Постанова від 24.02.2025 по справі 458/791/24

Справа № 458/791/24 Головуючий у 1 інстанції: Волинець М.З.

Провадження № 22-ц/811/3136/24 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючої судді Мікуш Ю.Р.,

Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.

Секретар Іванова О.О.

розглянувши у м. Львові без участі учасників справи цивільну справу №458/791/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Турківського районного суду Львівської області від 23 вересня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Департамент Соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

в с т а н о в и в:

22.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити факт його роботи в складі будівельної бригади в період з 09.02.1987 по 27.02.1987 в селі Бобер Поліського району Київської області по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в межах 30-кілометрової зони відчуження. Вказав, що встановлення факту виконання робіт в селі Бобер Поліського району Київської області необхідно для отримання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Оскаржуваною ухвалою відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Департамент Соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвалу оскаржив ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з ухвалою. Стверджує, що звертаючись до суду з заявою він просив встановити виключно факт роботи. Зазначає, що факт роботи в с.Бобер Поліського району Київської області можуть підтвердити свідки, яких він просив допитати під час судового розгляду. Звертає увагу, що він не просив встановлювати факт належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зазначає, що рішення про встановлення факту роботи необхідне для звернення в комісію Мінсоцполітики для визначення статусу особи,яка брала участь у ліквідації наслідків аварії, а при отриманні цього статусу йому належить до видачі посвідчення учасника на ЧАЕС. Просить скасувати ухвалу суду та скерувати справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу не надхлдив, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, хоч належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, апеляційний суд дійшов висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Відмовляючи у відкритті провадження , суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту роботи на територіях радіоактивного забруднення, який надає право на передбачені законом пільги.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи заявник просить встановити факт його роботи в складі будівельної бригади в період з 09.02.1987 року по 27.02.1987 року в селі Бобер Поліського району Київської області по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в межах 30-ти км зони відчуження. В обґрунтування заяви зазначає, що в лютому 1987 року працював муляром Турківської окремої виробничо-будівельної організації «Карпати» радгоспу «Прикарпаття». З 09.02.1987 по 27.02.1987 року був відряджений в зону Чорнобильської катастрофи для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Пункт збору робітників, які скеровувались у відрядження для ліквідації аварії був влаштований в с.Чубинці Сквирського району Київської області . Документи на відрядження оформлялись в с.Чубинці, однак такі він здав за місцем праці. В радгоспі «Прикарпаття» йому виплатили заробітну плату з урахуванням коефіцієнтів, визначених Урядом. Посилається на те, що зазначений факт можуть підтвердити свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Встановлення факту виконання робіт в с.Бобер Поліського району йому необхідно для отримання статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно частиною першоюстатті 293 ЦПК Україниокреме провадженняце вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини другоїстатті 293 ЦПК Українивстановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік фактів, що можуть встановлюватися в судовому порядку, визначено в частині першійстатті 315 ЦПК України. Разом із тим, як вбачається з частини другоїстатті 315 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

З аналізу наведеної норми вбачається, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян;чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до частини першоїстатті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я врегульованоЗаконом України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Частиною першоюстатті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Відповідно до частини четвертоїстатті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселенняорганами місцевого самоврядування.

Отже, законом передбачено позасудовий порядок встановлення юридичного факту, про встановлення якого просить заявник.

Згідно з пунктом 11 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 551 від 11 липня 2018 року(з відповідними змінами), (даліПорядок) посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами.

Посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕСна підставі одного з таких документів:

-довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби);

-довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потребидовідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку.

Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний строк з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів.

Тобто, вказаним Порядком визначено вичерпний перелік документів на підставі яких видаються посвідчення учасникам ліквідації на Чорнобильській АЕС уповноваженими органами та не передбачено такої підстави для встановлення статусу ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як рішення суду про встановлення факту роботи у зоні відчуження в певний період.

Згідно з п.11-1 Порядку для отримання посвідчення особи подають заяви разом з необхідними документами, зазначеними упункті 11цього Порядку, до районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а в разі коли така послуга надається через центр надання адміністративних послуг, - до центрів надання адміністративних послуг.

З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 звертався до роботодавця з метою отримання довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби), а в разі відсутності роботодавця до архівної установи з запитом про отримання документів, про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження та із заявою до уповноважених органів щодо встановлення йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та окремого провадження, оскільки законом визначений позасудовий порядок встановлення статусу учасника ліквідації аварії, а у разі відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, спір вирішується в порядку адміністративного судочинства.

Отже, враховуючи те, що законом визначено інший порядок, який дає змогу особі підтвердити факт своєї участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тому дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України.

Наведене узгоджується із висновками, які містяться у постанові Верховного Суду від 02.02.2021 року у справі № 127/33850/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі№ 370/2598/16-ц.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку, що аргументи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції , а тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п. 1;375 ; 383; 384; 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Турківського районного суду Львівської області від 23 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 03 березня 2025 року.

Головуюча суддя Ю.Р. Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк