування, надання кредитодавцем додаткових та супутніх послуг тощо.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» (Закон №1734- VІІІ) до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець зобов`язаний надати споживачу інформацію щодо умов кредитування для прийняття споживачем усвідомленого рішення. Така інформація серед іншого має містити порядок повернення кредиту та сплати процентів, власних комісій та інших платежів (за наявності) згідно Графіку платежів, а також попередження про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, що застосовуються чи стягуються у разі невиконання зобов`язання за договором.

Згідно з ч.3 ст. 12 Закону №1734- VІІІ забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем денної процентної ставки, реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача. Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим законом, є нікчемними (ч.5 ст. 12).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у справі №363/1834/17 від 13.07.2022 сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов`язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченим ст.3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (п. 6 ч. 1 вказаної статті). Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням.

У частині 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Крім цього, пунктом 6 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (Закон № 3498-ІХ від 22.11.2023, набрав чинності 24.12.2023) забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що умовами договору сторони визначили процентну ставку за користування кредитними коштами. Оскільки відповідачем допущена заборгованість за вище згаданим кредитом, то з нього підлягають стягненню і проценти за кредитним договором №24.07.2024-100002508 від 24.07.2024 в розмірі 9072,00 грн.

Згідно з приписами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем ОСОБА_2 не надано суду належних допустимих доказів на спростування зазначеного розрахунку заборгованостей за вище вказаним кредитним договором.

З урахуванням викладеного, та оскільки судом встановлено безпідставність вимог позивача про стягнення комісії за кредитним договором №24.07.2024-100002508 від 24.07.2024, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договорам підлягають частковому задоволенню, а саме: в розмірі 17370,32 грн., з яких: 8000,00 грн. заборгованість за кредитом; 9072,00 грн. заборгованість процентами та 298,32 грн.- заборгованість за комісією.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених відносно них позовних вимог.

Оскільки судом позов задоволено частково, а саме на 81,28%, з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених щодо неї вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1968,92 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-268, 274 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, ЄДРПОУ: 37556833) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягненнязаборгованості за кредитнимдоговором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833) заборгованість за Кредитним договором №24.07.2024-100002508 від 24.07.2024 у розмірі 17370,32 (сімнадцять тисяч триста сімдесят гривень 32 копійки).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833) заборгованість за Кредитним договором №24.07.2024-100002508 від 24.07.2024 витрати зі сплати судового збору у сумі 1968,92 грн. (дві тисячі дев`ятсот сорок шість грн. 09 коп.).

У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду складено 03.03.2025 року.

Суддя: Г.М. Гуляєва