Рішення від 11.02.2025 по справі 468/2255/24

Справа № 468/2255/24

2/468/63/25

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11.02.2025 рокуБаштанський районний судМиколаївської областів складі: головуючогосудді Янчук С.В.при секретарі Онофрійчук М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Баштанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАН-П» та державного реєстратора Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Вирич Тетяни Вікторівни про скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та забов`язання повернути земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2024 року позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах його діє адвокат Ремешевський Євгеній Анатолійович, звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАН-П» та державного реєстратора Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Вирич Тетяни Вікторівни про скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та забов`язання повернути земельну ділянку.

Позовна заява мотивована тим, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка кадастровий номер 4820681800:01:000:0547 площею 1,969 га, яка розташована в межах території Привільненської сільської ради Баштанського району Миколаївської області. З інформаційної довідки, одержаної з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, йому стало відомо, що на належну йому вищевказану земельну ділянку зареєстровано право оренди за ТОВ «АНТАН-П», та підставою для державної реєстрації права оренди земельної ділянки вказано договір оренди землі від 28.12.2021 року № б/н, укладений між ним, як орендодавцем, та відповідачем ТОВ «АНТАН-П», як орендарем, строк оренди земельної ділянки визначено 7 років з правом пролонгації. Державну реєстрацію права оренди було здійснено державним реєстратором Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Вирич Тетяною Вікторівною. Позивач вказує, що вищевказаний договір оренди землі особисто не підписував, інших осіб на їх підписання не уповноважував, з ним як з власником земельної ділянки не узгоджували умови вищевказаного договору, а тому вважає його неукладеним. На даний час ТОВ «АНТАН-П» продовжує користуватися належною йому земельною ділянкою без достатніх правових підстав, чим порушує його права на користування та розпорядження належним йому майном. З урахуванням викладеного, позивач просив суд скасувати державну реєстрацію права оренди ТОВ «АНТАН-П» на належну йому вищевказану земельну ділянку, що була проведена на підставі договору оренди землі від 28.12.2021 року № б/н, а також зобов`язати ТОВ «АНТАН-П» повернути йому вищевказану спірну земельну ділянку

Ухвалою судді від 12.11.2024 відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його та позивача відсутність та підтримання позовних вимог в повному обсязі, заперечень проти ухвалення заочного рішення не надходило.

Представник відповідача ТОВ «АНТАН-П» та відповідач державний реєстратор Вирич Т.В. в судове засідання не з`явилися, хоча про час і місце засідання були повідомлені належним чином (рекомендованим листом з повідомленням), причину неявки суду не повідомили, відзив на позов не надходив.

Суд вважає за можливе ухвалити рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказі, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.ст. 12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.ст. 76,77,78,79,80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків. Встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої в інформаційній довідці № 402638390 від 07.11.2024 року, вбачається, що за позивачем ОСОБА_1 17.09.2021 року зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4820681800:01:000:0547 площею 1,969 га. 28.12.2021 року державним реєстратором Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Вирич Т.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 62709819 від 31.12.2021 року, внесено запис до державного реєстру речових прав за №46040196 про реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАН-П» на вищевказану земельну ділянку на підставі договору оренди землі, укладеного 28.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АНТАН-П» (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець), строком на 7 років з правом пролонгації (а.с.6).

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема , договори, інші правочини, юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті ). Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає у згоді сторін взяти на себе певні обов`язки. У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі ( зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії ), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину. У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах ( у тому числі електронних ), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як висновок, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За частиною першою статті 14 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі укладається в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, у змагальному процесі позивач повинен довести вимоги, на які посилається, а суд повинен забезпечити змагальність сторін процесу.

В даному випадку позивач ОСОБА_1 звернувся з вимогами про скасування державної реєстрації права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАН-П» на належну йому земельну ділянку, кадастровий номер 4820681800:01:000:0547, площею 1,969 га, та зобов`язати останнього повернути йому вищевказану земельну ділянку, посилаючись на те, що не підписував договір оренди землі від 28.12.2021 року між ним та відповідачем з приводу вищевказаної земельної ділянки, умови його не погоджував.

Разом з тим матеріали справи не містять беззаперечних доказів, які б свідчили, що договір оренди землі від 28.12.2021 року підписаний не позивачем, а іншою особою.

Належним доказом, який би міг засвідчити належність підпису особи на письмових документах, є висновок почеркознавчої експертизи.

Дана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 20.09.2023 року у справі №142/580/21, 18.01.2023 року у справі № 601/2139/21, 24.05.2023 року у справі №567/792/22.

Всупереч вищенаведеному позивачем не надано висновку судово-почеркознавчої експертизи, який би підтверджував заявлені ним позовні вимоги.

При цьому, стороною позивача не заявлялось клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи оспорюваного договору, що є його правом реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків.

Також на підтвердження своїх вимог позивачем не надано самого договору оренди землі від 28.12.2021 року, при цьому клопотання про його витребування також позивачем не заявлялось.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами (висновком почеркознавчої експертизи) заявлених вимог, зокрема відсутність волевиявлення орендодавця щодо оренди вищевказаної земельної ділянки на умовах, визначених в договорі від 28.12.2021 року.

Крім того, необхідність відмови в задоволенні позовних вимог до державного реєстратора Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Вирич Тетяни Вікторівни щодо скасування державної реєстрації права оренди обумовлена тим, що вимоги пред`явленні до неналежного відповідача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду 01 квітня 2020 року в справі № 520/13067/17 зроблено висновок, що«[…] позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, яку позивачка визначила співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений. Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зазначено, що «спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано».

Крім того, згідно ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Державний реєстратор Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Вирич Тетяни Вікторівни не є юридичною особою та лише перебуває у трудових відносинах з відповідним органом місцевого самоврядування та діє лише від його імені, а тому не може приймати участь у цивільній справі в якості сторони по справі, зокрема відповідача.

Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст.141 ЦПК України, та в зв`язку із відмовою у позові - покладається на позивача.

При пред`явленні позову позивачем не було сплачено судовий збір з посиланням на те, що

він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

До позовної заяви долучено копію посвідчення серії НОМЕР_1 , відповідно до якого позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Проте суд вважає за необхідне звернути увагу позивача та його представника на таке.

За приписами пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Статтею 22 вказаного Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.

Крім того, питання щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» розглядалось Великою Палатою Верховного Суду в справі № 9901/311/19, за результатами розгляду якої 09 жовтня 2019 року було прийнято постанову.

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 545/1149/17 зазначено, що, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Позовна заява ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та зобов`язання повернути земельну ділянку не зачіпає порядку та обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту останнього, як учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), тому у цьому випадку на нього не поширюється дія пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відтак, з огляду на відмову в задоволенні позовних вимог, з позивача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. 2,5, 12,13,76-82, 89, 141, 259,263-265, 273, 354,355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАН-П» та державного реєстратора Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Вирич Тетяни Вікторівни про скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та забов`язання повернути земельну ділянку відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Відповідачі:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АНТАН-П» (місцезнаходження: вул. Казарського, буд. 3-Н, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 39933616).

Державний реєстратор Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Вирич Тетяна Вікторівна (вул. Заводська, 1, с. Кам`яний Міст, Первомайського району, Миколаївської області).

Повне судове рішення складене 17.02.2025 року.

Суддя: