Рішення

від 21.02.2025 по справі 441/1101/24

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

441/1101/24 2/441/82/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

21.02.2025 м. Городок

Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Малахової-Онуфер А.М.

з участю секретаря судового засідання Лихоносової Д.В.

представника Несімко М.П., відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом Городоцької міської ради Львівської області до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

Городоцька міська рада Львівської області в особі міського голови Ременяка В.В., 25.04.2024 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки мотивуючи в основному тим, що за зверненням власників квартир у будинку АДРЕСА_1 комісіями Городоцької міської ради Львівської області 19.06.2023, 10.11.2023 та 15.04.2024 складено акти, якими встановлено, що відповідач самовільно зайнявши земельну ділянку комунальної власності - прибудинкову територію багатоквартирного будинку № 9, на місці аварійних господарських будівель, не маючи відповідних дозвільних документів, самочинно звів дерев?яну споруду на цементному фундаменті площею 3х4 м. На неодноразові вимоги про демонтаж незаконно встановленої споруди та про приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, ОСОБА_1 не реагує. Просила зобов`язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності прибудинкову територію, що на АДРЕСА_1 та привести її у придатний для використання стан у спосіб демонтажу фундаменту та знесення збудованої дерев?яної споруди площею 3х4 м за його рахунок.

Ухвалою судді від 03.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с. 22).

Представник позивача ОСОБА_2 в судівимоги підтримавз мотивівнаведених узаяві,крім цьогопояснив,що спірна земельна ділянка навколо багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 є прибудинковою територією, перебуває у комунальній власності Городоцької міської ради Львівської області та відноситься до земель загального користування, власниками квартир не створено ОСББ для управління будинком та прибудинковою територією, що за зверненням останніх комісією Городоцької міської ради Львівської області з виходом на місце встановлено, що відповідач самовільно зайняв прибудинкову територію та самочинно, без відповідних дозвільних документів, звів на ній дерев?яну споруду площею 3х4 м, приводити земельну ділянку до попереднього стану відмовляється. Просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в суді позов не заперечив, окрім цього, пояснив, що є власником квартири АДРЕСА_2 , що на прибудинковій території будинку, на місці старого гаражу зведеного покійним батьком, збудував дерев?яну споруду на цементному фундаменті площею 3 х 4 м, що рішення органом місцевого самоврядування про надання йому земельної ділянки комунальної власності у власність або в користування не приймалося, погодження власників квартир на будівництво дерев?яної споруди на прибудинковій території, як і документів, що посвідчують право на виконання будівельних робіт, він не отримував. Просить прийняти рішення згідно закону.

Представник відповідача ОСОБА_3 у відзиві від 16.09.2024 позов заперечив, як необгрунтований мотивуючи в основному відсутністю доказів про те, що спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Просив у позові відмовити, у судове засідання 21.02.2025 не з?явився.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст.4, ч. 1 ст.5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

За положеннями ч. 1ст. 13 ЦПК України,суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20) зазначено, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Водночас позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Із пояснень відповідача в суді, із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .

16.03.2023 на засіданні 29 сесії 8 скликання Городоцької міської ради Львівської області прийнято рішення № 23/29-5505 яким затверджено детальний план території щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків, прилеглих господарських будівель і споруд, зокрема на АДРЕСА_1 .

Із проектного плану території (основне креслення) та планувальні обмеження М 1:1000, що є складовою детального плану території убачається, що площа проектованої земельної ділянки АДРЕСА_3 становить 0, 0734 га, з яких площа забудови- 0, 0245 га, площа мощення та твердого покриття - 0, 0123 га, а площа озелення 0, 0366 га, що на частині земельної ділянки, яку самовільно зайняв відповідач запроектовано створення комплексного майданчика та майданчика для відпочинку дорослого населення (п. 8 проектного плану).

Із пояснень представника позивача ОСОБА_2 в суді, із матеріалів справи убачається, що земельна ділянка навколо багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 є прибудинковою територією і перебуває у комунальній власності Городоцької міської ради Львівської області та відноситься до категорії земель загального користування ненаданих у власність чи користування.

Із копії акта обстеження земельної ділянки від 19.06.2023 та фотосвітлин до нього видно, що за заявою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 власників квартир АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 , комісією при Городоцькій міській раді Львівської області з виходом на місце встановлено, що відповідач ОСОБА_1 на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 , на місці аварійних господарських будівель (тимчасових), без відповідних дозвільних документів, виконує будівельні роботи із встановлення дерев?яної споруди на цементному фундаменті площею 3 х 4 м, останнього зобов?язано зупинити виконання будівельних робіт, демонтувати самочинно встановлену споруду та привести земельну ділянку у попередній стан (а.с. 9-13).

Городоцькою міською радою Львівської області 22.06.2023 за № 1073/03-23 та повторно 17.07.2023 за №1247/03-23, ОСОБА_1 направлено письмові вимоги у строк до 01.07.2023 та 20.07.2023 відповідно, демонтувати незаконно встановлену споруду на прибудинковій території багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та привести земельну ділянку у попередній стан, між тим, такі вимоги відповідачем у добровільному порядку не виконані (а.с. 14-15).

10.11.2023 комісією із здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель, додержання земельного та природоохоронного законодавства на території Городоцької міської ради Львівської області з виходом на місце складено акт з фотофіксацією, яким встановлено, що ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку загального користування - прибудинкову територію будинку АДРЕСА_1 та самочинно звів на ній дерев?яну споруду на цементному фундаменті площею 3 х 4 м, за відсутності відповідних рішень про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, у зв?язку з чим, комісія зобов?язала ОСОБА_1 у строк до 20.11.2023 усунути порушення земельного та містобудівного законодавства, звільнивши прибудинкову територію від самовільно спорудженого фундаменту та дерев?яної споруди, про що повідомила останнього листом-вимогою за підписом міського голови Ременяка В.В. №2283/03-23 від 10.11.2023 (а.с. 16-17).

15.04.2024 комісією при Городоцькій міській раді Львівської області з виходом на місце проведено перевірку щодо виконання ОСОБА_1 вимоги Городоцької міської ради Львівської області №2283/03-23 від 10.11.2023, якою встановлено, що відповідачем на 15.04.2024 вимога про демонтаж незаконно встановленої споруди на прибудинковій території багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та приведення земельної ділянки у попередній стан не виконана.

Із пояснень відповідача ОСОБА_1 в суді убачається, що рішення органу місцевого самоврядування про надання йому земельної ділянки комунальної власності - прибудинкової території, що на АДРЕСА_1 у власність або в користування не приймалося, погодження власників квартир будинку на будівництво дерев?яної споруди на прибудинковій території, як і документів, що посвідчують право на виконання будівельних робіт, він не має та не отримував, що дерев?яну споруду на цементному фундаменті площею 3х4 м збудував на місці старого гаражу зведеного покійним батьком, тому за отриманням відповідних на це дозвільних документів не звертався, вимоги органу місцевого самоврядування як про припинення виконання будівельних робіт, так і про демонтаж самовільно зведеної споруди отримав, кожен раз, однак не виконав.

Відповідно до частини 1статті 142 Конституції Україниматеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, серед іншого, земля, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Стаття 143 Конституції Українинаділяє територіальні громади правом безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляти майном, що є в комунальній власності.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності (частини 1 та 2статті 83 ЗК України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненніним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391ЦК України).

За змістомстатті 91 ЗК Українивласники земельних ділянок зобов`язані, серед іншого, забезпечувати використання їх за цільовим призначенням; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміниїї рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф.

У той же час, частиною другоюстатті 386 ЦК Українизакріплений окремий превентивний (попереджувальний) спосіб захисту права власності, який, на відміну від інших способів закріплює, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Тобто, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користуваннята розпорядження своїм майно,власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі, шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права.

Підставою для задоволення позову про усунення перешкод у користуванні власністю є встановлення сукупності певних обставини, а саме: наявність у позивача права власності на майно та наявність перешкод у можливості користування ним своєю власністю.

За положеннями статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту; 3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно із частиною четвертою статті 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

З урахуванням змісту статті 376 ЦК України в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 цього Кодексу та статті 212 ЗК України, вимога про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки із приведенням її у попередній стан шляхом знесення самочинно побудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою.

Ураховуючи вищенаведене, а також встановлені фактичні обставини у справі, зокрема, що земельну ділянку комунальної власності прибудинкову територію на АДРЕСА_1 , Городоцька міська рада Львівської області не відводила ОСОБА_7 для мети забудови, що будівництво дерев?яної споруди на цементному фундаменті відбулося без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи та без належно затвердженого проєкту, суд дійшов висновку, що відповідач самочинно збудувавши дерев?яну споруду площею 3х4 м на цементному фундаменті, самовільно зайняв прибудинкову територію багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , внаслідок чого підлягають захисту права позивача, як власника земельної ділянки, належної до земель комунальної власності у відповідності до приписівст. 152 ЗК Українита ч. 4ст. 376 ЦК України.

Самочинний характер будівництва є істотним порушенням будівельних норм і правил та суттєвим порушенням прав власника земельної ділянки.

Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (стаття 212 ЗК України).

За наведеного, а також ураховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22щодо належного способу захисту прав власника, на земельній ділянці якого самочинно споруджений об`єкт(пункт 113), встановлені судом обставини зведення ОСОБА_1 дерев?яної споруди на цементному фундаменті на комунальній земельній ділянці загального користування прибудинковій території, що на АДРЕСА_1 , без дозволу власника цієї ділянки, який спорудженням такого об?єкта обмежений у правах користування та розпорядження відповідним майном, вимога Городоцької міської ради Львівської області про зобов?язання ОСОБА_1 звільнити самовільну зайняту земельну ділянку та привести її у придатний для використання стан у спосіб демонтажу фундаменту та знесення самочинно збудованого об`єкта, за рахунок відповідача, є належним способом захисту.

Твердження представника відповідача у відзиві від 16.09.2024 про те, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використані всі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності, суд оцінює, як необгрунтовані, оскільки порушення права власності на земельну ділянку шляхом створення перешкод у користуванні та розпорядженні нею зумовлює юридичні наслідки для особи, яка здійснила самочинне будівництво, незалежно від притягнення її до інших видів юридичної відповідальності.

З огляду на вимоги ст. 133, 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача 3028 грн. 00 коп. судового збору.

Керуючись ст. 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. 41, 142 Конституції України, ст. 15, 16, 376, 386 ЦК України, ст. 78, 83, 152, 158 ЗК України, суд -

в и р і ш и в :

позов задовольнити.

Зобов?язати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , що значиться зареєстрованим на АДРЕСА_7 ) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності прибудинкову територію, що на АДРЕСА_1 та привести її у придатний для використання стан у спосіб демонтажу фундаменту та знесення самочинно збудованої дерев?яної споруди площею 3х4 м за власний рахунок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Городоцької міської ради Львівської області 3028 грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.03.2025.

С у д д я А.М.Малахова-Онуфер