Рішення

від 04.03.2025 по справі 120/16074/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 р. Справа № 120/16074/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

02.12.2024 поштою до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 11.11.2024 позивач звернувся до відповідача з запитом про надання публічної інформації. Листом від 28.11.2024 за № 53/Б-42/21 відповідач повідомив щодо виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 120/9275/24 та навів перелік нормативних документів, які регламентують питання нарахування грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України, тобто надав інформацію, якої позивач у запиті не запитував та якої не потребував, але натомість не надав тієї інформації, яку фактично запитував позивач.

Зазначену бездіяльність відповідача позивач вважає протиправною, а тому за захистом своїх прав та інтересів вирішив звернутися до суду.

Ухвалою суду від 09.12.2024 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, хоча електронна копія ухвали про відкриття провадження була доставлена до його електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" 09.12.2024, що підтверджується документально.

Відтак з урахуванням положень ч. 6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені позивачем доводи на підтримку своїх вимог, суд встановив таке.

11.11.2024 позивач звернувся до відповідача із запитом на отримання публічної інформації, в якому просив надати інформацію наступного змісту:

1) який був розмір у процентному значенні ? надбавки за особливості проходження служби, що отримували працівники за посадами начальник відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області: в січні 2020 року, в січні 2021 року, в січні 2022 року та в січні 2023 року?

2) який був розмір у процентному значенні премії, що отримували працівники за посадами начальник відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області: в січні 2020 року, в січні 2021 року, в січні 2022 року та в січні 2023 року?

3) надати повні відомості про нарахування зарплати в січні 2020 року, в січні 2021 року, в січні 2022 року та в січні 2023 року, що отримували працівники за всіма посадами начальник відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, із зазначенням розміру посадового окладу, окладу за звання, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, доплат, підвищення та індексації.

У відповідь на вказаний запит відповідач надіслав позивачу лист від 28.11.2024 за № 53/Б-42/21, в якому повідомив, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 120/9275/24 та згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" убло виготовлено та надано до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області довідки про розмір грошового забезпечення за посадою позивача на день звільнеення зі служби станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023. Також у листі відповідач зіслався на окремі нормативні документів які визначаються порядок нарахування грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України та підсумував, що при підготовці оновлених довідок про грошове забезпечення позивача для перерахунку пенсії враховувались відсоткові розміри додаткових видів грошового забезпечення, які при підрахунку всіх видів грошового забезпечення (загальної суми) дорівнюють розміру грошового забезпечення діючого військовослужбовця СБУ за посадою "начальник відділу" за січень 2020 року, січень 2021 року, січень 2022 року, січень 2023 року або прирівняною до цієї посади (43 р.т.).

Позивач вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо розгляду його запиту на інформацію, оскільки не надав інформацію, яка запитувалась, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Статтею 5 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII "Про інформацію" (далі Закон № 2657-XII) передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до ст. 20 Закону № 2657-XII за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Водночас згідно із ч. 1 ст. 21 Закону № 2657-XII інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі Закон № 2939-VI).

За змістом ч 1 ст. 1 вказаного Закону публічна інформація це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 12 Закону № 2939-VI визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

В силу положень п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Судом встановлено, що у спірних правовідносинах запитувачем інформації є позивач ОСОБА_1 , який звернувся із запитом на інформацію від 11.11.2024, а розпорядником інформації відповідач Управління Служби безпеки України у Вінницькій області.

Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації та надання інформації за запитами на інформацію.

Частиною другою статті 19 Закону № 2939-VI передбачено, що запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити:

1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Відповідно до положень частин 1, 4 статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що запит позивача на інформацію від 11.11.2024 містить всі необхідні реквізити, передбачені статтею 19 Закону № 2939-VI. Будь-яких заперечень щодо належного та відповідно до нормативних вимог оформлення позивачем такого запиту у відповідача немає.

Згідно з нормами частини 1, 4 статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Водночас за приписами статті 23 Закону № 2939-VI запитувач має право оскаржити до адміністративного суду не лише відмову в задоволенні запиту на інформацію, але й також ненадання відповіді на запит на інформацію або надання недостовірної або неповної інформації.

Суд, проаналізувавши зміст запиту позивача на інформацію від 11.11.2024 та відповідь на такий запит відповідача, оформлену листом від 28.11.2024 № 53/Б-42/21, погоджується з твердженнями позивача про те, що його запит на інформацію фактично не був розглянутий відповідачем по суті з наданням запитуваної інформацію, яка стосувалася розміру надбавок, премій та структури заробітної плати працівників Управління на посаді начальника відділу за 2020-2023 роки, а надана відповідачем у вказаному листі інформація є нерелевантною запитуваній.

Отже, має місце бездіяльність відповідача щодо належного розгляду запиту позивача на інформацію та надання запитуваної ним у такому запиті інформації.

При цьому суд враховує, що відповідач відзиву на позовну заяву не подав та на виконання вимог частини другої статті 77 КАС України доводів позивача не спростував.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що бездіяльність відповідача щодо ненадання запитуваної інформації є протиправною та порушує принцип відкритості та доступності публічної інформації. Відповідач, будучи розпорядником інформацію та отримавши від позивача належним чином оформлений запит, свого обов`язку з розгляду такого запиту не виконав, а натомість надав відповідь, яка не містила запитуваних відомостей та не стосувалася предмета звернення позивача.

Відтак з метою захисту порушених прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах необхідно зобов`язати відповідача повторно розглянути запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 11.11.2024 у строк, встановлений частиною першою статті 20 Закону № 2939-VI, тобто протягом п`яти робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

Разом з тим, на думку суду, передчасними є вимоги позивача про зобов`язання відповідача надати запитувану інформацію, оскільки за обставинами справи відповідач запиту позивача по суті не розглянув, а допустив бездіяльність щодо його розгляду, з чим також погоджується позивач зважаючи на заявлені ним позовні вимоги.

Отже, беручи до уваги, що відповідач не відмовляв у наданні запитуваної інформації та не вчиняв дій щодо надання її не в повному обсязі і це питання не було предметом судового розгляду у справі, відсутні підстави для задоволення позову в цій частині позовних вимог.

Додатково суд враховує те, що відповідач, як розпорядник інформації, не здійснював перевірку запитуваної інформації з урахуванням "трискладового тесту" згідно зі положеннями ст. 6 Закону № 2939-VI, тоді як суд в межах цієї справи позбавлений повноважень робити висновки щодо категорії запитуваної інформації та її віднесення до інформації з обмеженим доступом.

Позивач також просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, у випадку задоволення позову, шляхом зобов`язання відповідача подати звіт протягом 10 днів з дня набарння рішенням суду законної сили.

У зв`язку з цим суд зазначає, що відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, необхідність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення вирішується судом залежно від обставин кожної адміністративної справи та є його розсудом, а не обов`язком.

Винятком із наведеного правила є так звані "соціальні спори", у яких згідно з приписами абз. 2 ч. 1 ст. 382 КАС України суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. Утім, дана справа до відповідної категорії справ не належить.

Суд зазначає, що в силу положень ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Принцип обов`язковості судового рішення також закріплений у статті 14 КАС України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відтак, оскільки судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання, а обставини справи не вказують на необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення в зобов`язальній частині, суд не вбачає достатніх підстав для покладення на відповідача обов`язку подати звіт про виконання судового рішення у відповідності до вимог ст. 382 КАС України. При цьому додатково враховуються положення ст. 383 КАС України, а також те, що позивач може звернутися до суду із заявою про зобов`язання відповідача подати звіт про виконаня судового рішення після набрання таким рішенням законної сили, у разі якщо воно не буде виконуватися.

За змістом положень статей 9, 90 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши обґрунтованість доводів позивача та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити частково, обравши при цьому правильний і ефективний спосіб захисту прав позивача, незалежно від того формулювання позовних вимог, що наведене у позовній заяві.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а інших витрат у справі не встановлено, питання про їх розподіл не вирішується.

Керуючись ст.ст. 242, 245, 246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Вінницькій області щодо розгляду по суті запиту ОСОБА_1 від 11.11.2024 про надання публічної інформації.

Зобов`язати Управління Служби безпеки України у Вінницькій області протягом п`яти робочих днів з дня набрання цим судовим рішенням законної сили повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 11.11.2024 на отримання публічної інформації.

У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );

2) відповідач: Управління Служби безпеки України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 20001473, місцезнаходження: вул. Грушевського, 27, м. Вінниця, 21007).

Повне рішення суду складено 04.03.2025.

Суддя Сало Павло Ігорович